Українська література. 7 клас. Коваленко
Словник літературознавчих термінів
Автобіографічні твори1 — твори різних жанрів, у яких автор / авторка описує власний життєвий шлях і досвід.
Автор / авторка — особа, яка створила літературний, музичний, живописний або якийсь інший твір.
Авторська пісня — твір, який має конкретного автора / конкретну авторку, проте коли він набуває популярності й великого поширення, його можуть уважати народним.
Анафора — єдинопочаток, повторення однакових слів, рядків або речень на початку строфи чи абзацу в епічному творі.
Віршовий ритм — повторення сумірних мовних одиниць, що ними є самі віршовані рядки.
Гумористичні твори — твори різних жанрів, у яких комічно змальовано героїв, їхні вчинки, дії, ситуації, у які вони потрапляють.
Детектив — літературний пригодницький твір, у якому описано якусь таємницю, пов’язану зі злочином.
Дистих (двовірш) — строфа з двох рядків, об’єднаних римою, зазвичай із парним римуванням.
Драма — один із родів літератури, в основі якого — дія, що розкривається через розмови персонажів (їхні монологи, діалоги); призначена для постановки на сцені.
Епітет — художнє означення, яке виділяє в зображеному характерну ознаку.
Епос — один із родів літератури, основна ознака якого — розповідь, багатогранне відтворення людини і світу, що її оточує. Епічні твори мають сюжет, у них події зображено як такі, що вже відбулися.
Ідея — основна думка у творі, що розкривається через усі зображені в ньому картини й образи.
Інтрига — складне й заплутане розгортання подій, зокрема в детективі має вагоме значення.
Історичні твори — твори різних жанрів, у яких зображено події минулого.
Катрен — строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним або кільцевим римуванням.
Композиція — побудова літературного твору, розміщення і співвідношення усіх його частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів.
Конфлікт у літературному творі — суперечність, зіткнення, що рухає сюжет і постає у зав’язці.
Лірика — один із родів літератури, у якому відображено думки, почуття, переживання, але немає розповіді.
Літературний твір — результат творчої діяльності письменника / письменниці.
Метафора — перенесення ознак з одного предмета, явища на інші на основі їх подібності. В її основі — зіставлення, як і в порівнянні, проте метафора одночленна, а порівняння складається із двох частин.
Мотив — тема ліричного твору.
Народнопісенна лірика — ліричні фольклорні твори, найперше пісні.
Оповідання — твір з однолінійним сюжетом, кількома героями, які позбавлені розвитку, зображені вже як сформовані.
Патріотична лірика — поезії про любов до Батьківщини, рідної землі.
Пафос — почуття особливого піднесення і захоплення, авторська оцінка зображеного у творі.
Персоніфікація — олюднення явищ природи, предметів і понять, різновид метафори.
Повість — розповідний художній твір, у якому розкрито зазвичай одну сюжетну лінію. Крім головного персонажа, у ній є значна кількість другорядних, а також численні описи.
Порівняння — пояснення одного явища або предмета за допомогою іншого, подібного до нього, у якому потрібна авторові / авторці ознака виступає яскраво. Найчастіше порівняння сконструйовано за допомогою сполучників як, ніби, наче, неначе, мов, немов.
Постійний епітет — художнє означення у фольклорних творах, іноді в літературних, яке стоїть при тих самих словах.
Прийоми змалювання художнього οбразу — учинки, дії, мова персонажів, пейзаж, портрет, інтер’єр.
Проблематика — питання, які порушує письменник / письменниця в літературному творі.
Психологічні твори — твори різних жанрів, у яких глибоко розкрито внутрішній світ героїв.
Cоціально-побутові пісні — ліричні народнопісенні твори про різноманітні соціальні явища, настрої певних суспільних груп, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, формуванні національних норм етики й моралі. Різновиди соціально-побутових пісень: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, заробітчанські, наймитські.
Стопа — група складів з усталеним наголосом. Від повторення стоп у віршовому рядку залежить розмір вірша.
Строфа — певна кількість віршових рядків із закінченою думкою, об’єднаних римою.
Тема — коло життєвих явищ, змальованих у творі.
Типовий образ — яскравий персонаж, у якому характерні риси людей певної групи поєднано з індивідуальними рисами.
Фантастичні твори — твори різних жанрів, у яких змальовано вигадане, малоймовірне, уявне, часто з використанням наукових концепцій, наукової лексики.
Фентезі — один із різновидів фантастичного твору, у якому змальовано вигаданий світ із вигаданими персонажами, часто міфологічними і фольклорними, які переважно діють у потойбіччі, а світ потойбіччя протиставлено світу людей.
Характер літературного героя — образ людини, внутрішній світ якої змальовано повно і яскраво, психологічно глибоко.
Хорей — двоскладова стопа з наголосом на першому складі.
Художній πаралелізм — зіставлення явищ природи і людського життя в однакових за побудовою реченнях.
Худοжня деталь — найменша художня подробиця: елемент пейзажу чи портрета, окремий предмет, психологічний рух тощо. Художня деталь доповнює й поглиблює художній образ.
Читач / читачка — той / та, для кого творить письменник / письменниця.
Щоденник (як жaнр) — твір у формі записок про події особистого життя.
Ямб — двоскладова стопа з наголосом на другому складі.
1 Курсивом позначено поняття, які вивчають у 7 класі.
