Тема 2. Що таке минуле, хто і як його вивчає

§ 7. Історія як минуле і як розповідь про минуле. Чому вивчення минулого є важливим

Для чого потрібна історія?

Якою буває історія

1. Що таке минуле? Де тобі траплялися слова "минулий", "давній"? Поміркуй, що таке історія.

Коли з тобою трапляється цікава пригода, ти розповідаєш друзям про неї історію. Коли захоплюєшся якоюсь видатною людиною, ти цікавишся її біографією та історією успіху. На шкільному сайті можна прочитати про історію створення твоєї школи. У родинних фотоальбомах цікаво досліджувати історію сім’ї. Як бачиш, ми часто називаємо історією все, що відбувалося в минулому.

Слово “історія” має два значення: те, що трапилося в минулому; наука, яка вивчає минуле за допомогою різних свідчень. Історія як минуле та історія як наука про минуле не завжди збігаються. Адже знати все про минуле людства, кожної людини неможливо. Для цього не вистачає джерел інформації.

Частину минулого, про яку не збереглося записаних розповідей, називають дописемною історією. Іноді для позначення тих часів використовують запозичений з англійської мови термін “доісторичний” (prehistory).

Про доісторичні часи ми дізнаємося переважно з археологічних знахідок. Археологи шукають сліди людської діяльності: знаряддя праці, посуд, зброю тощо. Дослідники аналізують їх, пробують з’ясувати, яким було життя в минулому.

2. Про що можна дізнатися із джерел 1-3? Як ти думаєш, висновки вчених щодо них можна вважати достовірними чи припущеннями? Чому?

3. З якою метою вчені досліджують такі речі?

Джерело 1

Найдавніший відомий малюнок, зроблений людиною. Північна Африка, 73 тисячі років тому

Смужки на камені намалювала давня людина за допомогою охри — твердої речовини, що лишає рудий слід. Учені вважають, що це доказ розумової діяльності первісних людей.

Джерело 2

Глиняні фігурки волів, які тягнуть навантажені сани

Уявний вигляд трипільського поселення

4. Поміркуй, на основі якої інформації вчені змогли відтворити вигляд давнього трипільського поселення.

Писемна історія для українських земель почалася приблизно 2900-2500 років тому. Тоді на північних берегах Чорного моря жили племена кіммерійців, а також постали грецькі міста-колонії.

Про кіммерійців у поемі “Одіссея” написав легендарний давньогрецький поет Гомер (8 - початок 7 ст. до н. е.): “Там кіммерійців похмура земля, що покрита одвіку вогким туманом і зграями хмар”.

Давньогрецький мандрівник Геродот (5 ст. до н.е.), якого пізніше назвали “батьком історії”, побував у грецькому місті-колонії Ольвія, розташованому неподалік сучасного міста Миколаїв. У теперішньому розумінні він не був ученим, оскільки збирав не тільки факти, а й легенди та перекази. Однак саме Геродот першим звів усі розповіді докупи та записав їх. Тобто створив із нашого минулого історію.

Геродот описав давню країну Скіфію, яка у період свого розквіту знаходилася на більшій частині українських земель. Сучасникам і нащадкам Геродота дуже подобалися розповіді про цей загадковий край із морозною зимою та хоробрими воїнами. Особливо греків дивували історії про амазонок — жінок, які билися на рівні з чоловіками.

Джерело 4

Давньогрецька тарілка, виготовлена 2500 років тому

Учені вважають, що на тарілці зображена скіфська лучниця-амазонка. Саме в такому одязі (штани та шапка) греки малювали скіфів. Якби це був чоловік, він мав би бороду.

Відколи з’явилася писемність, люди почали записувати: з кого які зібрали податки, куди здійснювали військові походи, які правила й закони приймали, як влаштовували свята. У листах повідомляли новини.

Запорожці пишуть листа турецькому султану І. Рєпін, 1880-1891 роки

На перший погляд, писемні джерела дають історикам надійнішу інформацію, ніж археологічні знахідки. Але науковці не можуть брати на віру все, що колись хтось написав. Візьмемо славетний лист запорожців до турецького султана: “Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар? ...” Історики не впевнені, що козаки справді так відповіли правителю Османської імперії на його пропозицію здатися. Утім, тривала популярність документа є цікавою для науки. Вона означає, що з козацьких часів українці зневажливо й з гумором ставляться до своїх ворогів.

5. Про які різновиди історії ти дізнався/дізналася? Чому вони так називаються?

6. Чому в розповіді про минуле бувають припущення?

Навіщо вивчати історію?

7. Випиши з тексту ключові слова й словосполучення, за допомогою яких можна розповісти про те, навіщо вивчати історію.

Чи задумувалася / задумувався ти, чому люди вивчають минуле? Є принаймні три причини для дослідження історії.

Передусім це цікаво. За складними іменами та датами ховаються захопливі пригоди. Візьмемо історію княгині Ольги. Сусіднє плем’я древлян вбило її чоловіка, київського князя Ігоря, а потім захотіло одружити свого правителя з Ольгою. Хитра княгиня не відмовила посланцям, а заманила їх до пастки.

Потім Ольга пішла з військом на древлян. Місто Іскоростень було в оточенні протягом року. Тоді княгиня сказала древлянам: “Я згодна на мир, але пришліть мені в подарунок голубів і горобців від кожного дому”. Коли птахів отримали, прив’язали до кожного підпалений трут і відпустили. Ті полетіли до своїх гнізд і підпалили їх. Древлянська столиця, місто Іскоростень, згоріла вщент.

Четверта помста Ольги древлянам. Мініатюра з Радзивіллівського літопису, 15 ст.

Друга причина вивчати історію полягає в тому, що минуле допомагає краще розуміти світ і людей. За звичаями Київської Русі княгиня Ольга не була жорстокою. Тоді від кожного сильного правителя у відповідь на ворожі дії очікували не дипломатії, а помсти. Натомість у наш час вбивство послів чи спалення ворожої столиці з мешканцями вважалося б дикунством.

Вивчаючи минуле, можна дізнатися, як і чому люди змінили свої звичаї. Історія дає відповіді на різні запитання: Чому саме Київ є столицею України? Звідки взялися виделки? Чи їли наші предки картоплю? Хто такі козаки? Коли з’явився велосипед?

Третя причина вивчати минуле полягає в тому, що історія допомагає прогнозувати майбутнє. Події минулого ніколи не повторюються, але з них все ж можна робити висновки.

Цікавий факт

Довгі тисячоліття острів Пасхи, розташований посеред Тихого океану, був укритий густими заростями дерев і кущів, допоки 1500 років тому на ньому не оселилися люди. Вони вирубували деревину для будівництва будинків, виготовлення човнів та засобів для транспортування велетенських кам'яних ідолів. Кожному поколінню здавалося, що воно бере від природи зовсім небагато. Але за тисячу років на острові Пасхи не залишилося жодного дерева. Те саме може статися і з будь-якою сучасною країною, яка буде бездумно використовувати свої ресурси.

Сучасний вигляд острова Пасхи

Підсумкові завдання

1. За яких умов розповідь про минуле стає історією?
2. У чому полягає відмінність між дописемною та писемною історією? Чому дописемний період називають "доісторичним"?
3. Яка з причин вивчення історії найбільш приваблива для тебе? Чому?
4. Прокоментуй вислів давньоримського мислителя Цицерона (106 р. до н. е. — 43 р. до н. е.): "Трьох задоволень ми чекаємо від історії: перш за все — насолоди пізнавати незвичайні речі; далі — корисних, особливо для життя, настанов; врешті — розповіді про народження теперішнього з минулого..." Наведи приклади, які б ілюстрували такий погляд на історію. Яка відмінність між знанням в історії та в громадянській освіті?

Домашнє завдання

Знайди в інтернеті відповіді на запитання:

• Why is our capital called Kyiv?

• Why was the fork invented?

• When did Europeans start to eat potatoes?

Можеш скористатися онлайн-перекладачем.