Зарубіжна література. 5 клас. Кадоб’янська

2.3. Льюїс Керрол (1832-1898). «Аліса в Країні Див»

Книжка «Аліса в Країні Див» англійського письменника Льюїса Керрола — шедевр дитячої літератури. Ще за життя автора твір перевидавався понад тридцять разів. Герої книжки — Капелюшник, Солоний Заєць, Чеширський Кіт та інші стали улюбленими для багатьох поколінь юних читачів і їхніх батьків, тому твір ось уже понад 150 років читають в усьому світі дорослі та діти. Цитати з нього довгі роки використовують як прислів’я або приказки.

Псевдонім — ім'я, яке використовує людина замість справжнього (даного при народженні, зафіксованого в документах) у своїй творчості.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Справжнє ім’я Льюїса Керрола — Чарлз Лютвідж Доджсон. Своє справжнє ім’я письменник переклав латиною, а потім отримане ім’я Carolus Ludovicus знову переклав англійською й переставив слова місцями. Так з’явився його псевдонім Lewis Carroll.

Льюїс Керрол. Фото XIX ст.

Льюїса Керрола називають найзагадковішим письменником Англії. У його особистості поєдналося непоєднуване: математик і письменник, священник і фотограф, філософ і великий друг дітей. Його сучасники завжди дивувалися, чому цей дорослий чоловік у темній рясі священнослужителя скрізь носив із собою фотокамеру? Чому він так багато часу проводить із дітьми, бере участь у їхніх забавках? А Льюїс Керрол не тільки вигадував для дітей цікаві ігри й головоломки. Він водночас розмірковував про світ дітей і дорослих, про поняття «правильне» та «неправильне», свободу й обов’язок, і створював у своїй уяві казковий світ, у якому не було ніяких обмежень.

Сестри Лідделл. Справа — Аліса. Фото Л. Керролла, XIX ст.

Історія «Аліси в Країні Див» з’явилася цілком випадково. Улітку 1862 р. Чарлз Доджсон вирушив на човнову прогулянку Темзою з трьома доньками свого друга, ректора Ліддела, тринадцятирічною Лоріною, десятирічною Алісою і восьмирічною Едіт. Щоб розважити дітей, Доджсон розповів їм казку-імпровізацію.

Імпровізація (від лат. improvisus — непередбачений) — створення художнього твору без попередньої підготовки.

«Аліса в Країні Див» — це повість-казка. Щоб правильно зрозуміти її, важливо мати на увазі, що ця книжка з'явилася на світ випадково. Автор вільно фантазував, нічого не бажаючи цим сказати читачеві і не маючи на увазі ніяких розгадок. Керроллівська фантазія дивовижна тим, що елементи реального життя перемішані у ній із вигадкою, тому в її персонажах перша слухацька аудиторія легко вгадувала себе, оповідача, спільних знайомих, звичні місця і ситуації. Тож упродовж читання вільно фантазуйте, будьте уважними і допитливими!

Дівчатка наполегливо просили казку записати. На це пішов певний час, оскільки Чарлз вимогливо ставився до своєї роботи, до того ж він хотів створити гарно ілюстровану книжку і запросив найкращого на той час художника Джона Тенієла. «Пригоди Аліси в Країні Див» вийшли під кінець 1865 року, підписані псевдонімом Льюїс Керролл. «Аліса» несподівано отримала неймовірний успіх, і згодом, в 1871 році, з’явилась «Аліса у Задзеркаллі».

Вирушаймо у чарівний світ Льюїса Керрола!

У повісті-казці «Аліса в Країні Див» розповідається про дівчинку на ім'я Аліса, яка потрапляє крізь кролячу нору у казковий світ, населений дивними істотами. Навіть якщо ви ніколи не читали про пригоди Аліси, ви напевно знайомі з цією історією хоча б у загальних рисах, адже казку поклали в основу безлічі фільмів, серіалів, мультфільмів, коміксів і комп'ютерних ігор.

Діалог мистецтв

На основі казок про Алісу створено близько десяти екранізацій, два аніме, п’ять відеоігор і тисячі театральних постановок.

Мультфільм «Аліса в Країні Чудес», створений компанією Болта Діснея у 1951 році, дубльований українською мовою у 2018 році.

Постер до мультфільму «Аліса в Країні Чудес», 1951 р.

Україна і світ

Для українських читачів «Алісу в Країні Див» у різних виданнях з англійської переклали Галина Бушина, Валентин Корнієнко, Володимир Панченко, Вікторія Наріжна.

Книжка виходила з ілюстраціями наших художниць Яни Гавриш, Євгенії Гапчинської та художників Олега Ліпченка, Владислава Єрка та інших.

ЦІКАВО ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

• 1. Льюїс Керрол був невтомним фантазером і дотепним жартівником, винахідником розваг і розіграшів. За це його уславили як «короля нісенітниць».
• 2. Льюїс Керрол захоплювався вигадуванням різноманітних ігор — математичних, логічних, мовних.
• 3. Значне місце у житті Чарлза Лютвіджа Доджсона займали шахи. Він активно цікавився важливими подіями шахового життя, сам грав у шахи та вчив грати дітей.
• 4. Одним із захоплень Льюїса Керрола була фотографія. У наші дні він визнаний одним із кращих фотографів-портретистів свого часу.
• 5. Керрол був також чудовим ілюстратором і створив 38 малюнків для «Аліси в Країні Див».
• 6. У захваті від книжок Льюїса Керрола була й тогочасна англійська королева Вікторія.
• 7. Саме повість-казка Льюїса Керолла дала поштовх до розвитку літератури фентезі.
• 8. На честь Березневого зайця, Капелюшника, Казна-Що-Не-Черепаха, Білого Кролика та Алісиної кішки — Діни названо астероїди.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

АЛІСА В КРАЇНІ ДИВ

(Скорочено)

Розділ перший

Униз і вглиб кролячою норою

Аліса тяжко занудьгувала, сидячи на березі без діла. Разів зо два зазирнула вона до книжки, яку читала її сестра, але не знайшла там ні малюнків, ні розмов.

— Чого варта книжка без малюнків та розмов? — зітхнула Аліса.

Вона сиділа й думала (наскільки це можливо у спеку, коли туманіє голова й злипаються повіки), піти чи не піти нарвати квіток — це ж бо така втіха сплести собі з них віночок...

Аж тут повз неї промайнув Кролик — білий, з рожевими очима. Диво, звісно, невелике, як не дивина було й почути, що Кролик бубонить собі під ніс:

— Ой лишенько, лишенько, як я забарився!

(Згадуючи про це опісля, вона подумала, що мала б таки здивуватися, але тієї миті все видавалося цілком звичайним.) Та коли Кролик раптом добув із нагрудної кишеньки годинника й, зиркнувши на нього, поспішив далі, Аліса схопилася на ноги: зроду-віку ще не траплявся їй Кролик із нагрудною кишенькою та ще й при годиннику.

Ілюстрація На Юн By, Корея, XX ст.

Аж тремтячи з цікавості, вона кинулася за ним навздогін — і, на щастя, ще встигла помітити, як він гулькнув у велику кролячу нору під живоплотом.

Аліса з розгону пірнула слідом за Кроликом.

Униз, униз, униз... От би падати так до безкінечності!

— Цікаво, скільки миль я вже пролетіла? — міркувала Аліса вголос. Мабуть, уже й до центру Землі недалеко...

— А що, як я провалюся наскрізь? Ото буде кумедно — вигулькнути серед людей, що ходять униз головою!..

Коли це враз — гу-гуп! — і вона опинилася на купі хмизу й сухого листя: політ закінчено!

Аліса нітрохи не забилась і швиденько схопилася на ноги. Підвела голову догори — там усе тонуло в темряві; зате попереду виднів ще один довгий коридор, і в ньому миготіла, швидко віддаляючись, постать Білого Кролика. Гаятись не можна було й хвилини — Аліса як вітер помчала за ним і ще встигла почути, як він проказав, звертаючи за ріг:

— Ох, бідні мої вушка! Мої вусики! Як же я запізнююсь!

Здавалося, він був зовсім близько, та коли Аліса й собі звернула за ріг, за Кроликом і слід пропав, а вона опинилася в довгому низькому коридорі, освітленому рядочком підвішених до стелі ламп.

Довкола було багато дверей, але всі позамикані. Аліса пройшла коридором з одного боку, вернулася з протилежного (дорогою вона торгала усі двері поспіль), і тепер сумно брела серединою, розмірковуючи, як же їй звідси вибратися.

Раптом Аліса наштовхнулася на маленький триногий столик, весь із суцільного скла. На ньому не було нічого, опріч¹ крихітного золотого ключика, й Алісі відразу спало на думку, що це, мабуть, ключ від котрихось дверей. Та ба! Чи то замки були завеликі, а чи ключик замалий — у кожному разі він не підходив до жодних дверей. Однак за другим обходом вона раптом нагледіла маленьку завісочку, якої не помітила спершу, а за нею — дверцята заввишки з п’ятнадцять дюймів². Вона засунула золотого ключика в замок і-о, радість! — він підійшов!

¹ Опріч — крім, окрім.

² Один дюйм дорівнює 2,54 см.

Дверцята відчинилися у вузесенький прохід, мало що більший за мишачу нору. Аліса стала навколішки й угледіла в глибині небаченої краси сад. І так їй закортіло вибратися з цього темного коридору між оті барвисті квітники та прохолодні водограї! Проте у дверцята не пролазила навіть її голова.

«А якби й пролізла, — подумала бідолашна Аліса, — то який у тому сенс? Кому потрібна голова без плечей. Якби ж то я могла складатись, як підзорна труба! Я напевно склалася б, аби лиш знаття, з якого кінця почати».

Збагнувши, що біля дверцят вона нічого не вистоїть, Аліса повернулася до столика — не без надії знайти там якогось іншого ключа чи бодай інструкцію для тих, хто хоче скластися, як підзорна труба.

Цього разу на столику вона вгледіла маленьку пляшечку з прив’язаним до шийки папірцем, де гарними великими літерами було видрукувано: «ВИПИЙ МЕНЕ». Коли тобі пропонують «Випий мене» — це, звісно, чудово, але мудра маленька Аліса не збиралася діяти зопалу.

— Ні, — сказала вона собі, — спочатку я гляну, чи нема тут де напису «Отрута».

Проте на цій пляшечці такого напису не було, тож Аліса таки відважилася з неї надсьорбнути. Виявилося, що це доволі смачно (як пиріг з вишнями, заварний крем, ананас, смажена індичка, іриски й гарячі грінки разом узяті), й Аліса хильцем спорожнила пляшечку.

— Цікаве відчуття! — мовила Аліса. — Здається, я стягуюсь, як підзорна труба.

І справді: тепер вона заледве сягала десяти дюймів і аж проясніла на думку, що такий зріст дасть їй, нарешті, змогу пройти крізь дверцята в той чарівний садок. Та, про всяк випадок, вона перечекала ще кілька хвилин, аби мати певність, що більше не зменшується (це й досі її трохи бентежило).

Упевнившись, що з нею нічого більше не діється, вона вирішила мерщій податися до саду. Бідна Аліса!.. Біля дверцят вона похопилася, що забула золотого ключика, а коли вернула до столика, то зрозуміла, що тепер до ключика їй не дотягтися. Вона виразно бачила його знизу крізь скло і навіть пробувала вилізти вгору по ніжці, але ніжка була заслизька. Натомившись від марних зусиль, бідолашка сіла й заплакала.

— Годі! Сльозами тут не поможеш! — наказала вона сама собі. — Раджу тобі зараз же перестати!

Аж ось її погляд упав на невеличку скляну скриньку під столом: вона відкрила її й побачила там малесеньке тістечко, на якому красувалися викладені смородинками слова: «З’ЇЖ МЕНЕ».

— А що ж, і з’їм! — промовила Аліса. — І коли від того побільшаю, то дістану ключа, а здрібнію ще дужче, то просунуся під дверцятами. Так чи інак, а в садок я потраплю однаково.

Притиснувши долоню до маківки голови, щоб відчувати, в якому напрямку росте, Аліса, на превеликий свій подив, виявила, що зріст її не змінився. Певна річ, так зазвичай і буває, коли їси тістечка, проте Аліса вже настільки звикла до суцільних дивовиж, що коли життя знову пішло своїм звичаєм, воно здалося їй нудним і дурним.

Тож вона відкусила ще шматочок і незабаром доїла все тістечко.

Переклад з англійської Валентина Корнієнка

ВАЛЕНТИН КОРНІЄНКО — український перекладач з англійської, польської, чеської; член Національної спілки письменників України. Завдяки його праці ми читаємо книжки Льюїса Керрола («Пригоди Аліси у Дивокраї», «Аліса у Задзеркаллі», «Аліса для малят») українською мовою.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

ЗНАЮ

• 1. Поясніть, чим приваблює вас сюжет, вигаданий Льюїсом Керролом.
• 2. Схарактеризуйте, якою ви побачили Алісу в повісті-казці Льюїса Керрола. Розкажіть, що в ній приваблює вас як читачів/читачок.
• 3. Ознайомтеся з ілюстраціями, вміщеними в цифровому додатку до підручнику. Виберіть із них ті, що найбільше вам сподобалися, і підготуйте усну розповідь про зображених на них дійових осіб.

Портрет (франц. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей.

ДУМАЮ

• 4. Поміркуйте, що спонукало Алісу «з розгону пірнути слідом за Кроликом»: цікавість, нудьга чи книжка «без малюнків і розмов»?
• 5. Доберіть факти (події, персонажі, предмети), які підтверджують, що дівчинка через кролячу нору потрапила в чарівний світ.
• 6. Розкажіть, яку роль у чарівному світі виконує Білий Кролик. Для відповіді скористайтеся своїми знаннями про помічників і провідників у відомих вам чарівних казках.
• 7. Змоделюйте кролячу нору з прочитаного тексту. У роботі використайте свої знання з природничих наук про моделювання.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

• Об’єднайтеся в пари і прослухайте продовження повісті-казки Льюїса Керрола «Аліса в Країні Див» з аудіокниги. Прокоментуйте, чим вам сподобалося художнє читання твору.

Про подальші пригоди Аліси читайте онлайн

СТВОРЮЮ

• Намалюйте карту знань «Маршрут подорожі Аліси». Кожен пункт маршруту позначте назвою відповідного розділу розділів із книги. Поряд із кожним пунктом перерахуйте казкових персонажів, яких зустріла Аліса. Поясніть, хто з них вас найбільше здивував.

• Об’єднайтеся в групи та укладіть «Правила життя Чеширського Кота» за зразком:

— У тебе є два варіанти: один приведе тебе до щастя, інший — до божевілля. Моя тобі порада — не оступися.

— Коли дорога є загадкою, спробуй крокувати навмання. Мчи за вітром.

— Збирай все корисне, що знайдеш. Крім байдужості і невігластва.

Прокоментуйте ті правила, у формулюванні яких ви використали власний позитивний досвід.

Ілюстрація Р. Меттьюза

ПРОБУЄМОСЯ НА РОЛЬ

Спробуйте себе в ролі рекламних агента/агентки екранізацій творів Льюїса Керолла.

• Для цього перегляньте фільм «Аліса в Країні Чудес» («Alice in Wonderland») або мультфільм «Аліса в Країні Чудес» («Alice in Wonderland»).

• Створіть висловлення з двома аргументами про те, чим один з них вам сподобався та презентуйте його однокласникам і однокласницям.

• Проаналізуйте, який наведений вами аргумент найбільше зацікавив аудиторію і чому.

• Сформулюйте висновок про свої вміння добирати аргументи.

Постер фільму «Аліса в Країні Чудес», 2010 р.

Деякі персонажі з повісті-казки Льюїса Керрола «Аліса в Країні Див» «перекочували» у книжку «Аліса в Задзеркаллі». Якщо вас цікавить, які історії трапляються з уже відомими персонажами, то прочитайте другу книжку і простежте, які зміни відбулися з ними та з Алісою.

Обкладинка українського видання творів Льюїса Керолла, 2017 р.