Українська література. 9 клас. Коваленко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Молитва як жанр у творчості Тараса Шевченка :«Злоначинающих спини...»

Протягом травня 1860 року Т. Шевченко написав кілька поезій, об'єднаних жанром молитви. Одна із них — «Злоначинающих спини...».

Літературознавчі координати

Молитва — літургійний жанр, який передбачає прославлення Бога, звернення до Його милості з проханням про допомогу, прихильність, захист. Водночас це і ліричний жанр, який нагадує медитацію. В українській поезії ХІХ століття до нього зверталися Т Шевченко, П. Куліш, О. Кониський.

Поезія Т. Шевченка «Злоначинающих спини...» складається із чотирьох строф. Цей невеликий за обсягом текст несе в собі великий емоційний заряд любові — почуття, яке, без перебільшення, перемагає життєві негаразди і суспільні катаклізми. Композиційно вірш побудовано за принципом звертання — спочатку до «злоначинающих», потім — до «доброзиждущим», «чистих серцем», як завершальний акорд — до всіх:

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

У цих рядках — ідейний центр твору, у якому найповніше виявляється чистота і багатство поривань ліричного героя, котрий зливається із автором у молитві-сподівання на рай земний, обстоюючи загальнолюдські цінності добра, щастя, єднання, любові й правди. Якраз на протиставленні добра і зла («злоначинающих» — «доброзиждущих») вибудовується композиція молитви. Причому про «злоначинающих» у ній згадується лише один-єдиний раз. І це ніби засвідчує віру поета в перемогу добра на всій землі, поміж усіх людей, хоча, як відомо, Т. Шевченко дуже болісно сприймав соціальну несправедливість. Чи не тому у пошуках гармонії і людського щастя він звертається до Бога, не називаючи Його, щоб Той послав «святу силу», допоміг, поставив біля кожної праведної душі янгола-охоронця, а також захистив усіх людей, об'єднав їх на засадах любові і злагоди. Отож поет вірить у велику силу моральних цінностей, які можуть (і повинні!) змінити світ на краще.

Щоб надати поезії урочистого, пафосного звучання, як і належить молитві, він використовує застарілі слова («злоначинающих», «доброзиждущим», «ниспошли», «постави», «соблюди», «єдиномисліє», «братолюбіє»). Анафора у другій — четвертій строфі підкреслює важливість висловлених у них думок, надає їм стрункості, посилює емоційну напругу.

Тарас Шевченко. Молитва матері

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яку роль відіграла Біблія в житті й творчості Т. Шевченка?

2. Які Господнії дива побачать «люде темнії, незрячі» (вірш Т. Шевченка «Ісаія. Глава 35»)? Що стане причиною такого щастя для людей у майбутньому?

3. Яка спільна думка об'єднує поезії Т. Шевченка «На панщині пшеницю жала...» та «Ісаія. Глава 35»?

4. З'ясуйте роль архаїзмів у поезії «Ісаія. Глава 35».

5. Які деталі творять український колорит у поезії «Ісаія. Глава 35»?

6. У чому полягає загальнолюдський зміст поезії «Злоначинающих спини...»?

7. Знайдіть у поезії «Злоначинающих спини...» асонанси й алітерації. Яка їх роль у розкритті авторського задуму?

Література в колі мистецтв

Розгляньте малярські твори Тараса Шевченка на євангельські теми. Своїми враженнями від них поділіться з однокласниками.

Апостол Петро

Воскресіння (ескіз)

Голова Христа (начерк)

Свята родина

Випишіть у зошит художні засоби, за допомогою яких Т. Шевченко втілив свій творчий задум у поезіях «Ісаія. Глава 35» або «Злоначинающих спини...». З'ясуйте, з якою метою їх використано.