Зарубіжна література. 6 клас. Ковбасенко

Генрі Лонгфелло «Пісня про Гаявату»

Успішність - це здатність робити те, що умієш найкраще, і робити добре все, що робиш, не прагнучи слави. Вона приходить лише тому, що її заслужили, а не тому, що її шукали.

Генрі Лонгфелло

Генрі Лонгфелло. Фото. 1868

• Поміркуйте, як поета характеризує його висловлювання про успіх і славу.

• Генрі Лонгфелло пишався своїми предками. Хто викликає почуття гордості у вашій родині?

Генрі Водсворт Лонгфелло

Генрі Водсворт Лонгфелло (1807-1882) - нащадок переселенців, англійських купців і ремісників, що на початку XVII століття подалися до Америки в пошуках кращої долі. Про свою родину поет із гордістю писав, що всі вони, мов краплинки, злилися разом у єдиний потік Сполучених Штатів Америки. І пишатися було чим: дід майбутнього митця, генерал під час Війни за незалежність і член Конгресу США, заснував і власним коштом утримував коледж; дядько служив флотським офіцером і загинув, захищаючи свою країну; батько став успішним адвокатом і конгресменом. Самого Генрі Лонгфелло обрали професором Гарвардського університету і членом багатьох наукових товариств світу, бо цінували його ерудованість, глибокі знання 12 європейських мов і світової літератури.

У чому ж секрет його успіху? По-перше, це дружна родина Лонгфелло, у якій було восьмеро дітей. Батьки дуже любили їх і всіляко підтримували їхні починання. По-друге, це жага знань і потяг до науки. У три роки Генрі вже навчався в початковій школі, а в шість - у приватній «Портлендській академії». Літні канікули завжди проходили в селі, на фермі його дідуся Пелега Водсворта, відставного генерала. Генрі любив читати книги і мріяв про подорожі, тому почав вивчати іноземні мови. Його мама заохочувала ці захоплення, подарувала книги «Робінзон Крузо» і «Дон Кіхот».

Тринадцятирічний хлопчина спробував себе в поезії, і його вірші надрукувала місцева газета. У п’ятнадцять років Генрі почав навчання в Боуденському коледжі при Гарвардському університеті. Юнак завдяки винятковим здібностям до мовознавства отримав запрошення після студентської лави стати викладачем у рідному коледжі.

По-третє, усвідомлення свого місця в житті та улюбленої справи. Батько мріяв, щоб Генрі став юристом. Але не став заперечувати, коли на останньому курсі син написав, що прагне досягти успіху як літератор. Викладачі коледжу сприяли його творчості, тож за роки навчання Лонгфелло надрукував у літературних часописах майже 40 поезій.

По-четверте, працелюбність і прагнення досконалості у справі, яку робиш. Тому перш ніж узятися за викладання, Генрі Лонгфелло подався в трирічну мандрівку Європою, де в живому спілкуванні поглибив свої знання іноземних мов. Повернувшись до коледжу, він багато уваги приділяв перекладу англійською мовою європейської поезії та іншомовних підручників, не забуваючи водночас і про власну творчість. Він уклав багатотомне зібрання найкращих поезій народів світу.

Україну Генрі Лонгфелло представив віршами про Київ, Херсон, Одесу та інші міста, а також козацькими піснями й думами, серед яких «Втеча трьох братів з Азова», «їхав козак за Дунай». Поетову увагу привернуло козацтво як спільнота витривалих, винахідливих людей, які вважали своїм головним обов’язком захищати рідну землю.

ЗАПРОШУЄМО НА ЕКСКУРСІЮ

Колишній будинок Лонгфелло в Кембриджі, збудований 1759 року, під час Війни за незалежність став штаб-квартирою Джорджа Вашингтона. Нині тут Національний історичний музей.

«Пісня про Гаявату»

Генрі Лонгфелло ще в студентські роки задумав твір з індіанської історії, тому збирав фольклор, цікавився життям і культурою корінних народів Північної Америки. В основу поеми він поклав міфи про Творця Світу і Володаря Життя (Гітчі Маніту), індіанські народні казки, пісні й оповідки про подвиги легендарного народного героя Гаявати.

Поема — великий за обсягом віршований твір із ліричним або оповідним сюжетом.

Описуючи світ мешканців Північної Америки, поет спирався на записи тогочасних учених, які досліджували побут індіанських племен. Лонгфелло був знайомий із вождем племені оджибве, який часто гостював у митця. Тому в поемі яскраво змальовано одяг, зброю, прикраси, відтворено звичаї і колорит життя індіанців.

Митець поєднав розрізнені міфи і фольклорні твори в єдине ціле, щоб передати світосприйняття корінних жителів, фантастичний світ їхніх вірувань, дух і традиції засобами англійської мови. Таким чином він прагнув збагатити американську літературу і викликати в читачів гордість за свою країну, почуття єдності всіх її народів. Бо індіанські міфи і фольклор були чужими для переселенців, і країна не мала власного героїчного епосу.

Люлька миру. Київнаукфільм. Реж. Ірина Гурвич. 1979

Головний герой поеми - історична постать XVI століття, один із вождів племені ірокезів. Історичний Гаявата стояв біля витоків об’єднання п’яти племен у союз. У поемі він наділений рисами міфологічного героя: має божественне походження - посланець богів, онук Місяця і син Західного вітру; має великий розум, надлюдські силу й здібності - знає мови птахів і звірів, спілкується із силами природи і перемагає їх; переходить із земного світу в потойбічний, стає безсмертним. Образ Гаявати створено через показ його діянь, взаємин з іншими людьми, стосунків із природою і надлюдськими створіннями. Гаявата схожий на титана Прометея, бо заклав основи культури: припинив війни і розумно влаштував життя: допоміг освоїти природу, навчив індіанців мирної праці та ремесел (полювати, будувати човни і рибалити, обробляти землю і приручати тварин), долати хвороби і винайшов писемність. Тому ім’я героя перекладають як учитель.

Гаявата. Скульптор Август Сен-Годенс. 1874

Головна думка «Пісні про Гаявату» - заклик до єднання і припинення племінних чвар. Однак у поемі йдеться не про те, щоб просто скласти зброю і не воювати. У ній оспівано людину, яка робить усе для спокою і добробуту свого народу. Гаявата весь час воює із силами зла, ворожими духами і чаклунами. Герой перебудовує те, до чого всі звикли, тож його часто не підтримують ні індіанці, ні сама природа, яку він підкорює. Вождь об’єднує північних індіанців, робить їхній союз настільки сильним і розвиненим, що вороги бояться нападати на нього.

У цьому й полягає секрет миру - у силі та єдності народу і його готовності відстояти свої цінності.

Автор усупереч історичній правді переніс події твору в XVII століття, коли в Америці з’явилися європейці і почали витісняти індіанців з рідних місць, винищувати цілі племена, щоб збудувати там нову державу. Літературний Гаявата у фіналі поеми закликає свої народи пробачити «блідолицих», примиритися і жити з ними в дружбі, слухати їхні мудрі поради. Автор приписав герою свої погляди, бо утверджував християнські ідеали і щоб ними керувались американці в житті. Водночас в образі Гаявати автор заклав таке потужне етичне послання народам світу, що українська поетеса Ліна Костенко відгукнулась рядками:

Іде епоха моя головата

кудись від етики до синтетики.

Ближчий мені старий Гаявата,

ніж всі досягнення кібернетики.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що сформувало Генрі Лонгфелло як творчу особистість?

2. Де і коли відбуваються події «Пісні про Гаявату»?

3. Хто такий Гаявата? Які діяння зробили його національним героєм? Чим особливий образ Гаявати в поемі Генрі Лонгфелло?

4. З якою метою письменник порушує історичну правду, зокрема переносить головного героя в інший історичний час?

5. Які елементи фольклору використав автор у своїй поемі?

6. Поміркуйте, чому Ліна Костенко вбачає образ старого Гаявати близьким сучасності.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Прочитайте пісню «Люлька миру» і виконайте завдання:

А знайдіть у тексті рядки, у яких змальовано Гітчі Маніто, і поясніть, якими художніми засобами створено образ Володаря Життя, які художні деталі свідчать про його надприродні сили;

Б знайдіть у тексті рядки, де мовиться про Гаявату; поясніть, як автор устами Гітчі Маніто його характеризує, чому індіанці мають його слухати;

В знайдіть рядки, де міститься головна думка розділу.

2. Перегляньте анімацію Ірини Гурвич «Люлька миру». Висловіть свої враження про фільм у формі посту в соцмережах.

3. Укладіть добірку зображень (фотоколаж) на основі знайдених в інтернеті обкладинок різних видань книги «Пісня про Гаявату». Поясніть творчий задум художників-ілюстраторів.

ПІСНЯ ПРО ГАЯВАТУ

(уривки)

Перша пісня. Люлька миру

Там, де б’ють червоний камінь

На люльки у Горах Прерій,

Там з’явивсь Життя Владика,

Гітче Маніто могутній.

Став над урвищем бездонним

І скликає всі народи,

Племена усі скликає.

Місцевість, описана у першій строфі, - національна пам’ятка в штаті Міннесота. Червоні скелі священні для північних індіанців. Із цього каменю вони виготовляли обрядові люльки - калюмети, які використовували в різних церемоніях. (Фото: Kablammo)

З-під його стопи в долину

Річка весело плигнула,

Заіскрилася на сонці,

Наче Ішкуда-комета,

А Великий Дух нагнувшись

Пальцем стежку кривулясту

Продавив їй на рівнині

І сказав: «Біжи сюдою!»

Потім виломив голіруч

Шмат червоної породи,

Видовбав вершок для люльки,

Густо кучерями вкритий;

Висмикнув очеретину

Із цупким зеленим листом

Та зладнав цибух¹ довжезний;

¹ Цибух — порожнистий стрижень люльки.

Індіанець в традиційному костюмі з люлькою. (Фото: Anneka)

Назгрібав кори сухої,

Натоптав гарненько люльку

І, на гай густий дихнувши,

Змусив тертися гілляки,

Доки ті не загорілись.

На високому причілку

Гітче Маніто могутній

Калюмет свій, Люльку Миру,

Закурив, щоб знак подати. (...)

В образі люльки, яку запалив Гітчі Маніто, уособлено виверження вулкану. На землях, де проживали племена оджибве та ірокезів, чиї міфи і легенди стали основою поеми Лонгфелло, це було звичним явищем.

Представники племен - жителів Америки до приходу європейців. Малюнок з книги «Nordisk familjebok» («Шведська енциклопедія», 1904)

З берегів Північноводдя,

І з діброви Тускалузи,

І з долини Тавазента,

І з каньйону Гір Скелястих,

І з низовини Вайомін

Вгледіли племена з’яву,

Вгледіли на видноколі

Дим-Пуквану Люльки Миру.

Загули-загомоніли

Ясновидці: «Он Пуквана,

Мов лоза висока, гнеться!

Гітче Маніто могутній

Знак народам посилає,

Щоб старійшини зійшлися

Раду радити до нього».

Виступають у дорогу

Ватажки племен індійських.

Сунуть Чоктоси й Команчі,

Могоки і Делявари,

Сунуть Повни і Омаги,

Шошоні і Чорноступи,

Сунуть Мендени й Дакоти,

Гюрони і Оджібвеї

Понад ріками виткими

До призначеного місця,

Де довбуть червоний камінь

На люльки у Горах Прерій.

Зустрічалися нерадо.

Кожен вималював лиця

Страхітливим візерунком,

Хижо блимає очима,

Міцно зброю затискає,

Бо клубочиться у серці

Вікопомная ненависть,

Предківська жадоба помсти

За якісь образи й кривди.

Гітче Маніто могутній,

Праотець усіх народів,

Поглядає на прибульців

Батьківським ласкавим оком,

Бо для нього їхні чвари

Все одно, що гра дитяча,

Необачна гра дитяча.

Щоб зломити їхню впертість,

Щоб приборкати шаленство,

Простяга свою правицю

Гітче Маніто над ними,

І лунає з-поза хмари

Голос грізно-величавий,

Наче гуркіт водоспаду,

Що шугає у безодню.

«Ой, мої немудрі діти!

Слухайте пересторогу,

Слухайте пораду щиру

З уст Великого Владики,

З уст Творця Життя земного!

Дав я вам ліси для ловів,

І озера для рибальства,

Дав я вам бізона й сарну,

І казарку, і фазана,

Дав я вам по всіх усюдах

Край, багатий дичиною,

Води, рибою багаті, -

Тож полюєте чого ви

Один одного, як звіра?

Я стомився бачить воєн

Нескінченну різанину

Та вислухувать молитви

Про криваву люту помсту.

Ваша сила - у єднанні,

Ваша неміч - у незгоді,

Хай віднині мир і спокій

Загостюють у вігвамах.

На землі ось незабаром

З’явиться Пророк-Учитель,

Що оселиться між вами,

Буде вчити й помагати.

Не цурайтеся науки

І добробутом втішайтесь,

А усобиці та розбрат

Приведуть вас до загину.

Йдіть тепер купайтесь в річці,

Змийте барви войовничі,

Змийте плями крові з пальців

Та сховайте вашу зброю.

А по тім з уламку скелі

Видовбіть вершок для люльки,

На цибух очеретяний

Почепіть оздобу з пір’я,

Калюмет той, Люльку Миру,

Викуріть і жийте в згоді».

Кинули під ноги зброю

Ватажки племен індійських,

Шкіряний зірвали одяг

І, пірнаючи у хвилі,

Бойові кольори змили.

Вище них - ясні й спокійні

Витікали води річки

З-під стопи Життя Владики.

Нижче них - бурхливо бігли

Каламутні, поруділі,

Закривавлені неначе.

А як знов на берег вийшли

Ватажки після купання,

Повикопували ями,

Поховали зброю вбивчу.

З високости Дух Великий,

Гітче Маніто могутній,

Бачив те і усміхався.

Зосереджено, мовчазно

Добувають червінь-камінь

Воїни на Люльку Миру,

Пишно перами квітчають

Цибухи очеретяні

І лаштуються додому.

А Творець Життя безслідно

З-перед зору їх зникає

Крізь широкий отвір хмари,

Крізь ясну небесну браму,

Загорнувшися в блакитний

Дим-Пуквану Люльки Миру.

Переклад з англійської Оксани Соловей

Карта Конфедерації ірокезів. 1650

У середині XVII століття п’ять племен ірокезів об'єдналися в Конфедерацію (Лігу Миру та Сили), яку ви бачите на карті. Потім до них приєдналося шосте, що шукало захисту від ворогів, які витісняли їх із рідних земель. Ліга налічувала до 30 тисяч воїнів. Ця найсильніша армія континенту змусила рахуватися з ірокезами не лише інші розрізнені індіанські племена, а й зайшлих європейців. У Війні за незалежність ірокези стали на бік британців, були розбиті і розселені по різних спеціально виділених територіях - резерваціях.

Одним із вождів ірокезів був українець, полтавчанин Іван Даценко. У роки Другої світової війни його літак збили німці під Львовом, а самого льотчика взяли в полон. Утікши з нацистського полону, а потім з радянського концтабору в Сибіру, він потрапив до Канади, де очолив індіанське плем’я. Більшість дослідників вважає цю історію реальною, адже є фотознімки і живі свідчення. Режисер Михайло Іллєнко зняв про це фільм у 2012 році. (За матеріалами Вікіпедії)

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Хто такий Гітчі Маніто, що уособлює цей образ? Як у творі показано його велич? Поясніть, що означають його титули.

2. Як ставився Гітчі Маніто до людей? Навіщо Володар Життя скликав на раду індіанські народи?

3. Опишіть, якими постали перед ним індіанці. Що вони несли у своїх серцях?

4. Що Великий Дух заповів індіанцям? Зачитайте слова, якими він переконав індіанців жити в мирі та згоді.

5. Як вчинили індіанці, прослухавши заповіді Гітчі Маніто? Чому вони стали зосереджені й мовчазні? Чи змінилися вони одразу?

6. Яка роль у творі опису річки, у якій скупалися індіанці?

7. Символом чого є в поемі образ Люльки Миру (Люльки Згоди в іншому перекладі)?

8. Знайдіть у розділі художній прийом протиставлення (антитези). З якою метою його використовує автор?

9. Поміркуйте, що в історії Гаявати важливе для американців. А що може бути важливим для українців?

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Знайдіть у словниках значення крилатих виразів, які походять із поеми Лонгфелло та інших творів про американських індіанців: «запалити люльку миру», «закопати сокиру війни».

2. Складіть сенкан про Гаявату.

3. Напишіть повідомлення автору поеми або своєму другові, у якому висловіть свої враження від «Пісні про Гаявату».

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Узагальнення за розділом «Барви світової поезії»

1. Яка частина твердження правильна?

Пейзаж у хайку впливає на внутрішній стан читача.

1) створює в нього певний настрій (смуток, радість, умиротворення);

2) пробуджує його до активної діяльності, підкорення природи людині.

• А перша
• Б друга
• В обидві неправильні
• Г обидві правильні

2. В основу сюжету твору якого письменника лягли індіанські міфи?

• А Мацуо Басьо
• Б Роберта Бернса
• В Генрі Лонгфелло
• Г Джека Лондона

3. Творцем хайку є

• А Генрі Логфелло
• Б Мацуо Басьо
• В Роберт Бернс
• Г Астрід Ліндґрен

4. Упорядкуйте логічні пари «письменник - країна».

А Мацуо Басьо

Б Роберт Бернс

В Генрі Лонгфелло

Г Анна Ґавальда

1 США

2 Франція

3 Шотландія

4 Японія

5. Упорядкуйте логічні пари «художній засіб - означення поняття».

А епітет

Б метафора

В підтекст

Г антитеза

1 різке протиставлення

2 прихований зміст сказаного

3 перенесення ознак на щось інше

4 образне означення

6. Шотландські пейзажі зображені у творах

• А Мацуо Басьо
• Б Роберта Бернса
• В Генрі Лонгфелло
• Г Джека Лондона