§ 46. Глобалізація: сутність, переваги та загрози

«Глобалізація... — це економічне, інформаційне, технологічне об’єднання світу» (Володимир Волконський).

Глобалізація — це процес взаємодії та інтеграції між людьми, компаніями та урядами різних країн, який керується міжнародною торгівлею, інвестиціями та інформаційними технологіями.

Вона має вплив на навколишнє середовище, на культуру, на політичні системи, на економічний розвиток і процвітання, на благополуччя людини в суспільствах у всьому світі.

У роки після Другої світової війни, і особливо протягом останніх двох десятиліть, багато урядів запровадили економічні системи вільного ринку, значно збільшивши власний виробничий потенціал і створивши безліч нових можливостей для міжнародної торгівлі та інвестицій. Уряди також домовилися про значне скорочення бар’єрів у торгівлі та встановили міжнародні угоди для сприяння торгівлі товарами, послугами та інвестиціями. Скориставшись новими можливостями на зовнішніх ринках, корпорації створили іноземні підприємства і заснували виробничі та маркетингові угоди з іноземними партнерами. Отже, визначальною рисою глобалізації є міжнародна промислова і фінансова структура бізнесу.

Іншою основною рушійною силою глобалізації були технології. Досягнення інформаційних технологій, зокрема, різко змінили економічне життя. Інформаційні технології стали цінним новим інструментом для виявлення та реалізації економічних можливостей та забезпечили легку передачу активів та співпрацю з далекоглядними партнери.

Проте глобалізація є глибоко контраверсійною. Прихильники глобалізації стверджують, що вона дозволяє бідним країнам та їхнім громадянам розвиватися економічно і підвищувати рівень життя. Отже, опір глобалізації сформувався як на популярному, так і на урядовому рівні, оскільки люди та уряди намагаються керувати рухом капіталу, робочої сили, товарів та ідей, які становлять сучасну хвилю глобалізації.

Глобальні проблеми — це природні наслідки сучасної глобалізації та нестримного економічного зростання. Вони є результатом: нераціонального управління природними ресурсами; експансивного характеру сучасної економіки на основі вуглеводнів; геополітичного протистояння наддержав, що володіють зброєю масового знищення. Вони також спричинені такими процесами, як неконтрольоване виробництво, споживання, забруднення, зростання населення та тиск на екосистеми.

До глобальних проблемлюдства, відносять такі (рис. 5.2):

Рис. 5.2. Глобальні проблеми людства

Неможливо вирішити глобальні проблеми, усунути суперечності і мінімізувати ризики для глобального світового простору, коли задіяні лише одна або кілька країн, навіть якщо ці країни мають найбільше населення і найсильніші економіки. Необхідність досягнення загальної справедливості у світі змушує враховувати інтереси всіх учасників процесу.

На сучасному етапі консолідації та інтеграції людини до глобального вирішення проблем будь-яка країна не відмовиться повністю від власних інтересів заради глобальних людських інтересів. Проте всі країни розуміють, що глобальне співтовариство має спільне майбутнє, і в разі передбачуваного колапсу все людство буде охоплене ними.

Вплив глобалізації на еволюцію відносин між країнами є суперечливий. З одного боку, глобалізація сприяє прискореному розвитку продуктивних сил, науково-технічному прогресу і все більш інтенсивному співробітництву між державами і народами, що допомагає людству нарощувати ресурсну базу та інтелектуальний потенціал для забезпечення міжнародної безпеки на якісно новому рівні.

У той же час процеси глобалізації, які розвиваються переважно спонтанно, без колективного керівного впливу світової спільноти, загострюють ряд старих проблем міжнародної безпеки і породжують нові ризики і виклики. Через відмінності у фінансовій та економічній могутності взаємозалежність між країнами набуває все більш асиметричного характеру. Невелика група провідних індустріальних країн відіграє головну роль суб'єктів глобалізації, а переважна більшість інших країн перетворюється на її об'єкти. В результаті, зростає нерівність соціального та економічного розвитку світу.

Багато експертів покладають на глобалізацію великі надії у сфері вирішення складних економічних проблем (вирівнювання економічної ситуації у світі, вдосконалення виробництва, використання високоякісного обладнання, обмін продуктами першої необхідності, удосконалення зовнішньої торгівлі, ефективне управління фінансами, зростання добробуту населення в країнах, що забезпечене загальною економічною системою та відсутністю дефіциту).

Але є й протилежна точка зору, з якою виступають антиглобалісти, які активно критикують будь-які процеси глобалізації. Проте всі погоджуються щодо того, що глобалізація відкрила новий етап світових економічних відносин. Сама логіка розвитку світового ринку визначає доцільність участі кожної країни світу в процесах глобалізації та інтеграції у світове господарство. Для того, щоб підприємства могли брати участь у формуванні міжнародної економічної структури і бути конкурентоспроможними, вони просто зобов'язані перебувати під постійним впливом іноземної конкуренції. Незважаючи на це, проблеми, які породжує глобалізація, теж неминучі.

Так, глобалізація економіки в умовах сучасного світу стикається з однією серйозною проблемою. Всі лідерські місця у світі вже зайняті державами, які входять у «Велику сімку». Саме на їхню частку припадає не менше 12% усього населення планети і близько 60-70% світового ВВП. Вони грають вирішальну роль у таких організаціях, як МВФ і Світовий банк, СОТ і ОБСЄ. Країни «Великої сімки» за тісної співпраці формують епіцентр глобалізаційних процесів, своєрідне ядро світової економіки.

До групи лідерів вдалося долучитися двом десяткам країн, які налагодили з ними плідну і взаємовигідну співпрацю та активно розвиваються. Наслідки глобалізації — це не тільки зіткнення культур, а й їхнє щільне переплетення. Для Заходу, який завжди йшов попереду, процес глобалізації відкриває досить широкі перспективи й універсальні можливості. Всі інші країни змушені були вибирати між залежністю, ізоляцією та модернізацією. Зі зростанням глобалізаційних процесів зростатиме і нерівність між державами, що може стати причиною виникнення нових конфліктів.

Тому негативні наслідки очевидні: розвинені країни ставатимуть ще багатшими, а бідні ще біднішими, в результаті чого розрив між ними лише збільшуватиметься. За статистикою, у виграші від процесів глобалізації лише невелика частина населення.

Найбільш негативні наслідки цих процесів відчують на собі країни з найнижчим рівнем розвитку. Відбудеться розмежування суспільства в економічному плані, різке збільшення безробіття, що викликане використанням інноваційних технологій та запровадженням роботизації. Відомо, що з впровадженням технологій скорочується потреба у великій кількості працівників: високотехнологічне обладнання просто їх замінює.

Глобалізація світової економіки — це не лише формування вільної системи світової торгівлі. Це також процес стрімкого розвитку продуктивних сил, що вимагає нового типу виробничих відносин не лише в окремій країні, а й у масштабах всієї планети. Спроби адміністративними методами обмежити доступ іноземних товарів на внутрішній ринок або створити неринкові переваги для власних товаровиробників неминуче провокуватимуть подібну реакцію з боку урядів інших країн. Крім того, за таких обставин уряд, скоріше за все, не матиме можливості та мотивації впроваджувати ті заходи, які б дозволяли забезпечити конкурентоспроможність продукції вітчизняних виробників на зовнішніх ринках (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Глобалізація світової економіки

Ліберальна модель світової торгівлі визначається тим рівнем проникнення технологій та фінансових інструментів, який ми маємо на сьогодні. Але, створюючи великі можливості, ліберальна модель економіки вже не в окремій країні, а на глобальному рівні формує свої надзвичайно жорсткі правила гри: або конкуренція, або вимушене банкрутство. Тільки це вже банкрутство не окремого підприємства, а цілих країн, які повільно, але невпинно деградують — їх залишають громадяни, які роз'їжджаються по світу в пошуках кращої долі.

Отож, XXI століття знаменується тим, що значно посилилася взаємозалежність країн, включаючи економіку, соціальну сферу, екологію, культуру тощо. Ця взаємозалежність і взаємопроникнення дедалі більше визначають стан і напрями розвитку всіх країн світу.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Поясніть зміст поняття «глобалізація».

2. Які причини та наслідки глобалізації?

3. Охарактеризуйте основні глобальні проблеми людства.

4. Назвіть переваги та недоліки глобалізації.

5. Які основні загрози глобалізації?

6. Які способи протидії загрозам глобалізації та гарантування зовнішньої економічної безпеки?

Творчі завдання.

Завдання 1. Глобалізація зустрічає не тільки підтримку, але й протидію з боку низки країн, окремих верств і груп населення. Чим вони аргументують свою позицію? Чи враховується в цьому процесі точка зору всіх народів і країн? Зробіть власні висновки.

Завдання 2. 1,2 млрд осіб, що живуть на Заході, споживають значно більше їжі, ніж потребує їхній організм, в США витрачається понад 100 млрд дол. на боротьбу з наслідками переїдання. У той же час 1,2 млрд осіб страждають тією чи іншою хворобою через голодування, а втричі більше людей недоїдають. Які глобальні проблеми характеризують наведені дані? Які ще гострі суперечності породжуються процесом глобалізації на сучасному етапі? Відповідь підтвердьте статистичними даними.

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)