Українська література. 5 клас. Качак

Оксана Сайко

(1976 р. н.)

На запитання «Яким ви уявляєте свого читача: його стиль, звички, інтереси, вподобання?» сучасна письменниця Оксана Сайко відповіла: «Таким же, якими є герої моїх оповідань. Вони різні за своїми звичками й інтересами, як і різні за своїми характерами й типажами. Вони здатні на якісь кумедні витівки, відчайдушні пригоди, але й вчинки, коли потрібна допомога, рішучість у прийнятті позитивного рішення в складних ситуаціях. Звісно, вони іноді помиляються, бувають у чомусь байдужими й не надто добре чинять. Але ж хіба з нами теж так не бувало? З часом вони можуть збагнути свою помилку й чомусь навчитися. Хай навіть вони приходять до того не відразу. Насамперед вони прагнуть розуміння своїх однолітків і дорослих, шукають самовираження» .

Чи впізнаєте в цьому описі себе? Якщо так, то в чому саме?

Оксана Сайко зростала серед книжок. Родинну бібліотеку ще давно почав збирати її дідусь, а під впливом розповідей старших і сама почала вигадувати різні історії. «Перші свої історії малювала, коли ще не вміла писати... А по-справжньому дар прийшов у 11-річному віці, коли просто так взяла до рук зошита, без жодної ідеї та думки, і почала писати, не знаючи, що напишу за хвилю. Історія та уява самі вели мене, наче щось керувало мною, а я цьому корилася. Так за один вечір була написана перша моя повість на 24 сторінки “Таємниця старого будинку”», — таким був її дебют у літературі.

Оксана Сайко народилася 1 січня 1976 року в містечку Скалат на Тернопіллі в родині лікарів. У дитинстві мріяла стати журналісткою. Після закінчення Львівського державного медичного коледжу навчалася у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Працювала в редакціях періодичних видань. Захоплюється оперою, класичною музикою, театром. Багато подорожує. Часто їздить у бабусине село, з яким пов’язані найкращі спогади з дитинства.

Драматичні події, проблеми й пригоди, захоплення й вибір — цю панораму життя сучасних дітей Оксана Сайко описує в оповіданнях збірки «Новенька та інші історії». Ситуація, навколо якої розгортається сюжет оповідання «Гаманець», нагадує події оповідання «Украла» Бориса Грінченка, але то різні історії.

Як ви думаєте, у чому відмінність оповідань Оксани Сайко і Бориса Грінченка?

Динамічний сюжет оповідання Оксани Сайко передає емоційну напругу ситуації, яка сталася в трамвайчику. А далі — моральний вибір на користь добра чи зла. Головна героїня Іванка була за крок до здійснення своєї мрії, але готова відмовитися від неї заради інших дітей. Її вчинок — прояв розуміння, прощення, співчуття й готовності прийти на допомогу.

Гаманець

(Оповідання)

Весна завжди непомітно і якось навіть зненацька переходить у літо. Ніби ще вчора вмивали вікна травневі дощі, сумувало в калюжах небо і вітер приносив вологу прохолоду, а сьогодні сонце яскраве, майже спекотне, а небо — блакитне-блакитне, без жодної хмаринки... І листя на деревах — того молодого зеленого кольору, що буває тільки на початку літа. Тепло, гарно... Здається, цим юним літнім теплом просякнуте все довкола: і повітря, і вулиці, і будинки, і обличчя людей... Вигулькнувши з-за рогу вулички з насадженими вздовж каштанами, задзеленчав трамвай, наближаючись до зупинки біля скверу, ніби запрошуючи прокататися.

Іванка стрибає на підніжку. Настрій у неї чудовий. За успішне закінчення школи батько дав їй гроші на ролики, про які вона стільки мріяла! Мружачи очі від сонця, Іванка усміхалася думці, що тепер-ось у неї будуть ролики, ще кращі, ніж в Галки з їхнього двору... За якихось півгодини у крамниці фірмового спортивного одягу вона знову приміряє їх для годиться, ще раз поглянувши в дзеркало, і зразу ж купить. На мить вона вкотре вже уявила собі, як взуває ці блискучі шнуровані червоні черевики з коліщатами, що так пасуватимуть до її червоних улюблених бриджів! Вона уявила, як гасатиме вуличками села, куди за два тижні поїде до бабусі на канікули, а за нею бігатимуть хлопчаки, не приховуючи свого захоплення. І серед них той зарозумілий Андрій, що полюбляє хизуватися своїм мопедом. Може, він захоче її прокатати, але вона відмовиться. Нехай катає свою Олену, за якою упадав минулого літа. І що він у ній знайшов? Цибата, худа, вся у веснянках... От, мабуть, теж помре із заздрощів, коли побачить її в тих червоних роликах і бриджах, що так їй до лиця! Уявивши собі це, Іванка захихотіла з утіхи.

Людей у трамвай набилось багато, був саме час обіду. Галаслива літня жінка розпочала сварку, бо якийсь добродій боляче став їй на ногу. Хтось наче ненароком штовхнув Іванку, а відтак близько притулився до неї, наліг плечем, притиснувши до стояка, потягнув, наче зачепившись, за спортивну сумку. Та на це Іванка не звернула уваги — ніщо не могло потьмарити цього гарного, майже літнього дня.

— Дайте вийти! Дайте вийти! — почула над вухом дзвінкий дівчачий голос.

Іванка інтуїтивно схопилась за сумку й помітила, що «блискавка» розстебнута, сягнула в неї рукою. «Гаманець!» — обпекла одна-єдина думка, від якої Іванка аж спітніла. Так і є, поцупили гаманець. Трамвай наближався до зупинки. Коротко стрижена дівчина швидко пробиралася до виходу.

— Дайте вийти! Дайте вийти! — лунав її дзвінкий голос. «Вона!» — здогадалась Іванка. Миттю схопившись, вистрибнула з трамваю і кинулася за нею. «Головне, її не сполохати», — промайнула ще одна думка. Але та, обернувшись, зрозуміла, що її переслідують, і кинулась бігти. «Е ні, не втечеш!» — злоба додавала Іванці сили та впевненості. Крім того, вона завжди була першою в класі з фізкультури, а надто у легкій атлетиці. Провулок, ще один провулок, ще один, вузенький заїзд, за яким постали незугарні старі будинки... Ще трохи... Дотягнувшись рукою, Іванка схопила її за светра. Якийсь момент, спинившись, вони мовчки дивилися одна на одну, важко дихаючи. Схоже, вони були ровесницями. Злодійці теж було не більше тринадцяти. Старі потерті джинси, светр з чужого плеча, з надто довгими рукавами... Очі її горіли диким вогнем, у всій її поставі відчувалася навіженість та відчайдушність. Іванці здалося, що вона зараз побіжить знову, втече, загубившись у лабіринті будинків, і тоді плакали її грошики разом з роликами.

Ілюстрація Наталки Гайди та Назара Гайдучика

— Не чіпай мене! Гірше буде! Поб’ю!.. — раптом пронизливо заверещала дівчинка, ніби отямившись, намагаючись надати своєму голосу погрозливішого тону.

— Віддай гаманець! — звеліла Іванка. — Негайно, злодійко!

— Це я злодійка? — обурилася дівчинка. — Ну я ж тебе зараз!..

Вона щосили штовхнула Іванку, але та, схопивши, вивернула їй руку.

— Гей, Ритко, чого ви там не поділили? — гукнула їм якась жінка з балкону. — Ходи, забереш свого Івася. Вешталася десь увесь день!.. От так сестричка...

— Цить... сусідка... — зашепотіла Ритка, потягнувши Іванку далі від будинку, гукнувши жінці: — Зараз заберу, пані Галю!

Важко зітхнувши, вона витягла з кишені своїх джинсів гаманця і простягнула Іванці.

— На, забирай. Ніяка я не злодійка. Я краду дуже рідко, в тих, хто має гроші, і не для себе, а для брата. Він маленький, два рочки... Йому так хочеться якогось цукерка чи іграшки... А ми самі, без мами. Вже півроку, як померла... Сусіди помагають, годують нас. А от грошей бракує... їх не так просто добути. Часом хтось із жалощів підкине кілька гривень, але нечасто. Є тут такий дядько Любко, він усім пиякам в борг дає, а мені не любить давати, бо довго не віддаю, та й горілки в нього не купую... Правда, тітка з Італії надсилала якісь гроші пані Галі, що нас пильнує, але вони пішли на те, щоб нас до інтернату не забрали, та й в пані Галі ще своїх двоє дітей, вона ніде не працює, а дядько Ігор п’є, іноді й з хати виносить на пляшку... Але нічого... За тиждень мене обіцяли влаштувати на лоток торгувати всякою городиною. Там можна заробити. А за місяць приїде тітка з Італії і забере нас до себе... Але нащо я тобі все це розказую? Тобі не зрозуміти...

— Послухай, — враз заговорила Іванка, — якщо тобі так потрібні гроші, візьми їх. Мої ролики зачекають, — і вона простягнула дівчинці гаманець.

— Що?.. — не повірила Ритка.

— Візьми. А хочеш, я тобі їх позичу?

— Що? Справді позичиш? — втішилася Ритка, беручи гаманець.

— Їх досить, і вистачить, поки не приїде твоя тітка.

— Яка ж ти класна! — Ритка обійняла її. — Я віддам їх тобі, обіцяю! Ти віриш мені?

Іванка кивнула:

— Так... У мене теж немає мами...

Іванка прямувала вулицею, наповненою майже літом, не поспішаючи поверталася додому, в глибокій задумі. Вона думала про те, що могла би бути на місці Ритки, якби не батько, завдяки якому вона ніколи не знала, що таке нестатки, що таке чогось не мати. Вона важко зітхнула. І що ж то тепер придумати, щоб Андрій звернув на неї увагу? Без роликів буде важко, але вона все одно щось придумає. Може, попросить його навчити її їздити на мопеді? Усі дівчата бояться, і Олена теж, а вона ні...

Батько був уже вдома. Біля їхнього під’їзду стояв його новенький джип. Ще з порога гукнув:

— Ну, як там ролики? Задоволена покупкою?

— Я не купила їх, тату.

— Чому? Ти потратила гроші на щось інше?

— Так, — відказала Іванка, — на щось набагато важливіше, ніж ролики!

Запитання і завдання за матеріалом, який вивчаєте

1. Яким було дитинство Оксани Сайко?

2. Що вплинуло на її захоплення літературою?

3. Якими були перші літературні спроби Оксани Сайко?

Завдання щодо аналізу жанрово-змістових, мовних особливостей твору, характеристики героїв

4. Виразно прочитайте оповідання «Гаманець». Визначте тему і коло проблем твору.

5. Складіть розширений план оповідання.

6. Схематично відтворіть розвиток подій у творі, позначте на цій лінії елементи композиції (зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку).

7. У чому полягає драматизм сюжету оповідання «Гаманець»? Які емоції у вас викликав цей твір?

8. Проаналізуйте проблеми добра і зла, морального вибору героїв в оповіданні. Як ви вважаєте, чи правильно вчинила Іванка, коли запропонувала Ритці гаманець? Чи вона вагалася при цьому? Підтвердьте свою думку цитатами.

9. Створіть діаграму Венна і визначте спільні та відмінні риси Іванки і Ритки. Використовуючи цитати з оповідання, зауважте їхні соціальний статус, риси характеру, портретні описи.

Інтерактивні, ігрові та проєктні завдання для роботи в парах, групах

10. Попрацюйте у групах. Порівняйте оповідання Бориса Грінченка і Оксани Сайко, заповнивши таблицю за зразком:

Борис Грінченко «Украла»

Спільні ознаки

Оксана Сайко «Гаманець»

Тема

Сюжет

Композиція

Герої/героїні

Причина крадіжки

Поведінка інших персонажів

Вирішення проблеми і моральний вибір героїв/героїнь

Творчі завдання та завдання щодо практичного застосування набутих знань

11. Уявіть, що в таку ситуацію, як головна героїня твору, втрапили ви. Як би вчинили на місці Іванки?

12. Напишіть електронного листа чи повідомлення в соцмережах авторці оповідання й висловіть свої враження від прочитаного.

Завдання для розгляду твору в мистецькому контексті та з урахуванням міжпредметних зв’язків

13. Розгляньте ілюстрацію до оповідання, створену художниками Наталкою Гайдою та Назаром Гайдучиком. Якого епізоду вона стосується? Як ви визначили, де Іванка, а де Ритка?

Домашнє завдання

1. Створіть відеопрезентацію оповідання «Гаманець» Оксани Сайко й розмістіть її на сайті шкільної бібліотеки або підготуйте буклет і презентуйте його на уроці.

2. Заповніть картку прочитаного твору.

Цікаво знати

• За покликанням https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/12/121205_book_ 2012_interview_sajko_oz ви можете прочитати інтерв’ю з Оксаною Сайко та дізнатися, як з’являються герої/героїні та сюжети її оповідань.