Українська література. 9 клас. Коваленко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

«До Основ'яненка»

Історія написання. Вірш Т. Шевченка «До Основ'яненка» створено 1839 р. Це один з восьми творів, який увійшов до першого «Кобзаря», виданого 1840 р.

Прочитавши його, вдумливий учень неминуче поставить перед собою питання: чому у творі, присвяченому Г. Квітці-Основ'яненку, йдеться переважно про історичні реалії? Відповідь на нього стане зрозумілою, якщо пригадати, що підштовхнуло Т. Шевченка до такого творчого задуму. Річ у тім, що поет ознайомився з історичним нарисом Г. Квітки-Основ'яненка про Антона Головатого — кошового отамана Чорноморського козацького війська. На той час поет знав Г. Квітку-Основ'яненка як українського письменника, можна сказати, що їхнє знайомство було заочним, через посередництво Є. Гребінки, який у листах до прозаїка захоплено й щиро писав про молодого талановитого поета. Сам Г. Квітка-Основ'яненко схвально відгукнувся про «Кобзар» і поему «Гайдамаки», листувався з Т. Шевченком, але особисто з ним не зустрічався.

Під враженням від прочитаного історичного нарису, у якому йшлося про легендарну постать А. Головатого, оспівану в народних думах і піснях, а також згадувалося зруйнування Запорозької Січі, Т. Шевченко написав вірш-послання «До Основ'яненка».

Літературознавчі координати

Послання — це один з ліричних жанрів, звернення до конкретної особи чи групи осіб з метою витлумачити свою позицію щодо суспільних, соціальних, історичних, творчих питань. Це, як правило, дружній або ж полемічний твір повчального чи викривального змісту. Послання відтак можна називати віршованим листом. Його обов'язкова ознака — наявність адресата і, відповідно, такі мотиви, як прохання, побажання, напучування, умовляння.

Основні мотиви твору. У поезії органічно переплетено громадянські мотиви з особистими. Відповідно до цього її можна умовно поділити на дві частини. Перша з них — про українську минувшину після зруйнування Запорозької Січі. Поет творить своєрідний плач за цією великою втратою. Для цього він оживлює природу: й очерети, і степова чайка, і степові могили збентежені, схвильовані, питають у Дніпра: «Де то наші діти ділись, / Де вони гуляють?»; «Де наші панують? / Де панують, бенкетують? / Де ви забарились?» Й у відповідь чують голос моря: «Не вернуться!» Далі Т. Шевченко, щоб емоційно підсилити думку про крах козаччини, майстерно використовує анафору:

Не вернуться сподівані,

Не вернеться воля,

Не вернуться запорожці,

Не встануть гетьмани,

Не покриють Україну

Червоні жупани!

Поет передає своє бачення України після такої великої втрати: це «обідрана сиротина», яка плаче над своєю трагічною долею, а ворог над нею сміється. Проте автор переконаний, що козацька доблесть не може бути знищена, тому він, як пророк, переконливо й урочисто декларує:

...Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Друга частина твору — це власне звернення поета до Г. Квітки-Основ'яненка як до однодумця, до творчої людини із закликом оспівувати Січ і тим самим відроджувати давню славу України. Т. Шевченко переконаний, що завдання справжнього митця-патріота — служити рідному народові, пробуджувати в ньому національну гідність, честь, нагадуючи про славні сторінки його історії. Так у посланні поєднується романтичне захоплення козацьким минулим і його проекція на день, сучасний поетові. І хоча давні подвиги предків повернути не можна, їх необхідно оспівувати, щоб здобути волю. Автор прагне «на весь світ» заявити про історичну трагедію України: у цьому він вбачає своє власне призначення і зміст творчості українського митця взагалі.

Поезія «До Основ'яненка» — на поетичній стіні в Кропивницькому

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Проаналізуйте жанрові особливості послання. Для ілюстрації використайте твір Т. Шевченка «До Основ'яненка». Поміркуйте, чому цей жанр належить до ліричних.

2. Визначте основні мотиви послання. З якою метою поет прагне писати про історію України?

3. До кого Т. Шевченко звертається «мій голубе», «батьку», «орле сизий»? Чому?