Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

Розділ 6. Література ХХ і ХХІ ст.

Складне й сповнене протиріч XX століття — недавня історія людства. З одного боку, це доба наукових відкриттів, технологічної революції, космічних польотів, захопливих досягнень і звершень, втілення в реальність найсміливіших мрій попередніх епох. Людина піднялася в повітря, спустилася в океанські глибини, зазирнула в мікросвіт, наблизила до себе зірки, винайшла ліки від страшних хвороб. З іншого, це століття світових війн, тоталітарних режимів, створення зброї масового знищення, техногенних катастроф. Масштабність подій суперечливого часу відбилася в мистецтві. У літературі з’явилися нові напрями, стилі й жанри, нові теми й герої. Та як і в попередні епохи, митці замислювалися про сенс життя, про істинні цінності, про шляхи пізнання світу й душі людини. XX століття залишило нам справжні літературні шедеври, ознайомлення з якими ви вже розпочали раніше й продовжите у старших класах. Адже Ars longa — мистецтво вічне!

Що ж до літератури сучасної — це можливість пізнати у творах себе, поміркувати над проблемами сьогодення. А оцінку цим творам поставить час.

Опрацювавши розділ «Література ХХ—ХХІ ст. У пошуках себе і високого польоту», ви:

— ознайомитеся з вибраними творами письменників ХХ—ХХІ ст.;

— дізнаєтеся про популярні жанри сучасної літератури;

— розкриєте для себе філософський смисл літературної казки-притчі;

— складете уявлення про прагнення людини до високої мети;

— довідаєтеся про сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури;

— зможете оцінити художнє втілення світу сучасного підлітка у творах європейських письменників;

— привідкриєте для себе проблеми, які хвилюють ваших ровесників у інших країнах;

— з’ясуєте, які твори сучасної літератури вас найбільше цікавлять.

6.1. У пошуках себе і високого польоту

Людина з давніх часів мріяла відірватися від землі й піднятися в небо. Вона наділяла такою властивістю богів, пробувала сама приробити собі крила. Згадаймо міфологічного Ікара, який загинув, підлетівши заблизько до сонця. У часи Відродження були перші спроби сконструювати літальні апарати. Наприклад, у паперах Леонардо да Вінчі знайшли креслення прообразу сучасного вертольота.

Ця мрія людства здійснилася в XX столітті, коли виникла й почала розвиватися авіація.

Авіація (від лат. avis — птах) — галузь техніки, пов'язана з польотами в атмосфері апаратів, важчих за повітря.

У першій половині XX століття авіатор — це одна з найнебезпечніших і найромантичніших професій. За перельотами відчайдухів через океан або до Північного полюса стежила вся планета, їм аплодували, ними захоплювалися.

Літак, на якому вилетів в останній політ у 1944 р. письменник Антуан де Сент-Екзюпері

І сьогодні, коли вже нікого не здивуєш надзвуковими літаками та польотами в космос, коли більш ніж півстоліття минуло після того, як людина ступила на Місяць, коли готуються експедиції на Марс, — небо все одно кличе й зачаровує, залишається символом перемоги над буденністю, алегорією здатності людини піднятися над самою собою. Саме з небом пов’язане відчуття високого польоту, про яке йдеться у запропонованих вам творах XX століття.

Літак письменника Річарда Баха

6.1.1. Антуан де Сент-Екзюпері

Твори Антуана де Сент-Екзюпері (1900-1944) у французькій літературі першої половини XX століття стоять дещо осібно. Екзюпері — романтик, слово Людина він писав із великої літери, його цікавило найважливіше: обов’язок і вірність, дружба й кохання, діяльна любов до життя і людей, нетерпимість до зла. Усе життя письменника було пов’язане з авіацією. У роки Другої світової війни Екзюпері був військовим льотчиком. Він загинув під час розвідувального вильоту до берегів окупованої Франції.

Антуан де Сент-Екзюпері

Антуан де Сент-Екзюпері народився в Ліоні у старовинній аристократичній родині. Його батько помер, коли Антуану було чотири роки. Вихованням дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері. Вона була натурою артистичною, мала персональні художні виставки, проте, втративши чоловіка, змушена була повністю зосередитися на утримуванні п’ятьох дітей.

Антуан (другий справа) з братом і сестрами

Родина мешкала у старовинному замку Сент-Моріс де Реман. Середньовічні мури, лицарські обладунки, прекрасний парк, поля і повна свобода — ця казкова атмосфера сприяла тому, що Антуан ріс фантазером і мрійником. Дитинство його було напрочуд щасливим. «Я прийшов із дитинства, як із країни», — напише він згодом.

У дитинстві маленького Тоніо (домашній варіант імені Антуан) називали Король-Сонце за золотаві кучері. Тоніо любив природу, часто вирушав на довгі прогулянки разом із лісником. Він навіть хотів стати садівником, бо садівник не просто вирощує квіти, а створює гармонію та красу. Веселий, обдарований Тоніо був непосидою, придумував для братів і сестер ігри, малював, складав казки, писав вірші, грав на скрипці. А особливо йому подобалося майструвати. Мати, з якою в Екзюпері все життя були ніжні стосунки, завжди у всьому підтримувала його і розвивала синові захоплення.

Неабиякі здібності до механіки та техніки Антуан виявив із ранніх літ. Наприклад, він виготовив із консервних бляшанок телефон, який непогано працював, а в дев'ять років змайстрував диво-велосипед із крилами.

Неподалік був аеродром, куди Антуан часто їздив на велосипеді. Коли йому минуло дванадцять, він уперше в житті піднявся в небо на літаку зі своїм знайомим льотчиком. Це «повітряне хрещення» у майбутньому вплинуло на його життєвий вибір. У школі Антуана дражнили звіздарем за звичку подовгу вдивлятися в зоряне небо.

Дитинство Екзюпері закінчилося, коли помер від лихоманки його брат Франсуа. Смерть улюбленого брата справила на майбутнього письменника глибоке враження. «Варто тільки підрости, і милосердний Бог залишає вас напризволяще», — із сумом напише Сент-Екзюпері.

Антуан спробував вступити до Вищого військово-морського училища в Парижі, але не склав іспити і вступив на архітектурне відділення Паризької академії мистецтв. Вивчення архітектури, проте, не захопило його.

У 1921 році Сент-Екзюпері, залишивши навчання на архітектурному факультеті, записався добровольцем до авіаполку в Страсбурзі. Авіація назавжди ввійшла в його життя. За два роки строкової служби він здобув унікальну підготовку — засвоїв пілотування різних літаків, був і штурманом, і стрілком, і механіком. У двадцять два роки Екзюпері вже отримав посвідчення пілота. Та мрія підкорити небо невдовзі обернулася аварією — першою з численних аварій у його житті. За станом здоров’я йому довелося залишити армію.

Варто зауважити, що за часів Сент-Екзюпері авіація лише «ставала на крило», ламкість і недостатня надійність аеропланів призводила до частих аварій. Наприклад, кожен переліт через Анди був у той час подвигом.

Сент-Екзюпері оселився в Парижі. Спробував зайнятися літературою, та спочатку це не принесло йому успіху. Він змінював різні роботи, поки не влаштувався нарешті аеродромним механіком. Таке життя його не задовольняло, він нудився, неодноразово закохувався.

У 1926 році сталася подія, яка була для Сент-Екзюпері потрясінням і, водночас, підштовхнула його до рішучих вчинків,— мати змушена була через борги продати їхній родовий маєток, улюблену «країну дитинства» Антуана.

Екзюпері знову розпочав кар’єру льотчика. У свій перший політ на поштовому літаку до Африки він вирушив у жовтні 1926 року. Цього ж року було надруковано його перше оповідання — «Льотчик». Відтоді авіація й література тісно переплелись у житті Сент-Екзюпері.

В авіації Сент-Екзюпері знайшов необхідне письменнику особливе бачення світу, він дивився на землю й людей з висоти польоту, і йому ніби відкривався прихований від інших сенс життя, гострішими ставали почуття, яснішими невидимі зв'язки між людьми.

У двадцять дев’ять Екзюпері став директором філіалу авіакомпанії в Аргентині (Південна Америка). І не припиняв літати. Екзюпері здійснив тридцять польотів над Андами до столиці Чилі.

Загалом Антуан де Сент-Екзюпері налітав за життя 6500 годин. Він прокладав нові траси, літав над океаном і горами, морями й пустелями. Він рятував друзів, які зазнавали аварій, багато разів сам дивом уникав смерті, потрапивши в аварію. Його врятували бедуїни, коли він одного разу упав серед пустелі.

За внесок у розвиток цивільної авіації, виняткову сміливість, майстерність, холоднокровність і самовідданість Екзюпері було нагороджено в 1930 році Орденом Почесного легіону. Професія льотчика відповідала його романтичній і дієвій вдачі: не тільки задовольняла його прагнення відірватися від землі й буденності, а й дала можливість стати особистістю, відчути повноту життя та смак постійного ризику, випробувати власну мужність.

Екзюпері вважав свій літак засобом пізнання світу, а мету льотної справи вбачав у осмисленні своєї ролі на землі. «Для мене літати і писати — одне й те саме, головне — діяти, головне — знайти себе, — писав він. — Авіатор і письменник зливаються, обидва однаково пізнають світ».

Антуан де Сент-Екзюпері всерйоз почав писати. І вже перший його твір — роман «Південний поштовий» (1929) був тепло сприйнятий читачами й отримав схвальні оцінки критики.

У Буенос-Айресі, столиці Аргентини, у 1930 році зустрів Екзюпері красуню Консуело Гомес, яка стала його дружиною. Молода вдова гватемальського дипломата і письменника Енріко Гомеса Карільйо прекрасно розумілася на живописі, непогано ліпила, дружила з відомим художником Сальвадором Далі.

Завдяки підтримці дружини Екзюпері завершив свою повість «Нічний політ». Ця повість принесла авторові ще більший успіх.

В основу повісті «Нічний політ» Сент-Екзюпері поклав свій досвід, набутий під час нічних польотів над безлюдною Патагонією (льотчики літали вночі, щоб швидше доставити пошту). За її мотивами в Голлівуді було знято однойменний фільм. А італійський композитор Луїджі Дальяпіколья написав музику до опери «Нічний політ».

За повість «Нічний політ» письменника було нагороджено літературною премією «Феміна». І з середини 30-х років Сент-Екзюпері переходить на журналістську роботу й більше часу віддає творчості.

Та закоханий у небо льотчик не залишив авіацію. Він випробовував нові літаки, знову потрапляв у аварії (одну з них — аварію в Лівійській пустелі — змальовано у багатьох його наступних творах), працював кореспондентом різних газет, робив у 1936 році репортажі з охопленої громадянською війною Іспанії.

У 1939 році з’явилася третя книга Антуана де Сент-Екзюпері — «Планета людей», за яку він був нагороджений престижною літературною премією Французької академії.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

«Планета людей» — це підсумок усього передуманого й пережитого Антуаном де Сент-Екзюпері. У цій незвичайній книзі, об’єднаній винятково особистістю автора, немає чіткого сюжету. Тут уміщено спогади, репортажі, думки письменника. «Планета людей» — портрет людини й водночас портрет доби, де йдеться про любов і дружбу, про красу світу та відповідальність людей за нього, про зв’язки між людьми, про те, що духовне завжди важливіше за матеріальне: «Один лише Дух, торкаючись глини, робить із неї Людину». Недаремно «Планета людей» одразу стала бестселером.

На початок Другої світової війни Сент-Екзюпері мав погане здоров’я: він ледь вижив після аварії в 1938 році у Гватемалі, під час якої зазнав кількох переломів. Комісія визнала його непридатним до польотів, але він ціною неймовірних зусиль знову став військовим льотчиком. Екзюпері писав: «Я повинен взяти участь у цій війні. Усе, що я люблю, — під загрозою. Я хочу битися, мене змушує до цього любов та моя внутрішня релігія. Я не можу залишатись осторонь».

У розлуках Сент-Екзюпері завжди дуже сумував за дружиною. Він заздалегідь написав їй розгорнуте любовне послання за кілька днів до того, як вирушив на війну: «Витчи для мене плащ із твого кохання, Консуело, і жодна куля не зачепить мене!»

Коли фашисти окупували Францію, Екзюпері змушений був емігрувати до США. Там він написав повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943), які стали своєрідними маніфестами антифашистського спротиву. Повість «Військовий льотчик» помітно вплинула на ставлення американців до війни в Європі.

В Америці Екзюпері написав у 1943 році також свій останній завершений твір — знамениту казку «Маленький принц».

У 1943 році в Нью-Йорку вийшла друком казка «Маленький принц», спершу англійською мовою, потім французькою. Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував її акварелями. Це єдине видання «Маленького принца», що побачило світ за життя автора. У Франції «Маленького принца» надрукували 1945 року.

Коли США вступили в Другу світову війну, Екзюпері подав рапорт про своє бажання воювати у військово-повітряних силах. Йому відповіли відмовою, адже максимальний вік військового льотчика — тридцять років, а Антуану вже минув сорок один. Та він знову сів за штурвал військового літака.

Із 1943 року Екзюпері служив військовим льотчиком у французьких військах у Північній Африці. За бойові вильоти його нагороджено Воєнним хрестом Французької Республіки. Він добився, що йому дозволили керувати швидкісним літаком, хоча мав стільки травм, що не міг навіть надягти комбінезон без сторонньої допомоги. Усі, хто був поруч, намагалися вберегти Екзюпері, та льотчик хотів літати.

Екзюпері став одним із засновників поштових авіаперевезень і пасажирських авіаліній в Аргентині. Як визнання його заслуг перед Аргентиною, одному з гірських піків у Андах, розташованому в Патагонії, присвоєно його ім'я.

31 липня 1944 року Антуан де Сент-Екзюпері не повернувся на острів Корсика з розвідувального польоту. Тривалий час вважали, що він зник безвісти.

У 1998 році в морі поблизу Марселя рибалка виловив срібний браслет з іменами Антуана та його дружини Консуело. За два роки професійний дайвер віднайшов на морському дні в тому самому районі залишки літака, що ним керував Сент-Екзюпері. Проте тіло льотчика так і не знайшли.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Розкажіть, що вам відомо про життя Антуана де Сент-Екзюпері.
• 2. Пригадайте, як авіація ввійшла в життя Екзюпері.
• 3. Визначте, як пов’язані кар’єра льотчика і творчість письменника Екзюпері.
• 4. Назвіть твори, які принесли Екзюпері світову славу. Поміркуйте, чому.
• 5. Сформулюйте, у чому полягає особливість повісті «Планета людей».
• 6. Поясніть, чому постать і творчість Антуана де Сент-Екзюпері привертають увагу вже багато десятиліть поспіль у всьому світі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об'єднайтеся в групи і підготуйте презентацію на одну з тем:

• Цікаві факти з життя льотчика Антуана де Сент-Екзюпері.

• Видання творів Екзюпері.

• Екранізації творів Екзюпері.