Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Кафтан

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 5. Вплив простору на організацію суспільства

§ 20. Людина і простір. Вплив людини на навколишнє середовище

Як людина взаємодіяла з простором у минулому, як вона впливає на природу в наші часи?

Давні люди і природа

Упродовж своєї історії давні люди підлаштовувалися під природу та боялися її. Раптові похолодання, повені, виверження вулканів, землетруси змушували наших предків тікати з обжитих місць і шукати нові домівки.

Давні люди не знали, звідки беруться грім і блискавка, чому сходять лавини, що спричиняє шторм. Всю міць природи вони приписували вищим силам: богам або духам.

1. Знайди на карті світу Китай та Індію. Які природні особливості цих територій ти можеш передбачити за даними карти?

2. Про що йдеться в джерелах 1-2? Як ці свідчення пов'язані з природним простором згаданих країн?

Джерело 1. Фрагмент давньоіндійського міфу

Не стало видно землі, неможливо було визначити, де яка сторона світу: тільки вода оточувала їх з усіх боків. Люті вітри розгойдували корабель. Але риба все пливла та пливла вперед водяною пустелею й нарешті привела корабель Ману до найвищої гори Гімалаїв.

Джерело 2. Фрагмент давньокитайського міфу

Одного разу почався жахливий потоп — води підіймалися до небес, гинули люди. (...)

Допоміг Юю крилатий дракон. Він рухався попереду і своїм хвостом креслив на землі борозну, де Юй мав прорити канали, щоб відвести воду до моря. Десять років працював Юй настільки затято, що навіть не мав часу відвідати жінку та дітей, хоча кілька разів шлях його лежав повз рідну домівку. (...)

Врешті-решт Юю вдалося висушити землі. Вдячні люди згадували: “Якби не Юй, ми всі б, певне, стали рибами”.

3. Які легенди та перекази про потопи ти знаєш? Як гадаєш, чому такі твори були популярні в різних народів? Чому в давніх текстах людині допомагають врятуватися від стихії або міфічні істоти, або боги?

Хоч і боялися люди дикої природи, однак віддавна змінювали її для своїх потреб. Наприклад, прадавні мисливці заганяли здобич, випалюючи ліси та степи. З розвитком сільського господарства люди почали вирубувати дерева під оранку та пасовиська. Деревину використовували для будівництва житла, для обігріву й приготування їжі, для гончарства й виробництва металу. Допоки людей у світі було небагато, їхня діяльність не дуже шкодила довкіллю. Природа встигала відновитися.

Важливою здобиччю для прадавніх людей (неандертальців, гомо сапієнсів) були мамонти. Ці велетенські тварини, подібні до слонів, слугували не лише джерелом м’яса. З їхніх кісток будували житла та робили посуд, із бивнів виготовляли зброю та голки, жир використовували для підтримування вогню.

4. Розглянь джерело 3. Як ти вважаєш, які способи могли використовувати давні люди, щоби вполювати величезну загрозливу тварину?

Джерело 3. Один з імовірних способів полювання на мамонтів. Кістки мамонта в створеній людиною пастці. Розкопки в Мексиці, 2019 р.

У народів Сибіру та Далекого Сходу є легенди про мамонтів — найбільших тварин у світі, що жили під землею. Чому там? Бо живих мамонтів люди не бачили тисячі років, а ось їхні рештки знаходили в землі. Часом це були навіть не кістки, а добре збережені завдяки вічній мерзлоті тіла цих тварин.

Як саме вимерли мамонти, ми не знаємо. Раніше вчені вважали, що винні в цьому люди-мисливці. Але останнім часом з’являється дедалі більше аргументів, які свідчать про те, що зникнення мамонтів пов’язане з нестачею їжі для цих тварин, з хворобами та зміною клімату.

5. Розглянь марки різних країн (джерело 4). На австралійській намальований птах геніорніс, що нагадував гуску, але був заввишки 2 метри й важив близько 200 кг. На польській марці — мамонт, який мав зріст понад 4 метри й важив понад 8 тонн. Еквадорська марка містить зображення шаблезубого тигра. За розміром він був схожий на сучасних тигрів і левів, проте мав більші ікла. Ці тварини тисячоліттями співіснували з людьми, але вимерли ще до появи цивілізацій. Поміркуй, що могло призвести до їх повного зникнення.

Людина і природні ресурси

Давні мисливці та збирачі вірили, що природні ресурси безмежні. Люди могли повернутися через певний час на місце колишньої стоянки, бо природа доти встигала відновитися. Осілі народи, які вели господарство на одному місці, помітили вичерпність ресурсів набагато швидше. Однак це не змусило їх піклуватися про довкілля.

Трипільці, наприклад, жили великими громадами та будували протоміста. Такі поселення потребували чимало ресурсів, тому земля навколо виснажувалася. Що ж робили трипільці? Як виявили дослідження, час від часу вони переїжджали на інше місце. Трипільське поселення існувало 50-60 років. Після цього терміну люди спалювали його та будували нове протомісто неподалік, іноді на відстані 5-10 кілометрів.

6. Поміркуй, як виглядала б територія України, якби в наш час люди робили так само, як трипільці.

Допоки навкруги було вдосталь землі, люди змінювали місце поселення, створюючи можливість для відпочинку використаної ділянки. Це стало найпростішим способом розв’язання екологічних проблем. У лісових районах Східної Європи довго практикували таку систему: вирубували дерева на ділянці під поле, через 3-4 роки покидали цю територію, щоб заростала лісом, і перебиралися на іншу свіжовирубану ділянку. А ось у Західній Європі, де щільність населення була вищою, старовинні пущі знищили вже у XV ст.

На жаль, розвиток сільського господарства іноді негативно впливає на довкілля. Людина забирає землі та воду в дикої природи, застосовує добрива, виснажує ґрунти.

Перші в історії людства великі інженерні проєкти пов’язані з сільським господарством, зокрема зі зрошуванням полів. Жителі Межиріччя, давніх Єгипту та Китаю будували складні системи каналів, які подавали воду на поля з навколишніх річок. Урожай вдавалося збирати по кілька разів на рік, тому країни багатшали, населення вже не мусило постійно добувати їжу. У людей з’явився час на мистецтво та науку. Так зародилися перші цивілізації.

Найвправнішими у водопостачанні були давні римляни. Їхні акведуки, тобто споруди для подачі води, збереглися досі в Італії й у багатьох інших країнах Європи. Щоправда, їх уже не використовують. А от нащадки племені інка в Південній Америці все ще беруть воду із системи підземних каналів, створеної у III—IV століттях.

7. Спираючись на джерела 5-7, розкажи про використання людиною природних ресурсів

Зрошувальний канал у Межиріччі. Реконструкція

Найвищий давньоримський акведук Пон-дю-Гар, побудований у І ст. Франція

Підземний акведук культури Наска, збудований у 300-500 рр. (працює і зараз). Перу, Південна Америка

Як людина змінює простір у наші часи

Поступово людина перестала боятися природи та відчула себе її володаркою. Початок промислової революції, поява парових двигунів спонукали людей все більше змінювати простір, у якому вони жили.

У середині XX століття наука й технології вже давали змогу людям суттєво впливати на природу. Екологічні проблеми тоді ще не були настільки великими, щоб їх вважали серйозною загрозою. Тож люди вирубували ліси, зводили греблі та довгі мости, повертали річки, осушували озера та болота, копали тунелі й канали, запускали атомні електростанції. Розвивалися автомобільний транспорт і видобуток нафти. А в останні десятиліття з новою потужною технікою люди почали змінювати довкілля ще більше.

8. Розглянь світлину кар'єру, в якому видобувають залізну руду (джерело 8). Зверни увагу, що бульдозери завбільшки з двоповерховий будинок. Поміркуй, як така діяльність впливає на природу. Чи змінює вона ландшафт?

Кар'єр у м. Горішні Плавні, Полтавська обл.

Цікавий факт

Одним із радянських проєктів підкорення природи було спорудження низки водосховищ на Дніпрі. Бурхливу річку з порогами та сильною течією перегородили в кількох місцях, створивши штучні водойми. Вони зупинили повені, забезпечили людей чистою водою, дали змогу побудувати гідроелектростанції, які виробляють струм для України. Але при цьому Дніпро постраждав: його береги розмиваються та йдуть під воду, повільна течія не дає річці очищатися, у спеку вода гниє, гине риба.

9. Розглянь джерело 9. Обговори з однокласниками та однокласницями аргументи "за" і "проти" будівництва водосховищ на Дніпрі.

Київське водосховище. Воно дуже велике, тому його ще називають Київським морем

Упродовж XX ст. зміни в довкіллі відбувалися так швидко, а населення Землі зростало так стрімко, що під кінець століття люди усвідомили: безконтрольно споживати ресурси вони вже не можуть.

Зараз на Землі живе близько 8 мільярдів людей. Більшість із них користується транспортом і продукує сміття. З кожним роком людство все більше забруднює навколишнє середовище, вичерпує природні ресурси. Тому зусилля тисяч активістів, науковців, винахідників спрямовані на те, щоб змінити наш спосіб життя. Люди повинні відповідально використовувати енергію, економити воду та інші ресурси, не забруднювати довкілля.

10. Спираючись на джерела 10-11, поясни, як людина може менше шкодити навколишньому середовищу.

Сонячні батареї та вітрогенератори. Каліфорнія, США

Вітрова електростанція. Одеська обл.

Підсумкові запитання і завдання

  • 1. Чому прадавні люди не переймалися збереженням природи?
  • 2. Як змінилося ставлення людей до природних ресурсів при переході до осілого способу життя?
  • 3. Як люди впливали на навколишній світ у минулому? Як вони змінюють довкілля в наші часи?
  • 4. Подумай, у яких ситуаціях зараз люди можуть діяти за принципом "скористався природою — дай їй відпочити і зможеш повернутися". Що відбуватиметься з довкіллям, якщо ми будемо застосовувати цей підхід завжди?
  • 5. Чому проблема збереження довкілля виникла наприкінці XX століття?

Домашнє завдання

Розглянь джерело 12, на якому представлений проєкт оновлення курорту з термальними джерелами у Франції. Поблизу цих джерел люди селилися ще з часів неоліту. Сучасний проєкт передбачає використання на курорті лише чистої енергії та відсутність забруднення довкілля. Про який етап у взаємодії з природою свідчить ця пропозиція? Запропонуй подібне оновлення для українського курорту.

Проєкт перебудови термального курорту Екс-ле-Бен, Франція