Українська література. 7 клас. Коваленко
Розділ 1. Чому українську пісню називають душею народу?
Навчальний маршрут розділу:
- народні козацькі, чумацькі, наймитські, рекрутські, солдатські, жовнірські та стрілецькі пісні
- патріотичні пісні літературного походження
- народнопісенна лірика; соціально-побутові пісні та їх різновиди, пісні літературного походження
- художній паралелізм, постійний епітет, пафос
Народна пісня: про що співали наші предки
ПРИГАДУЄМО ВІДОМЕ, ВИЗНАЧАЄМО ЦІЛІ, АНАЛІЗУЄМО ПОСТУП У НАВЧАННІ
У робочому зошиті накресли таблицю за зразком.
Знаю |
Хочу дізнатися |
Дізнався / Дізналася |
Далі в підручнику називатимемо цю таблицю ЗХД. Заповни першу колонку. Запиши, що ти знаєш про соціально-побутові народні пісні. У другій колонці зазнач, що нового ти хочеш про них дізнатися. Коли опануєш новий матеріал, заповни третю колонку. Проаналізуй записи другої та третьої колонок. Чи вдалося тобі знайти відповіді на свої запитання? Якщо ні, пошукай їх в інтернеті або звернися за консультацією до вчителя / вчительки.
ВЧИМОСЯ ПРАЦЮВАТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ
Опрацюй статтю.
Пісня завжди була правдивим дзеркалом духовного життя українців. Усі тривоги, радості й печалі народ виливав у піснях. Першоелементи народної пісні — слово та мелодія — виникали одночасно й утворювали нерозривну єдність. У народній пісні не тільки милозвучна послідовність звуків утворює гармонійну єдність. Створене народом поетичне слово також мелодійне, його співучість проявляється у строфі, рядку й навіть слові. Пестливі слова (місяченько, дівчинонька, лебедонька, серденько), форми прикметників на ая, -еє (широкая, бідная, милая, срібнеє, гарячеє), повтори в кількох словах одного звука, інші засоби надають народним пісням милозвучності. Такі поетичні рядки самі просяться на музику. Народні пісні приносять і творцям, і слухачам велике естетичне задоволення. В усі часи пісня дарувала відчуття краси та виховувала кращі риси характеру народу.
Ти вже знаєш, що одними з найдавніших ліричних творів наших предків були календарно-обрядові пісні. Дещо пізніше, розвиваючи та збагачуючи традиції календарно-обрядової та родинно-побутової пісенності, виникла група пісень, які називають суспільно-побутовими (інший термін — соціально-побутові пісні). Слово суспільний означає «той, що пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві».
Які це соціальні групи? У минулому це козаки, чумаки, кріпаки, наймити, ремісники, солдати та інші. Відповідно серед народних суспільно-побутових виділяють козацькі, чумацькі, наймитські, солдатські, рекрутські й жовнірські, стрілецькі пісні.
Кожен із цих видів виникав із появою певного суспільного явища. Так, наприклад, козацькі пісні з’явилися в XV ст. після зародження козацтва, активне створення чумацьких припало на XVIII — першу половину XIX ст., коли цей промисел набув найбільшого розквіту.
Суспільно-побутові пісні відтворюють настрої певної соціальної групи, викликані явищами суспільного життя.
Суспільно-побутові пісні не зображують конкретної події, факту чи особи. Мотивом суспільно-побутових пісень є відтворення внутрішнього стану героя / героїні в певний момент його / її життя, викликаний певною подією чи явищем. У таких піснях головне завдання колективного творця — висловити емоційне ставлення до події, а не докладно розповісти про неї. Герої суспільно-побутових пісень — узагальнені образи багатьох людей із подібною долею.
Народна пісня порушує проблеми не тільки однієї людини, а зорієнтована на загальнолюдське. У суспільно-побутових піснях краса (образність, поетичність, мелодійність) і добро (виховання співчуття, співпереживань, прагнення допомогти) виступають у єдності.
Образи в суспільно-побутових піснях завжди відтворені однозначно. Якщо це позитивний герой, народ оспівує тільки найкращі його якості та вчинки, часто навіть ідеалізує1. Якщо персонаж негативний, то такі якості зумисне перебільшені. У суспільно-побутових піснях народ відтворював тільки найважливіші риси характеру героя / героїні, вчинки, у яких його / її характер виявлявся найповніше. Важлива особливість суспільно-побутової пісні полягає в тому, що колективний автор завжди стоїть на захисті гноблених і засуджує визискування, наругу над простим народом. Але творець пісень завжди оптиміст, він вірить у краще життя простих людей.
1 Ідеалізувати — представляти когось (щось) кращим, досконалішим, ніж він (вона, воно) є насправді.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Накресли в зошиті таблицю за зразком і, користуючись поясненням у підручнику, запиши особливості суспільно-побутових пісень.
Особливості суспільно-побутових пісень |
|
Першоелементи народної пісні |
|
Відтворюють життя соціальних груп |
|
Особливості зображення подій |
|
Особливості зображення образів |
|
Колективний автор виступає на боці |
|
Особливості поетичної мови |
2. Намалюй інтелектуальну карту, у якій запиши:
- різновиди соціально-побутових пісень;
- час їх виникнення;
- які прошарки суспільства зображують.
Користуйся поясненням у підручнику. Спираючись на схему, уголос перекажи навчальний матеріал.