Підручник по Всесвітній історії. 7 клас. Крижановський - Нова програма

Картина світу

Світ уявлявся середньовічній людині не таким, як нам. Людина не відчувала себе громадянином всесвіту, їй вистачало найближчого довкілля, а все інше здавалося чужим і ворожим. Час вона визначала приблизно, за сонцем чи криком півня, і мало його цінувала. Навіть істориків влаштовували такі малозначущі «дати», як «коли дні стали довшими» чи «коли правив такий-то король». Спершу люди ставилися до себе й інших зневажливо, адже християнство вважало їх гріховними від природи. Але поступово визріла думка, що гріхи можна спокутувати молитвами, постами та працею. Відтоді людина стала поважати себе й працю. Хто не працював, той викликав загальний осуд. Самоповага людини зросла настільки, що Бога в його земному втіленні стали зображувати в людській подобі.

Соціальна нерівність здавалася нормальним явищем. Вважалося, що кожен має задовольнятися своїм місцем у суспільстві. Домагатися більшого означало виявляти погорду, опускатися по соціальній драбині — зневажати себе.

Середньовічна людина боялася всього на світі. Боялася втратити шматок хліба, боялася за своє здоров’я і життя, боялася потойбічного світу, адже церква лякала її, що майже всім уготовані пекельні муки.

Страх викликали в неї вовки, які іноді нападали на людину серед білого дня, чужаки. Людині в усьому бачилися підступи диявола. У XII ст. склалося уявлення про сім смертних гріхів (пиха, жадібність, ненажерливість, розкіш, гнів, заздрощі та лінощі). Винайшли й засіб проти гріхів — сповідь. Висповідався — і знову можеш грішити... Покладалися також на заступництво Богородиці та святих, яких, для певності, воліли мати якнайбільше.

Єпископ і диявол. Художник М. Пашер. XV ст.

Світ середньовічна людина сприймала через символи. Символами служили окремі числа, кольори, зображення тощо. Так, пурпурний колір символізував монаршу гідність, зелений — молодість, жовтий — зло, золотий — владу й панування тощо. Середньовіччя вірило також у віщі сни, прагнуло чуда. Втім, не всі переймалися тим, як уникнути пекельних мук. Не переводилися й ті, кого цікавило лише, як весело провести час.

Джерело

Із переліку чудес на території королівства Арль

Ламії. чи маскі, чи стрії — це, вважають лікарі, нічні примари, а згідно з Августином — демони. Також і лари проникають вночі в помешкання, вселяють у сплячих кошмари, порушують порядок у будинку і переносять дітей з місця на місце. Саме це й трапилося з Умберто, архієпископом Арльським... коли він був ще дитиною.

1. У що вірило населення королівства Арль?

2. Поміркуй, хто й навіщо підтримував у середні віки такі вірування?