2.1.5. Троянський цикл міфів

Найвідомішим циклом давньогрецьких героїчних міфів є троянський, де розповідається про історію Троянської війни — однієї з центральних подій у грецькій міфології.

Приводом до Троянської війни стала така подія: богиня Еріда (від грецьк. «еріс» — сварка) підкинула трьом жителькам Олімпу — Гері, Афіні й Афродіті — яблуко з написом «Найпрекраснішій». Богині посварилися (звідси вислів — яблуко розбрату). Розсудити сварку Зевс наказав Парісу, троянському царевичу. Паріс віддав яблуко Афродіті, яка пообіцяла йому кохання Єлени (Гелени) Прекрасної — дружини спартанського царя Менелая. Афродіта підговорила красуню Єлену втекти з Парісом до Трої.

Гвідо Рені. Паріс викрадає Єлену. XVII ст.

Менелай зібрав військо, призначив командувати ним свого брата Агамемнона і рушив на Трою.

У подіях під мурами Трої активну участь брали боги й богині: на боці греків — Гера та Афіна, на боці троянців — Афродіта, Аполлон, Артеміда й Арес. Спочатку греки намагалися мирно домовитись про повернення Єлени, але троянці не погодилися віддати красуню. Протягом дев’яти років грецькі війська тримали Трою в облозі. Головним героєм оборони Трої став Гектор, старший син Пріама.

Мати одного з учасників походу героя Ахілла, морська богиня Фетіда, скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала маленького Ахілла за п’яту, якої не торкнулися води Стікса.

Гектор загинув у поєдинку з Ахіллом, а сам Ахілл — від отруєної стріли Паріса, яка влучила йому в п’яту.

У переносному значенні ахіллесова п'ята — слабке, вразливе місце.

З допомогою славнозвісного троянського коня греки перемогли троянців.

У переносному значенні троянський кінь — це обманні дії, дар ворогу з метою його згубити.

За порадою хитромудрого Одіссея греки збудували величезного дерев’яного коня, всередині якого сховалися воїни. Грецьке військо відпливло на своїх кораблях, зробивши вигляд, що знімають облогу Трої. Не послухавшись перестороги жерця Лаокоона, троянці перенесли коня в місто, зруйнувавши частину оборонної стіни. Вночі воїни вийшли з черева коня й відкрили ворота грецькому війську, яке повернулося під стіни Трої.

Троянський кінь

Стіни Трої, які неможливо було зруйнувати, побудували Посейдон та Аполлон. Цар Трої Лаомедонт обіцяв богам винагороду за роботу, проте не заплатив. Боги розгнівалися та прокляли Трою, тому вона була приречена на загибель. У Троянській війні вціліли тільки Анхіз та Еней, які були не з роду Лаомедонта. Анхіза та Енея зображено на сторінках «Енеїди» Вергілія та «Енеїди» Івана Котляревського.

Храм Аполлона в Дельфах

Розповіді про Троянську війну стали невичерпним джерелом для літератури й мистецтва. Вони лягли в основу поем Гомера «Іліада» й «Одіссея», окремі епізоди Троянської війни згадують старогрецькі трагіки («Троянка» Еврипіда); у Римі про Троянську війну писали Енній, Вергілій («Енеїда»). У літературі нового часу до троянських міфів зверталися Джованні Боккаччо, Жан Жироду, Вільям Шекспір, Леся Українка та інші.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Про що йдеться у троянському циклі міфів? Поясніть назву циклу.
2. Назвіть причину Троянської війни.
3. Яким був вибір Паріса?
4. Поміркуйте, чи вірили давні греки в долю й у можливість її оминути. Як це описано в міфах?

Зміст