Мистецтво. Інтегрований курс. 7 клас. Комаровська

Традиції побуту українців. Атрибутика обрядового дійства

• Чому, на вашу думку, нині зростає увага до національної мистецької спадщини, традицій? Елементи яких народних святкових обрядів побутують у ваших родинах? Якщо у вашій школі чи місцевості є краєзнавчий музей, про які його експонати ви б хотіли розповісти?

Збереження й продовження народних традицій є важливим для національної культури. Старовинні художні промисли ніколи не втрачають популярності, адже їхні твори в буденні і на свята прикрашають наш побут, залишаючись практичними за своїм призначенням. А династії талановитих митців і мисткинь від покоління до покоління передають цінний досвід і секрети народного мистецтва.

Зразки традиційного українського гончарства:

1. с. Опішне, Полтавщина

2. м. Косів, Івано-Франківщина

3. с. Гавареччина, Львівщина

4. с. Бубнів, Волинь

5. м. Васильків, Київщина

• Чи варто користуватися старовинними предметами побуту? Можливо, їх слід передавати в музеї? Обґрунтуйте свої судження.

Одним із провідних видів народного мистецтва, у якому якнайкраще розкриваються національні риси побуту, є гончарство. У різних регіонах України склалися самобутні традиції з виготовлення глиняного посуду.

Опішненський посуд — один із найвідоміших брендів українського гончарства, шанований у всьому світі.

Посуд Косівщини вирізняється святковою колірною гамою, гармонійним поєднанням геометричних і рослинних мотивів.

Плавні форми, природні барви й лаконічні рослинні візерунки з мазків є характерними рисами Васильківської майоліки.

Вигадливі орнаменти Бубнівського посуду нагадують прадавні візерунки Трипілля.

Гаварецьку чорнодимлену («сиву») кераміку випалюють за особливою технологією без доступу повітря.

Українське гончарство розквітає в талановитих руках спадкових майстрів/майстринь. У Косові гончарний промисел відновився завдяки відомим родинним династіям Цвіликів, Тим’яків, Рощиб’юків і Совіздранюків. Гордістю Опішного є родини Денисенків, Пошивайлів.

6. Павлина Йосипівна Цвілик із власними творами

7. Мисткиня І. Цвілик-Серьогіна продовжує у своїй творчості родинні традиції гончарства

8. Кераміка відомої Косівської майстрині П. Цвілик

• Розгляньте світлини. Які з подібних виробів гончарства ви хотіли б мати в домашньому побуті? Чому саме?

Українські майстрині віддавна декорували текстильні вироби в художній техніці вибійки: хустки, рушники, спідниці, скатертини, серветки.

Вибійка — старовинна технологія нанесення на тканину відбитка різьбленої дошки. Нині речі з вибійчаної тканини здатні прикрасити будь-який інтер’єр або предмет одягу, зробивши їх неповторними й надзвичайно гарними.

Відродження цього виду народного мистецтва відбувається завдяки талановитим майстрам/майстриням, які поновлюють традиції вибійки у своїх творах. Зокрема Оксана Білоус та Володимир Маркар’ян.

1. Гончарні вироби подружжя з Опішного Гаврила та Явдохи Пошивайлів

2. Експонати Національного музею-заповідника українського гончарства, створеного в родинній садибі Пошивайлів

3. Дерев'яні штампи для виконання вибійки

4. Оксана Білоус, відома майстриня з вибійки та писанкарства

5. О. Білоус. Скатертина-ранер і серветки, прикрашені вибійкою олійними фарбами

Атрибут — суттєва ознака або невід'ємний елемент чогось або когось.

Вибійка — техніка нанесення на полотно фарб за допомогою дерев'яних штампів.

Майоліка — різновид керамічних виробів із випаленої глини, прикрашених кольоровою або прозорою глазур'ю.

• Які візерунки ви би запропонували для сучасної вибійки на речах власного вжитку: на шопері, футболці, світшоті тощо?

В Україні традиційним атрибутом Різдва й одним із найголовніших хатніх оберегів здавна був «павук» — підвішена до стелі солом’яна прикраса. Досить проста у виготовленні, завдяки своїй вибагливій формі, легкості й золотавому кольору, вона створює враження дивовижної вишуканості.

6. Зразки традиційних візерунків української вибійки. Полтавський краєзнавчий музей

7. За повір'ям, «павук» символізує добробут і є провісником добрих новин

8. Різдвяні «павуки»

• «Павука» виготовляли із соломин колосся, зрізаного влітку під час жнив. Напередодні свят цей оберіг підвішували до балки під стелею або на вікно. Майже невагомий, він обертався від найменшого поруху повітря і відкидав схожі на павутину тіні. Торкнутися його — здобути успіх. Після Різдва до «павука» кріпили писанки.

Нині сучасні українські майстри та майстрині повертають із забуття звичай прикрашати інтер’єри цими витворами народного мистецтва.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

У вільний час спробуйте сплести свого «павука» (замість соломинок можна скористатися паперовими коктейльними трубочками). Прикрасьте ним оселю напередодні Різдва або подаруйте близьким із добрими побажаннями.

Модуль «павука»

СКРИНЬКА ПОРАД

«Павук» складається з кількох модулів (у формі октаедра). Їхню кількість визначте за власним задумом.

Зробіть начерк майбутнього твору. Роботу починайте від формування найбільшого модуля (основи) до найменших, поступово з'єднуючи їх між собою.

Для одного модуля візьміть 12 соломинок, однакових за довжиною.

Для нанизування соломинок використовуйте бавовняну нитку, адже синтетична не триматиме вузлики. Щоб визначити довжину нитки для виготовлення одного модуля, помножте 12 (кількість соломинок) на їхню довжину та ще додайте близько 20 см.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Як твори народних промислів пов'язані із сучасним побутом?

Продовжте речення:

Артибут — це...

Вибійка — це...

Назвіть провідні осередки українського гончарства та відомі родинні династії майстрів/майстринь.

• Скориставшись електронним ресурсом, дізнайтеся більше про орнаменти вибійки.

Видатні особистості в мистецтві

Валерій (1924-1997) та Надія (1926-2005) Протор’єви належать до славної когорти художників українського декоративно-прикладного мистецтва. Їхня творчість пов’язана з Васильківським майоліковим заводом.

У своїх творах майстер і майстриня зверталися до надбань народного мистецтва, збагачуючи їх власними творчими ідеями. Найбільш улюбленими колірними сполученням подружжя були відтінки коричневого, поєднані з глибоким червоним, темно-зеленим. Зрештою самобутній «протор’євський» стиль став візитівкою Васильківської майоліки.

Окрім створення предметів посуду, у творчості Н. і В. Протор’євих є ще одна дуже цікава галузь — керамічна скульптура, що перегукується з народною. Художники зверталися виключно до стилізованого зображення тварин. Їхні образи сповнені казковості й завжди приваблюють добротою, простими й цікавими формами, оригінальним оздобленням.