Українська література. 6 клас. Калинич

Найцікавіше з літературних новинок

Мирослав Дочинець

(народився 1959 р.)

Цілком у твоїх силах зробити так, щоб світ став трішки кращим.

Мирослав Дочинець

Мирослав Дочинець — відомий український прозаїк, публіцист, філософ і журналіст.

Народився на Закарпатті в м. Хуст у родині вчителів. Хлопчик із шести років мріяв стати письменником. У шостому класі його твори друкували в шкільних виданнях. Навчався у Львівському університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики.

Найбільшу популярність здобула книга «Многії літа. Благії літа» — заповіти 104-річного карпатського мудреця про те, як прожити тривале, здорове та щасливе життя.

Окрім книжок для дорослих, Мирослав Дочинець пише і для дітей та юнацтва: «Бранець Чорного Лісу», «В’язень замку Паланок», «Напутні дари — для дітвори від карпатського мудреця Андрія Ворона».

За самобутню творчу діяльність Мирослав Дочинець відзначений низкою премій. За романи «Криничар» і «Горянин» він удостоєний Національної премії імені Тараса Шевченка.

Твори митця перекладено англійською, польською, словацькою, італійською та навіть японською мовами.

Мирослав Дочинець вирощує фруктовий сад із 200 дерев, різні сорти винограду. Спорудив будинки: один для сім’ї, а другий — для творчості: «...Щоб час від часу усамітнюватися, писати там і бути ближчим до природи... А ще для того, щоб можна було приймати там своїх дітей і онуків. У мене немала родина!»

1. Прочитай твір виразно.

ПОДАРУНОК ВІД МИКОЛАЯ

У далекому дитинстві, у засніженому Хусті, дістав я від Миколая подарунок — учнівський зошит і олівець, перев’язані блакитною стрічкою. Подарунок надто благенький, «мізерний» (як казали в нас) поруч із тим, чим хвалилися сусідські діти. Моя мати була вчителькою на пів ставки в сільській школі, і їй доля теж не підносила дорогих подарунків.

— Мало приніс Миколай, — пожалівся я тітці Анці.

— Як се мало? — щиро здивувалася та. — Зошит, олівець, уже заструганий, і пантличок такий красний. Його теж можна до чогось приладити: мішечок зав’язати або штанини внизу підв’язати, аби сніг не сипався в чобітки...

Пантличок — стрічка.

Красний — гарний.

— Міг би принести й більше, — зітхнув я сумовито.

— Якби Миколай приніс тобі більше, то що б тоді лишилося іншим дітям? А подаруночок чекає кожен, правда?

Моя малописьменна тітка знайшла для мене втішну відповідь, і я змирився, навіть зрадів тому, що дістав. У зошиті стільки було місця для малюнків! Самотня все життя, напівглуха і напівсліпа жінка, посудомийка у вокзальному буфеті, подала мені найперший урок подяки: радій тому, що маєш, і дякуй за те, що дістаєш, бо це — твоє.

Чи доречно, на твою думку, нарікати на подарунок? Чому?

Чого міг очікувати хлопчик?2. Чому хлопчик наприкінці твору зрадів подарункові — чистому зошиту? Чи усвідомив він цінність подарунка?

3. Яка тема та ідея твору? Добери цитату, яка найкраще, на твій погляд, ілюструє ідею твору.

4. Перекажи твір виразно.

5. Який подарунок, що ти отримав / отримала від святого Миколая, найбільше запам’ятався?

ПЕРША КНИЖКА

Дідо іноді читав мені з потертої старовинної книги. Читав дивовижні оповіді про опришків, звірів, босоркань, русалиць. Босорканя — відьма. Русалиця — русалка. Доки та книга лежала розгорнутою на його колінах, доти наша тісна хижка наповнювалася дивами. Моя мізерна душа то росла вгору, то забігала в п’яти. Дідо читав навіть у потемку, аби не палити лій. Як тільки він відкладав книгу — дива зникали. Світ вичахав і тьмарився.

Зупинися і поміркуй, яку саме книжку знайшов хлопчик.

Продовж читання.

Коли я підріс і міг уже вилізти на стілець, а зі стільця на скриню, то дістався до тієї чарівної книги. І, обмираючи серцем, розгорнув її. Під шкіряною оправою виявився поторсаний зошит, а на сторінках — палички, хрестики й цятки. Так мій дідо, підручний лісника, облікував роботи в лісі.

Вже пізніше я дізнався, що він був неписьменний...

6. Чим вразила тебе ця коротка розповідь?

7. Чому дід удавав, що читає казки, а не розповідає їх?

8. Чи можна назвати діда людиною з багатою уявою та знаннями? Чому?

9. Запиши свою кінцівку твору. Що зміниться?

10. Прочитай уривки з книжки «Напутні дари — для дітвори від карпатського мудреця Андрія Ворона».

Обкладинка книжки

• Не май одразу по кілька значних бажань. Водночас долають тільки одну вершину.

• Не читай руйнівних книг, не дивися поганих і пустих фільмів. Хоч їх і видають за модні. Крім сум’яття душі і сміття для розуму, такі нічого не несуть. Надто дітям.

• Прикрі випадки — найкращі наші вчителі.

• Не все підкоряється розуму. Але все підкоряється наполегливості. І нічого для тебе немає неможливого, якщо маєш волю і мудрість.

• Найкраща музика — звуки річки, дерев, птиць... У міру весела і сумна. І ця музика не набридає, не втомлює.

• Щовечора потрібно дякувати за подарований день, за випробовування і науку, які він приніс тобі.

• Що посієш, те й пожнеш, кажуть у народі. Не завжди знаємо, що випаде нам пожинати, але зерна для посіву можемо добирати щодня. Сій у душі своїй зерна світлих і добрих думок — і вони проростуть бажаним жнивом.

• Те, що хочеш мати, про те й думай. Яким хочеш себе бачити, таким і уявляй. Бо тверда думка, як смерекова смола, затвердне в коштовний камінь.

• Будь прив’язаний до тої землі, де прийшов на світ. Де вродився, там знадобився. Бадилина там найліпше росте, де впала насінина. Так і людина. Небесам було завгодно, щоб на цьому місці і в цей час з одної насінини батькової ти народився. Тому ти не сирота і не нікчема на цьому світі, а обраний.

• Не забувай, що в тобі росте велике дерево роду. Хребет духу твого. Проникай внутрішній зором у його коріння і піднімайся з живими соками вгору і вгору... Пам’ятай померлих і загиблих родичів і близьких, просячи для них блаженного спокою.

11. Поясни, як ти розумієш ради-поради Андрія Ворона? Чи можна вважати їх мотиваційними? Чому?

12. Яка з порад імпонує тобі найбільше? Чому?

13. Чи є в тебе власні «правила життя»? Якщо так, то які саме?

14. Виконай завдання на вибір.

• А. Вибери будь-яку раду-пораду із запропонованих та напиши за нею есе.
• Б. Добери до порад власні світлини або відшукай потрібні ілюстрації в інтернеті. У фоторедакторі наклади текст порад на світлини й створи мотиваційні дописи на щодень.