Зарубіжна література. 8 клас. Кадоб’янська

Розділ 2. Античність

Античність — це узагальнена назва історичної епохи, культури та духовних досягнень двох народів — стародавніх греків та римлян, які мешкали в Середземномор’ї у І тисячолітті до нашої ери та на її початку. Слово античність походить від латинського слова стародавній. Започаткували античну культуру греки, потім їхні традиції продовжили римляни. У добу античності давні греки та римляни заклали підвалини всього європейського мистецтва.

Антична література виробила майже всі жанри літератури нового часу, велика частина з яких і нині зберегла свої античні, головним чином грецькі назви: епічна поема та ідилія, трагедія і комедія, ода, елегія, сатира (латинське) й епіграма, різні види історичної оповіді та ораторської мови.

Коли ви читатимете Данте, Шекспіра, Сервантеса, письменників епохи класицизму й бароко, ви знову й знову будете знаходити відгомін творів античного мистецтва, повертатися думками до джерел, витоків нової європейської культури — золотої доби античності.

Справді, Ars longa — мистецтво вічне...

Опрацювавши розділ «Античність», ви:

ознайомитеся з Античністю як культурною та літературною добою;

дізнаєтеся про особливо популярні в Давній Греції та Давньому Римі роди і жанри літератури;

розкриєте для себе концепцію людини і світу в античному мистецтві;

довідаєтеся про основні цикли давньогрецьких міфів;

зможете оцінити художнє втілення історичних подій в давньогрецькому епосі;

відкриєте для себе внутрішній світ античних поетів;

складете уявлення про античний театр;

з’ясуєте вплив античності на розвиток світової культури і літератури.

2.1. Антична культура

Життя сучасного європейця нерозривно пов’язано з античною культурою. Алфавіт української та інших слов’янських мов оснований на грецькому алфавіті. Алфавіт романських мов (зокрема англійської, німецької, французької та інших західноєвропейських мов) — на латинському алфавіті стародавніх римлян. Чимало слів у всіх європейських мовах грецького чи латинського походження: школа, ліцей, гімназія, академія, клас, директор, стадіон, література, географія, фізика, політика тощо. Серед власних імен більшість — грецького та латинського походження: Тетяна, Віктор, Олександр, Петро.

До наших днів збереглася грецька назва Дніпра — Борисфен, руїни міст, зведених греками і римлянами. Це — Ольвія неподалік Одеси, Херсонес поблизу Севастополя, Пантікапей біля Керчі.

2.1.1. Хронологічні межі Античності: Х—ІХ ст. до н. е. — V ст. н. е.

Основні етапи розвитку античної літератури:

Перший етап — архаїка (від грецьк. αρχαίος — стародавній) — від найдавніших часів до VII ст. до н. е.

Найвизначніші пам’ятки цього періоду — «Іліада» та «Одіссея» Гомера.

Другий етап — класика (від лат. classicus — взірцевий) — VII—IV до н. е.

Найвищого розвитку в цей період досягли лірична поезія (Тіртей і Сапфо), трагедія (Есхіл) і комедія (Аристофан), а також нелітературна проза (історіографія, філософія, красномовство).

Третій етап — еллінізм (від грецьк. hellen — грек) — III ст. до н. е. — початок нашої доби.

У цей період — час походів Олександра Македонського — грецька література поширювалася на завойовані землі. Громадянські та патріотичні теми у ній поступаються місцем сімейним і побутовим.

Четвертий етап — римський — І—ІІІ ст. н. е.

У цей період дістали розвиток художня та біографічна проза, ораторське мистецтво.

Історіографія — від грецьк. ίστορία (історія) — розповідь про минуле та грецьк. γραφω (графо) — пишу, галузь історичної науки.

Філософія — від грецьк φιλο (любов) та грецьк σοφία (мудрість), дослівно: любов до мудрості — наука, що містить систему поглядів на світ та людину.

Красномовство (риторика) — наука про способи викладення думки.