Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 19. Циклічність як форма руху національної економіки

Незважаючи на те, що кожна країна прагне постійного зростання ВВП, довгострокове зростання не є рівномірним процесом. Як правило, періоди швидкого зростання змінюються періодами спаду виробництва, що викликають негативні наслідки у вигляді безробіття та інфляції.

Ідея циклічності як першооснови світу виникла в світовій науці ще з часів Стародавньої Греції та Стародавнього Китаю. Проте, якщо філософів проблема циклічності цікавила упродовж багатьох сотень років, то економісти звернули на неї увагу порівняно недавно, коли економіка досягла високого рівня зрілості і з'явилися перші циклічні коливання ділової активності (початок XIX століття).

У 1825 р. відбулася перша світова економічна криза, яка стала початком розвитку теорії циклічних коливань.

Економічний цикл — це форма, в якій відбувається рух економіки. Економічним циклом є послідовність етапів піднесення і спадів макроекономічної активності протягом кількох років.

Кожний економічний цикл являє собою певну послідовність альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Американський економіст В. Мітчелл в економічному циклі досить чітко виділив кілька фаз (періодів):

  • криза (спад);
  • депресія (застій);
  • пожвавлення;
  • піднесення.

• Веслі Клер Мітчелл (Wesley Clair Mitchell) — американський економіст і статистик, представник гарвардської школи. Викладав у Колумбійському університеті. Президент Економетричного товариства та Американської економічної асоціації.

Оскільки розвиток економіки відбувається нерівномірно і безперервно, то динаміка макроекономічних показників має хвилеподібний вигляд: у кінці попереднього і при проходженні нового циклу відбуваються погіршення показників, на нижньому рівні встановлюється короткострокова рівновага, під час пожвавлення нового економічного циклу показники різко зростають, на верхньому рівні піднесення досягається рівновага, а потім знову відбувається спад економіки (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Економічний цикл та його фази

Криза є початковою і головною фазою циклу, яка завершує попередній цикл і починає наступний. Криза, що порушує нормальний хід економічного розвитку, розпочинається труднощами збуту продукції в оптовій та роздрібній торгівлі. Починається процес затоварювання — підприємства працюють на склад (нагромаджують запаси). Скорочується виробництво, що зменшує сукупний попит на інвестиції, предмети споживання і працю. Закривається і банкрутує частина підприємств, зростає безробіття, зменшуються реальні доходи населення. З обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює процес розрахунків між виробниками; різко зростає попит на позичковий капітал, збільшується процентна ставка за кредит. Паніка охоплює ринок цінних паперів, курс яких різко знижується. Такою є реакція об'єктивного ринкового механізму на порушення рівноваги між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням. Скорочення виробництва в ході кризи поступово призводить до встановлення необхідних пропорцій, і ринкова економіка входить у фазу депресії.

У фазі кризи попит (AD) і пропозиція (AS) на ринку є повністю нееластичними за ціною (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Взаємодія AD-AS у фазі економічного спаду

Депресія — фаза циклу, яка проявляється в застої виробництва. У цій фазі відтворення є простим, виробництво не розширюється, але і не звужується. Поступово реалізуються товарні запаси, які нагромадилися під час кризи в умовах різкого зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. В умовах скорочення виробництва процентна ставка за кредит падає до свого мінімального значення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення виробничо-комерційної діяльності.

У фазі депресії пропозиція (AS) є нееластичною за ціною, а попит (AD) — відносно еластичним (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Взаємодія AD-AS у фазі економічного застою

Пожвавлення розпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва, помітного скорочення безробіття. Підприємці, намагаючись відновити прибутковість виробництва, замінюють стару техніку і технології на нові, більш прогресивні. Це створює передумови для нарощування сукупного попиту на нові інвестиції, тому в цій фазі відбувається масова заміна основного капіталу, що дає поштовх до зростання обсягів виробництва в галузях, що виробляють засоби праці. Це стимулює попит на сировину, матеріали, енергію, предмети особистого споживання для додаткових робітників, які поступово втягуються в суспільне виробництво. Обсяг виробництва досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток, зарплата. Економіка вступає у фазу піднесення.

Фаза пожвавлення характеризується відносно еластичними попитом і пропозицією (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Взаємодія AD-AS у фазі пожвавлення економіки

Піднесення — фаза циклу, коли обсяги виробництва перевищують рівень попереднього циклу і зростають високими темпами. Будуються нові підприємства, зростають зайнятість, доходи домогосподарств, прибутки фірм, розширюється попит на товари і ресурси, поступово зростає ставка банківського процента, активізується комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу. Розпочинається економічний бум — швидке економічне зростання, що готує базу для наступної кризи, а отже, і циклу.

У фазі піднесення пропозиція (AS) є відносно еластичною, а попит (AD) — нееластичним за ціною (рис. 4.6).

Врахування зміни макроекономічних показників на кожному з етапів циклічного розвитку економіки дозволяє своєчасно використовувати важелі антикризового управління, а також забезпечувати основні макропропорції в проведенні структурної політики.

Рис. 4.6. Взаємодія AD-AS у фазі піднесення економіки

Основними ознаками, що характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також рушійні сили, що зумовлюють механізм його походження. З цього погляду всі регулярні економічні цикли поділяють на 4 основні групи:

  • 1) короткі цикли запасів Китчина (2-4 роки) — між звичайним ринковим попитом і пропозицією, що обумовлюється динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;
  • 2) середні промислові цикли Жуглара (7-12 років) — підсумок взаємодії низки грошово-кредитних факторів (ставки банківського відсотка і цін), пов'язаних з капіталовкладеннями в засоби праці;
  • 3) будівельні цикли Кузнеця (20 років) — рушійними силами є зрушення у відтворювальній структурі виробництва (між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням, або між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання), а найбільшу відносну амплітуду циклічні коливання мають у будівництві;
  • 4) довгохвильові цикли Кондратьева (40-60 років) — пов'язані з радикальними змінами в технологічній базі суспільного виробництва, його структурною перебудовою, масовим оновленням пасивної частини основного капіталу.

Окрім перелічених циклів, існують також і нерегулярні економічні кризи, до яких відносять:

  • 1) проміжні, що мають локальний характер (між основними кризами як фазами циклу, які на короткий час переривають фазу пожвавлення чи піднесення);
  • 2) часткові, що охоплюють не всю економіку, а лише якусь сферу (наприклад фінанси, кредит);
  • 3) галузеві, що «вражають» лише окрему галузь виробництва (наприклад енергетику, транспорт);
  • 4) структурні, що з'являються тоді, коли стара структура економіки перестає відповідати новим техніко-економічним параметрам виробництва і існує необхідність її заміни, переходу до нового технологічного етапу.

Циклічність розвитку національної економіки яскраво можна продемонструвати на прикладі України. Реальний ВВП України за 2017 р. становив 2445587 млн грн. У цьому році економіка України показала зростання цього показника вперше із 2013 р. Падіння ВВП почалось у 2013 році і становило 0,027%, прискорившись у 2014-2015 рр. через політичну, економічну кризу, військові дії. Протягом цих років сумарне падіння склало близько 16%. Скорочення ВВП було спричинене погіршенням становища у майже всіх галузях економіки України. Руйнування виробничих потужностей та транспортної інфраструктури, розрив виробничих міжрегіональних зв'язків через воєнне протистояння на Сході країни призвели до падіння обсягів промислового виробництва. Зниження реальної заробітної плати в умовах погіршення споживчих настроїв населення та високої інфляції спричинило звуження внутрішнього споживчого попиту. Зниження інвестиційного попиту було зумовлене високими ризиками через військовий конфлікт на Сході України.

Однак, із 2017 р. почалось економічне зростання, яке, за результатами 2017 р., склало 2,3%. У першій половині 2018 р. економічне зростання в Україні склало 3,5% у річному вимірі проти 2,5% у 2017 р., що є хорошим результатом, зумовленим ранніми і високими врожаями, зростанням показників у гірничодобувної галузі, яка змогла відновитися попри бойові дії на Донбасі, збільшенням споживання продукції та переказів коштів трудових мігрантів.

Динаміка реального ВВП України попіврічно протягом 2010-2018 рр. наведена на рис. 4.7.

Рис. 4.7. Динаміка реального ВВП України, %

В Україні у 2017 р. темпи зростання валового регіонального продукту (ВРП) в порівняльних цінах перевищили показники 2013 р. у 8 областях і Києві. Так, найбільші темпи зростання ВРП у 2017-у в порівняльних цінах до 2013 р. продемонстрували Житомирська (109,8%), Вінницька (109,47%), Волинська (107,69%) та Хмельницька області (107,64%).

У таблиці 4.3 можна чітко побачити ефект блокади окупованих територій на початку 2017 р., і як він вплинув на показники ВРП Донецької і Луганської областей.

Таблиця 4.3

Динаміка валового регіонального продукту в Україні

Темп росту ВРП в порівняльних цінах до минулого року

Темп росту ВРП 2017 в порівняльних цінах до 2013 року

2014

2015

2016

2017

Житомирська

103,60%

98,10%

105,20%

102,70%

109,80%

Вінницька

104,60%

97,10%

106,50%

101,20%

109,47%

Волинська

101,10%

95,30%

108,20%

103,30%

107,69%

Хмельницька

102,30%

92,20%

104,70%

109,00%

107,64%

Одеська

98,30%

95,80%

104,20%

106,60%

104,60%

Київська

99,40%

94,00%

105,70%

105,20%

103,90%

Тернопільська

108,00%

93,70%

98,50%

103,60%

103,27%

Херсонська

99,70%

98,70%

102,80%

100,50%

101,67%

м. Київ

96,10%

93,30%

105,50%

107,40%

101,59%

Запорізька

100,40%

94,70%

99,70%

104,70%

99,25%

Миколаївська

98,40%

95,30%

105,60%

98,60%

97,64%

Сумська

100,40%

96,70%

96,60%

103,70%

97,26%

Львівська

100,90%

95,20%

99,30%

101,50%

96,82%

Рівненська

102,60%

93,40%

100,30%

100,50%

96,60%

Івано-Франківська

97,60%

92,00%

99,00%

106,30%

94,49%

Чернігівська

100,50%

93,40%

100,60%

99,70%

94,15%

Черкаська

98,90%

95,00%

101,80%

98,00%

93,73%

Закарпатська

102,80%

93,50%

97,30%

99,40%

92,96%

Чернівецька

98,30%

94,70%

99,40%

100,30%

92,81%

Кіровоградська

100,60%

91,70%

105,00%

95,20%

92,21%

Харківська

97,90%

90,90%

102,10%

99,80%

90,68%

Дніпропетровська

95,10%

90,30%

98,40%

103,10%

87,12%

Полтавська

96,00%

93,80%

97,90%

95,80%

84,45%

Донецька

67,10%

61,30%

99,10%

92,50%

37,70%

Луганська

61,00%

47,70%

118,00%

86,40%

29,66%

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Дайте визначення економічного циклу та його основних фаз.

2. Назвіть основні групи економічних циклів, проаналізуйте їх особливості і рушійні сили.

3. Проаналізуйте динаміку ВВП України за 2010-2018 рр. та обґрунтуйте на основі реальних показників циклічність розвитку вітчизняної економіки.

Вправи для саморозвитку.

Завдання 1. На основі інформації, поданої в таблиці: побудуйте рахунок товарів та послуг; обчисліть показник проміжного споживання; визначте величину ВВП.

Показники національних рахунків

Назва показника

Сума, млн грн

Випуск

220679

Експорт товарів та послуг

42974

Імпорт товарів та послуг

45307

Непрямі податки

17330

Субсидії

1705

Кінцеві споживчі витрати

83569

Валове нагромадження основного капіталу

20096

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів

1128

Придбання за вирахуванням вибуття цінностей

133

Завдання 2. Обчисліть обсяг ВВП, якщо відомі такі показники: державні витрати — 1100 у. о., відсоток за кредит — 500 у. о., трансферти — 560 у. о., імпорт — 300 у. ., амортизація — 200 у. о., заробітна плата — 880 у. о., експорт — 400 у. о., непрямі податки — 900 у. о., споживчі витрати — 750 у. о., дивіденди — 180 у. о., чисті внутрішні одиниці — 100 у. о.