Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

2.1.3. Міфологія та епос

Абстрактні поняття — природа, небо, життя, смерть, мораль, час, родові зв’язки — первісна людина уявляла собі у вигляді живих істот і їхніх стосунків між собою. Так з’явилися міфи.

Теорія літератури

Героїчний епос (від грецьк. ίπος — слово, розповідь) — героїчна оповідь про минуле народу, у якій прославляються розум, сила, мужність і відданість батьківщині.

До героїчного епосу належать: слов’янські билини, індійські поеми «Махабхарата» і «Рамаяна», давньогрецькі поеми Гомера «Іліада» і «Одіссея» тощо.

Міф передав багато своїх особливостей епосу й казці. Від казки походить новела, а від епосу — лицарський роман. Так риси давньої словесності видозмінювалися від жанру до жанру впродовж усієї історії літератури.

Міф — це оповідь, заснована на традиціях, легендах або фактах, яка пояснює звичаї і обряди, розкриває історію походження світу і людей, природи і тварин, предметів і явищ за участю надприродних істот — богів, демонів, героїв. Свого часу міф заміняв наукові знання і був основою світогляду.

Казка — розповідний народнопоетичний або писемно-літературний твір розважального та повчального характеру про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.

І казка, і міф передаються від покоління до покоління. Проте на казках, на відміну від міфів, не будується світогляд.

Міфологія існувала у кожного народу на початку його історії. Але грецька міфологія дійшла до нас найповніше. За уявленням греків, на вершині гори Олімп жили безсмертні боги: громовержець Зевс, його дружина — охоронниця шлюбу богиня Гера, богиня родючості й землеробства — Деметра, бог мистецтв — Аполлон, богиня краси й кохання — Афродіта, богиня мудрості — Афіна Паллада, бог війни — Арес, бог ремесел — Гефест. У лісах ховалися німфи, у струмках жили наяди, на галявинах тішилися смішні сатири — чоловіки з довгими кінськими хвостами і цапиними ногами, а в лісовій печері дрімав сам бог природи — Пан.

На час появи писемності словесне мистецтво пройшло довгий і складний шлях, у ньому накопичився запас сюжетів та образів, мотивів та ідей, ритмів і рим, різноманітних художніх засобів. Людина поступово вчилася стежити не тільки за тим, що сказано, але й за тим, як саме сказано.

ВИСОКА ПОЛИЧКА

Гора Парнас — легендарне місце перебування Аполлона та дев'яти муз (дочок Зевса і богині пам'яті Мнемосіни). Біля підніжжя Парнасу було розташоване місто Дельфи, де у храмі Аполлона пророкував знаменитий оракул. Музи — богині мистецтва й науки. Кліо — покровителька історії, Талія — муза комедії, Мельпомена — трагедії, Евтерпа — ліричної поезії, Ерато — любовної лірики, Терпсихора — танцю, Полігімнія — красномовства, Калліопа — епічної поезії й науки, Уранія — астрономії.

У переносному значенні

Парнас — світ поезії,

муза — натхнення, творчість.

Нікола Пуссен. Аполлон і музи. XVII ст.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

  • 1. Які давньогрецькі міфи ви пам’ятаєте?
  • 2. Пригадайте фразеологізми, які мають міфологічне походження.