Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

1.2.3. Біблія та історія

Археологічні знахідки та наукові дослідження підтверджують, що Біблія має історичну основу. Існує навіть така наука — біблійна археологія, покликана уточнити перебіг подій, доповнити біблійні дані документальними свідченнями, реконструювати історичний фон.

Розкопки в Ізраїлі. Імовірний палац царя Давида. X ст. до н. е.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Високочутливі сучасні прилади дають змогу досить точно визначати вік різних предметів: дерева, папірусу, зерна, керамічних виробів тощо, які підтверджують історичний характер деяких Біблійних оповідей.

Перша згадка про писемність у Біблії пов’язана з розповіддю про Десять Заповідей, що висічені на камені.

Учені не можуть точно визначити, коли з’явилися книги Старого Заповіту.

Коли записували Біблію, звичних для нас книг зі сторінками ще не винайшли. Люди писали на сувоях, які робили з листів папірусу, пергаменту або навіть із тонких пластин міді, зшиваючи або склеюючи разом так, що виходила довга стрічка, до 10 м завдовжки і 30 см завширшки. Кінці стрічки намотувалися на дерев’яні стрижні: читач однією рукою розгортав сувій, а іншою змотував його. Закінчивши читання, сувої обертали тканиною та прибирали для збереження у високі посудини.

У 1947 році бедуїн-пастушок, який пас овець у пустельній місцевості на захід від Мертвого моря, помітив на одному зі стрімких обривів вхід до печери. Він кинув туди камінь і раптом почув звук розбитого глиняного глечика. Зацікавившись, хлопець спустився в печеру, де знайшов багато глиняних посудин, усередині яких лежали сувої пергаменту з давніми єврейськими письменами. Так було знайдено Кумранські сувої.

Кумранські сувої

Сувої містили частини всіх книг єврейського Старого Заповіту, за винятком Книги Естер. Радіовуглецевий аналіз показав, що тексти написані в період між ІІІ ст. до н. е. і І ст. н. е.

Сувій із Книгою Ісаї зберігся майже повністю; він на 1000 років старіший за найстародавніший список Ісаї, але обидва тексти майже ідентичні. Це свідчить про те, наскільки точні були переписувачі, як серйозно вони ставилися до своєї справи.

Переносити сувої з місця на місце було незручно; багато часу було потрібно й на те, щоб знайти в довгому сувої якийсь біблійний уривок. У II ст. християни зібрали воєдино книги Нового Заповіту. Ймовірно, вони першими відмовилися від сувоїв: з’єднували в зошит кілька аркушів папірусу або пергаменту, склавши навпіл і прошивши по складеному, а потім складали такі зошити разом. Цей ранній тип книги називається кодекс.

Найдавніший із відомих повних примірників Нового Заповіту було написано на початку IV ст. н. е. Його було знайдено в середині XIX ст. в монастирі Св. Катерини біля підніжжя гори Синай, тому він називається Codex Sinaiticus.

Кодекс

ВИСОКА ПОЛИЧКА

У IV ст. до н. е. Олександр Македонський завоював Персію. Він правив майже всім стародавнім світом, а грецька стала мовою, яку розуміла більшість. Послідовники Ісуса хотіли, щоб увесь світ почув Благу Вість, тому з арамейської, якою говорив Ісус, переклали її на грецьку. У грецькому алфавіті 24 букви, до нього вперше були включені букви для голосних звуків. Писали грецькою зліва направо. В Одкровенні Іоанна Богослова Бог говорить: «Я єсмь Альфа й Омега, початок і кінець...» (альфа й омега — перша й остання букви грецького алфавіту).

Сучасні православні видання мають 77 книг (тобто повний перелік), католицькі — 72, протестантські — 66. Це пояснюється тим, що 27 книг Нового Заповіту визнавали й визнають усі християни, а щодо 50 книг старозаповітної частини немає одностайної думки.

Православ'я, католицизм, протестантизм — три основні розгалуження у християнстві.

Слов’янська Біблія

У IX ст. два брати, християни Кирило і Мефодій з міста Фессалоніки у Греції, вирушили з проповіддю до слов’ян Східної Європи. Для своїх цілей вони переклали Біблію старослов’янською мовою. Щоб записати переклад, брати винайшли алфавіт, який став прообразом кирилиці (від імені одного з них), що нею сьогодні послуговуються в південно-східній Європі та Росії. Ось назви Євангелій, написані церковнослов’янською кирилицею:

Грецький Новий Заповіт

Знаменитий голландський учений Еразм Роттердамський підготував перший друкований Новий Заповіт грецькою мовою. Це видання, здійснене в Базелі (Швейцарія) в 1517 році, стало основою для перекладів Святого Письма багатьма сучасними європейськими мовами, зокрема англійською та німецькою.

Еразм Роттердамський

Латинська Біблія

У 1450 році сталася подія, яка не могла не вплинути на історію поширення Біблії: було винайдено книгодрукування (точніше, книгодрукування відкрили заново, тому що китайці почали друкувати свої книги з IX ст.).

Йоганн Гутенберг із Майнца (Німеччина) здогадався, що текст можна відтиснути на пергаментному папері за допомогою дерев’яних букв, змащених фарбою. Потім Гутенберг почав досліди з металевими шрифтами. Першою книгою, яку Гутенберг надрукував повністю, була латинська Біблія.

Найдорожчою у світі книгою нині вважається «Біблія» Гутенберга, що була видана у 1455 році. На початку XX ст. за один із таких примірників було сплачено 350 тис. доларів. Нині він зберігається у Бібліотеці Конгресу США.

Сторінка Гутенбергової Біблії