Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

6.1.3. Річард Бах

Річард Дейвіс Бах (1936 р. н.) — американський письменник-фантаст, журналіст, публіцист. Він став відомим мільйонам читачів як автор повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» (1970). Основні думки письменника, озвучені персонажами цієї книги (Джонатаном, Чіангом, Салліваном), поступово розвиваються в наступних творах. Це означає, що в художній формі еволюціонують власні погляди Річарда Баха на світ, людину в цьому світі, на смисл життя, життєві цінності тощо. Найбільш відомі з його творів — це «Ілюзії, або Пригоди Месії, який Месією бути не хотів» (2004), «Єдина» (1988), «Втеча від безпеки» (1995), «За межами мого розуму» (2000), «Гіпноз для Марії» (2009).

Річард Дейвіс Бах

Уся творчість Річарда Баха пройнята пристрастю — бажанням польоту. Це політ душі, який дає змогу побороти буденне, руйнівне бажання змиритися, заспокоїтися, припинити мріяти.

Досі усіх шанувальників творчості Баха вражає простота його іміджу, щирість у спілкуванні з журналістами, відвертість у текстах. Але при цьому письменник не є «простою» людиною. Романи і повісті, видані до і після «Чайки на ім’я Джонатан Лівінгстон», написані льотчиком, який чудово розуміється на авіаційній термінології та широко її використовує у своїй творчості.

Річард Дейвіс Бах — американський письменник, пілот за професією, народився 23 червня 1936 року в Оук Парку, штат Іллінойс. Один із трьох синів Роланда Баха, колишнього капелана армії США, та Руфі (Шоу) Бах. Про ранні роки життя письменника відомо лише в загальних рисах (точні факти і дати в різних джерелах — переважно мережі Інтернет — суттєво відрізняються, а інтерв’ю різних років розкривають лише вибрані епізоди життя).

Батько майбутнього пілота і письменника був пастором із класичною освітою і знанням грецької, латини й івриту. Живучи в штаті Вісконсин, удома він говорив німецькою мовою (англійську вивчив тільки у шість років). Батько залишив церкву, коли зрозумів, що більше не знаходить там відповіді на свої запитання. Він очолив місцеву філію Американського Червоного Хреста і багато років обіймав цю посаду. Будучи дитиною, Річард вважав його неприступним і сухим, проте, на щастя, вони згодом подружилися.

Хлопчик був дуже близький зі своєю матір’ю — доброю, люблячою і розумною жінкою, творчою натурою, яка мала схильність до малювання і відкрила власний бізнес теж творчого спрямування — із виробництва ювелірних виробів, покритих емаллю. Крім того, мати Річарда Баха була ще й досить активною людиною: свого часу вона стала першою жінкою в міській раді Лонг-Біч, штат Каліфорнія, у дорослому віці вступила на юридичний факультет. Але передчасна смерть не дозволила їй реалізувати всі свої плани.

Річард Бах досить рідко розповідає свої життєві історії, а коли розповідає, то переважно ті, які пов’язані з його основними захопленнями.

Захоплення польотами й літаками виникло несподівано, ще в дитинстві, коли Річард із братами допомагав батькам і опікувався водогінною вежею. Кожного дня хлопчики перевіряли, чи не проіржавіла цистерна, чи досить у ній води. Старші брати стрімко збиралися сходами і кликали молодшого Діккі (в англійській мові — зменшувальне від Річард). Але він не міг їх наздогнати: боявся висоти. Одного разу, коли братів поруч не було, Річард вирішив піднятися на вежу, подолати страх, звільнитися від боягузтва й безпорадності. І ось у шість років Річард Бах зробив перший значущий вчинок, який змінив усе його життя — переступив через себе й піднявся на вежу. Він побачив із неба абсолютно інше життя! Потім ще багато разів маленький Діккі лягав на траву і милувався небом, уявляв себе на чарівній хмарці й намагався подумки до неї доторкнутися. Ці відчуття з роками забулися, але зачарованість небом, прагнення потрапити у височінь збереглися на все життя.

Із дитинства письменник виніс й інші спогади. Про страшні втрати, і не тільки матері. У вісім років помер його брат Боббі. Перше й друге горе залишило живу рану в душі письменника. Пізніше воно вилилося у спогадах про дитинство на сторінках книги «Втеча від безпеки» (1995).

Існує легенда, вигадана дядьком письменника, що по лінії матері Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йоганна Себастіана Баха. Можливо, саме ці гени зумовили іншу пристрасть Річарда — до творчої діяльності.

В одному з інтерв'ю Річард Бах розповів про свою любов до музики великого Йоганна Себастіана Баха, захоплення його талантом, зачарованість чудовими темами. «Той, хто вимушений сидіти над додаванням і відніманням, слухаючи Баха, може насолодитися вищою математикою», — зазначив письменник.

Річард Бах на своєму офіційному сайті згадує, як ще у старших класах один з учителів допоміг йому усвідомити власний творчий потенціал. Але у молоді роки мрія літати виявилася сильнішою. Мине ще кілька років до того часу, коли юнак зможе її реалізувати.

«Найщасливіша людина — та, що знайшла свою улюблену справу і змогла присвятити їй життя. У більшості випадків це важкий шлях, що вимагає постійних зусиль на кожному кроці», — вважає Річард Бах.

У 1955 році Річард Бах вступив до Університету штату Каліфорнія в Лонг-Біч, де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака. Перший політ за штурвалом літака дуже схвилював і навіть злегка налякав Річарда. Він назавжди запам’ятав, як летів високо над полями і верхівками дерев.

Після закінчення університету Річард Бах не відмовився від істинної пристрасті, якою завжди були літаки: армійську службу він проходив у резерві військово-морського флоту. У 1956-1959 роках працював пілотом у Військово-Повітряних Силах США, дослужився до звання капітана і закінчив службу в 1962 році. У 1960-х роках він очолював Асоціацію старовинних літаків, а також працював пілотом-каскадером, авіаінструктором на Середньому Заході, де продавав прогулянкові польоти на біплані. Надзвичайна любов до літаків стає причиною того, що майже у кожній книжці письменник використовує образ літака як спосіб передачі авторської думки. Цей образ поступово розвивається, і у пізніших творах письменник використовує політ уже як філософську метафору.

Бах ще неодноразово виступатиме в ролі пілота. Наприклад, його залучали у ролі розповідача або пілота-каскадера у зйомках фільму «Нічого не буває випадковим» за мотивами власної книги.

Збагнути світ і водночас реалізувати свою другу пристрасть Річарду Баху допомогла письменницька робота. Проте слава прийшла не відразу. Довелося багато пережити, довго і напружено працювати, перш ніж викласти свої почуття й ідеї в художньому тексті. Тут знадобився досвід вивчення філософії і релігії. З одного боку, письменник ставиться до них досить скептично, прагнучи створити власний світогляд. З іншого — констатує, що оригінальних висновків йому навряд чи вдалося дійти.

З 1964 року Річард — професійний письменник і повністю віддається літературному ремеслу. З цього часу дві його головні пристрасті органічно поєднуються: роботою стало створення книг, а польоти залишилися для власного задоволення.

За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на цей час твір «Travels with Puff», який 19 березня 2013 року вийшов друком. Саме на літаку з назвою «Puff» письменник і потрапив в аварію.

За книгами Річарда Баха знято не один фільм. При цьому стосунки з кінематографом у нього не завжди були безхмарними. Відомий той факт, що він подав до суду на компанію, яка знімала фільм за книгою «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон», оскільки сценаристи внесли зміни до сюжету без відома автора. Фактично у фільмі не згадується ім’я Річарда Баха, він лише зберіг авторське право на назву. Складається враження, що після судової тяганини Бах не хотів бути причетним до цього фільму.

Але зйомки фільму за твором мали і хороші результати для письменника: він познайомився зі своєю майбутньою другою дружиною, акторкою Леслі Перріш. Пара вирішила віддалитися від Голлівуду і наприкінці сімдесятих років виїхала до більш спокійних місць. Річард Бах дуже багато часу присвячував улюбленим справам — писав книги і переважно займався парапланеризмом, оскільки саме цей вид спорту максимально дав змогу відчути стан польоту.

У 1981 році Річард Бах і Леслі Перріш одружилися. З того часу Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки». Але їхній шлюб завершився розлученням.

Із третьою дружиною — Сабріною Нельсон-Алексопулос — Річард Бах виїхав подалі від допитливих очей. Зараз він живе на острові, разом із ним живуть шістнадцять тхорів, які стали героями серії творів письменника, що видається з 2000 року під загальною назвою «Хроніки тхорів».

31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого був письменник, під час посадки зачепив лінію електропередач. Річард Бах дістав черепно-мозкову травму і переломи. Письменника допомогла доправити до лікарні група туристів, що випадково натрапила на місце катастрофи. Він був госпіталізований на чотири місяці, згодом виписаний додому. Досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон».

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

  • 1. Розкажіть, що вам відомо про сучасного американського письменника Річарда Баха.
  • 2. Намалюйте усний портрет письменника.
  • 3. Складіть запитання для інтерв’ю, яке ви хотіли б узяти у Річарда Баха. Обґрунтуйте доцільність запитань.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

  • 1. Користуючись джерелами Інтернет, знайдіть відомості про те, як у письменника виник задум написати повість про чайку Джонатана.
  • 2. Перегляньте документальний фільм 1975 року «Ніщо не випадкове» за однойменним романом. Як він вплинув на ваше уявлення про письменника? Поділіться своїми думками з однолітками в соціальних мережах.