Музичне мистецтво. 6 клас. Кондратова

Пісенний жанр. Народна пісня

Доброго дня, мій друже! Чи любиш ти співати? Що тобі відомо про пісню як музичний жанр? Запрошую тебе здійснити подорож у багатобарвний світ Пісні.

Привіт, Христинко! Давай поговоримо про пісенний жанр. Адже уявити наше життя без пісні неможливо!

Привіт, Богдане! З теплотою пригадую мандрівку Україною. Скільки чудових пісень виконують у вас повсюди!

Пісня — наймасовіший і найулюбленіший музичний жанр. Вона супроводжує нас усе життя. Але й на сторінках книжок ми теж натрапляємо на пісню. Чим подібні та чим відрізняються між собою пісня в музиці та літературі? Спробуймо з’ясувати.

У літературі пісня — це вірш ліричного або ліро-епічного характеру, мелодичний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу. Розрізняють два види пісні: народна й літературна. Між ними існують міцні зв’язки.

У музиці жанр пісні теж має два основні різновиди — це народна та професійна пісня літературного походження, що тісно пов’язані між собою. Літературні пісні часто здобувають настільки широку популярність, що їх починають вважати народними, а народні пісні, навпаки, слугують основою для авторських пісень.

Професійні пісні літературного походження мають більш індивідуалізовану мелодію, переважно ліричну, та інструментальний супровід. Авторами таких пісень стають композитори й поети.

Перші зразки пісень літературного походження з’явилися ще наприкінці XVI ст. Згодом їх ставало дедалі більше. У XVIII та XIX ст. цей вид пісень істотно впливав на фольклор. Зокрема, XIX століття дуже багате на пісенну творчість, що стала народною. Вона пов’язана з іменами Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Віктора Забіли, Михайла Петренка, Марка Кропивницького, Івана Франка, Володимира Александрова та ін. У XX та на початку XXI століття продовжується збагачення народнопісенної скарбнички авторськими піснями літературного походження.

Пісня — словесно-музичний твір, призначений для співу.

Існують два основні види пісні: народна пісня (автори якої невідомі) та професійна пісня літературного походження (створена композитором та поетом).

Пісенна культура українського народу численними струмочками й могутніми річками поповнює океан світової культури. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує від народження кожну людину. Із сивої давнини покоління за поколінням українці черпають від рідної землі, сонця, неба, води, вітру дивні звуки мелодій, неповторну магію слова, що ведуть нас по стежках рідного краю. Ті стежинки переплітаються, біжать і виводять на широкий шлях творчого генія народу. І якщо цей геній живе й сьогодні, то тільки тому, що живе пісня. Вона — в образах калини, сонця, житечка й пшениці, звірів і птахів: «Пожену я сірі гуси від броду до броду, ой летіте, сірі гуси, до мойого роду...».

Творить і береже ці дорогоцінні перлини наш народ. Він співає в радості й зажурі. Пісня — його величний храм любові до людини, до рідної землі, до батька й матері.

І. Сколоздра. «Веснянки»

Богдане! Розкажи мені про жанрову палітру української пісні. Які народні пісні співають у твоїй родині?

Христино, надсилаю тобі інформацію, яка тебе зацікавила. Якщо виникнуть запитання — я на зв’язку!

Українські народні пісні — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам’яті та передаються з уст в уста.

Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам’ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай — авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» і «Засвіт встали козаченьки» та козак Семен Климовський — автор пісні «Їхав козак за Дунай».

Деяка частина народних пісень має літературне походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький).

Узагалі, в Україні складено понад п’ять тисяч пісень. За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів.

ПАЛІТРА ЖАНРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ

Обрядові пісні	Календарно-обрядові Колядки, щедрівки; веснянки, гаївки; купальські, жниварські тощо
Обрядові пісні	Родинно-обрядові Весільні, родильні, поховальні (голосіння)
Необрядова лірика	Родинно-побутові пісні Дитячі, колискові, пісні про родинне життя
Необрядова лірика	Пісні про кохання
Пісенна епіка	Історичні пісні, думи, балади
Соціально-побутові пісні	Козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, рекрутські та солдатські
Жартівливі і танцювальні пісні	Коломийки, частівки і т.п.

Кожному жанру української народної пісні властиві певні ознаки. У думах, історичних, побутових піснях звучать соціальні мотиви, висвітлюються події української історії, оспівуються реальні історичні особи або безіменні герої. Ліричні пісні надзвичайно емоційні — в них розповідається про кохання, тугу, мрії і т. п. Календарні пісні пов’язані з певною порою року, а обрядові — з різноманітними обрядами українців.

За будовою українські пісні поділяють на строфічні (з повтором останньої строфи) та куплетні (мають куплети і приспів). Рефрен, або приспів — повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах. Часто в пісні буває інструментальний вступ та програш між куплетами або строфами. Зазвичай народні пісні мають статичний лад (мажор або мінор), але бувають випадки, коли куплет і приспів написані в різних ладах.

За виконанням розрізняють пісні, виконані а капела (без супроводу), та з акомпанементом (із супроводом на музичних інструментах).

За характером народні пісні бувають епічні, ліричні, драматичні, інколи в них вкраплено танцювальні, жартівливі мотиви тощо. В основі кожного з різновидів пісні завжди лежить віршований текст.

Акомпанемент (франц. accompagnement — супровід) — інструментальний супровід вокального твору.

Рефрен (франц. refrain — приспів) — повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах.

Послухай музику

Українська народна пісня «Ой під вишнею» в обробці тріо Мареннчів.

Українська народна пісня «Летіла зозуля» у виконанні Н. Матвієнко.

Проаналізуй ці твори за таким планом:

1. Про що розповіла тобі музика?

2. До якого жанру належить кожна пісня? Яка з них, на твою думку, нагадує професійний твір?

3. Визнач основні засоби виразності прослуханих творів.

4. Хто виконував ці твори? Охарактеризуй голоси співаків.

5. Виділи характерні особливості кожної пісні.

Ніна Митрофанівна Матвієнко (1947 р. н.) — українська співачка, народна артистка України (з 1985 р.). У її репертуарі багато народних пісень, серед них — обрядові, ліричні, жартівливі, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII ст.

Ніна Матвієнко плідно співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності: для неї писали й пишуть твори Євген Станкович, Олег Кива, Мирослав Скорик, Ірина Кириліна, Ганна Гаврилець і багато інших.

«Летіла зозуля» — одна з багатьох народних пісень, у яких змальовано символічний образ цього птаха.

В українському фольклорі здавна знаходили відображення знання наших предків про навколишній світ, характерні ознаки та звички тварин. Образ зозулі — це безмірні сльози, тихе ридання. Може, тому, що природа наділила цього птаха вічним безталанням, безпритульністю: зозуля ні гнізда не вміє вити, ні пари не шукає, ні діточок не леліє — все вона чужим горем переймається, чужим літам і чужому щастю лік веде. Тому й пролітає в піснях України символом зраненої душі, великого невтішного болю...

Образ зозулі в сюжетних піснях нашого народу — узагальнений образ страдницької покаянної душі, яка перед кимось завинила. Це один із найпоширеніших «пташиних» символів на українських рушниках, що вивішували на хрестах. Птиці незворушно сидять на калині — як сама вічність, оберігаючи спокій душі. Зате в пісні душа плаче і невпинно голосить...

Тріо Мареничів — український музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою. У репертуарі групи були як фольклорні, так і професійні, в тому числі й власні твори. Значну частину народних пісень аранжували учасники групи, здебільшого Антоніна Маренич.

Найбільшу популярність тріо здобуло в СРСР наприкінці 1970-х — початку 1980-х рр. Пісні народів світу та поп-шлягери з їхнього репертуару відразу ж зникли — залишилися тільки україномовні, всенародно улюблені пісні: «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой у гаю при Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой під вишнею», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та ін.

У 1979 р. тріо представляло Україну на Євробаченні з піснями «Ой у гаю при Дунаю» та «Несе Галя воду». Згодом виконавці отримали звання заслужених артистів України, а в 2003 р. стали народними артистами України. Група розпалася в 2004 році.

Склад тріо:

Валерій Маренич — вокал, гітара, кларнет;
Антоніна Маренич — вокал, маракаси, гармоніка, бубон, бас-гітара;
Світлана Маренич — вокал, бубон, гармоніка.

Заспівай пісню

Виконуємо українську народну пісню «Од Києва до Лубен».

Ця пісня має дводольний розмір. Послухай мелодію та спробуй тактувати, відтворюючи рукою такі рухи:

Спробуй виконати

А тепер проплескай у долоні ритмічний рисунок куплету пісні:

Приспів має складніший пунктирний ритм, ніби танцюристи відбивають його ногами. Спробуй і ти створити ритмічний супровід приспіву, притоптуючи ногами.