Мистецтво. 6 клас. Кондратова

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Урок 23. Історичні події в музиці та живописі

• Пригадай, що таке увертюра.

Увертюра як жанр зародилася на рубежі XVI—XVII ст. У симфонічній музиці увертюра є концертною п’єсою, що пов’язана з музичним театром, адже її завдання — налаштувати глядачів на сприйняття музичної дії на сцені. Увертюра може бути частиною великого твору, вступом або самостійним симфонічним музичним твором, який має програму.

Увертюра (франц. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) — інструментальний вступ до театрального спектаклю, частіше музичного (опери, балету, оперети), але іноді й до драматичного, а також до вокально-інструментальних творів (кантат, ораторій) або до інструментальних п’єс сюїтного типу.

Послухай музику

М. Волинський. Увертюра до опери «Данило Галицький» (у виконанні Національного президентського оркестру України).

• Які емоції викликає в тебе прослухана музика? Які картини постають в твоїй уяві? Визнач характер мелодії. Чи вдалося тобі відчути зміну темпу, настрою твору? Які засоби музичної виразності використав композитор для створення образу князя Данила?

Данило Галицький — великий князь Волині й Галичини, пізніше — король Данило. Під час його правління було засновано декілька нових міст, зокрема Львів та Холм.

Данило Галицький. Мозаїка на станції метро «Золоті ворота». Київ

В основі однойменної опери — історичні події XIII століття за часів Галицько-Волинського князівства. Опера розповідає про боротьбу Данилового оточення за престол, героїчне протистояння українського народу татаро-монгольській орді, коронацію Данила й одруження його сина Лева.

Пам’ятник Данилу Галицькому у Львові

• Порівняй музику увертюри зі скульптурним зображенням короля Данила. Які образи цієї історичної постаті втілили композитор і скульптор? Назви спільні та відмінні риси.

Послухай музику

Саундтрек до фільму «Король Данило» (реж. Т. Химич, композитор С. Шманьов, 2018).

Кадр із кінофільму «Король Данило», 2018. Реж. Т. Химич

• Який настрій створює ця музика? Проаналізуй, як вона допомагає створити героїчний образ головного героя.

Наприкінці XVII ст. оперні або театральні увертюри іноді виконували поза театром — на концертах. Так із плином часу сформувався самостійний програмний музичний твір — концертна увертюра.

Концертна увертюра може бути приурочена до конкретного торжества, про яке свідчить її назва: святкова, урочиста, ювілейна, привітальна та ін.

Гала-концерт, 2021

У серпні 2021 року в Києві було оголошено підсумки конкурсу «Українська концертна увертюра», присвяченого 30-річчю Незалежності нашої держави. Завдання конкурсу — створення урочистої концертної увертюри для офіційних заходів та церемоній. Серед 35-ти композиторів-учасників перемогу здобув Богдан Кривопуст. Саме його твір прозвучав у виконанні Національного симфонічного оркестру на гала-концерті в День Незалежності.

Послухай музику

Б. Кривопуст. «Українська концертна увертюра» (у виконанні Національного симфонічного оркестру; фрагмент).

• Які почуття пробуджує ця музика? Що ти уявляєш під її звучання? Як ти вважаєш: скільки частин у прослуханому творі? Добери слова, якими можна описати мелодію головної теми увертюри.

Послухай уривок із «Української концертної увертюри» ще раз. Передай свої враження від цього твору в асоціативній композиції за його мотивами. Техніка виконання — маркери або фломастери.

Виконуємо твір «Заспіваймо пісню за Україну» (слова та музика О. Пономарьова) під фонограму.

Об’єднайтесь у дві групи. Кожна група виконує заспів, а приспів — усі разом.

Підсумовуємо вивчене

• Що таке увертюра? Назви відомі тобі увертюри українських композиторів.

• Розкажи про особливості концертної увертюри.

• Хто написав концертну увертюру, яку ми слухали на уроці?

• Дізнайся з додаткових джерел про творчий шлях сучасного українського композитора Б. Кривопуста.

Урок 24. Історичні події в музиці та живописі

• Пригадай, які жанри образотворчого мистецтва зображують події минулого та сцени воєн.

Жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню історичних подій, соціально значущих явищ в історії людства, називають історичним.

У творах історичного жанру засобами живопису, графіки, декоративного мистецтва, скульптури й фотомистецтва зображують реальних історичних осіб або безіменних героїв, відтворюють характерні деталі минулого: одяг, взуття, зброю, предмети побуту, ландшафти, архітектуру тощо.

Історичний жанр тісно переплетений із портретом, пейзажем, батальним, побутовим, релігійним та міфологічним жанрами. Зокрема, на баштах Софійського собору зберігся давньоруський фресковий розпис, що відображає картини побуту княжого двору, сцени полювання, театральні і циркові видовища, народні розваги тощо. Рельєфне зображення історичного жанру можна побачити у Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві: на одній із шиферних плит відтворено сцену двобою вершників. Твори цього жанру (переважно батальні сцени) є і в мистецтві скіфів — наприклад, на золотому гребені з кургану Солоха втілено мініатюрні скульптурні образи трьох воїнів.

Золотий гребінь з кургану Солоха

Полювання на ведмедя. Фресковий розпис. Софія Київська

Значне місце в творах історичного жанру посідає тема козаччини. Це картини відомих українських живописців О. Мурашка, Ф. Красицького, С. Васильківського, О. Сластіона, М. Самокиша, М. Дерегуса та ін.

До історичного жанру належить чимало графічних і живописних робіт генія нашого народу — поета й художника Т. Шевченка. Митець писав ретельно продумані сюжетні композиції, спираючись на описи історичних подій у працях науковців та спогадах очевидців.

Виразні графічні образи історичних постатей створив майстер офорту О. Данченко.

О. Данченко. Северин Наливайко

Т. Шевченко. Дари в Чигрині 1649 року

Ф. Красицький. Гість із Запоріжжя

Серед митців XXI століття варто насамперед згадати про С. Якутовича, графіка якого стала символом епохи. Особливо помітним мистецьким явищем є його цикл «Запорожці».

Традиції історичного жанру в українському образотворчому мистецтві продовжують скульптори А. Кущ, О. Чепелик, живописець А. Орльонов.

• Розглянь твори історичного жанру. До яких видів мистецтва вони належать? Що їх об’єднує? Які образи козаків утілили митці?

С. Якутович. Із циклу «Запорожці»

В. та О. Чепелики. Пам’ятник українським козакам у Відні

А. Орльонов. Богдан Хмельницький

Історичний жанр, як ми вже згадували, взаємопов’язаний із багатьма жанрами мистецтва, але найбільше — з батальним.

Батальний жанр (франц. bataille — битва) — жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню бойових дій, епізодів війни, баталій.

Тематика батального жанру у вітчизняному мистецтві — визвольна боротьба українського народу, стихійні селянські повстання, війни, морські бої, облоги міст.

Першими українськими баталістами були гравери Л. Тарасевич та Н. Зубрицький, які працювали на зламі XVII—XVIII ст. У 1704 р. Н. Зубрицький створив шедевр батального жанру — гравюру «Облога Почаєва турками». У композиціях Л. Тарасевича майстерно зображені сцени кавалерійських і піхотних атак, козацькі човни й турецькі галери, міста, оточені неприступними мурами.

В українському мистецтві XIX ст. батальний жанр фактично не розвивався. Початок XX ст. ознаменувався поступовим відходом від традиційних композицій із полководцем у центрі. У творах А. Петрицького, Ф. Кричевського, М. Самокиша, В. Пузиркова відчутно глибше розуміння явищ війни і миру, проникнення у психологію воїнів, більше уваги приділено краєвидам, на тлі яких розгортаються сцени боїв.

У творчості сучасних майстрів батального жанру — А. Орльонова, А. Серебрякова, С. Чайки та ін. — теж чільне місце займає тема переможних битв українського козацтва. Дух козацької звитяги присутній і на картинах, присвячених жорстокій, цинічно розв’язаній росією війні проти українського народу.

• Розглянь репродукції картин. Які почуття вони пробуджують? Проаналізуй, які засоби та прийоми використали митці для втілення образів мужніх захисників рідної землі. Поміркуй, якою музикою можна озвучити кожну картину.