Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Кафтан

§ 25. Виникнення і розвиток промисловості

Як промисловий розвиток впливав та впливає на суспільство?

Розвиток виробництва в минулому. Що таке промислова революція

1. Звідки беруться речі, якими ти користуєшся щодня? Хто їх виготовляє?

2. Які переваги мають речі, виготовлені вручну? Які їхні недоліки?

3. Які об'єднання створювали ремісники у середньовічних містах і навіщо?

Чи вмієш ти готувати їсти? Шити одяг? Ремонтувати меблі? Чи вміють це робити твої рідні? Напевно, так, але навряд чи ти їси винятково домашні страви й носиш одяг, пошитий власноруч. Джинси та шоколадні батончики, мобільні телефони й зубна паста — все це виготовлено на фабриках із матеріалів, що були зроблені на інших фабриках і заводах.

Ще 300 років тому таке життя складно було уявити. У селах люди самі будували хати, робили меблі та пекли хліб. Чи не в кожній господі вміли прясти нитки, ткати полотно та шити з нього одяг. Унікальні знання й обладнання були в небагатьох професіях — наприклад, у ковалів (до них у селах ставилися з особливою повагою).

Трохи інакша ситуація склалася в містах. Там активніше розвивалися ремесла — дрібні виробництва, основою яких була ручна праця. Одні родини відкривали пекарні, інші — шевські або ювелірні майстерні. З часом до справи почали залучати не лише членів родини, а й помічників.

У XV ст. в деяких країнах Європи поряд із невеликими ремісничими майстернями з’являються мануфактури. На цих виробництвах уже відбувається розподіл праці, тобто не один працівник виготовляє продукт від початку до кінця, а кожен виконує якусь одну операцію. В Україні перші мануфактури спеціалізувалися на виробництві заліза. Так звані рудні були поширені на Поліссі, Полтавщині, Галичині. На Волині виникають і суконні мануфактури.

Мануфактура (від латинського “manus”— рука та "factura” — обробіток, виготовлення) — промислове підприємство, що використовує ручну працю найманих працівників.

4. Чим відрізняється робочий процес на різних підприємствах (джерела 1, 2)? Яке з них можна назвати мануфактурою? Чому?

Виготовлення взуття. Ілюстрація з "Домашньої книги" Фонду Дванадцяти Братів, Нюрнберг, XV ст.

Майстерня з виготовлення свічок, XVIII ст. Ілюстрація з "Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел"

Домашні майстерні та мануфактури виготовляли дедалі більше товарів, вигадували нові знаряддя праці та техніки, але справжній переворот у виробництві стався в середині XVIII ст. Саме тоді ручну працю почала заміняти машинна, а робоче місце перемістилося з майстерень до фабрик і заводів. Так стали називати великі підприємства з кількома сотнями чи навіть тисячами робітників і робітниць. Зміни були такими разючими, що їх назвали промисловою революцією.

Промислова, або індустріальна, революція почалася в Англії з виробництва тканин. Спершу там вигадали верстат, на якому можна було ткати широке полотно. Але де взяти стільки ниток? Вигадали механічну прядку “Дженні”. Тепер уже ниток було так багато, що не встигали ткалі! З’явилася перша фабрика, де машини пускали в рух не люди, а водяне колесо. Згодом — нові верстати, що могли ткати в рази швидше. Потім винайшли паровий двигун — і фабрики вже не були залежні від течій річок, їх можна було будувати де завгодно.

5. Що спільного та відмінного у процесі виготовлення пряжі можна побачити у джерелах 3-5?

Ручне прядіння вовни без прядки

Українська прядка. Поштова листівка з вітанням із Полтави

Механічна прядка "Дженні" — перший прядильний механізм, що збільшив продуктивність майже у 20 разів

Приклад текстильної галузі наслідували всі інші. Услід за Англією промислова революція охопила решту Європи, США та Японію. Її символом стала пара — парові двигуни, паротяги, пароходи.

Перша хвиля промислової революції в Україні припала на кінець XIX ст., наступна — на 20-30-ті роки XX ст. Потрібні були матеріали для будівництва машин — почала розвиватися металургія. Вона потребували енергії — зріс видобуток вугілля, нафти і газу. Сировину й товари треба було якось перевозити — і світ поступово оповила залізнична мережа.

6. Про що свідчать джерела 6, 7? Які галузі промисловості представлені на фото? До якого часу вони належать?

Павлівський цукровий завод у Сумах, що належав родині цукрових магнатів Харитоненків. Початок XX ст.

Металургійний завод Джона Юза (тепер — Донецький металургійний завод). Кінець XIX ст.

Як промислова революція вплинула на людину і суспільство

7. Пригадай із вивченого в 5 класі, що означає поняття "індустріалізація".

8. Як змінився звичний вигляд місцевості з появою фабрик і заводів (джерела 7, 8, 9)?

Промислові будівлі з димоходами та димом, оточені будинками та полями. Роберт Пеністон, 1990 рік

Фабрики в Кліші. Вінсент Ван Гог, 1887 рік

9. Прочитай джерело 10. Як впливав новий спосіб роботи на фабриках і заводах на самопочуття працівників? Що вони могли відчувати?

Джерело 10

З опису роботи на вовняній фабриці у м. Манчестері, 1784 р.: “Завдяки специфічному характеру виробництва у повітрі постійно літає пил, який, змішуючись із машинною олією та нагріваючись від тертя, дає неприємний запах. Фабрики працюють вдень і вночі, для цього використовується велика кількість свічок, але нічого не робиться для вентиляції... Є маленькі віконця, які часом відкривають... але їх зовсім недостатньо”.

10. Які зміни відбулися в суспільстві у зв'язку з промисловою революцією?

Індустріалізація змінила життя родин. Раніше як у селах, так і в містах сім’ї часто проводили увесь день разом, під одним дахом. Всі працювали вдома — хтось займався господарством, хтось шив чи готував на продаж. Коли робоче місце перебралося за межі дому, родини роз’єдналися. Після появи штучного освітлення робочі зміни могли тривати по 12-14 годин: додому люди приходили хіба що спати. Працювали не лише дорослі, але й діти.

Фабрики та заводи підштовхували робітників перебиратися із сіл до міст, із одних країн до інших. В результаті трудової міграції відбувалося змішування культур, з’являлися нові традиції. Так, на думку істориків, британці, які в XIX ст. будували промислові містечка на Донбасі, привезли в Україну футбол.

Промислова революція і дитяча праця

11. Чому фабриканти охоче наймали на роботу дітей?

12. Як ти вважаєш, чи повинні діти працювати? Чи потрібно захищати дітей від надмірної роботи? Як?

До початку XX ст. діти в усьому світі працювали поруч із дорослими: випасали худобу, готували їсти, допомагали ремісникам. Кожен, хто вибрався з пелюшок, ставав у пригоді в господарстві, а з підліткового віку — вважався дорослим, нехай поки слабким і недосвідченим.

Індустріалізація змусила дітей працювати тяжко і виснажливо. 200 років тому юні британці починали працювати в середньому в 10 років, часто — на рівні з дорослими. Дітей наймали охоче, бо можна було платити небагато. Виховані у послуху, вони не сперечалися з начальством. Дітей цінували за низький зріст, який дозволяв пролізти між обладнанням, та маленькі пальчики, які легко вправлялися з верстатами. Власників фабрик мало цікавило, що діти не мали сили дорослих, що їм потрібно було вчитися й відпочивати.

Діти працюють в цеху бавовняної фабрики. Льюїс Хайн, США, 1911 рік

Закони, які забороняли дитячу працю, впроваджували дуже повільно. У США, наприклад, наймати дітей можна було аж до 1938 р. І в наші часи в деяких країнах діти шкільного віку змушені тяжко працювати.

Підсумкові запитання і завдання

• 1. Які ключові слова треба використати для розповіді про розвиток промисловості? Запиши їх у хронологічній послідовності.
• 2. Які винаходи вплинули на початок промислової революції?
• 3. Про що свідчить поява мережі залізничого сполучення в Європі наприкінці XIX ст.?

Домашнє завдання

• Історики переконані, що промислова революція змінила людські життя не менше, ніж свого часу поява сільського господарства. Наведи приклади такого впливу, спираючись на матеріали підручника.