Духовні і моральні основи в житті людини. 5 клас. Жуковський

Розділ 2. Поняття духовності й моралі

§ 3. Що означають поняття «духовність», «бездуховність», «мораль», «аморальність», «моральне виховання», «духовно-моральне виховання»?

Наш урок розпочинається з побажання творити добро, бо здатність усвідомлено робити добро притаманна лише людині.

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай теплом твої повняться груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Батьківську ти почисть криницю.

Ти не кинь у біді пташину,

Приголуб і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Любов Іванків

• До чого закликають ці поетичні рядки?

• Які добрі вчинки згадуються у вірші Л. Іванків?

• Що спільного між учинками, які ми вважаємо добрими?

• Для чого людям варто творити добро?

• Які вчинки можна назвати злими?

Над поняттями добра і зла люди замислювалися з давніх-давен. А особливо над тим, як досягти стану добродійності й уникати зла. Для цього намагалися чіткіше уявити сутність добра і зла, формулювали різні поняття, як-от «мораль» та «аморальність», «духовність» та «бездуховність». І в цю скарбницю людських роздумів ми можемо зануритися через портали, які відкриваються за QR-кодами.

Об’єднайтеся у дві групи. Нехай кожна група відвідає один із порталів, після чого спробуйте пояснити, що таке «мораль», «аморальність», «духовність» та «бездуховність».

Портал «Мораль та аморальність»

Портал «Духовність та бездуховність»

Словник понять і термінів

Порівняйте ваше розуміння поняття «мораль», отримане з порталу «Мораль та аморальність», із визначенням у словнику понять і термінів. Чи збігаються тлумачення? У чому? А чим відрізняються?

Мораль — сукупність норм поведінки людей стосовно одне одного й суспільства, які базуються на уявленнях про добро та зло.

Етика — наука про мораль (походить від грецького «етос» — моральність, звичай).

У чому, на вашу думку, полягає різниця між мораллю та етикою?

Ми попрацювали над визначенням поняття «мораль». А тепер ознайомтеся з повідомленням Богдана. Порівняйте прочитане зі знаннями про духовність, отриманими з порталу «Духовність та бездуховність».

1. Що таке духовність?

Духовність — поняття, про яке в учених немає одностайної думки. Але зрозуміло, що вона відіграє визначальну роль у таких ключових проблемах: людина та її призначення у світі, сенс буття, культури, суспільства.

Поняття «духовність» можна розглядати в широкому та вузькому значеннях. У широкому значенні — це прагнення досягти високих цілей, сповідувати загальнолюдські ідеали та дотримуватися моральних цінностей, піднесеність думок та вчинків, прагнення до прекрасного (споглядання природи, насолода творами мистецтва). У вузькому значенні духовність пов’язується переважно з релігійністю, вірою в Бога. У християнській традиції, якої дотримується український народ, духовність виділяє людину з тваринного світу, уподібнює Творцеві. Тобто духовність, і в широкому, і у вузькому сенсі, — це моральний ідеал, до якого прагне людина у власному розвитку, орієнтація на вищі цінності.

Чи може людина жити без духовності? Ні, бо саме духовність — наш провідник у цьому складному, сповненому хаосу, суєти й неспокою земному житті. А чи може країна жити без духовності? Також — ні, інакше на неї чекають великі труднощі, занепад, ризик самознищення.

Духовність — фундамент життя, який дає справжнє багатство, силу та віру в себе, можливість гідно жити, уміння співчувати, бачити інтереси інших. Людство без цього не може існувати.

Духовність — це дороговказ кожному, хто прагне бути щасливим.

2. Духовність і бездуховність — у чому різниця?

Повнішої визначеності духовність набуває, якщо порівняти її з протилежністю — бездуховністю. Бездуховність — це стан того, хто прагне користі, споживацтва, збагачення, слави та задоволення тільки матеріальних потреб. Такий спосіб життя властивий людям без високих ідеалів, які орієнтуються на безглузде накопичення речей та грошей, байдужі, шукають хвилинного щастя, прагнуть задовольняти егоїстичні бажання.

Бездуховність — одна з головних причин утрати людяного в людині, тобто набуття поганих звичок та всіх тих вад, що гальмують розвиток особистості. Духовність як високе протиставляється низькому, недосконалому, аморальному, гріховному (з погляду релігійного вчення).

3. Як досягнути духовності?

Духовність не можна ані купити, ані в когось позичити, можна тільки здобути як власний скарб. Вона формується завдяки засвоєним цінностям та вольовим зусиллям людини, спрямованим на покращення життя. Наприклад, якщо докладати зусиль, щоб навчатися, замість марнування часу в бездіяльності. А бездуховна людина — насамперед безвольна, безхарактерна.

Збагачується духовність завдяки знанням про світ, суспільство й людину, мистецтву, філософії, релігії.

Люди можуть відчувати в собі прагнення до духовності, і тоді їм вдається задовольняти його порівняно легко. Вони спокійно й терпляче долучаються до тих видів діяльності, які поступово ведуть їх до духовного життя. Одні читають релігійні книги. Інші відкривають у собі талант художника, музиканта, спортсмена, дизайнера, що також є засобом розвитку. А хтось духовно зростає, беручи участь у повсякденних справах, виконуючи улюблену роботу, піклуючись про своїх близьких або створюючи навколо себе добру атмосферу.

Прочитайте вислови видатних людей про мораль та духовність і визначте їхню головну думку. Чого вони нас навчають?

Фалес Мілетський (637-547 до н.е.), давньогрецький філософ, математик: «Не зовнішність треба прикрашати, а бути красивим у духовних починаннях».

Блез Паскаль (1623-1662), французький математик: «Про моральні якості людини потрібно висновувати не за окремими її зусиллями, а за її повсякденним життям».

Леся Українка (1871-1913), українська письменниця: «Краса — змагання до досконалості».

Альберт Ейнштейн (1879-1921), німецький і американський фізик: «Моральність — основа всіх людських цінностей».

Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944), французький письменник: «Є лише одна проблема — одна-єдина в світі — повернути людям духовний зміст, духовні турботи».

Коко Шанель (1883-1971), французька модельерка: «Піклуючись про красу, треба починати із серця і душі, інакше ніяка косметика не допоможе».

Григорій Сковорода (1722-1794), український філософ: «Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами».

Ліна Костенко (нар. 1930), сучасна українська поетеса: «Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла».

ТОПінформація

Книжки, що не старіють

У різні епохи написано величезну кількість книжок про мораль та духовність.

Їхня доля не була однаковою. Деякі з них загинули в катаклізмах: війнах, землетрусах, повенях. Інші тихо зникли, постарівши разом зі своїми читачами й не ставши цікавими для наступного покоління. Ще якісь просто потонули в глибинах книгосховищ і бібліотек, звідки їх лише зрідка дістають науковці-дослідники. Проте є такі книжки, що живуть уже дуже довго, навіть не століттями, а тисячоліттями, — і не старіють, не вмирають, не втрачаються. Це «Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Діалоги» Платона, «Слово про закон та благодать» митрополита Іларіона, повчання Володимира Мономаха, «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Сад Божественних пісень» Григорія Сковороди тощо. Одна з таких чудових книг, що ввібрали в себе величезну мудрість і допомагають прямувати звивистими доріжками життєвого шляху, — Біблія, або Святе Письмо.

Прочитайте уважно уривок з Євангелія від Матвія (одна з книг Святого Письма). Випишіть із тексту приклади надприродної доброти, які так важко зустріти в житті. Чи можна назвати їх духовними?

Ви чули, що було сказано: око за око і зуб за зуб. А Я кажу вам не противитися злу. Але якщо тебе хто вдарить у праву твою щоку, підстав йому і другу. І тому, хто захоче судитися з тобою і верхній одяг твій взяти, віддай йому і сорочку. І хто примусить тебе іти з ним одне поприще, іди з ним два. Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.

В. Боровиковський. Євангеліст Матвій

Ви чули, що було сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять?

(Мт. 5, 38-46)

Друзі, прочитайте життєву історію.

Дорогою додому Катруся зупинилася біля знайомого будинку, де зібралася група дорослих людей. З усіх сторін лунали запитання: «Хто останній бачив бабусю? А коли вона виходила на вулицю? А хто їй носив їсти? А родина в неї є? Можливо, викликати поліцію чи рятувальників?».

Дорослі вигукували, шуміли, зрідка замовкали. Раптом почули дитячий голос. Катруся промовила: «Я бачила бабусю Олену сьогодні вранці. Учора надвечір ми гуляли разом у саду. Ми з мамою носили їй обід і вечерю. У бабусі Олени рідних немає. Не викликайте поліцію, бо ми забрали її пожити в нас!».

Дорослі замовкли, подивилися на маленьку дівчинку, послухали її та й розійшлися.

Наталія Лахман

Виконайте завдання від Софії:

• А. Придумайте до тексту заголовок.
• Б. Визначте можливі проблеми самотньої людини похилого віку.
• В. Порадьтеся, що робити в ситуаціях, схожих на ту, про яку ви щойно прочитали. Як діяти, коли зникла літня людина?
• Г. Пригадайте номери телефонів поліції і рятувальників.
• Д. Подумайте, чи є навколо вас люди, які можуть потребувати допомоги?
• Е. Якби вам запропонували роботу в команді, пов'язану з допомогою людям похилого віку, чи погодилися б ви? Поясніть чому.

Інтелект-паркур

1. «Знайдіть пару». Доберіть другу половину вислову та складіть пораду. Прокоментуйте вислів.

1. Будь прикладом

2. Роби добро

3. На зло завжди

4. І все, що чините, робіть від душі

5. Завжди слухайся й поважай

6. Стався до людей так,

а) остерігайся зла!

б) для інших людей.

в) своїх батьків.

г) як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.

д) немов Господові, а не людям!

е) плати добром.

2. Підтвердьте або спростуйте думку.

• Духовність властива людині та тваринам.

• Аморальність допомагає налагодити стосунки.

• Духовність пов'язана з вищими абсолютними цінностями та прагненням до вдосконалення.

Колективна творча справа. Після загального обговорення заповніть таблицю.

Духовні цілі в житті людини	Засоби їх досягнення
Бути милосердним / милосердною	Стати уважнішим / уважнішою та чуйнішим / чуйнішою

Чек-пойнт

1. Як ви розумієте, що таке мораль, духовність?

2. Що означають поняття «бездуховність», «аморальність»? Чи важливі вони в житті людини та суспільства?

3. Наведіть приклади моральної поведінки.

4. Що спонукає людину порушувати норми моралі?

5. Що може трапитися, якщо люди нехтуватимуть моральними нормами?

6. Чого досягають люди через прагнення до духовного?

7. До чого призводить бездуховність у житті людини, країни?

Проєктне завдання (на вибір)

1. Знайдіть разом із рідними в Інтернеті історії життя людей, які, незважаючи на важкі життєві умови, прагнули робити добро іншим.

2. Прочитайте історію Бруно Ферреро. Чия позиція — поета чи його приятельки — вам ближча? Обґрунтуйте, чому.

ТРОЯНДА

Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю.

На розі цієї вулиці сиділа літня жінка й просила милостиню у перехожих — завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.

Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш.

Якось француженка спитала поета:

— Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?

— Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, — відповів той.

Наступного дня Рільке прийшов із гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І пішла, притискаючи троянду до грудей.

Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці — мовчазна, нерухома, як і раніше.

— Чим вона жила всі ці дні? — спитала молода француженка.

— Трояндою, — відповів поет.