Українська література. 6 клас. Калинич

Ліричні послання Україні

• Павло Чубинський. «Ще не вмерла Україна ...»

• Гімн кримськотатарського народу. «Я поклявся перед народом»

• Тарас Шевченко. «І досі сниться: під горою...»

• Іван Франко. «Розвивайся ти, високий дубе...»

• Микола Вороний. «Євшан-зілля»

• Михайло Ткач. «Моя Україна»

• Дмитро Кремінь. «Літа мої і зими...»

Позакласне читання

• Олександр Кониський, Микола Лисенко. «Молитва за Україну»

• Номан Челебіджіхан. Національний гімн кримських татар

• Степан Чарнецький. «Ой у лузі червона калина похилилася»

• Спиридон Черкасенко. «Дві матері», «Рідний край»

• Уляна Кравченко. «Думка»

• Олександр Олесь. «Половці і Отрок», «Пісня» (зб. «Княжа Україна»)

• Василь Симоненко. «Я закоханий палко, без міри»

• Леонід Полтава. «Абетка з історії України: бо корінням у рідній землі»

• Володимир Даник. «Починаймося з рідної мови»

Федір Панко. Панно «Білий танок». 1976 р.

Павло Чубинський

(1839-1884)

Він не плакав, він умів організовувати, він умів будувати плани, але й реалізувати ці плани.

Володимир Панченко

Павло Чубинський — український фольклорист, поет, етнограф. Народився він на хуторі Чубинський поблизу Борисполя (Київської області).

Серед предків Чубинських був козак Іван Чуб, згодом це прізвисько змінилося на Чубинський.

Навчався Павло в Другій Київській гімназії.

Меморіальна дошка Павлові Чубинському на будинку колишньої гімназії у Києві (бульвар Тараса Шевченка, 18), де він навчався

Після закінчення гімназії Чубинський вступив до Петербурзького університету, де здобув юридичну освіту. У студентські роки познайомився з Тарасом Шевченком, якого вважав своїм учителем.

Родинний маєток батьків Павла Чубинського не був великим. Тут працювало кілька слуг, які обідали разом з господарями. А під час довгих зимових вечорів усі збиралися разом і розповідали казки про русалок, відьом, домовиків... тут звучали й народні пісні. Так у маленького хлопчика зародилася любов до народної творчості. Дорослим він вивчатиме етнографію професійно.

Павло Чубинський — автор слів Державного Гімну України.

Текст був написаній за пів години, у 1862 р., у Києві на вулиці Великій Васильківській, 122, де Павло Чубинський орендував тоді житло. На вечірці студенти співали пісню сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.

Державним Гімном України пісня стала 1991 р. А згодом (6 березня 2003 р.) Законом України «Про Державний Гімн України» затверджено текст Державного Гімну України, в основу якого покладено пісню «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського.

Одним із різновидів літературної пісні є пісня-гімн (славень).

Пісня-гімн — урочиста пісня на честь держави, яку виконують під час свят, офіційних прийомів, військових парадів, спортивних змагань.

Гімн зародився ще в Стародавній Греції — тоді його виконували на честь богів.

Гімни поділяють на державні, релігійні, спортивні. Може бути навіть шкільний гімн.

Твоя школа має гімн? Напиши гімн свого класу.

Дізнайся більше про історію гімну. Для цього зіскануй QR-код або перейди за покликанням https://cutt.ly/S3lcQLP

1. Пригадай, які твори називають ліричними. Що називають «мотивом твору»? Опрацюй таблицю «Види лірики».

Вид лірики	Основні мотиви
Пейзажна	Зображення природи
Інтимна	Особисті почуття, переживання
Філософська	Сенс життя, добро і зло
Громадянська	Любов до мови, держави, рідного краю

Доведи, що гімн — різновид громадянської лірики.

2. Прочитай оригінальний вірш Павла Чубинського.

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА...

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, ^{порівняння}

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Гей-гей, браття милі,

Нумо братися за діло,

Гей, гей, пора встати,

Пора волю добувати!

Ой, Богдане, Богдане, славний наш гетьмане,

Нащо оддав Україну ворогам поганим?!

Щоб вернути її честь, ляжем головами,

Наречемось України славними синами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Спогадаймо тяжкий час, лихую годину,

Тих, що вміли умирати за нашу Вкраїну,

Спогадаймо славну смерть лицарства-козацтва!

Щоб не стратить марно нам свого юнацтва!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

* * *

Зверни увагу, виокремлені курсивом рядки повторені. Це рефрен — приспів у пісні.

Як гімн кримськотатарського народу (крим. Qirimtatar milliy gimni) 30 червня 1991 Курултаєм¹ була затверджена пісня Ant Etkenmen (Я Присягнувся).

¹ Курултай — у тюркських народів орган народного представництва, загальнонаціональний з’їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації.

Автор слів і музики Номан Челебіджіхан. Спочатку вірш було написано Челебіджіханом на його рідному ногайському діалекті кримськотатарської мови. Зараз же використовується варіант, підкорегований з метою наближення мови до літературної.

Киримли. Худ. Густав-Феодор Паулі. 1862 р.

Історія цього гімну — це окрема драма... Автор гімну Номан Челебіджіхан (1885-1918)— організатор першого Курултаю кримських татар, перший голова уряду Кримської Народної Республіки, він налагодив зв’язки з УНР — Українською Народною Республікою... А загинув від рук більшовистських окупантів.

3. Прочитай вірш Номана Челебіджіхана в перекладі Михайла Карпового.

Я ПОКЛЯВСЯ ПЕРЕД НАРОДОМ

Я поклявся кров обмити з ран твоїх, народе мій,

бо чому повинні гнити братчики мої в ярмі?

І якщо в житті спокійнім не терпітиму за них,

кров гаряча до краплини висохне нехай в мені!

Я поклявся світло правди в темний край принести мій,

бо чому не може брата брат побачити в пітьмі?

І якщо від цього горя не болітиме мені,

то нехай наплачу море я кривавими слізьми!

Я поклявся, давши слово за народ померти мій,

втішити його в недолі, сльози витерти рясні.

Бо якщо я навіть ханом буду жити сотні літ,

все одно пора настане в землю полягти мені!

4. Поміркуй, які події спричиняють створення урочистих пісень.

5. Що тобі відомо про Богдана Хмельницького? Прочитай інформацію про нього. Чому, на твій погляд, поет дорікає гетьманові?

Богдан Хмельницький — політик, полководець і дипломат, провідник Національно-визвольних змагань 1648-1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман.

Богдан Хмельницький уклав у Переяславі 1654 р. українсько-московську угоду, унаслідок якої Українська козацька держава вступила в союз з Московським царством і згодом поступово втратила незалежність.

6. Як ти розумієш слова, виокремлені у вірші напівжирним шрифтом? Чи перегукуються вони з думкою, яку висловив великий український поет Максим Рильський: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани»?

7. Знайди в інтернеті виконання Державного Гімну України відомими артистами України (Олександром Пономарьовим, DZIDZO тa ін.). Прослухай й порівняй слова з оригіналом вірша Павла Чубинського. Поділися враженнями щодо дослідження.

8. Ще раз уважно прочитай вірш Павла Чубинського (не текст Державного Гімну України, а саме твір і виконай інтерактивну вправу, перейшовши за покликанням https://cutt.ly/E3WLNr5 або зісканувавши QR-код.

9. Вивчи вірш «Ще не вмерла Україна...» напам’ять.

10. Сформулюй і запиши: а) тему вірша; б) ідею вірша.

11. Чому, на твою думку, слово «вороги» вжито в зменшено-пестливій формі («Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці»)?

12. Які види гімнів тобі відомі?

13. Узагальни вивчене, опрацювавши таблицю «Паспорт твору».

Назва твору	«Ще не вмерла Україна...»
Автор	Павло Чубинський
Жанр	Громадянська лірика, гімн
Мотив	Вияв патріотизму, прагнення до справедливості та свободи, віра в перемогу та розквіт України
Засоби художньої виразності	Епітети, метафори, порівняння