Українська література. 5 клас. Калинич

Любий п’ятикласнику!

Люба п’ятикласнице!

...Книжки на те пишуть, щоб їх читати, а на те читають, щоб осмислити прочитане.

Іван Франко

Цей підручник допоможе опанувати важливий шкільний предмет «Українська література». З одного боку, він продовжує «Літературне читання», знайоме вам із початкових класів, але, з іншого боку, у читацькому розвитку ви підніметеся значно вище.

«Українська література» — надзвичайно важливий і цікавий предмет, оскільки в ньому зосереджені духовні скарби, надбані народом України за його понад тисячолітню історію.

Іноді можна почути: «А навіщо читати книжку? Набагато легше переглянути фільм, знятий за літературним твором». Проте кіно — це інший вид мистецтва, що візуалізує написане. Читаючи, кожен з нас творить в уяві власний світ. А ось переглядаючи фільм, ми мусимо йти стежиною, уже протоптаною кінорежисером, і бачити літературних героїв та події неначе «його очима». Отож скільки б фільмів не з’являлося про пригоди, скажімо, «тореадорів з Васюківки» чи Гаррі Поттера, діти все одно залюбки читатимуть книжки Всеволода Нестайка чи Джоан Роулінг.

До слова, щоб зняти гарний фільм або придумати цікаву комп’ютерну гру, потрібно дуже багато читати. Тож слідом за успішним бізнесменом і письменником Деном Кеннеді, можна сказати: «Успішні люди мають великі бібліотеки, а всі інші — мають великі телевізори».

І навіть нині, у часи цифрових технологій та електронних текстів, книжка залишається надійним супутником, другом, порадником і розрадником людини.

Отже, вивчаючи українську літературу, ви не лише долучаєтеся до скарбниці духовних надбань нашого народу, а й отримуєте додаткові шанси досягти життєвого успіху. Тож нехай вам щастить у цій приємній та корисній справі!

Із повагою

Авторки підручника

Вступ

• Роль книги в житті людини

• Література як художнє відтворення життя, побуту, звичаїв, духовно-моральних цінностей людини

• Значущість читання в житті особистості

• Сучасний читач

Олена Харченко «Краю мій, білосиній»

Роль книги в житті людини

Читання для розуму — це те саме, що фізичні вправи для тіла.

Іван Франко

Ознайомся з відомостями про історичну добу

За князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі заснували першу в Руси-Україні книгозбірню. Тому в Софійському музеї й зараз можна побачити пам’ятний знак — камінь, на якому зображено князя Ярослава з книжкою в руках і викарбовано рядки літопису: «Року 1037 Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжними словами серця вірних людей. Велика ж бо користь людині від учення книжного»...

Софійський собор. Автор світлини — Сергій Курля

Згодом ти більше дізнаєшся про літопис.

У прадавні часи «дитинства людства» чи не єдиним засобом передачі знань від покоління до покоління та надійним оберегом від ворогів було слово. Саме тоді, приміром, з’явилися перші усні оповідки про тварин, відомі тобі як казки про Лисичку-Сестричку та Вовчика-Братика. Згодом люди навчилися писати та читати. Ось тоді й винайшли книжку.

Графіті на стінах Софійського собору

Якою була найперша книжка, невідомо. Напевне, її надряпали на корі якогось дерева чи на звірячій шкурі. А коли люди навчилися обробляти глину, то почали записувати тексти на мокрих глиняних табличках, які потім обпалювали в печах, як нині цеглу. Такими були «сторінки книжок» у Стародавньому Вавилоні та Китаї, що їх і сьогодні можна побачити в багатьох музеях світу.

Як ти вважаєш, чому письмо на цеглинах не задовольнило людство?

Уявіть: за такої «технології» кожен твій підручник важив би кілограмів зо тридцять і до шкільного наплічника точно би не помістився! До того ж, ці «глиняні аркуші» були недовговічними, бо таблички легко розбивалися. Тож користуватися такими «книжками» було вкрай незручно.

Згодом у Стародавньому Єгипті навчилися виготовляти новий матеріал — папірус, на якому було значно зручніше писати, аніж на глині. Аркуші папірусу скріпляли в довгі сувої, які з обох протилежних кінців кріпили на спеціальних палицях. Читаючи таку «книгу», потрібно було не гортати сторінки, а перемотувати рулони від краю до краю, як фотоплівку в старих фотоапаратах. Залежно від того, як це робилося, текст записували чи то зліва направо (так читаємо й пишемо ми, європейці), чи то навпаки, чи то навіть зверху донизу (так читають деякі народи Сходу).

Таїна значення слова

Матеріал для виготовлення книжок єгиптяни виробляли із кущів папірусу, що росли на берегах Нілу. Тому цей матеріал так і називався — папірусом.

Той прадавній матеріал був далеким-далеким «пращуром» добре знайомого вам паперу.

Та й назви в них дуже схожі: у єгиптян — «папірус», в українців — «папір», в англійців — «paper», у французів — «раріег».

Що завадило користуватися книгами зі сторінками з папірусу?

Виробник пергаменту

Проте й папірус мав вади: він спалахував від найменшої іскри, а в сирому кліматі (наприклад, на туманних Британських островах або біля німецької річки Рейн) дорогі папірусні сувої швидко псувалися.

Тому людство для виготовлення книжок наполегливо шукало нових матеріалів. І ось, нарешті, у місті Пергамі майстри навчилися ретельно вичиняти й акуратно зшивати прямокутні шматки телячої чи козячої шкури.

За місцем винаходу цей новий матеріал назвали пергаментом. Саме тоді в давньої книжки нарешті з’явилися сторінки й вона набула приблизно того вигляду, який добре відомий сучасній людині. Лише уяви, як багато століть минуло й скільки зусиль доклало людство, аби книжка набула того вигляду, що його має підручник «Українська література», який ти зараз читаєш.

Спочатку книжку можна було побачити лише в багатих людей чи в монастирях. Та це й не дивно, адже тоді ще не було ані друкарських верстатів, ані принтерів, ані ксероксів. Тому ченці, схилившись над столами в незручних позах, вручну переписували десятки тисяч сторінок. І лише згодом, після винайдення паперу та ще й книгодрукування, книжка нарешті з’явилася в кожній освіченій родині.

Чи можна обійтися без читання? Чому? «Помандруй» зі світлячком у Національний музей літератури України, використовуючи покликання https://cutt.ly/aOVALZA (або QR-код).

Ми вже звикли, що в текстах є покликання, клікнувши на які, знайдеш потрібну інформацію.

То й книжок не треба! Проте чи зможе людина, що не вміє читати й аналізувати прочитане, свідомо користуватися інформацією в інтернеті?

Література в житті людини

Теорія літератури

Людське життя, побут, звичаї, духовно-моральні цінності людини забарвлюються, відтворюються у творах художньої літератури.

Слово «література» походить із латинської мови (від «litera» — «літера») і буквально означає «те, що написане літерами».

Художня література (мистецтво слова) — це сукупність написаних, надрукованих (і навіть усних) творів певного народу, епохи та всього людства.

Тож часто у творах ми впізнаємо ситуації, близькі нам чи нашим батькам, друзям, сусідам. Література посідає особливе місце в житті людини. Саме за допомогою слів можна передати красу світу, глибини розуму, велич людської душі.

Літературний твір — текст, що належить до художньої літератури (фольклору): казка, вірш, оповідання, приказка, прислів’я тощо.

Читання — це сприйняття написаного. Проте читати й розуміти, усвідомлювати — не одне й те ж. Інколи людина не розуміє прочитане або сприймає інформацію викривлено. Читати вдумливо — мистецтво, яке потрібно опановувати.

Якщо зважати на переклад слова «література» з латини, то все, що написано чи надруковано літерами, зокрема учнівські твори і навіть ваші електронні листи чи смс, — усе це є «літературою», бо написане літерами.

Водночас художня література — не будь-який писаний текст, а саме художні літературні твори.

Агатангел Кримський, український академік, історик, письменник та перекладач, один із засновників української Академії наук, знав понад 60 (за іншими джерелами — понад 100 (!) мов). Секрет такого інтелектуального рівня — у читанні. Ще в трирічному віці Агатангел навчився читати, а через два роки батько віддав його до училища, де хлопчик навчався наступні п’ять років.

Поміркуй і дай відповідь

1. Що вивчають на уроках української літератури? Чим цей предмет відрізняється від уроків літературного читання в початковій школі?

2. Пригадай книжки, які є у тебе вдома. Які з них можна було б принести на урок української літератури? Чому?

3. Підготуй невеличку розповідь про свою улюблену книжку. Чим саме вона привернула твою увагу?

4. У чому полягає роль книги у твоєму житті?

5. Чи насправді таким важливим є читання для сучасної людини, яка живе в інформаційну добу? Чому?

6. Домашнє завдання. Розглянь колаж з ілюстрацій до творів, прочитаних у початковій школі. Чи впізнав/впізнала ти їх? Якщо так, то за яким елементом малюнка? А якщо ні, то який інший епізод із цих творів міг би тобі допомогти?

7. Вислови очікування щодо уроків української літератури в 5 класі. Запиши побажання на різнокольорових стікерах і віддай на зберігання вчителеві/вчительці чи рідним. Цікаво буде перед літніми канікулами пригадати свої очікування і визначити, що з них справдилося, а що — ні.

8. Зміст одного із творів, які ти читав/читала на уроках у початковій школі або вдома з рідними, оформи у вигляді сторінки читацького щоденника в такій таблиці:

Головні герої/героїні

План твору (стислий зміст твору)

Цікаві афоризми/цитати

.....

.....

.....

Враження від прочитаного ____

До речі, до виконання цього завдання можна підійти креативно, оформивши сторінку читацького щоденника на свій смак. Використовуй малюнки, схеми, інфографіку.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст