Підручник по Всесвітній історії. 7 клас. Крижановський - Нова програма

Боротьба міст за самоврядування. Міста-комуни

Уся земля була власністю феодалів, тому й міста стояли на їхній землі і вважалися їхньою власністю. Місто було ніби васалом феодала. Городяни цілком залежали від його примх і апетитів, феодал намагався викачати з них якомога більше доходів. Це спонукало городян розпочати боротьбу за самоврядування міст, чи, як тоді говорили, за комуну. Впродовж Х—ХІІІ ст. комунальний рух став загальноєвропейським явищем. Що він собою являв?

Золота печатка бельгійського міста Дамма

У ряді випадків городяни викуповували в сеньйора окремі вольності й привілеї. Ці поступки з боку феодала вони ретельно записували до міських хартій.

Комуна — міська громада, що домоглася незалежності від феодала і права самоврядування.

Комунальний рух — виборювання містами незалежності від сеньйорів.

Привілеї — 1) переваги, пільги, права; 2) грамоти, якими стверджувалися права, надані містам чи окремим групам населення.

Хартія — документ, який засвідчував права чи привілеї.

Джерело

ХІІ ст. Із грамоти, яку надав городянам м. Фрайбурга феодал Конрад

Я обіцяю мир і безпеку в межах моєї влади і володінь усім, хто прибуває будь-якими шляхами на мій ринок. Якщо когось із них буде пограбовано на цій території, і він назве грабіжника, я або примушу повернути награбоване, або сам відшкодую втрачене майно.

Якщо хтось із моїх городян помре, дружина його з дітьми володітиме усім спадком і без найменшої перешкоди одержить усе, хай що небіжчик залишив їй по собі...

Усім купцям я поступаюся торговим митом.

Ніколи я не призначу моїм городянам іншого управителя, ніколи — іншого священика, а кого вони для цього виберуть, того й матимуть після мого затвердження...

Якщо виникне якась сварка серед моїх городян, то її припинять не за моєю чи управителя сваволею, а буде вона вирішена за місцевим звичаєм і за законним правом усіх купців...

1. Які зобов'язання взяв на себе Конрад щодо городян у м. Фрайбурзі?

2. Які права одержали городяни від Конрада? Чиїм інтересам вони найбільше відповідали? Відповідь обґрунтуй.

3. Яке феодальне право щодо городян Конрад зберіг за собою?

Але не завжди вдавалося мирно порозумітися з сеньйором. Досить часто городяни мусили братися за зброю, щоб здобути омріяну незалежність.

Для допитливих

Понад 200 років виборювали незалежність жителі північнофранцузького міста Лана, яке з початку XII ст. стало власністю місцевого єпископа. В їхню боротьбу були втягнуті королі Людовик VII, Філіпп II Август та багато великих і дрібних феодалів. Зрештою, місто потрапило під управління королівських чиновників.

Назви способи виборювання городянами незалежності своїх міст.

Як були організовані міські комуни? Вони обирали свій магістрат, мали свій суд, свої військові сили, свої фінанси, самі встановлювали розмір податку і стягували його. Жителі міст-комун звільнялися від найтяжчих феодальних повинностей, але при цьому для селян приміської округи вони ставали «колективним сеньйором», примушували їх працювати на себе. Завдяки комунальному рухові у середньовічній Європі перемогло правило, за яким кожен, хто прожив у місті «рік і один день», ставав вільним.

Джерело

XIII ст. Із міського права, дарованого німецькому місту Гослару імператором Фрідріхом II

Якщо хтось мешкав у місті Госларі і, поки він там жив, ніхто не довів його рабське походження, то після смерті хай ніхто не насмілиться назвати його рабом чи обернути в рабство.

Якщо ж якийсь чужинець прибув у це місто й прожив у ньому впродовж року й дня, причому його не звинувачували в належності до рабського стану, не доведи цього, і сам він у цьому не зізнався, то хай він користується загальною для всіх громадян волею; і після смерті хай ніхто не посміє проголосити його своїм рабом.

Середньовічне прислів’я твердило: «Міське повітря робить людину вільною». Поясни це прислів'я. Як відповідало йому міське право, дароване місту Гослару імператором Фрідріхом II?

Магістрат — орган міського самоврядування.

Комунальний рух переміг не скрізь. Воля влітала городянам у копієчку. У багатьох невеликих міст для її здобуття бракувало і сил, і коштів, тому вони залишалися під п’ятою свого сеньйора. Частина міст задовольнилася обмеженим самоврядуванням, скажімо, правом обирати магістрат. До таких міст належали Париж, Лондон, деякі інші міста Франції, Англії, Німеччини, Скандинавії, Угорщини. В Німеччині в XIII ст. з’явилося так зване магдебурзьке право — право городян міста Магдебурга обирати свою адміністрацію й суд. Воно згодом поширилося в Німеччині, Польщі, Литві, Україні та Білорусії (наприкінці XV ст. магдебурзьке право одержав, наприклад, Київ).