Українська література. 6 клас. Калинич

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Дара Корній

(Народилася 1970 року)

Найбільше щастя для людини — бути собою. Бути собою найважче, але бути собою якраз і найцікавіше.

Дара Корній. Із книжки «Зірка для тебе»

Дара Корній — це письменницький псевдонім. Справжнє ім’я авторки — Мирослава Замойська.

Народилася на Волині у 1970 р. Закінчивши школу в с. Княже на Львівщині, Мирослава вступила на журналістсько-редакторське відділення Української академії друкарства.

Нині письменниця працює у Львівській національній академії мистецтв.

Має двох дітей — дочку Дарину і сина Максима.

Дара Корній писала спочатку для дітей у журналах «Ангелятко», «Ангеляткова наука» та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).

Перший її великий твір було опубліковано у 2010 році. Це — роман «Гонихмарник». Він здобув третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» 2010 року. Після публікації цього роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Маєр¹».

¹ Стефані Маєр — американська письменниця, авторка серій книг про вампірів.

Більше про Дару Корній можна дізнатися за покликанням https://cutt.ly/t3q6ouM або QR-кодом.

У 2016 році Дару Корній нагороджено почесною відзнакою «Золоті письменники України».

Класифікувати весь пантеон праукраїнської міфології можна відповідно до уявлень, використовуючи творчу фантазію. А от Дара Корній класифікує усіх химерних істот завдяки історіям про них у трьох чудових книжках.

Творчість Дари Корній доступна і цікава як дітям, так і дорослим.

У сучасний світ вплітаються елементи слов’янської дохристиянської міфології. Можна впізнати й народні казки, і легенди. Книжки письменниці — це той світ, у якому можна натрапити на нових істот, блукаючи стежками правічного лісу. Це і старенький лісовик, і талановитий чугайстер, що виграє чарівну мелодію на сопілці, і шептунка мавка або поважний цар Ох...

Усе це — культурна спадщина давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.

Чарівні істоти українського міфу. Духи природи

Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи

Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники

Обкладинки книжок Дари Корній про український міфічний світ

Якось на запитання журналістки «У чому Ви вбачаєте свій основний інтерес?» письменниця відповіла: «Мій інтерес — український, розвиток свого. Не залюблюватися у Схід і Захід, а плекати й продукувати своє.

Ми станемо цікаві світу тоді, коли будемо оригінальні, автентичні та неповторні. Українцям варто навчитися любити своє».

ЛІСОВИК

(лісун, полісун, гайовик, боровик, праведний дід, лісовий пан)

Господар лісового царства, його дух-оборонець, хранитель, захисник.

Наші предки вірили, що коли ліс сягає певного обширу, накопичує достатньо внутрішньої енергії, він отримує щось схоже на свідомість і волю, які матеріалізуються в дух. Що сильніший та здоровіший ліс, то могутніший лісовик.

Це дух-одинак, бездітний і неодружений (не плутайте його з російським лєшим, який має жінку-кікімору й дітей), тому не зацікавлений у накопичуванні матеріальних благ.

Лісовик. Худ. Ангеліна Канкава

Залежно від обставин, лісовик легко змінює подобу. Може обертатися на велетня, вищого за найбільше в лісі дерево, а може щезнути в траві, наче мурашка. Він легко стає сухим пнем, купиною, грибом чи звичайним мохом: за секунду перетворюється на птаха чи звіра, найчастіше на ведмедя, вовка та пугача.

Може набирати й людської подоби. Тоді це невисокий на зріст дідок. Шкіра в нього сіро-синя чи сіро-зелена та де-не-де поросла мохом. Кажуть, що з віком шкіра лісовика змінює колір: що він старший, то зеленіший. У лісового пана геть відсутні брови та вії. Очі — булькаті й зелені. Коли він гнівається, ті змінюють колір, стають оранжевими. Волосся на голові, вуса й борода сіро-зелені. Лісовик має тільки одне вухо — ліве, і воно велике та всечуюче.

Лісовик — істота справедлива й без причини не карає. Усі лісові духи і звірі скоряються йому. Жодна подія в лісових володіннях не відбувається без його відома та дозволу. Він передбачає небезпеки. Кажуть, що перед початком невідворотної пожежі лісовик гучно сурмить у ріг, попереджаючи всіх мешканців лісу про вогняну загрозу.

Мисливці, лісоруби, пастухи, звичайні селяни-збиральники намагалися дотримуватися неписаних правил поведінки в лісі, щоб не розгнівити лісовика. Звіролови не полювали в пору розмноження тварин, не вбивали заради розваги. Першу спійману здобич вони обов’язково залишали в дар шанованому пану лісовику.

Лісорубам рубати деревину можна було тільки взимку. Коли ліс спить. І брати лише дерева, пошкоджені буревієм, старі чи хворі або в тих місцях, де вони росли загусто. «Дерево — то жива істота», — свято вірили наші предки. До того ж це й домівка для дрібного звіра, комах та деяких лісових духів...

За віруванням наших пращурів, якщо ви прийшли в ліс погуляти чи позбирати ягоди-гриби-трави, то насамперед слід попрохати дозволу увійти: «Дух лісу, до тебе з добром прийшов. Дітям твоїм дари приніс. Дозволь у володіння твої ступити, дозволь від щедрот твоїх дещицю¹ отримати. Кошики добром лісовим наповнити. Уклін низький тобі, господарю лісу, кладу і закон твій визнаю». Обов’язково слід принести кусень хліба, покласти його під дерево чи на пеньок — це ваш гостинець лісовику. Тепер можна сміливо заходити.

¹ Дещиця — незначна кількість чого-небудь.

Якщо раптом заблукали, можете попросити допомоги в лісовика...

Та коли ви накапостили в лісі — начувайтеся!.. Ви обов’язково заблукаєте. Тоді він з’явиться перед вами в подобі діда, пообіцяє вивести з лісу, та вчинить навпаки: заведе в непролазні хащі, щезне, а вас залишить. Або перекинеться на вовка чи розлюченого ведмедя й зачне на вас полювання. Тоді вам точно амінь. Та все одно можна спробувати виплутатися. Є кілька способів.

Лісовик не любить міді. Киньте в нього чимось мідним, і він на деякий час випустить вас із-перед очей.

Лісовик не любить проточної води. Якщо неподалік тече струмочок, то треба через нього перейти, і лісовик загубить ваш слід.

А ще лісовик не любить солі. Якщо маєте при собі сіль, то щедро посипте довкола себе — станете невидимим для лісовика.

Вибралися? Добре! Та на майбутнє запам’ятайте: відтепер ви особистий ворог лісового пана і вам краще в цьому лісі не з’являтися.

Днем народження всіх лісовиків вважають 4 вересня (за церковним календарем — день Агафона Огуменника).

Лісовик є добрим духом, але якщо хтось нашкодить лісу — лісовики його карали! Ці історії чітко показують, на яке покарання заслуговує людина, якщо не буде поважати духів. Тобто варто дотримуватись простих правил поводження в лісі, полі, на воді, дбайливого ставлення до природи та раціонального використання її ресурсів.

Цікавим є й той момент, що лісовик уміє пробачати!

Якщо не полінуватися і занести в день народження (4 вересня) лісовичку гостинців (смаколики) у ліс, то тобі щаститиме цілий рік! Лісовик пам’ятає і шанує гарне ставлення!

1. Яким ти уявляєш лісовика? Намалюй портрет героя словесно і за допомогою фарб чи олівців.

2. У книжці «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» систематизовано й описано духів природи — Лісу, Води, Землі, Повітряного простору, Пір року. Кожна істота має свій паспорт — короткий виклад основних характеристик:

вдача духа;
місце проживання;
магічні здібності / призначення;
оберіг (чого не любить);
гостинець (чим задобрити);
чарівний предмет (атрибут);
походження.

Лісовик — один із міфічних персонажів. Склади для нього паспорт.

3. Прочитай цікаві відомості про обряди та звичаї, їх святкування. Для цього зіскануй QR-код або перейди за покликанням https://cutt.ly/I3q6Z3F

4. Розглянь, як художниця Ангеліна Канкава оформила сторінку книжки Дари Корній. Із яким твором, прочитаним у 5 класі, асоціюється це зображення? Чому?

5. Розглянь ілюстрації художниці Ангеліни Канкави до книжок Дари Корній за QR-кодом чи покликанням https://cutt.ly/J3q63Tw. Чи подобаються вони тобі? Які саме? Чому?

6. Виконай завдання, запропоновані за покликанням і QR-кодом у попередньому завданні.

7. Склади й упорядкуй словничок чарівних істот праукраїнської міфології. Скористайся інформацією зі словника, коли розповідатимеш друзям, однокласникам і однокласницям, рідним міфологічні історії про чарівних істот.

Алгоритм укладання ілюстрованого словничка чарівних істот праукраїнської міфології

1. Пригадай і випиши на чистому аркуші паперу (чи видрукуй у Word-документі) назви всіх істот праукраїнської міфології, які тобі відомі.

2. Пронумеруй їх за алфавітом.

3. Відшукай у підручнику чи інтернеті трактування кожного слова — назви істот праукраїнської міфології. Зокрема, можеш скористатися інформацією, поданою в інтернеті.

4. Спробуй відобразити графічно, схематично або в малюнку праукраїнських богів чи духів.

5. Придумай цікаву форму для свого словничка. Назви роботу.

6. Видрукуй чи випиши на чистих аркушах в алфавітному порядку назви, трактування та поруч — схеми, малюнки тощо.

7. Цей словничок ти можеш доповнювати інформацією про праукраїнських чарівних істот, отриманою не лише на уроках української, а й зарубіжної літератури, історії.

Зміст