Духовні і моральні основи в житті людини. 5 клас. Жуковський

§ 9. Що вибираємо у своєму житті: сміливість чи боягузтво?

Яка чеснота, на вашу думку, найнеобхідніша, щоб долати почуття страху та розгубленості, зберегати стійкість у складній ситуації?

1. Асоціативний кущ.

• Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «сміливість»?

• Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «боягузтво»?

2. Бліцзавдання. Назвіть прояви поведінки людини, які можуть засвідчити її сміливість.

ТОПінформація

Серед усіх людських чеснот особливе місце належить сміливості, яка з давніх-давен привертає увагу багатьох науковців, філософів, педагогів і психологів. Спочатку сміливість була суто чоловічою чеснотою. У стародавньому суспільстві вона втілювалась у відвазі, в умінні захистити сім’ю, рід від ворогів і принести здобич. Смілива людина зазвичай була високою, з натренованими м’язами, фізично міцною. Але сміливість — це не тільки про фізичну досконалість. Ця чеснота також пов’язана з вибором у ситуації, коли є певні ризики. Однак вона не має нічого спільного з безглуздою зухвалістю.

Нині поняття «сміливість» частіше розуміють у ширшому сенсі: як синонім моральної міцності, твердості в обстоюванні етичних переконань, що не зважає на можливі втрати, не лише фізичні, а й матеріальні, соціальні, психологічні. Вона переважно виступає як громадська позиція і дедалі більше втрачає значення суто чоловічої чесноти. Тепер ми цілком можемо вживати вислови «смілива жінка» або «смілива дитина». В етиці сміливість — чеснота величі духу, яка дає можливість зустрічати небезпеку та труднощі рішуче й без страху. Сміливість дає силу протидіяти спокусам і творити правду. Вона містить такі три принципи: 1) рішучість волі; 2) силу відчуттів; 3) енергію прагнення.

Сміливість необхідна для того, щоб говорити правду, адже це основа всіх чеснот. Погляньте на сміливу людину: вона правдива, відкрита, щира, благородна, у неї чесний і чистий погляд. До такої людини відчуваєш довіру. Погляньте на іншу: хитрий погляд, лицемірство в поведінці, бажання догодити, відведені від співрозмовника очі. Таким зазвичай буває боягуз.

Головні риси, що властиві сміливій людині: стійкість у біді, непохитність у боротьбі, духовна міць, відвага, зібраність під час небезпеки та постійність. Високе значення сміливості в різних формах її проявів неодноразово підкреслювали провідні мислителі різних народів, епох і культур. Ось деякі приклади цих міркувань.

Цицерон (І ст. до н.е.), римський політик та філософ: «Доброчесність, яка противиться прийдешньому злу, називають сміливістю».

Овідій (І ст. до н.е.), давньоримський поет: «Щасливий, хто сміливо бере під свій захист те, що любить».

Жан-Жак Руссо (1712-1748), французький філософ: «Не треба змішувати сміливість із нахабством і грубістю: немає нічого більш несхожого й зі свого джерела, і за результатом».

Марк Твен (1835-1910), американський письменник: «Сміливість — це опір страху, а не його відсутність».

Бенедикт Спіноза (1632-1677), нідерландський філософ: «Страх виникає внаслідок безсилля духу».

Іван Багряний (1906-1963), український письменник: «Сміливі завжди мають щастя».

Олена Теліга (1906-1942), українська поетеса: «Вмій сказати "ні", коли від тебе вимагають сказати — "так"».

Нора Ефрон (1941-2012), американська кінорежисерка: «Будь героєм свого життя, а не жертвою».

Ліна Костенко (нар. 1930), сучасна українська поетеса: «Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки».

Чи погоджуєтеся з висловами відомих людей про сміливість? Відповідь обґрунтуйте.

Яскравий приклад особистої сміливості та прояву величі духу — оповідання про Давида та Голіафа із 17 глави першої книги Шмуеля, яка входить до складу священної юдейської збірки Танах. Ця історія також міститься в Старому Завіті Біблії.

Історія про Давида та Голіафа

Народжений у місті Вифлеємі Давид був одним із царів Ізраїлевих. Обдарований від Бога фізичною красою та багатьма талантами, у молоді роки він вирізнявся хоробрістю та вірою. Ще хлопцем, завдяки своїм музичним здібностям, вроді та іншим якостям, отримав запрошення до царського двору, щоб грою на арфі заспокоювати схвильований та запаморочений дух царя Шаула. Давид дуже сподобався Шаулу, і цар зробив його своїм зброєносцем.

Почалася кровопролитна війна ізраїльтян із філістимлянами, на початку якої Давид повернувся до своїх обов’язків у батьківському домі, де він ще змалку випасав худобу. Прийшовши одного разу до військового табору, щоб принести їжу своїм братам, Давид побачив філістимлянського велетня Голіафа. Він був надзвичайно сильним воїном величезного зросту: 6 ліктів із п’яддю (2 метри 89 сантиметрів). Велетень був одягнений у міцну броню вагою приблизно 57 кілограмів і мідні наколінники, на голові його красувався мідний шолом, у руках — мідний щит; у нього спис був таким важким, що лише його наконечник важив близько 7 кілограмів, а в руках у нього був важкий меч.

Сорок днів він викликав будь-кого з ізраїльських воїнів на поєдинок, кажучи: «Чого ви вийшли й стаєте до бою? Хіба я не філістимлянин, а ви не раби Шаула? Виберіть собі одного, і нехай виступить проти мене! Коли він зможе боротися зо мною і мене вб’є, ми будемо вашими рабами, а коли я подужаю його та вб’ю, ви будете нашими рабами й будете нам служити».

Жоден воїн не наважився битися із цим велетнем, сам лише вигляд якого наводив жах і говорив про результат цього бою. Проте юний Давид, усвідомлюючи, яке майбутнє чекає на народ, вирішив вступити у двобій, хоча від цього кроку його відмовляли і старший брат, і сам цар Шаул. Наполегливість Давида, його віра в Бога, палкі молитви перемогли сумніви царя, який наказав дати хлопцеві свою зброю.

Але Давид відмовився від важкого озброєння і, узявши лише палицю, мішок із камінням та пращу (мотузка — пристрій для кидання каміння), виступив проти озброєного філістимлянина. Зі слів Голіафа «...що ти йдеш на мене з палицею і з каменями, хіба я собака?» можна припустити, що Давид удався до тактичних хитрощів: відволікаючи увагу палицею в правій руці, він заховав пращу в лівій, що дало йому змогу наблизитися до супротивника та завдати несподіваного й нищівного удару, «так що камінь устромився в лоб його і він упав обличчям на землю». Потім Давид стратив Голіафа. Це забезпечило перемогу ізраїльтянам. Філістимляни, побачивши, що їхній богатир загинув, накивали п’ятами.

Перемога над Голіафом вирішила результат битви, змінила весь хід палестинсько-ізраїльської війни, звільнивши народ від загрози іноземного рабства та пригноблення. Уславлений Давид повернувся до царського двору й був поставлений головнокомандувачем, став народним улюбленцем, а згодом царем і пророком.

ТОПінформація

Які висновки можна зробити із цього оповідання? По-перше, учинок Давида показує, що сміливість — категорія духовна, іноді не має нічого спільного з фізичною силою, здоров’ям, а з нахабством та зазнайством і поготів. Основа сміливості, як і інших чеснот, — любов і віра. Зокрема — любов до своєї країни та свого народу, що робить мужніми не тільки воїнів, а й жінок та дітей, які відважно йдуть на страждання і навіть смерть заради своєї Батьківщини.

Інтелект-марафон

Викресліть зайве

Прочитайте запитання. У ланцюжках відповідей знайдіть зайві, тобто неправильні.

• Ким ніколи не був Давид?

Пастух • Воїн • Зброєносець • Полководець • Музикант • Купець • Цар • Пророк • Священник

• Якою зброєю Давид переміг Голіафа?

Страх • Обачливість • Сміливість • Розрахунок

Поміркуймо разом

• Чому Давид зважився на двобій із велетнем Голіафом?

• Які причини перемоги Давида над Голіафом?

• Яку зброю обрав собі Давид?

• Яке озброєння ви б хотіли взяти із собою в життя: зброю Голіафа чи зброю Давида? Чому?

• Хто чи що спонукало Давида до героїчного вчинку?

• Чому велетень зазнав поразки?

• Чи можна вважати Давида патріотом?

Сила прикладу

Чи знаете ви людей, які виявили сміливість заради захисту нашої Батьківщини? Наведіть приклади.

Гра «Сміливий учинок»

Об’єднайтеся в три групи, проаналізуйте різні ситуації та запропонуйте сміливий вихід.

Перша група. Ви побачили, що маленька дитина опинилася на краю високого берега глибокої річки.

Друга група. Ви з друзями заблукали в лісі. Вечоріє.

Третя група. Ви боїтеся залишатися вдома на самоті. Але батьків одночасно терміново викликають на роботу. Узяти вас із собою в них немає можливості.

Репортерська сумка

Оберіть жеребкуванням першого репортера, який має взяти інтерв'ю у своїх однокласників. Репортер опитує охочих відповісти на перше запитання. Далі свої права передає тому, чия відповідь була, на його погляд, найкращою.

Запитання з репортерської сумки:

• Чи були у вашому житті сміливі вчинки? За яких обставин?

• Як можна подолати боягузтво?

• Де межа між сміливістю та безглуздям?

• Чи буває страх виправданим?

• Чи соромно боятися?

Проєктне завдання (на вибір):

1. Підготуйте плакат про власний сміливий учинок або сміливий учинок інших людей. Розкажіть, як усе відбувалося.

2. Створіть презентацію на тему «Сміливий учинок». Розкажіть представлену історію.