Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Кондратова

§ 8. Романське мистецтво

Романський стиль у живописі та скульптурі за своїми художніми ознаками — мистецтво доволі умовне, схематичне. Для романської композиції характерні простір, позбавлений глибини, різномасштабні фігури, яскраві кольори. Монументальна скульптура і настінний живопис розвивалися разом з архітектурою та підпорядковувалися інтересам церкви (символічний характер зображень). Сюжети з Євангелій та Біблії займали головне місце в скульптурі й живописі. Книжкова мініатюра відзначалася високим рівнем виконання й декоративністю; особливу роль тут відігравали орнаменти та стилізовані зображення фантастичних істот і птахів.

МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС

Основу живопису романського стилю складає настінний розпис, виконаний, як правило, в техніці фрески. Зміст і образне вирішення композиції підпорядковувались архітектурному стилеві споруди або інтер’єру. Фрески в романських храмах сповнені суворої строгості, іноді наївні, але завжди повчальні. Фігури людей представляли плоскими, пропорції тіла часто порушувались. Зрідка художники давали волю своїй фантазії і населяли стіни храмів зображеннями фантастичних птахів і тварин, запозичених із фольклору. Парадні зали замків прикрашали розписи на історичні або побутові сюжети динамічного характеру.

Для романського стилю в живописі характерні строго симетричні композиції, чіткий контурний рисунок, площинність зображень, порушення пропорційності фігур, неприродність поз, яскраві кольори та виразність зображень.

Період розквіту романського живопису у Франції припадає на кінець XI — початок XII ст. Найкращим його зразком є розпис монастирської церкви Сен-Савен-сюр-Ґартан в Пуату. Всі внутрішні поверхні цього невеликого храму вкриті фресками, створеними кількома майстрами. Зображення розташовані довгими смугами в два яруси. Сюжети розписів надзвичайно різноманітні: сцени зі Старого та Нового Завітів і поряд — епізоди з байок Езопа. У цих фресках виразно проявилися всі характерні риси романського стилю. За кольором фону пам’ятки живопису Франції відносять до двох шкіл: «школи синіх фонів» з центром у відомому бурґундському монастирі Клюні, і «школи світлових фонів», прикладом якої є фрески з церкви Сен-Савен.

Розгляньте ілюстрації. Порівняйте зображені фрески, що належать до різних шкіл французького живопису. Назвіть спільні та відмінні риси.

Фреска «Христос у славі». XII ст. Монастирська капела в Берзе-ла-Віль поблизу абатства Клюні

Фреска «Жертвопринесення Каїна та Авеля». ХІ-ХІІ ст. Церква Сен-Савен-сюр-Ґартан

Чимало пам’яток романського живопису збереглося в Іспанії. Розписи іспанських соборів мають ряд спільних особливостей: насичені фарби, образи суворо канонізовані. Поширеним був також живопис на дереві, який зумовив створення вівтарних зображень Марії та Христа.

Унікальні місцеві особливості мав фресковий живопис романської доби в Каталонії.

Фрагмент фрески з церкви в Таулі. 1123 р.

У композиціях каталонських майстрів поєднані геометричні орнаменти античного та візантійського стилів, а образи святих вирізняються індивідуальністю.

Мозаїка «Христос Пантократор». XII ст. Собор Чефалу. Сицилія

Фрагменти каталонських фресок були знайдені в малих сакральних спорудах у Піренеях. У 1920-ті роки їх обережно зняли зі стін і перенесли в Національний музей мистецтва Каталонії у Барселоні.

На романському живописі Італії відчутно позначився вплив візантійського мистецтва. Це особливо помітно в мозаїчних циклах собору в Чефалу, над якими працювали візантійські майстри. Центральною фігурою собору є зображення Христа Пантократора. Пальці правої руки Спасителя складені для благословіння, а в лівій Він тримає розкрите Євангеліє. Печаль у Його очах, відкритість обіймів і навіть два окремі локони, що спадають на чоло, говорять про Його співчуття і милосердя.

КНИЖКОВА МІНІАТЮРА

Романський живопис широко представлений книжковою мініатюрою. Найбільша кількість рукописів, збережених до наших днів, була створена в монастирях Південної Франції та Баварії (Німеччина). Мініатюри цього періоду переважно виконані в дусі народних традицій і вирізняються яскравими насиченими кольорами та високою майстерністю митців. Основні орнаментальні мотиви — геометричні фігури (коло, квадрат, меандр) та рослинні форми (стилізоване листя аканта, квіткові розетки). У рослинні й геометричні орнаменти органічно вплетені зооморфні мотиви.

Мініатюра «Св. євангеліст Іоанн». Євангеліє абата Ведрикуса. Бл. 1147 р. Франція

СКУЛЬПТУРА

Для романської монументальної пластики характерні гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Фігури в таких композиціях мали різні масштаби: найбільша — фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсису і Страшного суду, що демонструють богословську схему ієрархічної структури світу: центр композиції — величезна фігура Христа; у верхній частині — небо, у нижній — грішна земля; праворуч від Христа розташовані рай і праведники, ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло.

«Страшний суд». Рельєф над головним входом у собор Сен-Лазар. XII ст. Отен, Франція

«Зішестя Святого Духа». Рельєф над головним входом у церкву Сен-Мадлен. Фрагмент. XII ст. Везле, Франція

«Лев, який роздирає людину». Деталь оздоблення вікна Вормського собору. XII ст. Німеччина

Більшість скульптурних шедеврів романського стилю збереглися у Франції (церкви Сен-Лазар в Отені й Сен-Мадлен у Везле), Німеччині (собори в Бамберзі та Вормсі) й Італії (храми в Мілані, Вероні, Павії).

Розгляньте ілюстрації. Порівняйте зображені капітелі колон романських соборів з капітелями візантійських та античних храмів.

Капітель «Викрадення Ганімеда». XII ст. Церква Сен-Мадлен. Везле, Франція

Капітель «Будівництво Ноєвого ковчега». XII ст. Церква Сен-Мадлен. Везле, Франція

Капітель «Адам і Єва». XII ст. Музей Клюні. Париж

У скульптурних творах романського стилю з’являються зображення тварин. Найчастіше — це образи фантастичних чудовиськ, що уособлюють зло й химерно переплітаються з образами святих на стінах християнських храмів.

Декор апсиди кафедрального собору в П’яченці. ХII-ХІII ст. Італія

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

Романська епоха стала періодом розквіту різних галузей декоративно-прикладного мистецтва: литва, карбування, різьблення по кості, художньої емалі, ткацтва, килимарства, ювелірного мистецтва. У всіх цих видах художньої творчості майстри використовували геометричні, рослинні або зооморфні орнаменти, зображували побутові сцени, фольклорні чи біблійні сюжети.

Релікварій для шматочків істинного хреста. Бл. 1156-1158 рр. Золото, емаль. Мозан, Бельгія

Гобелен «Створення світу». Фрагмент. Бл. 1100 р. Музей кафедрального собору в Жироні. Іспанія

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Від часів утвердження християнства у варварські королівства починає проникати римсько-візантійська культура з її зразками культової музики. Процес формування католицької музичної традиції в молодих європейських державах розтягнувся на кілька століть. У романську епоху було започатковано новий вид виконання духовної музики — григоріанський спів.

Григоріанський спів, або григоріанський хорал — традиційний спів католицької церкви, що виконувався чоловічим хором в унісон.

Григоріанський спів був канонізований реформатором церковної музики папою Григорієм І Великим у 590—604 роках. Папа вірив, що коли тисячі вірян одночасно звертаються до Бога однією мовою (латиною) і мовою однієї музики (меси), то Господь обов’язково їх почує, допоможе звільнитися від гріхів, отримати прощення та спасіння.

«Папа Григорій Великий і Дух Святий». 990-1000 рр. Різьба по кістці. Історичний музей у Відні. Австрія

Перегляньте уривок відеофільму, присвяченого романському мистецтву. У ньому ви не тільки побачите мистецькі шедеври стилю, але й послухаєте григоріанський спів: для вас звучатиме «Велика органна меса» Ф.Й. Гайдна.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

У державах Західної Європи в романську добу спостерігався занепад класичного театру й піднесення інших видів театрального мистецтва: театр пантоміми (мімів), театр мімансу, мандрівний театр жонглерів.

До складу театру пантоміми входили хористи, оркестрова група та кілька акторів-мімів. Актори пластичними рухами відтворювали текст п’єси, який виконував хор під музичний супровід.

Міми-професіонали мандрували невеликими групами або кількома сім’ями. Так формувався світський міні-театр раннього Середньовіччя, що об’єднував професійних митців різних спеціальностей — танцівників, музикантів, вокалістів, поетів.

У X—XI ст. в країнах Західної Європи (особливо в Іспанії та Франції) набув популярності театр мімансу — видовище спотворених дітей, яких показували публіці за великі гроші.

Міманс поступово витіснив театр жонглерів — у Франції так називали всіх мандрівних комедіантів і музикантів.

Творчість жонглерів, що зародилася на ґрунті землеробських обрядових свят, стала професійною близько XI століття і започаткувала новий мандрівний театр, до складу якого входили міми, музиканти, поети, вокалісти, акробати, дресирувальники, майстри професійного жонглювання тощо.

«Жонглери». Мініатюра. XII ст. Франція

РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ У МОДІ

Стиль одягу романського періоду виник на основі традицій античності, Візантійської імперії та варварських племен, які населяли Європу раніше. Основою і чоловічого, і жіночого вбрання були туніки.

Чоловічий одяг складався зі спідньої та верхньої тунік до колін. Нижню туніку шили із лляної тканини та з рукавами, а верхню — з дорогої матерії, без рукавів та з прямим горловим вирізом. Крім того, в холодну пору року носили хутряні жилетки, плащі.

Жіночі туніки були довжиною до підлоги і мали трапецієподібну форму із закритою верхньою частиною, завищеною талією і звуженими рукавами. Жіноча мода вимагала одягати кілька туалетів один на інший.

Одяг для знаті виготовляли з яскравих дорогих тканин із декоративною тасьмою, прикрашеною золотими пластинками чи дорогоцінним камінням; для простолюдинів — з грубого, домотканого льону або вовни темних тонів (сірого або коричневого кольору).

Вбрання французького арбалетника. XII ст.

Одяг знатної жінки. XII ст.

А зараз спробуємо з’ясувати, що ви знаєте про античний, візантійський та романський стилі в мистецтві минулого. Тож рушаймо в інтерактивну мандрівку.

ПЕРША ЗУПИНКА: АНТИЧНИЙ СТИЛЬ

Перевірте свої знання, виконавши завдання.

• Назвіть основні види мистецтва.
• Запишіть визначення поняття «стиль у мистецтві».
• Назвіть шедеври архітектури та скульптури античності.
• Пригадайте назви античних ордерів за малюнком.

• Розкажіть про особливості античного театру.

ДРУГА ЗУПИНКА: ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬ

Перевірте свої знання, виконавши завдання.

• Розкажіть про особливості візантійського стилю в мистецтві.
• Назвіть характерні риси візантійської архітектури.
• Що ви знаєте про побудову хрестово-купольних, центричних та базилікальних храмів Візантійської імперії? Наведіть приклади шедеврів.
• Що характерне для візантійського живопису?
• Які шедеври іконопису вам відомі?
• Наведіть приклади фрескового живопису Візантії.

ТРЕТЯ ЗУПИНКА: РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ

Перевірте свої знання, виконавши завдання.

• Які типи архітектурних споруд характерні для романського стилю?
• Чому, на вашу думку, в назвах споруд романського стилю часто зустрічається слово «фортеця»?
• Які геометричні фігури найчастіше проглядаються в конструкціях храмів романського стилю?
• У яких країнах Європи збереглися шедеври романської архітектури? Наведіть приклади.
• Визначте особливості романського стилю у фресковому живописі.
• Чим вирізняється романський стиль у скульптурі?

Створіть ескіз жіночого або чоловічого сучасного костюма з елементами рис моди романської доби. Техніка виконання — кольорові олівці. Разом з однокласниками влаштуйте виставку розроблених вами ескізів і визначте претендента на звання «Кращий модельєр класу».

Доповніть своє електронне портфоліо ілюстраціями шедеврів романського стилю різних видів мистецтва.