Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

3.2.5. Омар Хайям

Учений і поет Омар Хайям (1048-1132) народився на сході Ірану. Повне його ім’я — Гіяс ед-Дін Абу-ль-Фатх Омар ібн Ібрахім ель-Хайямі ен-Найсабурі. Ед-Дін («допомога віри») — традиційне ім’я поважного вченого, Абу-ль-Фатх Омар ібн Ібрахім — власне ім’я Хайяма, ен-Найсабурі («нішапурський») — свідчить про походження з міста Нішапура. Поетичний псевдонім «Хайям» (у перекладі з арабської — «той, хто майструє намети») говорить про те, що він народився у родині ремісників.

Омар Хайям

Точну дату народження Хайяма — 18 травня 1048 року — вдалося вирахувати завдяки його гороскопу, який зберігся до наших днів.

Завдяки блискучим здібностям і феноменальній пам’яті Омар Хайям здобув енциклопедичні знання. З дитинства він знав напам’ять Коран, цікавився математикою, астрономією і навіть філософією. Освіту Хайям спершу здобував у Нішапурському медресе — релігійній школі, яка мала в той час славу аристократичного навчального закладу, де готували чиновників до державної служби. Він блискуче закінчив курс мусульманського права і медицини й отримав кваліфікацію лікаря. Проте його зацікавила математика, він вивчав твори арабських і грецьких математиків, зокрема Архімеда та Евкліда. За переказами, під чає епідемії шістнадцятирічний Хайям втратив батьків, продав дім і майстерню з виготовлення наметів і вирушив до Самарканда. Там він спочатку став учнем одного з медресе, та настільки вразив усіх своєю вченістю під час диспутів, що його зробили вчителем. Уже в юності Омар Хайям здобув знання з багатьох наук: математики, історії, філософії та вивчив іноземні мови, зокрема грецьку та латину.

Коли йому виповнилося 20 років, Омар Хайям приїхав до Бухари. Там він прожив кілька років, працюючи в книгосховищах. За цей час молодий науковець написав кілька фундаментальних трактатів з математики.

Медресе — вищий навчальний заклад у мусульман.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Перший математичний трактат Хайяма мав назву «Трактат про докази проблем з алгебри». Наступну математичну працю — «Труднощі в арифметиці» — було присвячено методу знаходження коренів будь-якого ступеня із цілих чисел, а в основі його методу лежала формула, що пізніше одержала назву «біном Ньютона». У «Трактаті про тлумачення темних положень Евкліда» Хайям розглядає ірраціональні числа. Крім цього, Хайяма цікавили питання про паралельні лінії, безмежність та устрій Усесвіту.

Омар Хайям вивчав, крім математики, астрономію, хімію, архітектуру, історію, твори грецьких та східних філософів.

Наукою Омар Хайям займався всюди, де б не жив: при дворі сельджуцького султана, при дворі караханідського принца, при дворі бухарського еміра. Його вважали найавторитетнішим астрологом свого часу, найвпливовіші люди Сходу консультувалися з ним. Розмовляючи з Хайямом, бухарський емір на знак особливої пошани садовив його поруч із собою на трон. Омар Хайям — один із небагатьох учених світу, за життя удостоєний багатьох почесних титулів: цар філософів Сходу і Заходу, знавець грецької мови, доказ істини, учений муж століття.

Планетарій імені Омара Хайяма в Нішапурі, Іран

У двадцятип’ятирічному віці Омара Хайяма запросили в Ісхафан (сьогодні місто в Ірані) до двору султана Малік-Шаха, правителя турків-сельджуків. Він став духовним наставником правителя, тобто імамом. Султан зібрав найкращих астрономів у Ісфаханській обсерваторії, одній з найбільших у ті часи. Він призначив Омара Хайяма керувати обсерваторією. Хайям пропрацював тут два десятиліття. Він розробив найточніший у світі календар, досконаліший від нині діючих, зокрема й григоріанського, яким користуються європейці з XVI ст. Сучасні вчені вважають календарну реформу Хайяма великим досягненням.

Мавзолей Омара Хайяма в Нішапурі, Іран

До нашого часу дійшли тільки вісім з численних наукових праць ученого — з філософії, медицини, математики й астрономії. Наукова спадщина цього східного мислителя є непересічною й досі залишається помітною сторінкою в історії світової цивілізації.

Останні роки життя Омар Хайям мешкав у місті Нішапур, викладав у медресе і спілкувався тільки з вузьким колом учнів, друзів і послідовників. Він зажив слави крамольного філософа-вільнодумця.

Про останні години життя Омара Хайяма відомо з розповіді його родича. Одного разу під час читання «Книги про зцілення» Ібн Сіни (Авіценни) Хайям, якому було вже за 80 років, відчув наближення смерті. Він закрив фоліант, покликав своїх близьких і учнів, склав заповіт, виконав молитву й промовив: «Боже! Тобі відомо, що я пізнав Тебе в міру своїх сил. Вибач мене, моє знання — це шлях до тебе». І з цими словами на вустах помер.

Поховали Омара Хайяма в місті Hішапуpi.

Поезія Омара Хайяма

Доля розпорядилася так, що поет став відомий світу лише понад сім століть після того, як жив і творив. Європа ознайомилася з творчістю поета Омара Хайяма тільки у XIX ст. завдяки Едварду Фітцджеральду, який 1859 року видав «Рубайят Омара Хайяма». У 24-сторінковій книжечці було вміщено 100 рубаї, які перекладач розмістив так, що перші чотиривірші звучали життєрадісно, проте далі радість поступалася місцем розчаруванню. Це створювало враження плину життя і творчості. Рубаї Омара Хайяма викликали захоплення не тільки в Європі, а й в Америці. Виникла мода на східну поезію, особливо на форму чотиривірша — рубаї. Хайяма перекладали романськими і слов’янськими мовами, переспівували.

Скільки рубаї написав Омар Хайям, точно не відомо. Думки дослідників різняться: одні стверджують, що близько 400, інші — що майже 2000. Достеменно відомо, що поет — автор близько ста рубаї, вміщених у найстарішому на сьогодні (1207) рукописному збірнику.

Хоча відомий мислитель і вчений середньовічного Сходу Омар Хайям залишив по собі наукові дослідження, у світі його знають більше як поета. Він писав свої вірші на полях наукових праць, схоже, ставився до них як до хобі у вільні від розв’язання серйозних задач хвилини. На відміну від наукових трактатів, Хайям за життя ніколи не видавав рубаї. Проте саме вони принесли йому славу й безсмертя, адже кожний поетичний твір — це справжня маленька поема, де розкрито багатий внутрішній світ автора.

Зображення Омара Хайяма в англійській книзі перекладача-іраніста Едварда Фітцджеральда

Дивовижні рубаї Хайяма й сьогодні викликають захоплення щирістю почуттів, філософською глибиною, лаконічністю, поєднанням простоти форми з оригінальністю та сміливістю думки.

Омар Хайям знаходив вічне у швидкоплинному буденному житті. Короткі чотиривірші поета спонукають до роздумів, запрошують до діалогу, а іноді й до суперечки, змушують розмірковувати та спостерігати, вони зривають маски з лицемірів і святенників, викривають пройдисвітів, висміюють забобони, насміхаються з удаваного благочестя. Один з його біографів справедливо написав, що вірші поета «жалять, як змії».

Та попри це поезія Хайяма сповнена гуманізму. Поет високо цінує людину, захоплюється її розумом, надихає на звершення, допомагає звільнитися від духовного рабства. Тільки вільній людині, на думку митця, відкриються закони природи й таємниці Всесвіту.

Рубаї Омара Хайяма спонукають і нас замислитися: ким ми є у безмежному світі; що потрібно цінувати у швидкоплинному житті; як слід поводитися з тими, хто поруч; спілкуванню з ким варто надавати перевагу; що таке щастя; як розрізняти добро і зло; а також над багатьма іншими питаннями, на які іноді так важко знайти відповіді.

Поезія Омара Хайяма — це сповідь допитливої і сміливої духом людини, яка намагалася жити повним життям і протестувала проти всього, що гнітило та обмежувало її на землі. Його твори люблять і читають у багатьох країнах світу.

Люблять читати вірші Омара Хайяма і в Україні. Українською мовою рубаї Омара Хайяма перекладали Агатангел Кримський, Василь Мисик, Дмитро Павличко, Микола Цибенко та інші.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

Рубаї

Весь оцей небозвід видається мені

Мов великий ліхтар із вогнем в вишині,

Той вогонь наче сонце, а світ — ніби сцена,

Ми — немовби танцюючі тіні смішні.

Якби Творцем я був, я б ці коловоротні

Мінливі небеса, у світові, безодні

Повергнув без жалю й такі створив, щоб завжди

Могли сповнятися бажання благородні.

Недоброзичливість ніколи не могла

Узяти верх; до злих вертались їх діла.

Я зичу благ тобі — ти зла мені бажаєш:

Ти благ не діждешся, я не побачу зла!

Торував я до мудрості сотні доріг.

Міркував про незвідане й спати не міг.

Сімдесят я прожив. І що встигнув збагнути?

Що нічого збагнути, я, власне, не зміг.

Сотні літ я готовий палати в огні.

То не пекло, що сниться мені уві сні.

Я боюся нікчем; розмовляти із ними —

Ще страшнішим від смерті здається мені.

По розлуці — до тебе лечу з усіх сил,

Тільки б вітер нещадний не збив моїх крил.

Я сліди твої, наче святиню, шукаю.

Ти яскрава красою, мов сотні світил.

Ілюстрації Павла Буніна. XX ст.

Ти для мене була — як зоря золота.

Ти померла — й обсіла мене самота.

Тільки разом ми знали, як жити на світі.

Що без тебе цей світ і його суєта?

Дні весело збувай: свіжіша від тюльпана,

Хай дівчина тобі всміхається кохана!

Бо незабаром смерть, як чорна буря, зірве

Сорочку днів твоїх, як пелюстки з тюльпана!

Де спочинок тривожним думкам віднайти?

Де той шлях, що вінчає кінець суєти?

О, нехай хоч надія була б: мов стеблина,

Через тисячу літ з-під землі прорости!

Пам'ятник Омару Хайяму в Ашгабаді, Туркменістан

І юних, і старих — всіх поглинає час,

І невеликий нам дається днів запас.

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,

Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.

У кого кожний день в запасі півкоржа,

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.

Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,

Ще жодному із нас не підживляв надій:

Де знайде зігнуту під тягарем людину,

Іще один тягар він накидає їй.

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.

Якби мені до рук — скрижалі Долі,

Я розписав би їх по власній волі!

Із світу вигнав би всі смутки, болі,

Чолом небес досяг, не жив би долі!

О, вислухай мене, найкращий друже мій!

На небеса хисткі не покладай надій!

Присядь у закутку вдоволення малим

І стеж за іграми на сцені світовій!

Переклад Василя Мисика

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Що ви дізналися з розповіді про життя і творчість Омара Хайяма?
• 2. Поміркуйте, що найбільше здивувало вас у біографії Хайяма.
• 3. Проаналізуйте, що нового вніс Омар Хайям у тематику рубаї.
• 4. Багато століть Хайям був відомий як математик, фізик та астроном. Яке видання творів зробило ім’я вченого відомим у світовій поезії?
• 5. Наведіть цитати з рубаї Хайяма, які справили на вас найбільше враження.
• 6. Спробуйте пояснити, чому видатний учений здобув світову славу як поет.
• 7. Поміркуйте, що приваблює людей різних часів, країн і культур у творах Хайяма.
• 8. Розгляньте ілюстрації художника-графіка Павла Буніна до рубаї. Чи відповідають вони, на вашу думку, духу поезії Хайяма?
• 9. Вивчіть напам’ять два-три рубаї Омара Хайяма, підготуйте виразне читання їх у класі.