Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Кадоб’янська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

3.7.1 Життя і творчість Анни Ахматової

Анна Андріївна Ахматова (справжнє прізвище Горенко) народилася 23 червня 1889 року в передмісті Одеси.

Прабабуся Анни по материнській лінії вела рід від татарського хана Ахмата; тому юна письменниця пізніше візьме собі псевдонім Ахматова.

Анна Ахматова в юності

Родина Гумільових

До шістнадцяти років Анна зростала в Царському Селі, куди переїхала сім’я. Мотиви Царського села і Пушкіна відчутні в усій її творчості.

Перший вірш Ахматова написала в одинадцять років. Училася вона в Царськосельській Маріїнській жіночій гімназії. На Святвечір 1903 року Анна Горенко познайомилася з гімназистом Миколою Гумільовим і стала постійним адресатом його віршів.

Після розлучення батьків в 1905 році Ахматова разом із матір’ю переїхала до Євпаторії, пізніше до Києва. Вона закінчила Фундуклеївську гімназію в Києві, після чого вступила на юридичне відділення Київських вищих жіночих курсів.

Увесь цей час вона листувалася з Гумільовим, який виїхав до Парижа. Навесні 1910 року Анна Ахматова погодилася стати його дружиною. Подружжя обвінчалося в Києві, медовий місяць минув у Парижі.

Уже перша збірка віршів «Вечір» (1912), попри скромний тираж у триста примірників, принесла Анні Ахматовій славу. Збірку було випущено «Цехом поетів» — об’єднанням поетів-акмеїстів.

Першого жовтня 1912 року в Парижі в Ахматової народився син Лев, майбутній історик та етнолог.

Друга збірка поетеси «Чотки» виходить у березні 1914 року накладом тисяча примірників. А в серпні Микола Гумільов добровольцем іде на фронт.

Збірка «Чотки» принесла Ахматовій всеросійську славу. Її було перевидано сім разів — величезний успіх для поета-початківця.

У вересні 1917 року вийшла третя збірка поезій Ахматової «Біла зграя».

У 1918 році почалася масова еміграція. За кордон виїжджають найближчі до Ахматової люди, але сама вона залишається вірною своїй країні.

У квітні 1918 року Анна Ахматова розлучилася з Миколою Гумільовим, а восени вдруге вийшла заміж за вченого-сходознавця, поета і перекладача Володимира Шилейка, з яким прожила недовго.

Анна Ахматова. Фото 1946 р.

1921 рік — тяжкий період у житті поетеси. Помирає Блок, розстріляно Гумільова. Цього року Ахматова випускає дві збірки: «Подорожник» (у квітні, ще до трагічних подій) і «Anno Domini» — у жовтні. Наприкінці 1922 року Анна Ахматова стала дружиною мистецтвознавця Миколи Пуніна.

У 1924 році нові вірші Ахматової публікуються востаннє перед п’ятнадцятирічною перервою. її виключають зі Спілки письменників.

Десять років Ахматова практично не писала віршів. Вона вивчала творчість Пушкіна, займалася перекладами. Восени 1935 року практично одночасно були заарештовані Микола Пунін і Лев Гумільов. Ахматова звертається з листом про полегшення долі чоловіка та сина до Сталіна. Цього разу сталося диво — 3 листопада Миколу Пуніна і Льва Гумільова звільнили. Тоді ж поетеса почала роботу над поемою «Реквієм» (1935—1940).

У березні 1938 року знову заарештовують Льва Гумільова і засуджують на п’ять років таборів.

Ім’я Анни Ахматової повертається в літературу тільки в 1939 році. Її приймають до Спілки письменників, у 1940 році виходить її збірка із шести книг.

Під час війни поетеса була в евакуації в Ташкенті. Вірш Ахматової «Мужність» був опублікований у газеті «Правда» в березні 1942 року.

У 1943 році закінчився термін заслання Льва Гумільова. Він добровольцем, як колись його батько, пішов на фронт. У травні 1944-го вийшла ташкентська збірка віршів Ахматової.

Поетеса вилетіла до Москви, потім повернулася до Ленінграда. Вона їздила на Ленінградський фронт із читанням віршів, потім відбувся її творчий вечір у Москві, у Ленінграді, і всюди тріумф. І раптом

14 серпня — Постанова ЦК про журнали «Звезда» і «Ленінград», на творчість Ахматової, як чужу ідеологічно, накладено анафему. У зв’язку з цією постановою не вийшли із друку вже підготовлені поетичні збірки, Ахматову знову виключили зі Спілки письменників.

У серпні 1949 року знову заарештовано Миколу Пуніна, а в листопаді — Льва Гумільова (цього разу його засуджено на десять років таборів).

У січні 1951 року Ахматову відновлено у Спілці письменників. У травні у поетеси стався перший інфаркт. У 1953 році прийшла звістка про смерть Пуніна у Воркутинському таборі.

Після смерті Сталіна почалася нова епоха. Повернувся з табору Лев Гумільов. У 1963 році Ахматова закінчила свій підсумковий твір —

«Поему без героя», над якою вона працювала понад двадцять років і яка ніби підбиває підсумки подій XX століття.

Тільки 8 грудня 1964 року Анна Ахматова вперше записала на папері «Реквієм». У 1965 році було видано збірку поетеси «Біг часу».

Анни Ахматової не стало 5 березня 1966 року.

Анна Ахматова і Україна

1989 року у зв'язку зі 100-річчям від дня народження Анни Ахматової в Шелехівській Слобідці відкрито музей поетеси.

Родовід Анни Ахматової (Ганни Горенко) тісно пов’язаний з Україною. За словами поетеси, батько її був родом із козацької старшини. Дід по материнській ліній був начальником канцелярії при київському генерал-губернаторі Бібікові і брав активну участь у благоустрої Києва. Вийшовши у відставку, оселився в Україні, де були розташовані його помістя.

У дитинстві Ахматова кожне літо проводила під Севастополем. В Україні є місце, яке можна вважати «родовим гніздом» Горенків: це Шелехівська Слобідка на Поділлі. Недалеко від цих місць розташувався маєток діда Анни Андріївни Еразма Івановича Стогова.

Значне місце в житті Ахматової посідають київські сторінки. З Києвом пов’язано чимало її поетичних рядків.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.