Українська література. 5 клас. Калинич

Малі жанри фольклору та літератури

• Прислів’я та приказки — перлини народної мудрості

• Народні загадки

• Леонід Глібов. «Бачить — не бачить», «Котилася тарілочка»

Позакласне читання

Анатолій Качан. Загадки «Квітка Сонця», «Світов@ павутин©»

Майстриня Олена Харченко

Прислів’я й приказки — перлини народної мудрості

Мова без приказки — що страва без приправи.

Юрій Чигиринський

Ознайомся з відомостями про історичну добу

Чи задумувався/задумувалася ти, як жили наші предки? Що підбадьорювало їх, коли вони обробляли поле, як передавали свій життєвий досвід від покоління до покоління?

Як інформація долала час і простір? Де зберігалася від знищення, щоб тепер, у XXI ст., ти міг отримати її?

Отож щоб веселіше сіяти, садити, копати чи збирати збіжжя, наші предки наспівували собі різних пісень (адже навушників і доступу до інтернету не було). Почуту інформацію передавали з уст в уста, а цікаву казку мати розповідала маляті. Дитина ж, коли виростала, — своїй. Так із покоління в покоління передавали зміст твору.

Не дивно, що текст змінювався, тобто не був дослівним. Щось та й забували, а щось — доповнювали й удосконалювали. Часто це були мудрі поради, влучні повчальні вислови.

Термін «фольклор» уперше вжив англійський учений Вільям Томсон у середині XIX ст. Англійське слово «folklore» складається з двох коренів. Folk — означає «народний», a lore — «наука, ученість».

Тож буквально слово «фольклор» означає «народне знання», «народну мудрість».

Прислів’я — це жанр фольклору, короткий ритмічно організований вислів повчального змісту. Наприклад, «Життя без книжок — мов небо без зірок». До прислів’я близькі афоризми (влучні вислови відомих людей — письменників, науковців тощо) та приказки.

Приказка — це жанр фольклору, стислий крилатий народний вислів, іноді — це вкорочене прислів’я, але без властивого йому повчання. Наприклад, відому приказку «Як рак на горі свисне» можна легко замінити словом «ніколи».

Теорія літератури

Усна народна творчість (фольклор) — це колективні (народні) твори, які передавали з уст в уста (в усній формі).

Фольклором називають колективну словесну творчість певного народу (наприклад, кажуть «український фольклор», «англійський фольклор», «японський фольклор» тощо).

Уся мудрість народу іскриться в прислів’ях і приказках, загадках і лічилках, піснях і казках, легендах і переказах.

До неоціненних скарбів українського фольклору належать прислів’я та приказки.

На відміну від інших видів усної народної творчості, вони найтісніше пов’язані зі щоденним побутом, із людською працею, адже українці — народ працелюбний.

У прислів’ях і приказках утілене прагнення людини до правди, щастя, здоров’я, добробуту. У цих фольклорних творах стверджують моральні цінності та прославляють позитивні риси людини.

Зазвичай мова прислів’їв і приказок є яскравою та виразною. Так, коли ми говоримо «не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже», то маємо на увазі «солодкі», але фальшиві слова, яким не варто вірити. І десь на другий план відходить пряме значення частування однієї людини іншою медом, солодощами.

Спочатку фольклорні твори постійно змінювалися, відшліфовувалися цілими поколіннями людей. Прислів’я та приказки не записували, тому вони мають чимало варіантів. І лише з появою словників ці перлини народної мудрості набули сучасного вигляду.

Поміркуй і дай відповідь

1. Поясни, чому вислів «Навчай інших — і сам навчишся» — прислів’я, а «Косо, криво, аби живо» — це приказка.

2. Як ти розумієш зміст епіграфа, а також вислів «Приказка — цвіт, а прислів’я — плід»?

3. Виразно прочитай і поясни прислів’я та приказки.

• Не кажи — не вмію, а кажи — навчуся.

• Пташка красна пір’ям, а людина — знаннями..

• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

• Учитися ніколи не пізно.

• Правда — як олія: завжди наверх випливає.

• Кожен край має свій звичай.

• Козацькому роду нема переводу.

• Україна починається з родини.

4. Доповни схему «Жанри фольклору».

Словом «жанр» позначають різновид твору

4. Прочитай виразно прислів’я та приказки. Вивчи напам’ять кілька з тих, які є в підручнику, або тих, які відшукаєш в інших джерелах.

5. Напиши якнайбільше прислів’їв і приказок, у яких трапляються числа або власні назви. Наприклад, «Семеро одного не ждуть» або «От Юхим — і з води вийде сухим».

6. Домашнє завдання. Прислів’я та приказки часто об’єднують у тематичні групи: про працю, родину, дружбу, освіту, пори року, природу, людські чесноти, господарську діяльність тощо.

Обери одну-дві теми (на вибір) й уклади словничок прислів’їв і приказок відповідних тематичних груп.