Мистецтво. Інтегрований курс. 7 клас. Комаровська

Запрошуємо на вечорниці! Народні обряди як прообраз театру

• Що спільного між театром і народними обрядами? Що таке «вечорниці»?

Уявімо осінні й зимові вечори в українських селах, коли вже завершились основні роботи в полі й на городі. У теплій хаті із застеленим ошатною скатертиною столом зі смачними стравами збирається молодь. Дівчата вишивають, прядуть — готують собі придане. Парубки розважають їх жартами, музикою, розіграшами, «страшними» оповідками: насувається ніч — час розгулу «нечистої сили». Це і є вечорниці, або досвітки.

А на святкових Андріївських вечорницях ніхто не працював. У різних регіонах України існують свої традиції вечорниць. У цей день усі святково вбрані. Дівчата печуть пампухи й обрядовий хліб — калиту. Неодмінне завершення святкувань — дівочі ворожіння, пов’язані із численними повір’ями. Ворожили на коноплях, на воді, на хлібі, на черевиках, на тваринах.

1. М. Пимоненко. Балабушки

2. В. Албул. Статуетки «Рушничок»

3. М. Пимоненко. Ворожіння

У вечорницях закладено всі елементи мови театру: дія з веселими іграми й розвагами, музика, танці; розігруються обрядові сюжети. Є атрибути — наче театральний реквізит. Місце дії схоже на декорації: вечорниці відбуваються в приміщенні, яке для цього спеціально обирають. Лише немає глядачів: усі на вечорницях — учасники дійства, тобто «актори».

• Розучіть пісню «Ой, під вишнею». Виконайте її в театралізованому діалозі.

Театралізувати пісню допоможе перегляд танцювальної сценки Національного академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського.

Ой, під вишнею

Ой, під вишнею,

Під черешнею

Стояв старий з молодою,

Як із ягодою.

І просилася,

І молилася:

— Пусти мене, старий діду,

На вулицю погулять!

— Ой, і сам не піду,

І тебе не пущу,

Хочеш мене, старенького,

Та покинуть на біду.

Куплю тобі хатку

І ще сіножатку,

І ставок, і млинок,

І вишневенький садок.

— Ой, не хочу хатки,

Ані сіножатки,

Ні ставка, ні млинка,

Ні вишневого садка!

Ой ти, старий дідуга,

Ізігнувся, як дуга,

А я, молоденька,

Гуляти раденька!

Композитор Петро Ніщинський створив «Вечорниці» до драми Тараса Шевченка «Назар Стодоля», події якої розгортаються в Україні XVII ст. У музиці чуємо інтонації народних пісень і танцювальних мелодій. Іноді композитор цитує фольклорні теми.

4. М. та В. Трегубови. Декоративні вази «Ой, під вишнею, під черешнею»

5. А. Черниш. Танець

• Перегляньте концертне виконання «Вечорниць» П. Ніщинського. Поміркуйте, чому жанр твору позначений як «музична картина»? Як ви розумієте, що таке «музична картина»? Скільки частин у цій картині? Складіть розповідь про «Вечорниці», спираючись на зміст твору.

• У вільний час подивіться фільм «Назар Стодоля» (1954), у якому використано музику П. Ніщинського. Поміркуйте, чому під час звучання чоловічого хору «Закувала та сива зозуля» змінився настрій персонажів фільму. Про що йдеться в тексті? Які обряди введено у фільм? Які елементи театральної мови в них можемо побачити?

• Драма «Назар Стодоля» вперше екранізована 1936 року на Одеській кіностудії. Одну з ролей у ньому зіграв відомий кобзар Гнат Хоткевич. Особистість цього митця є гордістю національного музичного мистецтва України. Талановитий композитор, музикант, театральний діяч, мистецтвознавець, етнограф, педагог, автор підручника гри на бандурі — Хоткевич усе життя присвятив плеканню рідної мови й культури. Він є автором понад 600 музичних творів, фундатором харківської школи бандури й віртуозним виконавцем на цьому інструменті. Дружба й творча співпраця об'єднала Хоткевича з такими видатними митцями, як поетеса Леся Українка й театральний режисер Лесь Курбас.

1-2. Кадри з фільму «Назар Стодоля» (1954 р.)

3. Гнат Хоткевич

Видатна особистість у мистецтві

Петро Іванович Ніщинський (1832-1896) — український композитор і поет-перекладач. Найвідомішим його музичним твором і є хорові «Вечорниці» з музики до вистави Т. Г. Шевченка «Назар Стодоля».

Майбутній митець і дослідник здобував освіту в Київській духовній академії, Афінському університеті.

П. Ніщинський переклав українською мовою твори античної драматургії — «Антигону» Софокла, «Одіссею» Гомера, а також працював над перекладом грецькою мовою пам’ятки києворуського письменства — «Слова про Ігорів похід». Він є дослідником грецької музики, автором підручника з грецької граматики. Ніщинський збирав український фольклор, залишив чимало обробок народних пісень. Мав красномовний псевдонім «Петро Байда».

4. Кадр із фільму «Назар Стодоля» (1936 р.). У ролі бандуриста Кирика Г. Хоткевич

5. Корж «калита»

6. Пам'ятник Петру Ніщинському. Ананьїв, Одеська обл.

ЗАВДАННЯ

Самостійно дізнайтеся, що таке «кусання калити» на свято Андрія, з якою метою пеклися пампухи і якими були дівочі ворожіння. Цікаво розповів про це відомий етнограф В. Скуратівський у своїй книзі «Дідух».

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Що спільного між українськими вечорницями й театральним мистецтвом?

Назвіть композитора — автора твору «Вечорниці».