3.2. Середньовічна поезія Сходу

3.2.1. Особливості розвитку китайської поезії епохи Тан

У III столітті розпалася китайська імперія Хань через народні повстання та нашестя кочівників із півночі. На чотири століття Китай перестав бути єдиним, не припинялися міжусобні війни, але китайська культура зуміла асимілювати прибульців і перетворити їх у «справжніх» китайців. Об’єднання відбулося за часів правління династії Тан (618-907), коли Китай став гігантською централізованою державою, найбільшою в світі. За три століття епохи Тан небаченого розквіту досягли науки й мистецтва, зокрема поезія.

Вишукана, аристократична за формою, барвиста за стилем і неглибока за змістом лірика попередньої доби вже не відповідала демократичним настроям танського часу. За часів правління династії Тан як у політиці, так і в літературі з’явилися вихідці із сімей збіднілих землевласників. Вони виросли на лоні природи, зберігали міцні зв’язки з селянством. Уважно придивляючись до природного життя, вони прагнули простоти форми і глибини поетичної думки. Характерна особливість китайської поезії того часу — психологічний паралелізм, паралельне зображення природи і почуттів людини. Природа давала поштовх натхненню китайських поетів, вони шукали в ній асоціації зі своїм душевним станом. Провідна ознака лірики епохи Тан — простота й відкритість почуттів.

У пейзажній ліриці, яка виникла в Китаї в добу Середньовіччя, людина і природа наче зливаються в єдине ціле, найменші зміни в природі відлунюють у поетичних рядках несподіваними образами, метафорами, порівняннями.

Попри новаторський характер, танська поезія зберегла традиційні теми й мотиви: митців хвилювали ті самі піднесені почуття, ті самі пори року, ріки й гори, та все це набуло нового осмислення.

У китайській поезії цієї доби розвивалися два основні жанри — ші і ци.

Янь Лібень. Імператор та придворні. VII ст.

Ші — вірш із дворядковою строфою, де кожен рядок складається з чотирьох, п’яти або семи слів із цезурою (паузою) або після другого знака (у рядку з чотирьох або п’яти слів), або після четвертого (у рядку із семи слів). Ліричну форму ші й досі використовують китайські поети.

Характерна ознака віршів у формі ци, які з’явились у VIII столітті, — музикальність, бо вони створювалися на певну мелодію. Спочатку тематикою ци були особисті переживання поетів, проте згодом коло сюжетів і мотивів значно розширилося.

В епоху Тан китайська поезія досягла небувалого розквіту, у ній з’явилися ясність і вишуканість стилю, чітка окресленість образів, гармонія пропорцій. У творах цього часу можна знайти і живе дихання природи, і злет думки, і буяння фантазії. Для багатьох наступних поколінь поетів стали зразком легкість і довершена простота танських віршів.

Найкращими поетами епохи Тан визнані Лі Бо та Ду Фу.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Які хронологічні межі китайського Середньовіччя?
2. За часів якої династії у середньовічному Китаї відбувається посилений розвиток науки та мистецтва?
3. Розкрийте поняття психологічний паралелізм.
4. Назвіть основні жанри китайської середньовічної лірики.
5. Перерахуйте теми, характерні для танської поезії.
6. Які поети визнані найкращими поетами епохи Тан?

Зміст