Українська література. 8 клас. Коваленко
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Веселки творчості Валентина Чемериса
Валентин Чемерис
(народився 1936 р.)
Валентин Володимирович Чемерис народився 8 липня 1936 р. в с. Заїчинці на Полтавщині. Мала батьківщина письменника — це унікальне, як він вважає, місце. Село розташоване на півострові, який із трьох сторін омиває річка Хорол. Змалку Валентин любив ходити в плавні, спостерігати за птаством, слухати його співи. Саме мальовничі куточки природи навчили його відчувати й цінувати красу світу. І коли письменник згадує про дитинство, то перед уявним зором завжди постають пейзажі рідної Полтавщини.
Дуже рано хлопчина захопився книжками. Він увесь час був у полоні тих образів і подій, про які читав. За це в селі його навіть вважали дещо дивакуватим: щойно видасться вільна годинка — хлопці беруться гратися, а Валентин — за книжку. Він був кращим читачем у сільській та шкільній бібліотеках і навіть книгоношею — приносив книжки додому літнім людям.
Художня література розвинула уяву й фантазію майбутнього письменника. Уже в сьомому класі Валя Чемерис почав писати поезії. Книжні образи були такими яскравими, що й сам міг написати про море, якого ніколи не бачив, про кохання, якого ще не звідав. Але перша спроба надрукувати вірші була невдалою: редакція повернула їх молодому авторові з порадою писати про передовиків виробництва1. Незважаючи на першу невдачу, Валентин вважав себе кращим поетом — якщо не в усьому селі, то, принаймні, у школі, а ні — то в класі вже точно. Яке ж було здивування, коли після смерті Сталіна в районній газеті надрукували вірш його однокласника, де були рядки: «Ми підем незламно, нестримно вперед...». Такі твори Валентин писати не хотів. Тому все написане (а писав багато) складав у шухляду, а потім — рвав. І тільки через п'ятнадцять років після смерті Сталіна надрукували його перші твори, але не поезії — гуморески.
1 Передовики виробництва — працівники заводів, фабрик, колгоспів, що випереджали інших, досягали найкращих результатів. Як правило, твори на подібну тематику лише уславлювали так звані виробничі «перемоги» Радянського Союзу порівняно з іншими державами світу, нагадували, по суті, однотипні партійні гасла, а не художні твори.
Уміння побачити в житті смішне й весело розповісти про подію, як каже сам Валентин Лукич, він успадкував від батька, який славився в селі дотепністю та вмінням сказати гостре слівце. Гумор — це одна з його муз. А ще три — історія, фантастика та детектив. Кожна з них надихала письменника писати різноманітні твори. Звідки така розмаїтість літературних захоплень? Від тих солодких годин читання в дитинстві — відповідає він.
У 1971 р. В. Чемерис закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького в Москві. Працював у редакціях газет, видавництві, був головою Дніпропетровської організації Спілки письменників України, у 1993-1994 рр. — радник Президента України, нині — член редакції газети «Літературна Україна».
Валентин Чемерис — лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору імені Остапа Вишні, премії імені Юрія Яновського. За романи з історії України «Фортеця на Бористені» та «Ордер на любов» у 2008 р. автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо», у 2009 р. — літературна премія імені Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка «Без права повернення», літературна премія імені Д. І. Яворницького.
На запитання: «А що Ви радите почитати восьмикласникам?» — автор запропонував перелік власних творів.
Отже, читайте із задоволенням історичні твори «Ярославна», «Смерть Атея», «Ольвія», «Генерали імперії», «Ордер на любов», а також фантастику — «Феномен Фенікса», «Вампір із Кассіопеї», «Заповіт нічного демона» від Валентина Чемериса.
Доповнять ваше уявлення про творчу особистість Валентина Чемериса його дотепні й глибокі афоризми:
• У скупого і веселка одноколірна.
• Ми тому й бідні, що дуже багаті.
• Кожний стовп прагне повчати дерево, як треба рости.
• Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
• Коли оголошують війну палацам, миру не буває і в халупах.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Перекажіть за змістом статті, що ви запам'ятали про дитинство В. Чемериса.
- 2. Доведіть тезу про різноманітність літературного обдарування письменника.
Писати про підлітків і для підлітків — справа не проста. Ось, наприклад, чого очікуєте ви від автора, беручи до рук книжку? «Щоб вона була цікавою, захоплювала увагу з перших рядків, герої були щирими у своїх почуттях, — скажете ви і додасте: — А ще було б непогано, якби автор мав гарне почуття гумору».
Усі ці побажання певною мірою задовольняє твір Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Сподіваємося, з нього вам буде цікаво довідатися, як закохувалися ваші ровесники майже півстоліття тому, що вони переживали, як завойовували увагу й прихильність тих, хто їм подобався. Покоління Вітька і Галі — це насправді покоління ваших дідусів і бабусь, тому, читаючи твір, ви ніби перенесетесь на машині часу в їхню молодість.
«Вітька + Галя...» — це гумористичний твір про пригоди чотирнадцятирічних друзів Віті Горобця, Федька Котигорошка і Галі Козачок — мешканців села Великі Чаплі. Цей твір автобіографічний, тому що автор розповів про своє перше кохання, а Вітя Горобець — це він, Валентин Чемерис, бо в дитинстві його часто називали «Валько» або «Вітько». Імен друзів письменник теж не змінював: Федько і Галя Козачок — реальні особи, з яких він писав своїх героїв.
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» автор написав українською, але твір був надрукований спочатку в перекладі російською в Москві, коли В. Чемерис закінчував навчатися в Літературному інституті. Саме тому ви знайдете цитати з творів російських поетів XIX століття Євгена Баратинського та Михайла Лермонтова. «Вітька + Галя...» мав великий успіх, а в 1975 р. його надрукували в німецькому журналі під назвою «Зиґзаґи дивного кохання». Чому зовсім інша назва? Спробуйте пояснити це, самостійно знайшовши та прочитавши твір. Обговорити в класі пропонуємо вказані нижче розділи.
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
«Ех, Вітько, Вітько!..», «Творчі муки Федька Котигорошка»
1. Назвіть головних героїв твору. Яку роль у створенні комічних ефектів відіграють прізвища дуелянтів та їх секундантів?
2. Розкажіть, що стало вам відомо про Вітю й Федька з перших розділів твору. Асоціації з якими героями зарубіжної літератури викликають у вас їхні портрети? Якою художньою деталлю автор досягає комічного ефекту в описі зовнішності Федька? Відповідь підтверджуйте цитатами.
3. Чому автор починає розповідь зі згадки про завтрашню дуель? Що викликає у вас усмішку під час розповіді про неї? Відповідаючи, цитуйте уривки.
4. Прочитайте уривок від слів «Федько Котигорошко вже вкотре намагається...» до слів «Вітька, залишившись сам, зітхає». Які прийоми використовує автор для створення комічної ситуації?
5. Поясніть, чи відповідає поведінка Віті напередодні дуелі серйозності події. Що викликає у вас сміх?
6. Вітя декламує уривок із вірша М. Лермонтова «Сон». В оригіналі поезія має такий запис:
В полдневный жар в долине Дагестана
С свинцом в груди лежал недвижим я;
Глубокая еще дымилась рана,
По капле кровь точилася моя...
Чи має значення у творі те, що її записано по-іншому? Свою відповідь обґрунтуйте.
7. Наведіть приклади, як у першому розділі автор поєднує високий (трагічне) і низький (комічне) стилі. З якою метою він це робить?
8. Знайдіть і прочитайте ліричний відступ оповідача у творі. Яка його мета?
9. Поясніть, які прийоми використовує автор, щоб зобразити дитинство Віті й Галі з гумористичним забарвленням.
10. Наведіть приклади, як використання слів у невластивому значенні допомагає авторові досягнути комічного ефекту.
11. Поясніть, яку роль у розвитку сюжету відіграє пропозиція Федька, щоб Вітя освідчився Галі в коханні.
1. Узагальніть спостереження про засоби комічного у творі. У робочому зошиті накресліть таблицю та заповніть її. Після кожного наступного розділу доповнюйте її новими записами.
Засоби комічного |
Приклади |
2. До частини І твору автор обрав епіграфом слова з поезії Є. Баратинського. Дослідіть за додатковою літературою, як епіграф пов'язує твір В. Чемериса з повістю О. Пушкіна «Постріл». У чому автор бачить літературні паралелі між двома творами, а чим вони відрізняються?
3. Прочитайте вірш М. Лермонтова «Сон». За джерелами в Інтернет або додатковою літературою дізнайтесь більше про цю поезію. Поясніть, чому саме її цитував Вітя. Чи досягнув герой мети — передати через вірш драматичність власної життєвої ситуації? Свою відповідь обґрунтуйте.
4. Прочитайте розділи «На Голгофу» та «О зміюко лукавая!!!».
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
«На Голгофу», «О зміюко лукавая!»
- 1. Поясніть, яким був душевний стан Віті, коли він ішов до Галі на побачення. Які художні деталі допомагають вам зробити такий висновок?
- 2. Прочитайте перший абзац розділу «На Голгофу» та визначте, кому належать ці слова. Що ви можете сказати про автора цих рядків? Знайдіть внутрішній монолог Федька, який перегукується за змістом із цими міркуваннями. Прокоментуйте, чому автор двічі повертається в роздумах до однієї теми.
- 3. Поясніть, як ви розумієте слова «...не знаєш, що тебе чекає — чи Голгофа з хрестом, чи едем з райськими садами...» та «Оглянься, в цю гамлетівську для тебе хвилину — “бути чи не бути...”». Які джерела походження цих висловів та яке їхнє значення? Поясніть, пряме та переносне значення слова Голгофа. З якою метою автор цитує їх?
- 4. Поясніть, чи вистачило Віті сили духу зайти до Галиного двору. Хто прийшов йому на допомогу?
- 5. Проаналізуйте, які слова добирає Галя в розмові з Віктором на першому побаченні та якого ефекту вона досягає. Чи відповідає тон її розмови з хлопцем її істинним почуттям до нього? Підтвердьте свою відповідь цитатами з твору.
- 6. Назвіть, у який спосіб Вітя натякає Галі на свої почуття, що робить його схожим на романтичного героя ХІХ ст. Чи розпізнала дівчина його намір освідчитись і чи вплинув він на неї?
- 7. Розкажіть, чи щирими були почуття Галі до Вітька. Чому ви так думаєте?
- 8. Поясніть, яке враження у вас склалося про Галю. Чи шкода вам Вітю і якщо так, то за що?
1. Доповніть таблицю в робочому зошиті новими засобами комічного у творі.
2. Зробіть закладки до характеристики образів Галі й Віті.
3. Прочитайте розділи «От вам і все!», «Дуель», «Арешт», «У Вітьки ростуть крила».
ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ
«От вам і все!», «Дуель», «Арешт», «У Вітьки ростуть крила»
- 1. Поясніть, з якою метою автор кількаразово протягом твору називає Вітю мужчиною чотирнадцяти неповних років.
- 2. Назвіть позасюжетні елементи в розділі «От вам і все!». Яка їх роль у творі?
- 3. Розкажіть, як автор описує поєдинок між Вітею та Петром Білим. У чому полягає невідповідність між ситуацією та способом її представлення? Відповідаючи, цитуйте уривки.
- 4. Проаналізуйте мовлення дільничного міліціонера. Як воно характеризує героя? Воно доповнює його поведінку чи суперечить їй? Свою відповідь обґрунтуйте.
- 5. Під час дуелі Петро Білий відмовився відректися від Галі Козачок, а потім прийшов до ув'язненого Віті й сказав, що її не кохає. Чому в нього така суперечлива поведінка?
- 6. Поясніть, що в сцені дуелі зображено драматично, а що — комічно.
- 7. У гумористичних творах одним із прийомів комічного є невідповідність між уявленнями (очікуваннями) героїв і реальністю. Наведіть приклад, як цей прийом використано в тексті твору.
- 8. Розкажіть, чи щирою була дружба Віті та Федька. Відповідаючи, спирайтесь на текст.
- 9. «Вітька + Галя...» — це твір про перше кохання. Яким воно постає в зображенні В. Чемериса? Чому автор розповідає про нього з гумором?
- 10. Назвіть проблеми, які автор порушив у творі. Чи актуальними вони є в наш час?
Подискутуйте з однокласниками
Як ви вважаєте, чи завжди в усьому треба довіряти коханій людині? Чи все можна їй пробачити?
• Складіть план характеристики образу Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок (на вибір) та усно схарактеризуйте обраного вами героя.
Коли прочитано твір...
Композиція, жанр, тема й ідея твору
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин: перша називається «Дуель», друга — «Голуба куниця». За жанром кожна з них — це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. Тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору.
У розділі «Дуель» автор майстерно розташовує елементи сюжету. Події починаються надвечір 24 липня 1964 р., а завершуються наступного дня, 25 липня, хоч насправді охоплюють значно триваліший проміжок часу. Автор починає з епізоду, найближчого до кульмінації: наступного дня головний герой Вітька Горобець битиметься на дуелі. З ким? Чому? Навіщо у ХХ ст. з'ясовувати стосунки в такій застарілій формі? Ці та інші питання відразу виникають у читача і спрямовують його увагу на пошук відповідей. І поки сам дуелянт спить, автор, як у кіно, починає «відмотувати» назад стрічку подій, щоб пояснити причини дуелі. І тільки після того, як вони з'ясовані, події починають розгортатися послідовно без часових «розривів».
Отже, елементи сюжету визначимо так:
- експозиція — розповідь про дружбу в дитинстві Віті з Галею та їхні пригоди;
- зав'язка — Вітя зізнається своєму другу Федькові у закоханості до Галі Козачок. Для нього самого це почуття стало несподіваним. Друзі вирішують, що Вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях. Ця подія рухає наступні події сюжету. Як бачимо, конфлікт у творі не можна назвати гострим. Він побудований на суперечності між спокійними дружніми стосунками Галі й Віті в минулому та новим, не звіданим раніше Вітею почуттям;
- розвиток дії — друзі складають, а Вітя виконує серенаду для Галі; хлопці посилають свій «шедевр» — серенаду — до редакції районної газети з проханням надрукувати; хочуть роздобути в бабці зілля, яким причарують дівчину; Вітя йде на перше побачення та здійснює заради коханої «трудові подвиги»; утворюється «любовний трикутник», що наближає розвиток дії до кульмінації;
- кульмінація відкриває всі таємниці та відповідає на запитання, які виникли в читача на початку твору, — дуель, арешт Віті, зізнання Петра Білого, що він не кохає Галі;
- розв'язка у творі несподівана — Галя при всіх виявляє свої почуття до Віті й робить його щасливим.
У творі автор майстерно використовує позасюжетні елементи як додаткові засоби впливу на читача (інтригуючий заголовок, епіграф, авторські відступи, портрети героїв, лист із редакції тощо).
Тема твору — це розповідь про перше кохання, ідея — поетизація щирості й неповторності перших юнацьких почуттів.
Переповідає історію кохання у творі оповідач. Складається враження, що це дорослий чоловік, який уже пережив перші почуття, тому часто йому хочеться втрутитись у перебіг подій і щось порадити Віті чи застерегти його від хибних кроків. Оповідач дотепний та іронічний, але ставиться до своїх героїв доброзичливо й зі співчуттям. Зображуючи комічні ситуації, автор використовує цілий арсенал прийомів:
- створює смішні та парадоксальні ситуації;
- поєднує в розповіді комічне й драматичне, високий і низький стилі;
- вживає відповідну лексику та гру слів;
- поєднує невідповідність стилю мовлення й обстановки, у якій це сказано;
- натякає або вибудовує ланцюжок думок, що викликають смішні асоціації;
- перераховує різнорідні предмети в одному ряду;
- використовує спеціальні риторичні фігури тощо.
ТИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ
Розпитайте у ваших бабусі й дідуся про їхнє перше кохання. Напишіть оповідання (новелу, гумореску тощо), поклавши в основу їхню розповідь.
МУЗЕЙНА МАПА УКРАЇНИ
Є на музейній карті України унікальний музей — «Весела оселя». Розташований він у місті Коломиї Івано-Франківської області. Його засновником був відомий письменник-гуморист, заслужений артист України Микола Савчук. В експозиції музею — усяка весела всячина: ілюстрації карикатуриста Ігора Бежука, гумористичні й сатиричні твори, жартівливі сувеніри й фотографії; гумористичні гральні карти, візитівки, календарики, посвідчення, банкноти; жартівлива карта України, смішний годинник та багато інших кумедних предметів.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України