Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

4.3.3. Вільям Шекспір

Вільям Шекспір (1564-1616) здивував усю Європу своєю творчістю. Написані майже чотири століття тому, його твори вважають вершиною художньої культури доби Відродження. 154 сонети, 2 поеми, 10 історичних хронік, 37 п’єс дотепер вражають читацьку і глядацьку аудиторію палкими почуттями й багатством думки. Найкращі театри світу вважають за честь ставити шекспірівські п’єси, а найвидатніші актори — грати в них. Твори Шекспіра перевидають, перекладають, ілюструють, екранізують, на них пишуть музику.

Один із примірників фоліо Шекспіра пролежав у бібліотеці Франції 200 років

Хто ж такий Шекспір? Що нам відомо про цього поета і драматурга? Оскільки ані за життя, ані по смерті митця не було написано жодного його життєпису.

Дата народження Шекспіра приблизна: її визначили за датою хрещення (26 квітня 1564 року), яка зафіксована у книзі парафіяльної церкви Св. Трійці провінційного містечка Стретфорд-на-Ейвоні. Оскільки традиційно дитину хрестили третього дня, то дату народження поета вважають 23 квітня.

Батько поета — Джон Шекспір — виготовляв шкіряні рукавички і торгував лісом, бавовною, зерном. Він був доволі впливовою й авторитетною людиною в місті. Його обрали членом муніципальної ради, потім міським головою, пізніше мировим суддею в містечку Стретфорд-на-Ейвоні. Дружина Джона Шекспіра, Мері, походила з роду заможного землевласника Роберта Ардена. У родині Шекспірів було восьмеро дітей, щоправда, лише п’ятеро дожили до дорослого віку. Найстаршим серед них був Вільям.

Вільям Шекспір

Існує думка, що Вільяма Шекспіра віддали до стретфордської «граматичної школи», яку майбутній поет відвідував протягом семи років. У школах такого типу учні навчалися безкоштовно, а освіта мала здебільшого гуманітарний характер: навчали основ грецької і латинської мов, знайомили з античною міфологією, історією літератури, студіювали логіку й риторику. Тож не дивно, що у творах Шекспіра чимало афоризмів, крилатих висловів відомих класиків.

У вісімнадцятирічному віці Вільям Шекспір одружився з донькою заможного селянина Анною Гетвей, яка була старшою від нього на вісім років. Анна народила Шекспірові доньку Сьюзен та двійнят Джудіт і Гамнета.

Будинок, де народився Шекспір. Стретфорд-на-Ейвоні

Акторська кар’єра Шекспіра розпочалася, ймовірно, у театрі «Троянда» десь наприкінці 80-х років, а згодом йому довелося попрацювати і в інших театрах. Як актор Вільям Шекспір не відзначався ані високою майстерністю, ані великими здібностями: грав здебільшого другорядні ролі (відомо, що у власних п’єсах він зіграв привида батька Гамлета і старого слугу Адама в комедії «Як вам це сподобається»). Перші згадки про Шекспіра-драматурга з’являються у 1592 році. З часом він став головним драматургом трупи. Його п’єси значно посприяли тому, аби справи театру пішли вгору. Згодом Шекспір став одним зі співвласників нового театру «Глобус», із яким пов’язана уся подальша творча діяльність митця. Емблемою «Глобуса» було зображення Геркулеса, який тримає на своїх плечах земну кулю. На фасаді напис: «Увесь світ — театр».

23 квітня — подвійне велике свято в Англії — день народження Вільяма Шекспіра (1564) і день Святого Георгія — покровителя Англії. На жаль, доля розпорядилася так, що в цей самий день, усього через 52 роки життя (1616), великий англійський поет помер. Обидві ці події відбулися в Стретфорді-на-Ейвоні. І тепер щороку представники цілого світу приїжджають сюди, щоб узяти участь у пам'ятних заходах.

Пам'ятник Вільяму Шекспіру в Лондоні

На цей час поет був уже досить заможною людиною, придбав для своєї родини один із найкращих будинків у Стретфорді, утілив у життя заповітну мрію свого батька — отримав дворянський титул і право на родинний герб.

За час свого співробітництва з трупою «Слуги лорда-камергера» Шекспір писав у середньому по дві п’єси на рік. У 1612 році Шекспір раптом ліквідував свої справи у Лондоні й оселився в Стретфорді, де купив будинок і жив як справжній джентльмен.

У 1613 році завершується творча біографія Шекспіра. Саме тоді під час прем’єри шекспірівської п’єси «Генріх VIII» у театрі сталася пожежа. Іскра від сценічного пострілу влучила в солом’яний дах театру. Жертв не було, але будівля згоріла. Так згорів театр, на сцені якого протягом майже 15 років перемагали й зазнавали поразок, закохувалися та страждали, раділи життю й гинули сотні шекспірівських героїв. Вважають, що пожежа знищила й рукописи Шекспірівських п’єс.

Кадр із фільму «Анонім», присвяченого «шекспірівському питанню»

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Після Шекспіра не залишилося жодного листа, жодного рукопису, жодного поетичного послання друзям. Рідкісними історичними цінностями вважаються знайдені кілька його підписів — на заповіті, на свідченнях у судовій справі та на документах, пов'язаних із купівлею будинку.

Невідомий автор. Так званий Чандосівський портрет, у якому традиційно бачать Шекспіра. 1610 р.

Цей факт став причиною багатьох домислів ще у XVIII ст. — постало так зване «шекспірівське питання». Першою поставила під сумнів авторство відомих творів американська дослідниця Делія Бекон. Вона була переконана, що такі шедеври, як «Ромео і Джульєтта» та «Гамлет», не могла створити малоосвічена людина, яким би талантом її не наділила природа. Шекспір не мав навіть власної бібліотеки! Твори Вільяма Шекспіра художньо довершені, їхній автор був ерудованим, досконало знав історію й культуру європейських країн і народів. Делія Бекон висунула перше припущення щодо авторства творів Шекспіра — це Френсіс Бекон, відомий англійський філософ і політик кінця XVI — початку XVII ст.

Дослідники літератури припускають, що дебют молодого автора з «Комедією помилок» та історичними хроніками «Генріх VI» та «Річард III» був досить вдалим. Свідчення тому — слова недруга поета Роберта Ґріна: «З походження справжній селюк — на всі руки майстер, він вважає себе єдиною людиною в Англії, здатною потрясати нашою сценою». Імовірно, тут міститься натяк на прізвище Шекспіра, яке в перекладі означає «той, хто потрясає списом».

Далі гіпотез було досить багато. Істинним автором називали літераторів Бена Джонсона і Кристофера Марлоу, графів Ретленда, Дербі, Ессекса, Оксфорда, графиню Пемброк, мореплавця-пірата сера Вальтера Ролея і навіть королеву Єлизавету І та її кузена лорда-камергера Генрі Хансдона. Названо було близько 60 осіб. Наукові дискусії тривають і досі. Наприкінці XX ст. з’явилося ще одне ім’я можливого автора — лорд Саутгемптон.

Справді, є підстави для таких припущень. У творах Шекспіра міститься енциклопедична інформація з географії та історії не лише Англії, а й Франції, Італії, Іспанії, Давньої Греції та Давнього Риму. Автор демонструє прекрасні знання з юриспруденції та медицини, військової справи та мореплавства. Мовою творів Шекспіра в ті часи говорили лише представники вищих суспільних верств. Чи могла людина з початковою освітою, яка не володіла іноземними мовами, не брала участі в морських походах і військових подіях, так детально зображувати невідомі їй події, факти, деталі?

До сьогодні у Стретфорді працює меморіальний театр, у якому ставлять лише п'єси Вільяма Шекспіра. Театр збирає шанувальників творчості відомого драматурга з усіх куточків світу.

Але існують також аргументи на захист Шекспіра. Зокрема драматургію, як свідчать історичні факти, не вважали серйозним мистецтвом, а п’єси не мали цінності, тому їх не друкували і рукописів не зберігали. Вищі кола в Англії з цікавістю ставилися до театру, тому часто запрошували до себе різні трупи. Зокрема, із графом Едмундом Спенсером Шекспір навіть товаришував. Тобто, він мав можливість на власні очі бачити життя аристократів.

Та як би там не було, Шекспір давно став міфом світової культури. Його п’єси «Гамлет», «Король Лір», «Ромео і Джульетта», «Макбет», «Буря» та інші твори — одні з найважливіших текстів для людства в різні епохи, від XVII ст. до наших днів.

Творча спадщина Шекспіра

У сучасній науці прийнято поділяти творчість Шекспіра на три періоди.

У перший період творчості Шекспір написав сонети і поеми, кращі комедії («Приборкання непокірної», «Сон літньої ночі», «Венеціанський купець», «Віндзорські жартівниці», «Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч»), дев’ять із десяти хронік («Річард III», «Генріх IV» та ін.), трагедії «Ромео і Джульєтта» та «Юлій Цезар».

У другий період творчості — чотири «великі трагедії»: «Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Макбет», «античні драми» («Антоній і Клеопатра» та ін.). Саме ці твори прославили Великого Барда (так часто називають Шекспіра шанувальники його творчості).

Барди — середньовічні професійні поети, які у своїх творах прославляли подвиги героїв. В Україні «бардами» у XX столітті стали називати самодіяльних поетів та виконавців авторської пісні.

У третій період — три трагікомедії (зокрема, «Буря»).

Трагікомедія «Буря» надихнула композитора Людвіга ван Бетховена на створення фортепіанної сонати «Апасіоната».

Про те, що Шекспір був видатним поетом, свідчить поетична мова героїв його п’єс, прекрасний білий вірш його трагедій. Неабияким багатством і красномовністю вирізняються сонети, написані ще молодим автором.

Тонкий психологізм і майстерність Шекспіра у відтворенні почуттів були високо оцінені сучасниками, які називали його «англійським Овідієм».

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Існує думка, що Шекспір почав писати сонети у 80-х роках XVI ст. Перший видавець «Сонетів» Томас Торп у присвяті до книжки позначив ініціалами «W.H.» якогось чоловіка, котрому сонети «завдячують своєю появою». Але досі літературознавці не з’ясували, чиє ім’я приховане за цими літерами. Одні твердять, що то був впливовий покровитель Шекспіра граф Пембрук (William Herbert), інші наполягають, що граф Саутгемптон (Henry Wriothesley), якому раніше автор присвятив свої поеми. Існує припущення, що це ініціали видавця Вільяма Голла (William Hall), який звернув увагу Томаса Торпа на сонети Шекспіра.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Розкажіть, що вам відомо про історію та культуру Англії часів Шекспіра.
• 2. Поясніть, як і чому називалася епоха, у яку жив і творив Вільям Шекспір.
• 3. Розкрийте основну тему творів англійських гуманістів. Мотивуйте її популярність.
• 4. Укажіть, який вид мистецтва був найбільш популярним у часи Шекспіра.
• 5. Систематизуйте свої знання про античний і шекспірівський театр у таблиці:

	Античний театр	Шекспірівський театр
Спільне
Відмінне

• 6. Опишіть англійський театр часів Шекспіра. Що в ньому з’явилося нового порівняно з античним театром? Розгляньте малюнок-реконструкцію театру «Глобус» на с. 190. Де саме розташовувалися партер, галереї, сцена? Поміркуйте, у яких частинах театру розміщувалися глядачі.
• 7. Схарактеризуйте становище актора в театрі часів Шекспіра.
• 8. Перекажіть загальновідомі факти про життя і творчість Шекспіра. Які з них вас особливо вразили? Чому?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

• 1. Об’єднайтеся в пари. Прочитайте аргументи за та проти авторства Шекспіра. Подискутуйте про те, який аргумент ви ще могли б додати. Підготуйте захист свого припущення.
• 2. Об’єднайтеся в групи. Складіть перелік документальних і художніх фільмів про життя і творчість Вільяма Шекспіра, перегляньте один із них і презентуйте його учням класу.