Зарубіжна література. 6 клас. Кадоб’янська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

7.3. Міхаель Енде. «Джим Ґудзик і машиніст Лукас»

Міхаель Андреас Гельмут Енде

Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929-1995) — класик німецької дитячої літератури, чиї твори перекладено майже на 50 мов. Він автор багатьох чудових книг, але саме історія про Джима Ґудзика та машиніста Лукаса принесла йому світову славу.

«Джим Ґудзик і машиніст Лукас» в усіх відношеннях непересічна книга, розвиток подій, персонажі в ній абсолютно непередбачувані. Негативні персонажі волею автора стають позитивними, проблеми вирішуються, герої досягають поставленої мети. Сюжет твору дуже динамічний, обставини магічно загадкові. Тут і дракони, і пірати, це просто скарб для тих, хто полюбляє пригоди.

Міхаель Енде неодноразово нагороджений найвищими преміями за різні твори.

ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

1. Міхаель закінчив вальдорфську школи в Штутгарті.

2. У молодості М. Енде працював театральним актором. Він активно писав вірші і п’єси, які сам ставив на сцені в Мюнхенській школі.

3. У 22 роки юнак залишив театральну діяльність, щоб цілковито присвятити себе літературі.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Наприкінці 1950-х років Міхаель Енде зустрівся зі своїм однокласником, який попросив «черкнути» кілька рядків для дитячої ілюстрованої книжки. Але замість короткої розповіді з-під пера Енде вийшов великий твір. Так були написані історії про Джима Ґудзика.

У першій книзі «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» ідеться про те, як мешканці крихітної Усландії отримали незвичайну посилку, у якій був... маленький хлопчик, названий згодом Джимом Ґудзиком. Коли Джим трохи підріс, він вирушив зі своїм найкращим другом машиністом Лукасом у далеку і, як виявилося, надзвичайно небезпечну мандрівку на паротяжці Еммі, яка вміє не тільки їздити по землі...

Книжки про пригоди Джима Ґудзика були перекладені 19 мовами, а в 1961-му і 1966- му роках за ними було створено радіовистави.

Обкладинка українського видання твору

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

ДЖИМ ҐУДЗИК І МАШИНІСТ ЛУКАС

(Уривок)

Країна, у якій жив Лукас-машиніст, називалася Усландія та була дуже маленькою.

Навіть виключно маленька порівняно з іншими країнами, Німеччиною, наприклад, чи з Африкою, чи з Китаєм. Будучи десь рази в два завбільшки нашої квартири, вона переважно складалася з гори з двома верхівками, одна нижча за іншу.

Гору оповивали усілякі дороги з малесенькими мостами та переїздами. Крім того, малося залізничне сполучення, вельми звивисте. Рейки вели крізь п’ять тунелів, вздовж та поперек прокладених крізь гору та дві її верхівки.

Були в Усландії, звісно, і будинки: один звичайний, а інший — із крамничкою. Ще до будинків відновилася маленька будівля залізничної станції, що стояла просто біля підніжжя гори. У ньому жив Лукас-машиніст. А наверху, на горі між двома верхівками, стояв замок. Так що країна була забудована ґрунтовно. Більше в неї нічого не вміщувалося.

Тут і далі ілюстрації Ф. Й. Тріппа

Так, ось що може бути важливим: поводитися там треба було обережно, щоб не порушити державний кордон, бо інакше миттєво промокли б ноги, адже Усландія була ще й островом.

Острів цей лежав посеред безкрайого океану, і хвилі, великі й маленькі, день та ніч поспіль, шиплячи, омивали усландські кордони. Іноді, щоправда, океан бував тихим і рівним, так що в ньому по ночах віддзеркалювався місяць, а вдень — сонце.

Кожного разу це було по-особливому красиво та святково, і Лукас-машиніст завжди присідав на берег та милувався. До речі, чому острів називався саме Усландією, нікому не відомо. Проте це напевно колись буде досліджено.

Отже, тут жили Лукас-машиніст та його особистий локомотив. Локомотив звали Еммою, це був добрий, хоча й, мабуть, дещо старомодний тендер. До того ж він був дещо товстуватий.

Лукас-машиніст був невисоким та дещо огрядним, і його анітрохи не хвилювало, вважається локомотив потрібного річчю чи ні. Він носив робочого комбінезона та кашкета із козирком.

Очі в Лукаса були сині, як небо над Усландією в сонячний день, а обличчі та руки — майже зовсім чорними від мастила та кіптяви. І хоча він щодня мився особливим милом для локомотивних машиністів, кіптява так і не сходила. Вона дуже глибоко в’їлася до його шкіри, тому що на роботі Лукас багато років заново бруднився щодня. Коли Лукас сміявся — а робив він це часто, було видно, як блищать його чудові білі зуби, якими він міг розколоти будь-який горіх. Крім того, Лукас носив у лівому вусі маленьку золоту сережку в формі кільця та палив коротеньку товсту люльку-носогрійку. Хоча Лукас не вирізнявся великим ростом, силою він володів неабиякою. Наприклад, якби він захотів, то залюбки зав’язав би залізного прутка на бантик. Але ніхто достеменно не знав, скільки в ньому сили, бо він любив мир та спокій, і йому було ні до чого цю силу показувати.

Кожного дня багато-багато разів їздив Лукас на своєму локомотиві на ім’я Емма звивистими рейками крізь п’ять тунелів з одного кінця острову до іншого та назад, і при цьому не відбувалося нічого, вартого згадки. Емма пихтіла та насвистувала від задоволення. Іноді Лукас теж насвистував якусь пісеньку, а потім вони свистіли дуетом, і лунало це дуже весело. Особливо в тунелях, адже там така гарна луна.

Крім Лукаса та локомотива на ім’я Емма в Усландії малося ще кілька жителів. Був там, наприклад, король, який управляв країною та жив у замку між двома верхівками. А звали його Альфонс За-Чверть-Дванадцятий, тому що він народився рівно об одинадцятій годині сорок п’ять хвилин.

У короля Альфонса За-Чверть-Дванадцятого було рівно два підданих — якщо не брати до уваги Лукаса, який, власне кажучи, був не підданий, а машиніст. Перший підданий був чоловік, і звали його пан Ермель. Пан Ермель носив шляпу із твердими полями і зі складаною парасолькою під пахвою частіше за все ходив на прогулянки. Жив він у найзвичайнісінькому будинку і не мав жодної певної професії. Тільки ходив гуляти. Він був перш за все підданим, і ним управляли. Іноді він розкривав свою парасольку, частіше тоді, коли йшов дощ. Ось і вся його історія.

Іншим підданим, а точніше підданою, була жінка, до того ж дуже-дуже мила, повна й кругленька, щоправда, не така товстушка, як локомотив на ім’я Емма. Щоки в неї були як два рум’яних яблука, і звали її пані Ваас. Через два «а». Можливо, що хтось із її предків був тугуватий на вухо, і люди прозвали його так, бо він увесь час перепитував, якщо чогось не розумів. Жила вона в будинку, де знаходилася крамниця. У крамниці продавалися всілякі потрібні речі, а саме: жувальна гумка, свіжі газети, шнурки для чобіт, молоко, устілки, вершкове масло, шпинат, напилки, цукор, батарейки для кишенькових ліхтариків, точилки для олівців, гаманці у формі маленьких шкіряних штанців, льодяники, сувеніри, універсальний клей, — коротше, все.

Щоправда, торгівля сувенірами йшла погано, тому що туристи до Усландії не приїжджали. Тільки пан Ермель іноді купував дещо, але переважно через люб’язність та через їхню дешевизну, а не тому, що вони дійсно були йому потрібні. Крім того, він полюбляв трохи потеревенити із пані Ваас.

Так, до речі, аби не забути: короля можна було побачити тільки в святкові дні, бо весь інший час він повинен був управляти. Але по святах рівно за чверть дванадцять він підходив до вікна та привітно махав рукою. Тоді його піддані раділи та підкидали у повітря шляпи, а Лукас дозволяв Еммі весело свиснути. Потому всі пригощалися морозивом, у звичайні свята — ванільним, а в особливо урочисті дні — полуничним. Морозиво король замовляв у пані Ваас, вона була майстринею з його приготування.

Життя в Усландії протікало спокійно, але одного разу — так, отут і починається наша справжня історія.

Переклад із німецької Ігоря Андрущенка

Ігор Андрущенко

Ігор Андрущенко (нар. 1971 р.) — український перекладач. 1993 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Працював журналістом, нині — на творчій роботі. Автор численних перекладів із німецької, польської, англійської мов.

Діалог мистецтв

У 2018 році в Німеччині було знято пригодницький фільм «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» за однойменним твором Міхаеля Енде.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

ЗНАЮ

1. Поділіться своїми враженнями про повість Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

ДУМАЮ

2. Визначте тему повісті «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

3. Назвіть казкові елементи в повісті.

4. Поміркуйте, яку роль відіграє гумор у повісті.

5. Розкрийте, які проблеми піднімає автор у повісті.

6. Схарактеризуйте головних героїв твору «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

7. Проаналізуйте, чого вчить повість.

СТВОРЮЮ

8. Укладіть стрічку подій у повісті.

9. Створіть буктрейлер до твору Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

• ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся в групи розробіть літературну гру «Упізнай героя за ключовими словами» за повістю М. Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

• ІНТЕРНЕТ-СКАРБНИЧКА

Послухайте аудіокнигу «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» за посиланням у цифровому додатку до підручника (Покликання буде розміщено на платформі «Якість освіти»). Прокоментуйте, чим вам сподобалося виконання твору майстром художнього слова.