Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 42. Комерційні банки і забезпечення кредитними ресурсами. Політика «дорогих» та «дешевих» грошей

Другий рівень банківської системи складається із комерційних банків.

Операції комерційних банків можна поділити на такі групи:

1) пасивні, пов'язані із залученням коштів (наприклад прийом вкладів);

2) активні, пов'язані з розміщенням залучених коштів. Такими операціями є надання кредитів, операції з цінними паперами, з валютою тощо;

3) комісійно-посередницькі, пов'язані з виконанням певних операцій на замовлення клієнтів за певну плату (наприклад операції з цінними паперами, з валютою тощо).

Банк — юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до державного реєстру банків.

Якщо станом на 1.01.2005 р. в Україні діяли 157 банків, у т. ч. 19 банків з іноземним капіталом, 7 банків з яких — зі 100% іноземним капіталом, то на 1.12.2018 р. кількість банків скоротилась до 77, у т. ч. 37 з яких — з іноземним капіталом, 27 з яких — зі 100% іноземним капіталом.

Механізм створення грошей комерційними банками залежить від політики центрального банку щодо норми обов'язкових резервів. Під час інфляції, коли треба зменшити зростання грошової маси в обігу, центральний банк підвищує норму обов'язкових резервів. Якщо ситуація змінюється і є необхідність збільшити кількість грошей в обігу, центральний банк вчиняє навпаки — зменшує норму резервів та комерційні банки, розморозивши частину своїх коштів, перетворюють їх у кредити, а потім і в інвестиції.

Цей інструмент відчутно впливає на кредитну емісію (грошову пропозицію) згідно з ефектом грошового мультиплікатора (m):

де: m — грошовий мультиплікатор; n — норма обов’язкових резервів.

Потенційну масу кредитних грошей, яку може створити банківська система, розраховують за формулою:

де: M^S_cp — потенційна маса кредитних грошей; R_N — надлишкові резерви.

Зміну грошової маси (кредитних грошей) розраховують як:

де: △M^S_cp — зміна потенційної маси кредитних грошей; △R_N — зміна надлишкових резервів.

Загальна модель грошового мультиплікатора, де враховуються як готівкові, так і кредитні гроші, має вигляд:

де: d — коефіцієнт розподілу доходів населення на готівку і депозит; n — норма обов’язкових резервів; B — грошова база; M^S — грошова пропозиція:

де: С — готівка; D — депозити; R_N — банківський (надлишковий) резерв.

Звідси потенційну грошову пропозицію (М^S_P) розраховують:

Формування попиту і пропозиції на кредит здійснюється на ринку середньо- і довгострокових кредитів, на якому фірми та домогосподарства запозичають кошти, необхідні для розширення виробництва, оновлення товарної продукції, інвестування у різні об’єкти тощо. Зростання економіки стимулює збільшення попиту на кредитні ресурси, що, в свою чергу, сприяє підвищенню облікової ставки за незмінної пропозиції грошей і навпаки. Однак попит і пропозиція на кредитні ресурси залежать від великої кількості факторів, які діють синергічно (табл. 4.17).

Таблиця 4.17

Фактори, що впливають на попит і пропозицію на ринку кредиту

Комерційні банки не обмежуються лише прийняттям вкладів і перетворенням їх у кредити. Вони виконують десятки інших операцій, передбачених законодавством, основними серед яких є: залучення тимчасово вільних грошових коштів підприємств і громадян на депозити; кредитування суб'єктів підприємницької діяльності та громадян за рахунок залучених коштів; касове та розрахункове обслуговування; валютні, інкасові, чекові, гарантійні, акредитивні операції; продаж і розміщення цінних паперів; засновницька діяльність тощо.

Залежно від впливу на економіку логіка монетарної трансмісії включає:

• 1) політику «дорогих грошей» (грошово-кредитну експансію);
• 2) політику «дешевих грошей» (грошово-кредитну рестрикцію).

Політику «дорогих грошей» (грошово-кредитну експансію) реалізують шляхом зменшення грошової пропозиції для того, щоб стримувати сукупний суспільний попит у випадку загрози інфляційного зростання економіки.

Політику «дешевих грошей» (грошово-кредитну рестрикцію) здійснюють шляхом збільшення грошової пропозиції для того, щоб стимулювати сукупний суспільний попит, а отже, і виробництво у випадку економічної стагнації та спаду виробництва, тобто за умов неповної зайнятості.

Існують певні особливості в інтерпретації механізму дії монетарної трансмісії на економіку згідно з монетаристською та кейнсіанською концепціями економічного розвитку.

Механізм монетарної політики згідно з кейнсіанською концепцією такий: зміна монетарної політики —> зміна резервів комерційних банків —> зміна грошової пропозиції —> зміна процентної ставки —> зміна інвестицій —> мультиплікативна зміна номінального ВВП (табл. 4.18).

Таблиця 4.18

Алгоритм монетарної трансмісії за кейнсіанською концепцією

Механізм монетарної політики згідно з монетаристською концепцією такий: зміна монетарної політики —> зміна резервів комерційних банків —> зміна грошової пропозиції —> зміна сукупного попиту —> зміна номінального ВВП (табл. 4.19).

Таблиця 4.19

Алгоритм монетарної трансмісії за монетаристською концепцією

Під час застосування грошово-кредитних засобів впливу на економіку слід звернути увагу на такі моменти:

• 1) застосування грошово-кредитних інструментів справляє на економіку опосередкований та загальний вплив;
• 2) для грошово-кредитних інструментів характерним є часовий розрив (лаг) між їх використанням та досягненням ефекту (так, зміна динаміки грошової маси викликає зміни в динаміці цін та реальному ВВП приблизно через 3-12 місяців), тому необхідно враховувати ефект запізнення між застосуванням регуляторних заходів і реакцією на них грошово-кредитної системи зокрема та національної економічної системи в цілому;
• 3) найбільш дієвим застосування грошово-кредитних інструментів є за умов надзвичайно пожвавленої, «перегрітої» економіки;
• 4) обов'язково необхідно узгоджувати грошово-кредитну та валютну політики.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Які ключові функції комерційних банків?

2. У чому зміст політики «дорогих» грошей?

3. У чому зміст політики «дешевих» грошей?

4. Охарактеризуйте основні інструменти монетарної політики.

Вправи для саморозвитку.

Завдання 1. Пасив балансу комерційного банку складається з таких статей (у млн у. о.): внески до запитання — 500; строкові внески — 250; власний капітал — 200.

Норматив мінімального резервного покриття по внесках до запитання дорівнює 15%, а по строкових внесках — 10%. На яку суму банк зможе збільшити кредити, якщо половина внесків до запитання буде переоформлена на строкові внески? Як зміниться ця сума, якщо власники строкових внесків на 40% своїх депозитів придбають цінні папери в банку?

Завдання 2. Проаналізуйте ситуацію, коли банківський мультиплікатор дорівнює 4. Максимально додаткова кількість грошей, що може «створити» банківська система, дорівнює 40 млрд грн. Визначте норму обов’язкових резервів і суму, яку банки використовували для видачі позичок.

Завдання 3. За даними норми обов’язкових резервів (г) визначте невідомі показники таблиці.

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України