Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Кафтан

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 24. Вплив міст і міського способу життя на розвиток суспільства

Як змінювалися міста та міське життя?

Міста як сучасне явище

1. Пригадай з вивченого у 5 класі, чим міста відрізняються від інших поселень. Якими були головні заняття містян у минулому?

2. Завдяки чому виникають та розвиваються міста?

3. Що потрібно городянам, аби жити у місті було зручно?

У сучасному світі більше половини людей — близько 4,5 мільярда — живуть у містах, хоча розподілені містяни нерівномірно. Наприклад, в Індії в містах живе лише близько третини населення, в Україні — майже 70 %, тобто трохи більше ніж дві третини, а в Західній Європі, Австралії, Японії — понад 80 %.

Упродовж усієї своєї історії людство жило переважно невеликими громадами. Звісно, уже 5-6 тисяч років тому ми могли похвалитися великими містами. Але за останні кілька століть — і особливо в останні десятиліття — роль міст у суспільстві стала значно важливішою. Відбулася масова міграція населення із сіл у міста.

На перший погляд пояснити, що таке сучасне місто, нескладно: широкі вулиці, великі будинки, крамниці, музеї, транспорт, вуличне освітлення, каналізація, водогін. Але це є і в багатьох сучасних селах. Тож визначити, місто це чи село, можна за кількістю та щільністю населення і тим, чим воно заробляє. Відповідно до українського законодавства, у місті має бути принаймні 10 тисяч мешканців, що переважно не займаються сільським господарством. У світі є й інші критерії. Наприклад, Світовий банк вважає містом поселення з 50 тисячами жителів і щільністю заселення від 1500 осіб на квадратний кілометр.

У середньому в столицях світу мешкає від 1 до 5 мільйонів людей. Але деякі міста — значно більші.

Організувати життя в місці, де живе стільки народу, — їздить на роботу й до школи, розважається, народжується й помирає, хворіє, купує самокати й піцу, викидає сміття — дуже непросто. Для цього створені спеціальні служби. Тисячі працівників цілодобово забезпечують електропостачання, опалення, водопостачання, вивезення сміття, завезення продуктів — в усьому сучасний містянин має покладатися на інших. Сучасне місто — складний механізм, який розвивався століттями.

4. Які проблеми виникають у великих містах? Яку роль відіграють працівники міських служб у житті городян?

5. Спираючись на дані карти 18, склади розповідь про те, які частини світу є найменш урбанізованими (такими, де найменша частка людей живе в містах). Як ти вважаєш, чому саме ці території?

Міста у стародавньому світі

6. Що таке публічний (громадський) простір? Чому в місті він представлений у багатьох формах?

7. Що ти можеш пригадати з курсу 5 класу про найдавніше досі заселене місто — Єрихон?

Приблизно в 4500 р. до нашої ери постало одне зі знаменитих шумерських міст — Урук (людські поселення існували там і за тисячу років до того). Хоча зараз вважають, що містяни не займаються сільським господарством, це місто виникло саме завдяки йому. Урук був розташований між річками Тигром та Євфратом — цей регіон ще називають Межиріччям чи Месопотамією. Люди селилися на родючих землях, збагачених намулом, а постійні повені, що загрожували посівам, змусили мешканців гуртуватися, будувати складні системи водовідведення та підтримувати їх.

Мешканці Урука займалися обміном продуктів, ловили рибу, розводили корів, овець та кіз, сіяли пшеницю, вирощували яблуневі та фігові сади. У центрі міста височів ступінчастий храм — зикурат, жерцям якого належала велика влада. У місті були адміністрація та армія, воно справляло величезний вплив на сусідні держави — там переймали систему управління та культуру міста.

Поступово Урук став найбільшим поселенням свого часу. В місті мешкало 40 тисяч людей і ще стільки ж — у його околицях. Тоді у світі всього жило близько 4 мільйонів людей, тобто кожен сотий із них мешкав в У руку. У наші часи це було б місто, де мешкає 80 мільйонів людей!

Упродовж приблизно тисячі років Урук був найвпливовішим містом регіону. Але з часом змінився клімат, з міста відійшла вода, і потроху воно втратило вплив. Остаточно люди залишили його у VII ст. Загалом Урук проіснував близько 5 тисяч років.

8. Які ознаки міста ти бачиш на реконструкції Урука (джерело 7)? До якого періоду давньої історії належить його заснування і розквіт?

9. Які знання повинні були мати давні архітектори та будівельники, щоб збудувати подібне місто? Які матеріали були їм потрібні?

Сучасна реконструкція міста Урук

Середньовічні європейські міста

Протягом наступних століть і тисячоліть міста виникали й розквітали, занепадали або й зникали з історичної карти. Вавилон, Єрусалим, Афіни, Рим, Флоренція, Багдад, Константинополь, Париж, Лондон, Токіо, Нью-Йорк, Пекін, Київ, Львів — усі вони відомі як міста, що відіграли значну роль в історії. Про кожне з них та про їх мешканців можна написати величезну книгу, зокрема й про те, що в цих міст є й було спільним, а чим вони відрізняються.

За античних часів міста були переважно центрами влади, а також проведення релігійних церемоній. Пізніше вони перебрали на себе роль центрів торгівлі — ближньої і дальньої — та власне виробництва.

У середньовіччі влада в містах належала монархам чи місцевим землевласникам — графам, герцогам, князям, баронам. Однак міщанами, тобто повноправними громадянами міст, у середньовічній Європі вважалися всі, хто має у місті будинок, тобто всі спроможні платити податки. Дедалі більше цінувалася наявність майна, а не походження чи наближеність до влади. Розвивалися банки.

Міщани присягалися поважати закони міста. Особливе міське право розвинулося з купецьких привілеїв. Серед них найважливішим був ринковий привілей, тобто дозвіл щотижня чи кілька разів на рік влаштовувати ярмарок у визначеному місці.

Цікавий факт

За законами міста, якщо невільний селянин (кріпак) тікав від свого пана в місто й переховувався там рік і один день, він ставав вільним. Звідси походить прислів'я "Повітря міста робить вільним".

Основою міського життя були ремісники. Вони виготовляли необхідні для повсякденного життя предмети побуту, знаряддя праці, а також предмети розкоші. Ремісники об’єднувалися в цехи. Разом майстри встановлювали правила: щодо якості продукції, кількості помічників, кількості сировини, яку міг використати один працівник тощо. Шевці, ковалі, ткачі, зброярі, теслярі, пекарі, м’ясники, малярі, ювеліри мали свої вулиці у місті, власні традиції та звичаї, а ще — обов’язково — цеховий герб.

10. Розглянь приклади цехових ремісничих гербів (джерело 2). Які професії на них представлені? Чому ремісникам було важливо мати свій герб?

Герби чеських ремісничих об'єднань

З XII століття городяни почали вимагати більшої свободи від своїх сеньйорів — власників земель, на яких стояли міста. Стали запроваджувати самоврядування, а закони, якими керувалися вільні міста, назвали маґдебурзьким правом — від назви німецького міста Маґдебурга, яке першим їх застосувало. За цими законами міщани отримували незалежність від сеньйорів і їхнього суду, можливість вільно користуватися загальноміськими будівлями та право приватної власності на земельні ділянки в місті. За це місто щороку сплачувало податок та виконувало інші повинності.

Ремісники й купці, що вважалися повноправними міщанами, обирали магістрат (від латинського "magister” — майстер, начальник) — керівний орган, який визначав правила ремесла й торгівлі, здійснював суд у справах міста. Обирати чи бути обраним до нього могли лише старші за 24 роки чоловіки, що володіли будинком у місті, одружені, пристойної поведінки, християни. Керувала магістратом Рада, яку очолював бургомістр — міський голова. А засідав магістрат, а також міські урядники та судді, в ратуші — будівлі в центрі міста, зазвичай із годинниковою вежею.

З XIII століття саме магдебурзьке право поширилося по всій Центральній та Східній Європі, зокрема й на українських землях.

11. На які століття припадає надання міського самоврядування вказаним на лінії часу українським містам (схема 3)? Як впровадження магдебурзького права вплинуло на життя мешканців цих міст?

Схема 3. Надання магдебурзького права містам України

12. Про що свідчить наявність у містах цих будівель (джерело 3)? Чому ратуші будували у центрі міста? Чому частиною ратуші була годинникова вежа? Про які зміни у міському житті це свідчить?

Підсумкові запитання і завдання

  • 1. Поясни поняття "урбанізація", "магдебурзьке право", "магістрат". Від яких слів вони походять?
  • 2. Якими є ознаки міста та міського життя? Чим міста минулого відрізняються від теперішніх? Що нового з'явилося у сучасних містах?
  • 3. Що об'єднувало городян у минулому? Що спільного та відмінного було у заняттях міщан?
  • 4. Як запровадження ремісничих цехів і маґдебурзького права вплинуло на мешканців міст?

Домашнє завдання

Прочитай текст. Про які нові явища у житті міста свідчить ця історія?

Квартал Фуґґерай з висоти пташиного польоту

Вулички Фуґґераю та будинки для неплатоспроможних мешканців

Найстаріше громадське поселення в світі, що існує досі, має назву Фуґґерай. 1521 року німецький банкір Якоб Фуґґер подарував його збіднілим громадянам міста Ауґсбурґа у Німеччині, які не могли оплачувати власне житло.

Це поселення містить 67 будинків на 142 квартири, церкву та адміністративні будівлі. Річна орендна плата досі становить лише 1 євро (раніше — один золотий гульден). Частиною оренди є три молитви на день за спасіння родини засновника. Тут мешкав у старості прадід композитора Вольфґанґа Моцарта.

Фуґґерай відомий як “місто в місті”, оскільки тут є своя церква, міський мур і троє воріт. І нині соціальне поселення фінансується майже виключно з активів фонду (лісів і нерухомості) нащадків Якоба Фуґґера.