Українська література. 6 клас. Коваленко

З ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ

[Володимир Мономах] погубив половців, а хан Сирчан зостався коло Дону.

По смерті ж Володимировій остався в Сирчана один лиш музика Op. І послав він його кажучи: «Володимир уже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою». Мов же ти йому [синові] слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче, — дай йому понюхати зілля, що зветься євшан».

Той же не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав Ор йому зілля, і той, понюхавши й заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». І прийшов він у землю свою.

Микола Вороний. Євшан-зілля

Да лучее єсть на своей земли костю лечи,

ине ли на чюже славну быти.

Літопис за Іпатським списком

В давніх літописах наших

Єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці

Найсвятіші почування.

Не блищить воно красою

Слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв

Та їх вчинків войовничих.

Ні, про інше щось говорить

Те старе оповідання.

Між рядками слів таїться

В нім якесь пророкування.

І воно живить надію,

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали...

* * *

Жив у Києві в неволі

Ханський син, малий хлопчина,

Половецького б то хана

Найулюблена дитина.

Мономах, князь Володимир,

Взяв його під час походу

З ясирем в полон і потім

При собі лишив за вроду.

Оточив його почотом

І розкошами догідно —

І жилось тому хлоп’яті

І безпечно, і вигідно.

Час минав, і став помалу

Рідний степ він забувати,

Край чужий, чужі звичаї

Як за рідні уважати.

Та не так жилося хану

Без коханої дитини.

Тяжко віку доживати

Під вагою самотини.

Зажурився, засмутився...

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче, бідний, та зітхає,

Сну не знають його очі.

Ні від кого він не має

Ні утіхи, ні поради.

Світ увесь йому здається

Без краси і без принади.

Кличе він гудця до себе

І таку держить промову,

Що, мов кров’ю, з його серця

Слово точиться по слову:

«Слухай, старче, ти шугаєш

Ясним соколом у хмарах,

Сірим вовком в полі скачеш,

Розумієшся на чарах.

Божий дар ти маєш з неба

Людям долю віщувати,

Словом, піснею своєю

Всіх до себе привертати.

Ти піди у землю Руську —

Ворогів наших країну, —

Відшукай там мого сина,

Мою любую дитину.

Розкажи, як побиваюсь

Я за ним і дні, і ночі,

Як давно вже виглядають

Його звідтіль мої очі.

Заспівай ти йому пісню

Нашу, рідну, половецьку,

Про життя привільне наше,

Нашу вдачу молодецьку.

А як все те не поможе,

Дай йому євшана-зілля,

Щоб, понюхавши, згадав він

Степу вільного привілля».

І пішов гудець в дорогу.

Йде він три дні і три ночі,

На четвертий день приходить

В місто Київ опівночі.

Крадькома пройшов, мов злодій,

Він до сина свого пана

І почав казати стиха

Мову зрадженого хана.

Улещає, намовляє...

Та слова його хлопчину

Не вражають, бо забув вже

Він і батька, і родину.

І гудець по струнах вдарив!

Наче вітер у негоду,

Загула невпинна пісня —

Пісня вільного народу.

Про славетнії події —

Ті події половецькі,

Про лицарськії походи —

Ті походи молодецькі!

Мов скажена хуртовина,

Мов страшні Перуна громи,

Так ревли-стогнали струни

І той спів гудця-сіроми!

Але ось вже затихає

Бренькіт дужий акордовий

І намісто його чути

Спів народний, колисковий.

То гудець співає тихо

Пісню тую, що співала

Мати синові своєму,

Як маленьким колисала.

Наче лагідна молитва,

Журно пісня та лунає.

Ось її акорд останній

В пітьмі ночі потопає...

Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний, дужий,

Не вразив юнацьке серце, —

Він сидить німий, байдужий.

І схилилася стареча

Голова гудця на груди —

Там, де пустка замість серця,

Порятунку вже не буде!..

Тетяна Кущ. Обкладинка книжки М. Вороного «Євшан-зілля». 2007

Але ні! Ще є надія

Тут, на грудях в сповиточку!..

І тремтячими руками

Роздирає він сорочку,

Із грудей своїх знімає

Той євшан, чарівне зілля,

І понюхать юнакові

Подає оте бадилля.

Що ж це враз з юнаком сталось?

Твар поблідна у небоги,

Затремтів, очима блиснув

І зірвавсь на рівні ноги.

Рідний степ — широкий, вільний,

Пишнобарвний і квітчастий —

Раптом став перед очима,

З ним і батенько нещасний!..

Воля, воленька кохана!

Рідні шатра, рідні люди...

Все це разом промайнуло,

Стисло серце, сперло груди.

«Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!» —

Так він скрикнув, і в дорогу

В нічку темну та пригожу

Подались вони обоє,

Обминаючи сторожу.

Байраками та ярами

Неутомно проходжали —

В рідний степ, у край веселий

Простували, поспішали.

* * *

Україно! Мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Чи вони ж не відцурались,

Не забули тебе, неньку,

Чи сховали жаль до тебе

І кохання у серденьку?

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі — гудці народні,

Що співали-віщували

Заповіти благородні,

А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, —

Шлях у край свій повороту?!

Будь уважним/уважною до слова

Євшан-зілля — степова запашна рослина, різновид полину.

Ідеал — найвища мета діяльності суспільства, особистості, найкращий взірець чогось.

Ясир — бранці, яких захоплювали, а також награбовані речі під час нападів.

Почіт — увага, шанування.

Гудець — тут: співець.

Сірома — бідний, родом із простолюду.

У сповиточку — бути загорненим у тканину.

Манівці — кружний, обхідний шлях.

Небога — тут: бідолаха, неборак, сердешний.

Зверни увагу!

У фразі «Твар поблідла у небоги» слово «твар» застаріле й має значення «обличчя», «лице».

Поміркуй над прочитаним

• 1. Поясни, за яких обставин син половецького хана опинився в князівських палатах. Виразно прочитай уривок, який підтверджує твою думку.
• 2. Чому половецького сина не вразили пісні гудця? Відповідаючи, цитуй уривки з твору.
• 3. Що уособлює євшан-зілля у творі? Зроби припущення, які асоціації викликало в героя євшан-зілля. Поясни, чому запах цієї трави пробудив спогади про рідний край.
• 4. Виразно прочитай слова половецького юнака, які виражають його патріотизм. Прокоментуй, як ти їх розумієш.
• 5. Які частини твору є своєрідним обрамленням літописної легенди? Виразно прочитай і прокоментуй їх.
• 6. Виразно прочитай вступну частину поеми. У ній сказано, що «Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування». Як ти думаєш, на яке пророкування натякає автор?
• 7. Кого чи що засуджує у вступі автор? Прочитай виразно рядки, які виражають головну думку цієї частини.
• 8. Виразно прочитай перший стовпчик заключної частини поеми. Яку художню паралель проведено в цих рядках?
• 9. Поясни значення епіграфа до твору.
• 10. Які важливі питання життя українців порушено в поемі?
• 11. Чи бачить ліричний герой шлях, який виведе українців із глухого кута національної байдужості? Який саме?
• 12. В основу легенди з Галицько-Волинського літопису та поеми «Євшан-зілля» М. Вороного покладено ту саму подію. Поясни, чи однакова мета була в обох авторів. Свою відповідь обґрунтуй.
• 13. Чому автор так назвав твір? Що він такою назвою хотів сказати?
• 14. Поміркуй, які почуття і думки володіли автором, коли він писав свій твір. А які почуття цей твір викликав у тебе?
• 15. Твір М. Вороного «Євшан-зілля» за жанром — поема. Прочитай пояснення.

Поема — це великий, переважно віршований твір, у якому порушено важливі суспільні, історичні або загальнолюдські проблеми. У поемі поєднано епічні (розповідь про події) та ліричні (почуття, переживання) елементи. Обов’язковими складовими поеми є сюжет, наявність ліричного героя, відтворення авторських переживань.

• 16. Доведи, що твір М. Вороного «Євшан-зілля» за жанром — поема.

Домашнє завдання

1. З’ясуй за тлумачним словником лексичне значення слів патріот, патріотизм, ностальгія. Склади і запиши з ними речення.

2. Прочитай виразно твір, постав до нього шість — вісім запитань різних видів, дай на них відповіді (усно).

3. Розглянь ілюстрації Георгія Акулова до поеми «Євшан-зілля». Познач послідовність подій відповідно до сюжету. Перекажи вголос один з епізодів (на вибір).

Твої літературні проєкти

Як ти вважаєш, кого називають патріотом? У чому може проявлятися патріотизм? Підготуй повідомлення-роздум на цю тему. Добирай приклади із сучасного життя. Виголоси повідомлення в класі.