Географія. 6 клас. Кобернік

§ 43. Живлення та режим річок

Пригадайте! 1. Яка роль річок у кругообігу води в природі? 2. Як змінюється температура повітря з висотою? 3. В яку пору року розливаються річки у вашій місцевості?

Нові терміни до скарбнички знань: живлення річки, режим річки, повінь, паводок, межень (межінь), льодостав, скресання.

Коротко про головне

Джерела живлення річки. Річка постійно тече. Чому ж вода в ній ніколи не закінчується? Значить річка відновлюється за рахунок нових надходжень води. Живлення річки - це її поповнення водою. Джерело надходження води в річку залежить від клімату (мал. 263). Якщо на території випадає достатньо опадів, річка поповнюється переважно за рахунок поверхневих джерел, як-то дощ, талі снігові води, а у високих горах - тала вода льодовиків. Якщо опадів бракує - за рахунок підземних джерел. Зазвичай у будь-якої річки існує кілька джерел живлення одночасно, частка яких змінюється протягом року.

Мал. 263. Джерела живлення річок

Якщо у річки одне з джерел становить понад 80 % живлення називають виключним, 50-80 % - переважаючим. Якщо жодне з джерел не становить більше 50 %, живлення називають змішаним. Воно характерне для великих річок, які протікають у різних кліматичних умовах.

Завдання. Поміркуйте: а) як змінюються джерела живлення рівнинних річок України протягом року: яке живлення й чому стає переважаючим навесні, влітку, восени та зимою; б) яке джерело живлення спричиняє найбільше надходження води в річки українських рівнин; в) чим переважно живляться карпатські річки.

Поверхневі джерела живлення. У теплих широтах та у теплу пору року в помірному поясі звичайним джерелом живлення річок є дощове. Щоправда, більша частина води при цьому випаровується або просочується в землю і лише незначна стікає у річки. Річки екваторіальних широт мають переважно дощове живлення, в тому числі й найповноводніші - Амазонка та Конго. Рівень води в них протягом року майже не змінюється. На територіях, де холодні й тривалі зими та встановлюється стійкий сніговий покрив, основним є снігове живлення. Вода при цьому надходить у річки не одразу, а після танення снігу навесні. Для більшості річок України талі снігові води становлять понад 60 % їхнього «раціону». У річок, що беруть початок на високогір’ї живлення льодовикове. Щоб одержати цю воду, річкам слід дочекатися літа, коли в горах повітря прогріється до температури вище за 0 °С. Проте вночі там знову повертається холод, й льодовикове живлення призупиняється до наступного дня.

Підземне живлення. Річки, що протікають через території з сухим та жарким кліматом, підтримують своє існування завдяки підземному живленню. Ступінь підживлення підземними водами залежить від глибини їхнього залягання й глибини врізання річки в земну кору. Якщо підземні води залягають занадто глибоко, річки пересихають на різний термін: від кількох тижнів до кількох років. Зазвичай, підземне живлення має другорядне значення. Для річок України воно стає значущим зимою, коли вода замерзає й надходження її зовні неможливе.

Водний режим річки. Залежно від клімату та джерел живлення протягом року рівень води у річці то прибуває, то сходить. Водний режим річки - зміна рівня та об'єму води в річці залежно від пори року. Виділяють такі періоди річного режиму річки: повінь, паводок, межень (мал. 264). Повінь - період високого й тривалого підняття рівня води в річці у певну пору року. В Україні весняна повінь унаслідок танення снігу забезпечує до половини річного стоку. Її ще називають водопілля. Річки при цьому виходять з берегів і затоплюють заплаву. Чим більше взимку снігу, тим триваліше водопілля. Часом унаслідок зливових дощів або раптових зимових відлиг у річку швидко прибуває вода та її рівень зненацька підвищується. Так настає паводок - швидке й різке підняття рівня води в будь-яку пору року. Паводки можуть багаторазово повторюватися. Частіше трапляються в горах, а посилюються при безконтрольному зведені лісу. Паводки завдають значної шкоди будівлям та господарству (мал. 265). В суху та теплу пору року вода з річки інтенсивно випаровується, а надходить її недостатньо. Тому рівень води знижується. Настає межень (межінь) - період найнижчого рівня води у річці, що відбувається в певну пору року.

Мал. 264. Коливання рівня води у річці

Завдання. Поміркуйте: а) в які пори року в різних частинах України настають повінь та межень; б) яких змін зазнав режим річок у нашій державі внаслідок створення дамб та водосховищ.

Мал. 265. Карта дощових паводків на річках України (за даними електронного порталу «Природа України»)

Завдання. 1. Проаналізуйте карту на визначте: а) в яких частинах України найчастіше трапляються паводки; з яких причин вони виникають; б) чи висока ступінь загрози паводків у вашій місцевості? 2. Поміркуйте, чи є можливість запобігти паводкам?

Для забезпечення господарських потреб у воді люди регулюють річковий стік, будуючи канали та водосховища. Більша половина використаної річкової води, повертається назад надмірно забрудненою. Таку воду перед повторним споживанням слід очищувати й розбавляти чистою водою. Якщо не запобігати забрудненню річок, їхня вода з часом стане непридатною для використання.

Льодовий режим річки. Для режиму річок помірних широт узимку характерне утворення льодового покриву. В зв’язку з цим в їхньому льодовому режимі послідовно змінюються три періоди: замерзання, льодостав (період нерухомого льоду) та скресання (руйнування крижаного покриву та льодохід) (мал. 266). За льодовим режимом річки поділяють на замерзаючі, з нестійким льодоставом та незамерзаючі (мал. 267).

Мал. 266. Періоди льодового режиму річки

Завдання. За зображеннями поясніть, як розпізнати різни періоди льодового режиму річки. Які періоди найбільш безпечні та небезпечні для перебуванні на льоду заради зимових розваг та рибальства.

Мал. 267. Карта льодового режиму річок України (за даними електронного порталу «Природа України»)

Завдання. Проаналізуйте карту та визначте, в яких частинах України: а) льодостав найдовший та найкоротший; б) лід на річках нестійкий або відсутній; в) коли у вашій місцевості льодостав та скресання, й коли перебувати на кризі найбільш небезпечно.

«Вірю - не вірю»: перевіряємо інформацію

• Остання велика річка України, що не зарегульована водосховищами й завдяки цьому зберігає свій природний режим - Десна, найдовша та друга за водністю (після Прип’яті) притока Дніпра. В її басейні зосереджені найбільші запаси прісних підземних вод в Україні, які є основним джерелом задоволення питних і господарських потреб. Деснянська вода використовується для водопостачання населених пунктів. Понад 60 % питної води для Києва надходить з Десни. Долина Десни включена до Смарагдової мережі Європи, як територія особливого природоохоронного значення. У 2018 році започатковане щорічне святкування Дня Десни. Мета заходу - екологічне виховання, зміна ставлення людей до водних ресурсів і привернення уваги до екологічних проблем водойм представників влади та бізнесу.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Що таке живлення та водний режим річки. 2. Поясніть своїми словами як відбувається живлення річки завдяки різним джерелам. 2 бали • 3. Чому для більшості річок притаманне змішане живлення? Продемонструйте прикладами, як змінюються джерела живлення річок у вашій місцевості протягом року. 4. Які існують періоди річного водного та льодового режиму річки? Встановіть їхню послідовність на річках у вашій місцевості. Доведіть, що вони пов’язані з переважаючим джерелом живлення річок. 3 бали • 5. Видатний географ ХІХ—ХХ ст. Олександр Воєйков стверджував: «Річки можна розглядати як продукт клімату». Поясніть, чи згодні ви з його думкою та чому саме. 6. Оцініть, наскільки ефективно у вашому краї використовують знання про живлення та режим місцевих річок. Зарегулювання стоку річки водосховищами, це: добре чи погано?