Українська література. 6 клас. Коваленко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3. Завдяки чому тварини і люди можуть стати друзями?

Навчальний маршрут розділу

Завдання від Софії Мудрагелівни

У робочому зошиті накресли таблицю ЗХД. Заповни її першу колонку. Запиши, які твори про життя тварин і птахів та стосунки людей із ними ти читав/читала. Які українські письменники/письменниці писали на цю тему? У другій колонці запиши, що нового ти хочеш дізнатися, щоб відповісти на ключове запитання розділу. Коли опануєш новий матеріал, заповни третю. Проаналізуй записи другої та третьої колонок. Чи вдалося тобі знайти відповіді на свої запитання? Якщо ні, пошукай їх у мережі Інтернет або звернися за консультацією до вчительки/ вчителя.

Софія Мудрагелівна пропонує

Прочитай виразно прислів’я. Якій темі вони присвячені? Свою відповідь обґрунтуй.

І тварина розумна, дарма що не говорить.

Вовка не треба кликати з лісу, він сам прийде.

Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.

Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру.

Нікому сама птаха в руки не вскочить.

Ліпше пташці на зеленій гілці, ніж у пана в золотій клітці.

Михайло Слабошпицький. Мій друг лелека

Ми з татом ловили рибу і варили при березі юшку.

Трохи далі від берега струнко стояв у воді очерет.

У казанку вже почало закипати, з пари й диму чулося тихе булькання.

І тут до нас прийшов лелека з перебитим крилом.

Невідомо, хто його скалічив, — хіба мало є на світі жорстоких людей, які убивають птахів і звірів, бо ніяк не хочуть повірити, що то — наші друзі?

Лелека спинився за кілька кроків од нас і жадібно дивився на казанок.

— Він голодний, — сказав тато.

У відрі в нас було ще чимало риби. Я вибрав кілька дрібніших і кинув лелеці. Він одним хапом проковтнув кожну і знову дивився на казанок.

— Можна, я ще йому дам? — запитав я.

— Звичайно, міг би й не питати.

Лелека з’їв ще кілька рибинок. А потім підійшов ближче, і я побачив, що йому з рани сочиться кров.

Я ступив до нього, але він одразу ж одстрибнув.

Ось так налякали його злі люди. Він тепер не хотів нікому вірити.

Доки ми їли юшку, лелека так і стояв на тому ж місці. Сторожко пас очима кожен наш рух.

Я знову кинув йому риби. Цього разу він їв уже повільніше. І зовсім спокійно дивився на мене. Мабуть, уже не чекав ніякої неприємної несподіванки.

Ми стали збиратися додому.

— Ходімо з нами, — сказав я лелеці, хоч зовсім не сподівався, що він погодиться на цю пропозицію.

Але сталося диво: лелека слухняно пішов за нами.

Він ішов за кілька кроків позаду. Спинялися ми — спинявся і він. Намагався втягнути голову в плечі і розгублено хитав довгим дзьобом. Мовби казав: «Я вже вам зовсім вірю, але ще трохи сумніваюся...»

Ми рушали — рушав і він.

Зайшли до двору й лишили хвіртку відчиненою.

Лелека довго стояв у хвіртці й повільно водив очима то на вікна хати, то на повітку, то на льох. Мабуть, йому хотілося зайти, але він усе ще вагався.

Вулицею прогула машина — й він ускочив до двору.

Стояв тепер біля криниці й не зважувався рушити далі.

Я обійшов лелеку й зачинив хвіртку. Він стрепенувся, змахнув одним крилом, щоб утекти. Але так і лишився на місці.

Тільки голосний стогін вирвався із широко розтуленого дзьоба.

Лелека ще раз оглянувся на зачинену хвіртку й журно зітхнув.

— Не бійся нас, — лагідно сказав я, — ми нічого поганого тобі не зробимо.

Він з надією подивився мені в очі і, мабуть, побачив, що я кажу правду.

Лелека вже не втікав. Дався перебинтувати крило. Терпів, хоч і постогнував, як заливали йодом рану.

...Жив у нашому дворі до самої осені. Вже й злітати почав на хату, на повітку. Анітрохи не боявся, коли я його гладив, брав їжу з рук.

А коли повищали небеса й зацвіли пташиними зграями, він дедалі частіше дивився вгору, мовби когось там виглядав.

— Залишайся в нас назавжди, — казав я йому. — Ти ж бачиш: тобі тут добре.

Але він заперечливо хитав довгим дзьобом.

Я зрозумів: лелека від нас піде.

Якось над нашою хатою пролітав гурт лелек. Від них на землю падав незримий клекіт. Вони дивилися вниз, наче теж когось виглядали.

Мій лелека прощально глянув на мене, змахнув обома крильми й важко здійнявся над хатою, над садом, а далі — ще вище.

Він летів услід зграї.

Такі у них закони.

Чи наздожене, бо ж крило йому ще болить?..

Взимку я навіть почав забувати лелеку. А навесні, радий, що почалося тепло, зовсім забув його.

І раптом одного дня, коли все небо над селом засіялося пташиними голосами, з синьої високості впали на хату двоє лелек.

Вони приязно заклекотали до мене.

Ольга Пілюгіна. Вірність. Гобелен. 2019

А я дивився на гостей і намагався впізнати: може, один із них — то мій друг.

І здалося, що впізнав.

Та й чому б це ні з сього ні з того вони до нас прилетіли?

Адже на нашій хаті лелеки ніколи раніше не жили.

А вони вже заходилися носити всяке галуззя й мостити собі гніздо...

Поміркуй над прочитаним

1. Дай відповіді за Правилом читання № 1.

2. Знайди у творі і прочитай пейзаж. Поясни, чому він такий лаконічний (дуже стислий). Опис природи відтворює місце дії чи допомагає передати душевний стан героїв? Свою відповідь обґрунтуй.

3. Знайди у творі і прочитай опис лелеки.

Увага! Портрет героя/героїні може бути докладним або фрагментарним. Докладний портрет розгорнутий, із багатьма деталями, часто вміщений на початку твору. Фрагментарний портрет подає елементи опису зовнішності героя/героїні в різних частинах твору.

4. Хто розповідає історію про лелеку? Що ти про нього можеш сказати? Відповідь підтвердь цитатами з твору.

Особу, яка розповідає у творі про події, називають оповідачем.

5. Поясни думку оповідача: «...хіба мало є на світі жорстоких людей, які убивають птахів і звірів, бо ніяк не хочуть повірити, що то — наші друзі?»

6. Як проявилася дружба між лелекою та хлопчиком? Зацитуй уривки на підтвердження своєї думки.

7. Постав по одному запитанню різного виду за змістом твору.

8. Яка тема та головна думка твору?

9. Прочитай прислів’я на початку теми. Які з них відповідають змісту твору «Мій друг лелека»? Свою відповідь обґрунтуй. Добери прислів’я за темою «Дружба» або «Стосунки людини і тварин/птахів».

10. Заповни таблицю за змістом твору «Мій друг лелека». На перетині вертикальної та горизонтальної колонок постав «Так» або «Ні».

Особливість твору

Так / Ні

Невеликий за обсягом твір

Невелика кількість подій (1-2)

Невелика кількість персонажів (2-3)

Події відбуваються протягом короткого часу

Твір розповідного характеру

Наявна одна сюжетна лінія

Наявний оповідач

Невеликий за обсягом розповідний твір, у якому зображена переважно одна подія, що відбувається протягом короткого часу, — це оповідання.

11. Доведи, що твір М. Слабошпицького «Мій друг лелека» — оповідання.

Домашнє завдання

Перекажи зміст твору від імені лелеки. Як змінилася оповідь? Які події ти можеш додати, про які не знав хлопчик?

Почати оповідь можеш так:

На березі річки якийсь хлопчик із татом розвели багаття й почали варити юшку. Я спостерігав за ними з очерету. Нестерпно боліло переламане крило, бо вранці на мене напав лис. Ледве я встиг від нього вирватися. Я вагався, можу довіритися людям чи ні.

Зверни увагу!

Оповідач/оповідачка розповідає від першої особи (вживає займенники я, ми з татом, я з подругою...). Оповідачем може бути не лише людина, а й тварина/птах/предмет (у казках, наприклад, чайник).