Зарубіжна література. 6 клас. Кадоб’янська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

7.4. Крістіне Нестлінґер. «Конрад, або Дитина з бляшанки»

Крістіне Нестлінґер

Крістіне Нестлінґер (нар. 1936 р.) — одна з найуспішніших австрійських авторок книжок для дітей та молоді.

Герої книг К. Нестлінґер — звичайні сучасні діти. Вони живуть не в ізольованому літературному світі, а по сусідству з нами, і, якщо подивитися навколо, їх напевно можна зустріти.

У персонажах Нестлінґер читачі впізнають самих себе: недосконалих, які помиляються, шукають вихід зі складних ситуацій, живуть звичним життям з його радощами і негараздами.

Крістіне Нестлінгер — лауреатка більш ніж 30 літературних премій, серед них — Медаль Ганса Крістіана Андерсена. У 2003 році К. Нестлінгер стала першим лауреатом премії пам’яті Астрід Ліндгрен.

Книги письменниці перекладені понад 38 мовами світу.

ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

1. Крістіне Нестлінґер закінчила середню школу з гуманітарним ухилом, потім навчалася у Віденській Академії мистецтв.

2. У молодості К. Нестлінґер ілюструвала книги для дорослих.

3. Свою першу книгу «Рудоволоса Фредеріка» Крістіне Нестлінґер склала в 1968 році і сама її ілюструвала. Книга вийшла в 1970 році, і письменниця отримала за неї літературну премію Фрідріха Бедекера.

Обкладинка українського видання

• ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Великою популярністю серед дітей, що люблять читати фантастику, користується книга Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки». Це своєрідна пародія на антигуманні прояви технічного прогресу і віра в неповторність кожної людини. Штучно створена дитина, яка живе згідно із закладеною в неї генетичною програмою, — карикатура на умовності і надумані цінності дорослих.

Українською повість переклав Євген Попович.

Ще в дитинстві Крістіне Нестлінґер придумала цю історію про дитину з консервної бляшанки, а написала її німецькою мовою у 1975 році.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

КОНРАД, АБО ДИТИНА З БЛЯШАНКИ

(Уривок)

Пані Берті Бартолотті сиділа в кріслі-гойдалці й снідала. Вона випила чотири чашки кави, з’їла три булочки з маслом і медом, двоє некруто зварених яєць, скибку чорного хліба з шинкою і сиром та скибку білого хліба з паштетом із гусячої печінки. Снідаючи, вона гойдалася, — бо крісло-гойдалка на те й зроблене, щоб у ньому гойдалися, — тому на її халаті з’явилися руді плями від кави й жовті від яєць. Крім того, їй за викот нападало повно крихт із булочок і хліба.

Пані Бартолотті підвелася й доти стрибала по кімнаті на одній нозі, доки всі крихти повитрушувалися з-під халата на підлогу. Тоді вона облизала липкі від меду пальці й сказала сама до себе:

— Ану, дитино моя, вмийся, перевдягнися і швидше берись до роботи!

Ілюстрація Анатолія Василенка

Пані Бартолотті завжди казала «дитино моя», коли розмовляла сама з собою. Свого часу, як вона справді була ще дитиною, до неї так завжди зверталася мати.

...Наостанці пані Бартолотті ще глянула в дзеркало над умивальником, хотіла побачити, яка вона тепер на вигляд, молода чи стара. Бо в неї були молоді й старі дні. Сьогодні їй випав молодий день, вона була задоволена своїм обличчям.

— Молодшою і не треба бути, а кращою і не можна, — схвально промурмотіла вона сама до себе.

Всі її зморшки навколо уст і навколо очей сховалися під шаром пудри.

Скільки їй було років, пані Бартолотті нікому не казала, тому ніхто й не знав цього. І тому вона була різного віку.

Її сусідка, старезна пані Маєр, коли заходила мова про пані Бартолотті, казала: «Молода пані Бартолотті». Онук старезної пані Маєр, малий Міхі, казав: «Стара пані Бартолотті». А пан Егон, який продавав у аптеці порошки, свічки та масті й на лобі в якого від читання безлічі рецептів пролягли дві гіркі зморшки, казав: «Берті Бартолотті — жінка в розповні сил!»

Надивившись на себе в дзеркалі, пані Бартолотті нарешті вернулася до кімнати. Вона знов сіла в крісло-гойдалку, запалила сигару й почала зважувати, що їй далі робити: чи взятися до праці, чи йти по закупи, чи, може, краще лягти ще раз у ліжко. Саме тієї миті, коли вона вирішила лягти в ліжко, в сінях почувся дзвоник. Дуже гучний і дуже довгий. Пані Бартолотті злякано здригнулася. Так дзвонили тільки листоноші, носії телеграм і пожежники.

Пані Бартолотті поклала сигару на блюдечко з квітчастим візерунком і пішла відчиняти двері. Вона сподівалася, що той, хто так гучно й довго дзвонив, виявиться носієм грошових переказів. Пані Бартолотті завжди чекала носія грошових переказів. Часом той справді приходив до неї і приносив гроші. Тисячу шилінгів, або дві тисячі, або навіть п’ять тисяч шилінгів. Залежно від того, який завбільшки був килим, що його пані Бартолотті продала.

Тоді на грошовому переказі стояло:

«ФІРМА БАРТОЛОТТІ Й КОМПАНІЯ

РУЧНЕ ТКАННЯ І РУЧНЕ ПЛЕТІННЯ»

«Фірма Бартолотті й компанія» — це й була пані Бартолотті. «Компанію» вона вигадала, щоб її візитка була показніша й солідніша.

Пані Бартолотті ткала найкращі і найбарвистіші в місті килими. Торговці килимами й торговці меблями, що продавали її вироби, завжди казали покупцям:

— Пані Бартолотті — мисткиня. Справжня мисткиня! Її килими — мистецькі твори. Тому вони такі дорогі!

Торговці килимами й торговці меблями правили за них утричі більше грошей, ніж самі платили пані Бартолотті, тому килими й були такі дорогі.

Той, хто так гучно й довго дзвонив, стоячи за дверима, не був носієм грошових переказів. Виявилося, що то носій посилок. Відсапуючись, витираючи піт з лоба, він показав на великий, обгорнений білим папером пакунок і мовив:

— Важкенний, хай йому біс. Кілограмів двадцять, не менше!

Потім носій посилок затяг пакунок через передпокій до кухні, пані Бартолотті розписалася на квитанції й дала йому п’ять шилінгів на чай. Носій посилок сказав:

— До побачення.

— До побачення, — відповіла пані Бартолотті й провела його до сінешніх дверей.

Тоді принесла з кімнати сигару, сіла на ослінчик перед великим білим пакунком, занурила пальці з блакитними полакованими нігтями в пофарбоване у білявий колір волосся, провела ними по шорстких пасмах і задумалася.

«Це не вовна, — міркувала вона. — Де там! Вона не така важка. Такий пакунок вовни важив би щонайбільше п’ять або шість кілограмів».

Пані Бартолотті підвелася, обійшла пакунок, шукаючи адреси відправника. Але не знайшла. Не знайшла вона її й тоді, коли, натужившись, перевернула пакунок, щоб поглянути на нього знизу...

Переклад із німецької Євгена Поповича

Україна і світ

В Україні Крістіне Нестлінґер знають за такими книжками: «Конрад, або Дитина з бляшанки» (переклад Є. Поповича), «Летіть, хрущі», «Пес іде у світ», «Начхати нам на огіркового короля», «Гном у голові» (переклад В. Василюка), «Обзивають мене Мурахоїдом» (переклад О. Мокровольського), «Маргаритко, моя квітко!» (переклад О. Сидор).

Діалог мистецтв

За повістю Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки» знято художній фільм (Німеччина, 1983 р., режисер Клаудія Шредер).

ІНТЕРНЕТ-СКАРБНИЧКА

1. Прочитайте повністю повість «Конрад, або Дитина з бляшанки» за покликанням у цифровому додатку до підручника (Покликання буде розміщено на платформі «Якість освіти»). Прокоментуйте, завдяки чому авторці вдалося передати атмосферу дружби і взаємоповаги між людьми.

2. Послухайте аудіокнигу «Конрад, або Дитина з бляшанки» за інтернет-джерелами. Розкажіть, чим захопило вас виконання твору майстринею художнього слова.

• ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

ЗНАЮ

1. Поділіться своїми враженнями про повість Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки».

2. Прокоментуйте, чи порадили б ви прочитати цей твір своїм одноліткам.

ДУМАЮ

3. Визначте тему повісті «Конрад, або Дитина з бляшанки».

4. Назвіть елементи фантастики в повісті.

5. Поміркуйте, яку роль відіграє гумор у повісті.

6. Розкрийте, які проблеми порушує авторка.

7. Схарактеризуйте головних героїв твору «Конрад, або Дитина з бляшанки».

8. Проаналізуйте, чого вчить повість.

СТВОРЮЮ

9. Укладіть стрічку подій у повісті.

10. Створіть буктрейлер до твору Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки».

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в групи і розробіть літературну гру «Упізнай героя за ключовими словами» за повістю Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки».