Географія. 6 клас. Кобернік

§ 51. Географічна оболонка

Пригадайте! 1. Як відбувається кругообіг води в природі? 2. Які явища в природі періодично повторюються: щодоби, щороку?

Нові терміни до скарбнички знань: географічна оболонка, цілісність, ритмічність

Коротко про головне

Межі географічної оболонки. Географічна оболонка існує там, де відчувається взаємодія та взаємопроникнення зовнішній оболонок нашої планети.

Географічна оболонка (ГО) - це найбільший природний комплекс Землі, в межах якого стикаються, взаємодіють та проникають одна в одну всі її зовнішні оболонки. Її потужність становить 35-55 км, а межі умовні (мал. 308). Верхня межа проходить на висоті озонового шару в стратосфері (25-30 км). До таких висот за рахунок теплообміну з поверхнею літосфери та гідросфери нагрівається й охолоджується повітря, надходить в атмосферу вода, існують сприятливі умови для живих організмів. Вважають, що в літосфері ГО існує допоки залягають осадові гірські породи (15-25 км), які виникли унаслідок взаємодії різних оболонок. Отже, географічна оболонка включає в себе нижні шари атмосфери, верхню частину літосфери, а також повністю гідросферу та біосферу. Усі процеси, що відбуваються в межах географічної оболонки, здійснюються за рахунок двох джерел енергії: енергії Сонця та внутрішнього тепла Землі (пов’язаного з вулканізмом, радіоактивним розпадом, дією сили тяжіння та ін.). Географічній оболонці властиві певні ознаки: цілісність, наявність кругообігів речовин та енергії, ритмічність, неоднорідність та інші (мал. 309).

Мал. 308. Межі географічної оболонки

Завдання. 1. Поясніть, які зовнішні оболонки Землі й чому повністю входять до складу географічної оболонки, а які частково. 2. З поширенням якої із зовнішніх оболонок максимально збігаються межі географічної оболонки?

Мал. 309. Основні властивості географічної оболонки

Цілісність та кругообіги речовин. Цілісність - це взаємозв’язок та взаємозалежність її компонентів: рельєфу, атмосферного повітря, вод, ґрунтів, органічного світу. Досить змінитися одному з них, як почнуть змінюватися всі інші. В основі цілісності лежить обмін речовин та енергії між усіма зовнішніми оболонками у смузі їхнього стикання, який відбувається під час кругообігів речовин та енергії. Розрізняють кругообіг води, речовин у земній корі, повітря в атмосфері, біологічний кругообіг (мал. 310). Усі кругообіги взаємопов’язані між собою. Вони включені в загальний великий колообіг у системі: Космос - географічна оболонка - глибинні шари Землі.

Мал. 310. Кругообіги речовин та енергії в географічній оболонці

Завдання. 1. Роздивіться та опишіть, як відбуваються різні кругообіги в географічній оболонці. 2. Поясніть, яке значення для природи Землі мають наявні кругообіги?

Ритмічність. Унаслідок рухів Землі у Космосі, в географічній оболонці певні явища періодично повторюються. Ритмічність - це періодичність і повторюваність природних процесів та явищ у часі. Розрізняють добові, річні та багаторічні ритми в природі. Обертання Землі навколо своєї осі спричинює добові ритми зміни температури, вологості, розвитку рослин і тварин. Обертання Землі навколо Сонця зумовлює річні (сезонні) ритми природних процесів. Особливо яскраво сезонні ритми виявляються у рослин помірних широт. Багаторічні ритми тривають протягом десятків, сотень, тисяч або й мільйонів років (наприклад, льодовикові періоди). Їх викликає багато різних причин, як-то періоди сонячної активності, рухи Землі навколо центру Нашої Галактики (мал. 311).

Мал. 311. Приклади прояву різних за періодичністю ритмів у географічній оболонці

Завдання. 1. Роздивіться малюнки й поясніть, які явища на них зображені. Поясніть, прикладом якої тривалості ритмів географічної оболонки є їхній прояв. 2. Визначте, що є причиною показаних на кожному з малюнків ритмів.

Мал. 312. Зміна природних зон від екватора до полюсів (зональність)

Завдання. Поясніть за малюнком, як зміна кліматичних умов від екватора до полюсів впливає на потужність гумусового шару в ґрунті та на характер рослинності.

Неоднорідність. Географічна оболонка неоднакова в різних частинах планети. Внаслідок нерівномірного надходження сонячної енергії через кулясту форму планети від екватора до полюсів змінюються деякі компоненти природи: клімат, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Так, у районі екватора, де найбільше тепла та вологи, природа вирізняється багатством органічного світу та прискореним проходженням природних процесів. У помірних широтах спостерігається чергування теплої та холодної пір року. А полярні області внаслідок суворих кліматичних умов вирізняються бідністю життя й уповільненням природних процесів. Це свідчить про те, що географічна оболонка має чітко виражені зональні відмінності, тобто природні умови дзеркально повторюються в напрямку від екватора до полюсів. Недаремно виділяють у межах географічної оболонки географічні пояси та природні зони (мал. 312). У горах з висотою змінюється співвідношення тепла й вологи: температура й атмосферний тиск знижуються, а хмарність і кількості опадів зростають. Це призводить до зміни природних комплексів з висотою (мал. 313).

Мал. 313. Зміна природних комплексів з висотою

«Вірю - не вірю»: перевіряємо інформацію

• Вченими були виявлені 11-річні ритми, що пов’язані з підвищенням сонячної активності. Це зумовлює потепління клімату й зростання зволоження, і як наслідок - збільшення частоти деяких захворювань. Геологи вважають, що зміни клімату можуть впливати й на активність рухів земної кори. Спостерігаються й 33-35-річні цикли зволоження. З циклами тривалістю 88 років пов’язують потепління та похолодання Арктики й Антарктиди. Помічено також «надвікові» ритми, зокрема ритми зволоження тривалістю 1800-1900 років. Добре відомі в історії Землі кілька льодовикових епох і періодів потепління між ними. Їхня періодичність становить 180-300 млн років. Причини таких тривалих ритмів вивчені недостатньо. Але вважають, що на них впливає зміна сонячної активності, яка спричиняє зміни в магнітному полі Землі та в рухах повітряних мас.

• Шведський учений Карл Ліней, що жив у XVIII ст., особливу пристрасть мав до рослин. Він помітив, що у рослин існують добові ритми. Деякі з них квітки розкривають вранці, інші - вдень, треті - надвечір, четверті - уночі. І закриваються вони також у певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник - «годинник Флори». Він склав список приблизно з 50 рослин, які вказували йому години дня. Потім зібрав ці рослини й висадив на клумбу, розташувавши їх так, щоб, глянувши, можна було б визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник. У козельця квіти розкривалися о 3-4-й годині ранку, а закривалися о 9-10-й; у цикорія - відповідно о 4-5-й та 10-й; у нечуйвітра - 6-й та 17-й, осоту - 6-7-й та 12-й, безсмертика - 7-8-й та 14-й, білої лілії - 5-й та 20-й.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Що таке географічна оболонка? 2. Поясніть, як визначають межі географічної оболонки. 2 бали • 3. Назвіть основні властивості притаманні географічній оболонці. Наведіть приклади, що ілюструють цілісність географічної оболонки. 4. Поясніть, яке значення в розвитку географічної оболонки мають кругообіги речовин та енергії? 3 бали • 5. Наведіть приклади добових, річних та багаторічних ритмів у географічній оболонці. Поясніть, чим вони зумовлені. 6. Оцініть значення знань про географічну оболонку та її властивості для збереження природи та захисту людей від стихійних природних явищ і техногенних катастроф.