Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Кондратова

§ 15. Вітчизняні архітектурні пам’ятки епохи Ренесансу

Ренесанс в українській культурі став наслідком складного й тривалого процесу взаємодії вітчизняної та європейської культур. Він мав своєрідний характер і як історичний етап хронологічно не збігався з європейським. Українське ренесансне мистецтво відобразило в собі всю складність тогочасного суспільного життя, у ньому втілились високі гуманістичні ідеали та віра в людину.

Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження позначився на українських землях уже на початку XVI ст. Оскільки архітектура як вид мистецької творчості відігравала визначальну роль у розвитку культури того часу, саме в ній найшвидше та найяскравіше проявилися нові тенденції, пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (в основному — італійців: Петра Барбона, Петра Італійця, Павла Римлянина та ін.). Кращі умови для цього склалися в західноукраїнських землях, де відбудовували старі та закладали нові міста, основою яких часто були магнатські фортеці: Броди, Жовква, Бережани, Тернопіль та інші. Регулярне планування відповідно до ренесансних вимог характерне насамперед для Львова і Кам’янця-Подільського.

Архітектурні пам’ятки України цієї доби можна поділити на такі групи: оборонні та міські споруди, споруди-замки, церковні будівлі.

Містобудівельна справа найкраще розвивалася на територіях давніх історичних міст. Прикладом можуть бути фортифікаційні споруди, розташовані в м. Броди на Львівщині, які активно оновлювалися в другій половині XVI ст.

Г. де Боплан. Палац Потоцьких на подвір’ї Бродівського замку. 1630-1635 рр. Львівщина

На другу половину XVI — першу половину XVII ст. припадає період бурхливого будівництва укріплених замків та реконструкції старих фортець. До найяскравіших зразків належить замок у м. Жовква (Львівська область), зведений як оборонна споруда у стилі ренесанс на замовлення польського державного та військового діяча С. Жолкевського.

П. Щасливий та ін. Замок у Жовкві. 1594-1606 рр. Львівщина

У Львові в цей час було проведено значну роботу з відновлення міських фортифікацій, у ході якої збудовано Порохову вежу та Міський арсенал.

У другій половині XVI — першій половині XVII ст. значного поширення набуло світське муроване будівництво в містах. Тут на перший план виступає Львів з його ренесансною забудовою Ринкової площі.

Порохова вежа. 1554-1556 рр. Львів

Чорна кам’яниця — житловий будинок на площі Ринок у Львові, унікальна пам’ятка ренесансної архітектури. На думку багатьох дослідників, споруду будували відомі італійські зодчі Петро Барбон і Павло Римлянин. Тоді кам’яниця була двоповерховою. Через кілька років за проектом архітектора Петра Красовського добудували третій поверх, а четвертий з’явився вже у XIX ст.

Фасад і пілястри будівлі були вкриті тесаним білим каменем. Існують різні версії, чому з часом камінь почорнів, але жодна з них досі не підтверджена.

Чорна кам’яниця. Кін. XVI ст. Львів

Розгляньте зображення Підгорецького замку, побудованого в стилі ренесанс. Які риси, притаманні архітектурі того часу, ви можете виділити? Обґрунтуйте свою думку.

А. дель Аква. Підгорецький замок. 1635-1640 рр. Львівщина

Справжньою перлиною ренесансної архітектури на українських теренах є чудово збережений ансамбль Успенської церкви з каплицею Трьох Святителів і вежею Корнякта у Львові. Спорудження цього величного комплексу тривало впродовж 1591—1629 років. Проект церкви Успіння Пресвятої Богородиці розробив знаний будівничий Павло Римлянин. До зведення храму також долучилися Войцех Капінос та Амвросій Прихильний. Вежу Корнякта споруджували як дзвіницю Успенської церкви під керівництвом того ж таки Павла Римлянина і Петра Барбона, а каплиця Трьох Святителів побудована, найімовірніше, за проектом відомого львівського архітектора Петра Красовського.

Ансамбль Успенської церкви з каплицею Трьох Святителів і вежею Корнякта. Кін. XVI - поч. XVII ст. Львів

В архітектурі Успенської церкви гармонійно поєднано традиції італійського ренесансного будівництва та власне українського зодчества. Ренесансний стиль простежується в типі споруди (тринавна базиліка) й архітектурному декорі, а українські тенденції — в купольному завершенні.

Церква має багато цінних пам’яток мистецтва: ікони вівтаря XVII ст., срібний хрест, виготовлений львівським майстром Андрієм Касяновичем, бронзові свічники роботи гданських майстрів XVII ст. тощо.

Вежа Корнякта — пам’ятка архітектури національного значення, побудована на кошти львівського купця грецького походження К. Корнякта, від імені якого й походить її назва. Вежа-дзвіниця, квадратна у плані, споруджена з ламаного каменю. По вертикалі фасади прикрашені пілястрами з червоними видовженими арочними нішами та невеликими віконними прорізами. Висота ярусів поступово зменшується, а ретельно вивірені пропорційні співвідношення надають дзвіниці стрункості та витонченості. Загальна висота вежі 65 метрів.

Ще одна знаменита історико-архітектурна пам’ятка Львова — комплекс костелу Святого Андрія і монастиря бернардинів. Автором проекту костелу вважають Павла Римлянина, а після його смерті будівництво продовжили Амвросій Прихильний та Андрій Бемер. Саме тому цій споруді з чітко вираженими рисами італійського ренесансу притаманні ознаки інших архітектурних стилів.

Фасад храму прикрашають статуї святих, яким поклонялися ченці бернардинського ордену; у нішах другого ярусу — скульптурні зображення Богоматері й апостолів Петра та Андрія. Частина дерев’яних вівтарів, виготовлених на початку XVII ст., збереглася донині.

Костел Св. Андрія Первозванного і монастир бернардинів. Поч. XVII ст. Львів

Попри поширення новітніх досягнень європейського оборонного будівництва в Україні зберігалося й традиційне дерев’яне зодчество.

Церква Святого Юра в Дрогобичі внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО як одна з найкраще збережених пам’яток галицької дерев’яної архітектури кінця XV — початку XVI ст. Найбільшою цінністю храму є повністю збережений іконостас та розписи XVII ст., виконані народним маляром Стефаном Медицьким.

Церква Св. Юра. Кін. XV - поч. XVI ст. Дрогобич

Декілька споруд ренесансної архітектури збереглися в невеликих містах і селах: костел Святого Лаврентія в Жовкві (Львівщина), церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі коло Галича (Івано-Франківщина) та ін.

Вплив ренесансного стилю простежується і в українському декоративному мистецтві XVI ст., зокрема в різьбі по дереву, що широко застосовувалась в архітектоніці іконостасів (церква Св. Параскеви П’ятниці у Львові, церква Святого Духа в Рогатині, Спасо-Преображенський собор у Путивлі тощо).

Шедевром архітектурно-декоративного різьблення доби Ренесансу є портал каплиці Трьох Святителів у Львові.

Пригадайте пісню та заспівайте її усім класом під фонограмний супровід.

ГОСПОДИ, ПОМИЛУЙ НАС

Слова і музика Тараса Петриненка

1. Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас.

Нам свою всемилість покажи

Правдою повсюди й повсякчас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас.

Двічі

Приспів:

Помилуй, Господи,

Помилуй, Господи,

Господи, помилуй нас.

2. В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас.

І з колін піднятись поможи,

І благослови у добрий час.

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас.

Приспів.

3. Наші душі нидіють в іржі,

Але промінь віри не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас.

Грішні діти — діти не чужі,

Отче наш, почуй їх щирий глас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас.

Приспів.

Створіть композицію, центром якої буде український храм епохи Ренесансу, що найбільше вам сподобався. Техніка виконання — акварель. Влаштуйте виставку ваших робіт у класі.

• Розкажіть про особливості української культури епохи Ренесансу.
• Як розвивалась архітектура цієї доби?
• На які групи поділяють архітектурні пам’ятки України XVII—XVII ст.? Наведіть приклади.
• Назвіть імена зодчих, які зводили шедеври ренесансної архітектури на українських землях.
• Розкажіть про архітектурні споруди епохи Ренесансу, які вас найбільше вразили.

Продовжте роботу над колективним проектом «Архітектура мого краю». Доповніть проект ілюстраціями та інформацією про ренесансні архітектурні пам’ятки вашого населеного пункту (району, області).