Образотворче мистецтво. 7 клас. Железняк

29. Історичний костюм

Уявімо, що нам потрібно намалювати ілюстрацію до історичного літературного твору або спроектувати свій костюм для шкільної вистави. Із чого почати роботу, де знайти зразки для натхнення, як виконати це завдання, щоб результат мав переконливий вигляд? Можна уважно розглянути картини під час відвідин музею або репродукції історичних картин і портретів. На них зображено миттєвості життя, яке давно минуло. Прикметою, крім того, є костюм, за яким визначається історична епоха, культура, суспільне становище людини.

Створений людською працею одяг, з одного боку, задовольняє фізичні потреби людини — захищає від холоду, негоди, запобігає травмуванню, з другого — є витвором декоративно-ужиткового мистецтва, що художньо змінює зовнішній вигляд людини.

За часів палеоліту люди навчилися, користуючись кістяними гол-

ками, зшивати і зв’язувати різноманітні матеріали: шкури тварин, листя, тростину... Це був одяг, але ще не костюм. Костюмом він став тоді, коли почав визначати разом з допоміжними аксесуарами (зачіскою, гримом, капелюхом) соціальні та індивідуальні риси людини, її вік, стать, характер, смак.

У Єгипті в тканину вплітали блискучі намистини, золото, прикрашали її вишивкою.

Основа давньогрецького костюма — драпірування. Мистецтво одягання і вміння носити одяг входило до обов’язкового курсу освіти шляхетної молоді. Чоловічий костюм складався з двох частин: хітона і гіматію. У нашому уявленні хітон був нижнім одягом. Його обгортали вздовж тулуба, починаючи з лівого боку, і скріплювали на плечах двома пряжками — фібулами. Жіночий одяг теж складався з хітона і гіматію, але значно довших. Як і чоловічий, жіночий хітон скріплювався на плечах фібулами. Гречанки носили красиві зачіски, волосся збирали у вузол ззаду. Зачіски прикрашали обручем, стрічкою, сіточкою із золочених шнурків, діадемами, шпильками, гребінцями. Доповненнями до костюма були парасолька і віяло у формі листка.

Костюм Стародавнього Єгипту

Спочатку чоловіки носили лише фартух з льону і шкіри, що кріпився на поясі, — схенті. Схенті фараонів і знаті збоку прикрашала плісировка — тканина, зібрана у складки.

Костюми: а — Стародавньої Греції; б — Стародавнього Риму

Римський одяг багато в чому був запозичений у греків. Основою чоловічого костюма були туніка і тога (відповідно верхній і нижній одяг). Тогу мали право носити лише громадяни Риму. Іноземцям і рабам у такому праві було відмовлено. Верхнім жіночим одягом був плащ — пала. Голову накривали вуаллю або краєм пали. Римлянки носили високі зачіски на штучному каркасі й навіть із штучним волоссям, обличчя підфарбовували косметикою.

Костюм часів Візантійської імперії вплинув і на костюм часів Київської Русі. Візантійські традиції зберігались у нас дуже довго. Із традиційним одягом тих часів ми ознайомилися минулого року.

Костюм часів раннього Середньовіччя нагадував костюм часів Візантії. З романської доби чоловічий довгий і широкий одяг замінився на більш короткий і облягаючий (на який зручніше надягати обладунки). Кольори одягу феодалів відповідали кольору герба, тому одяг був дуже строкатий.

За часів Ренесансу з’явилася мода, тому одяг став різноманітніший. У різних країнах сформувалися свої характерні силуети одягу. В Італії — чоловіча сорочка, жилет з невеликим стоячим комірцем, зі знімними рукавами, штани-панчохи, колоподібний плащ або накладний одяг з довгими широкими рукавами, оздобленими хутром. А от іспанці робили об’ємні костюми, наповнені ватою, сіном, розшиті коштовностями. У таких костюмах рухатися було важко. Високі стоячі коміри коштували іноді дорожче, ніж весь костюм. Переважав чорний колір.

Середньовічний костюм. XIII ст.

Вітторе Карпаччо. Портрет лицаря. XV ст.

Бароковий костюм, як і інтер’єри, вражав своєю пишнотою. Доповнювали костюм панчохи, чоботи з розтрубами або туфлі з бантами, крислаті капелюхи зі страусовим пір’ям. У жіночому вбранні панував каркасний костюм. Він робив постать нерухливою, наче манекен. Жіночі зачіски ставали дедалі пишнішими й нарешті перетворилися на високу зачіску фонтанж, комбіновану з кілець волосся і накрохмалених заколок. Згодом її доповнили ще й дротяним каркасом, на який чіпляли шовкові драпіровки, мережива, штучні квіти, стрічки.

І жіночі, і чоловічі костюми декорували лише спереду, адже до короля не можна було повертатися спиною, а всі інші не варті були уваги.

Костюм простих людей у Західній Європі був зручніший, простіший, практичніший.

Жан Клуе. Портрет Франциска І. Франція. XVI ст.

Анжело Бронзіно. Портрет Елеонори Толедської. Італія. XVI ст.

У період рококо і чоловіки, і жінки почали нагадувати порцелянових ляльок. Зовнішній вигляд чоловічого і жіночого костюмів схожий. Чоловіки носили косички з бантиками, панчохи, туфлі на високих підборах. І ті, й інші волосся пудрили так, що воно втрачало натуральний колір, або носили перуки, на обличчя накладали білила і рум’яна. У моді були вузька талія, безліч мережив, ніжно-блакитні, рожеві, золотаві кольори. І літні люди, і малеча носили однотипний одяг. Зачіски мали вигляд кораблів, кошиків із фруктами, букетів квітів. Важко уявити, як можна було ходити з такою спорудою на голові!

Барокова сукня на французький манер. Франція і Австрія. 1765 р.

Буржуазні революції докорінно змінили смаки та ідеали. Довгі штани, які до революції носили лише прості люди, стають частиною чоловічого вбрання. Повсякденним одягом став фрак, верхнім — сюртук. Зачіски короткі. Головний убір — високий капелюх-циліндр. Жіночий костюм змінювався набагато частіше. У 1870-1890 рр. одяг зазнав чергових змін. Чоловічий костюм дедалі більше стандартизувався, набував сучасних обрисів. У жіночому урізноманітнилися тканини. Округла пишна спідниця замінилася вузькою прямою.

Рокайльний костюм

Чоловічий костюм і жіноча сукня часів Наполеона

Учнівські роботи. Портрети в історичних костюмах

У XX ст. одяг стає економічнішим, зручнішим, практичнішим. На це впливають і історичні обставини: війни, розвиток промислового виробницва і спорту. Зміни моди помітні лише в жіночому вбранні. Довгі вузькі спідниці поступово стають коротшими. Масивні капелюхи, прикрашені пір’ям, квітами і бантами, замінюються на невеликі, кокетливі капелюшки. Так ми з вами одягаємося дотепер.

Отже, не тільки архітектура чи живопис підпадали під вплив «великих стилів», а й така здавалося б, практична річ, як одяг.

  • 1. Чи можна за костюмом визначити, у який час жила людина, зображена на картині художника?
  • 2. Зазначте, які чинники впливали на зміну костюма протягом багатьох віків і впливають нині.

Намалюйте портрет друга або автопортрет в образі лицаря чи прекрасної дами. Для виконання цього завдання потрібно згадати те, що ми вивчали про побудову і пропорції людської голови та обличчя в минулому році. Доповніть портрет доречними деталями — головним убором, прикрасами. Як і в інших роботах, колірна гама та композиція не повинні бути випадковими.

ПРИГАДАЙМО!

ПРОПОРЦІЇ ГОЛОВИ ЛЮДИНИ

Вважається, що відстань від підборіддя до носа така сама, як і довжина носа і висота доба. Вухо починається на рівні брів і закінчується на рівні носа. Середина обличчя проходить по нижньому краю очей. Відстань між ними дорівнює довжині самого ока і приблизно така сама, як і ширина носа. Куточки губ трохи виступають за той рівень, де містяться ніздрі.

Пропорції обличчя

Побудова голови у ракурсі

Вікторія Гресь. Колекція 2006 р.

Роксолана Богуцька. Колекція осінь-зима 2006 р.