Образотворче мистецтво. 7 клас. Железняк

16. Бароко. Рококо

Бароко — головний художній стиль XVII ст.

Із часом на зміну світогляду епохи Відродження прийшли нові погляди. Світ і людину вже не вважали гармонійними. Природне середовище бачилося мінливим, його взаємовідносини з людиною вважали драматичними, складними. Ці погляди знайшли своє втілення в мистецтві бароко (від італійського barocco — вибагливий, примхливий). Батьківщиною нового напряму в мистецтві була Італія.

Барокова архітектура відзначається просторовим розмахом, зв’язком з навколишнім світом. Прикрашаючи нові собори і палаци, архітектори використовували криволінійні форми.

Орнамент і стілець епохи бароко

Деталь архітектурного декору епохи бароко — картуш

Бюст короля Людовіка XIV. Італія. Скульптура Джованні Берніні.

Бароковій скульптурі притаманні складний, вибагливий силует і декоративна витонченість з намаганням відобразити їх у візерунках на одязі, деталях костюма, складних зачісках.

Бароко — час створення пишних соборів і церков, але не менш вражаючими є світські споруди того часу, передусім палаци. Придворне життя складалося з тривалих і складних церемоній, що нагадували розкішну виставу і потребували відповідних декорацій. Зали в палацах мали величезні розміри. Їхні стіни заповнювали численні дзеркала в позолочених рамах, і тому зали здавалися в кілька разів більшими. Часом сюжети картин натякали на різні епізоди з життя власника палацу і прославляли його. Одну зі стін займали вікна розміром від стелі і майже до підлоги, за якими відкривався вид на простору площу або парк (про барокові парки ми ще поговоримо). На стелі зазвичай малювали небо з фігурами античних богів — Аполлона-Сонця, Селени-Місяця, Аврори-Світання. Барокові інтер’єри захоплюють, але жити в них незатишно й незручно.

Церква Св. Карла із чотирма фонтанами. Рим. Італія Архітектор Франческо Бороміні.

Площа Св. Петра в Римі. Італія. Архітектор Джованні Лоренцо Берніні.

Бароковим творам притаманні динаміка, емоційність, а також пишність і декоративність. Блискучим прикладом цього є колонада біля собору Св. Петра в Римі.

У станкових і декоративних творах живопису митці сміливо використовували діагональні композиції, контрасти кольорів, світла і тіні. На розміщених на стінах картинах заввишки кілька метрів було зображено величезні постаті, що ілюстрували складний сюжет, а ще частіше — алегорію. Найвидатнішим художником бароко був фламандець Пітер Пауел Рубенс.

Пітер Пауел Рубенс. Алегорія Війни і Миру

Алегорія — втілення в конкретному художньому образі абстрактного поняття.

В Україні бароко набуло особливої популярності (рубрика «Цікаво знати», с. 104, 105). Перші українські барокові споруди з’явилися у Львові, тут було побудовано численні барокові костели. Ззовні та всередині барокові будівлі були пишно декоровані. Іконостаси в церквах також прикрашали різьбленням.

Одночасно у Франції виник новий мистецький стиль, який назвали рококо (від французького рокайль — візерунок у вигляді стилізованої дрібної мушлі).

Рококо — стиль мистецтва, що виник у першій половині XVIII ст.

Церква Св. Фридоліна. Інтер’єр. Бад Зекінген. Німеччина. Архітектор Франц Йозеф Шпіглер.

Велика зала мисливського палацу в Ступініджі. Архітектор Філіппо Юварра.

Орнамент і стілець, виконані у стилі рококо

Жан Антуан Ватто. Пастушки

Риси, що стануть потім характерними для мистецтва рококо, з’являються у творчості цього художника. Найбільший успіх мали створені Ватто «Галантні свята» — сцени, героями яких були елегантні кавалери та кокетливі дами.

Мистецтво рококо передусім мало приносити радість і насолоду. Ознакою творів рококо є не пишність, як у добу бароко, а краса і зручність.

Палац Цвінґер. Дрезден. Німеччина. Архітектор Маттеус Пеппельман.

Жан Оноре Фрагонар. Щасливі можливості гойдалки. Фрагмент

Сюжетами для своїх картин художник обирав пасторалі, галантні свята, а також жанрові сцени, героями яких найчастіше були закохані. Його творам притаманні легковажність, грайливість.

Ансамбль у Сан-Сусі. Потсдам. Німеччина: а — чайний павільйон; б — інтер’єр

Палаци та будинки цього періоду ззовні часто зберігали бароковий вигляд. Риси рококо можна бачити передусім в оформленні інтер’єрів, які декорувалися щедро, але не надмірно.

Етьєн Моріс Фальконе. Амур

Риси рококо притаманні творчості скульптора

Найпопулярнішою темою живопису, графіки, скульптури стають пасторалі (тобто сцени з життя пастушків і пастушок). Крім того, ознайомлення європейців із культурою Далекого Сходу викликає інтерес до напівказкових, екзотичних «китайських» сюжетів (так звана «китайщина»). Живопис і скульптура рококо є надзвичайно вишуканими, декоративними, але не глибокими за змістом.

Затишок і комфорт відрізняють невеликі рокайльні салони від помпезних барокових залів. Вони призначені вже не для тривалих придворних церемоній, а для спілкування з друзями, маленьких концертів камерної (тобто кімнатної) музики і смакування нових для тих часів модних напоїв — чаю, кави й шоколаду.

Прикладами українського бароко з елементами рококо є Андріївська церква та Маріїнський палац у Києві.

Отже, стиль бароко виник як мистецтво, яке відображало світ драматичним, складним, динамічним. Прикрашаючи нові собори і палаци, архітектори використовували криволінійні форми. На відміну від бароко, ознакою творів рококо є не пишність, а краса і зручність. Творам епохи рококо притаманні легковажність, грайливість. Живопис і скульптура рококо є вишуканими, декоративними, але не глибокими за змістом.

  • 1. Уважно розгляньте репродукції барокових і рокайльних творів, наведені в підручнику. Що відмінного і що спільного між ними?
  • 2. Який новий сюжет у живопису виник в епоху рококо?

Учнівські роботи. Ескізи гобеленів

Прочитавши матеріал рубрики «Майстер-клас», створіть ескіз гобелена для своєї оселі. Якого формату він буде: видовжений, прямокутний чи квадратний? У яких кольорах вирішений, щоб гармоніювати з інтер’єром? Сюжетна чи абстрактна композиція вас приваблює? Що стане композиційним центром?

Разом з батьками спробуйте відтворити ескіз у гобелені. Якщо важко зробити справжній гобелен, можна зробити його імітацію. Для цього нитки відповідного кольору можна просто наклеїти на відповідні частини ескізу.

МАЙСТЕР-КЛАС

У палацах і замках стіни прикрашали гобеленами, або, за іншою назвою, шпалерами. Це були величезні ткані картини, створені за ескізами художників, чи копії картин. Пізніше гобеленовою тканиною оббивали м’які меблі, прикрашали наволочки для декоративних подушок, робили портьєри. Свою назву цей вид декоративно-ужиткового мистецтва отримав у XVII ст. від прізвища родини ткачів Гобеленів, які жили у Франції, поблизу Парижа, і тримали там фарбувальню для тканин і ткацьку майстерню. Король Людовік XIV згодом купив це виробництво, створивши на його основі «королівську гобеленівську мануфактуру». Через надзвичайну коштовність ці тканини майже ніколи не потрапляли в продаж, адже їх використовували на оздоблення королівських палаців або на королівські подарунки.

Учнівська робота. Зимовий пейзаж. Гобелен. Т. Потоцька

Учнівська робота. Алея. Гобелен. Н. Пахомова

Учнівська робота. Собачка. Імітація гобелена (нитки, наклеєні на картон)

Техніка ручного ткання нескладна, але вимагає терпіння і художніх навичок. Від картини вона відрізняється лише технікою виконання. Замість різнокольорових фарб тут використовують різнокольорові нитки.

Для створення такої картини потрібно зробити детальний ескіз, так званий картон, а для копіювання картини — розумітися на рисунку, світлотіні, колориті не гірше за живописця.

Для створення невеличкого декоративного настінного панно треба на рамку натягнути нитки основи*. Верхній і нижній шари ниток стягнути в одній площині «кіскою» — стягнутими по дві нитками утоку** горизонтальною смужкою.

Підготовлений малюнок слід підколоти знизу основи натягнутих ниток і повторювати різнокольоровими нитками відтінки, нанесені на картоні. Спосіб виконання нагадує плетіння звичайного тину з лози. Нитка утоку почергово проходить то над, то під нитками основи. Створювати абстрактні композиції можна і без картону, але колірну гаму таки доведеться ретельно продумати!

Етапи роботи над гобеленом

* Нитки основи — вертикально натягнуті нитки, поміж яких переплітають нитки, що відтворюють малюнок.

** Нитки утоку — переплітаються горизонтально поміж нитками основи, утворюючи малюнок.

ЦІКАВО ЗНАТИ

УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО

Маріїнський палац у Києві. Інтер’єр. Архітектори Бартоломео Франческо Растреллі, І. Мічурін

Олеський замок. Інтер’єр. XVI ст. Львівська область

Українські барокові споруди з’являються у Львові. У XVII—XVIII ст. тут було побудовано численні барокові костели, у тому числі костел єзуїтів, костел домініканців, собор Св. Юра. У XVII ст. барокового вигляду набули відбудовані за наказом митрополита Петра Могили київські храми — Софійський собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, собор Михайлівського Золотоверхого монастиря. Яскравим прикладом українського бароко стала Спасо-Преображенська церква у с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Серед світських барокових будівель слід відзначити браму Заборовського в Києві й ратушу в м. Бучач на Тернопільщині. Видатним архітектором українського бароко був І. Г. Григорович-Барський.

Ззовні і всередині барокові будівлі були пишно декоровані. Іконостаси в церквах також прикрашали різьбленням, у якому переважали зображення маленьких ангелів і рослинні мотиви: квіти, виноградні грона, фрукти, листя.

Колегіум. Чернігів. Кінець XVI ст.

Домініканський костел. Тернопіль. XVI ст.

Собор Різдва Богородиці. Козелець. XVIII ст.

Надгробок князя Костянтина Острозького з Успенського собору Києво-Печерської лаври

Святі Антоній і Феодосій Печерські. Ікона. Початок XVII ст.

Український бароковий живопис надзвичайно життєрадісний, оптимістичний, має яскраві національні риси. Навіть героїв Біблії часто зображують одягненими в характерні українські костюми. У ці часи поширився також портретний жанр. Український бароковий портрет — урочистий, декоративний, яскравий. Портретисти однаково захоплено намагаються відтворити і обличчя своїх моделей, і розкіш їхнього гаптованого одягу, коштовність прикрас, зброї.

Найвидатніший скульптор українського бароко — загадковий майстер Пінзель.

Доба бароко — це розквіт української графіки, найвизначнішими майстрами якої були І. Щирський, О. Тарасевич, Л. Тарасевич, Г. Левицький. Гравюри цього часу зазвичай виконували на міді. Барокові гравери широко використовували алегорії, прикрашали свої твори пишним орнаментом.

Портрет лубенського полковника Григорія Гамалії. Кінець XVII ст.

Іконостас. XVIII ст. Спасо-Преображенська церква у с. Великі Сорочинці

Києво-Могилянська академія та її спудеї. І. Щирський

Великі фонтани («Чаші»). 1721-1725 рр. Н. Мікетті

Петергоф — невелике місто, засноване в 1705 р. імператором Петром І неподалік від Санкт-Петербурга.

У 1710-х роках тут розпочалося будівництво резиденції імператора. Композиційним центром ансамблю став Великий палац. Пізніше цю споруду розібрали. У 1745-1755 рр. на її місці побудували новий палац за проектом Бартоломео Франческо Растреллі.

Шедеврами архітектури і декоративно-ужиткового мистецтва є парадні зали Великого палацу — Тронна зала, Дубовий кабінет Петра І, Китайські кабінети, Біла їдальня та ін. Декоративним підніжжям палацу є Великий грот з Великим каскадом навколо нього. У центрі басейну, який завершує Великий каскад, розміщено скульптурну групу «Самсон, що розриває пащу лева». Навколо палацу розміщені Верхній сад з п’ятьма фонтанами і Нижній парк з найбільшим у світі комплексом фонтанів. Нижній парк прикрашають палац «Марлі» і павільйон «Ермітаж». В ансамбль Петергофа входить також палац «Монплезір» — перша картинна галерея в Росії.

Сан-Сусі. Фасад палацу з боку парку

Сан-Сусі — ансамбль у невеликому місті Потсдам (Німеччина). У XVIII ст. Сан-Сусі побудував прусський король Фрідріх II, який увійшов в історію як Фрідріх Великий. Він мріяв про власну резиденцію як про «будиночок винороба серед виноградників». Назва Сан-Сусі означає «без турбот». Авторами потсдамського ансамблю є архітектори Г. В. фон Кнобельсдорф і Й. Буман. Будівництво було завершено в 1748 р. Від невеликого елегантного палацу в стилі рококо в парк ідуть тераси, на яких насправді росте виноград. Парк прикрашають численні фонтани, скульптури і споруди, серед них — чарівний Китайський чайний павільйон. Пізніше в Сан-Сусі було побудовано великий і розкішний Новий палац.

Собор Св. Юра. Львів

Собор Св. Юра у Львові. Цей величний греко-католицький (уніатський) собор у стилі пізнього бароко було закладено в 1744 р. за ініціативою митрополитів Афанасія Шептицького та його наступника Лева Шептицького. Автором проекту став Бернард Меретин. Спорудження собору було закінчено в 1762 р. Особливої виразності споруді надає пишний скульптурний декор. Оздоблювальними роботами керував С. Стажевський. Головний фасад прикрашають статуї святих Афанасія і Лева та фігура св. Юра (Георгія) на коні, автором яких є скульптор Пінзель. Серед живопису в інтер’єрі храму вирізняються роботи Ю. Радзивілівського, Л. Долинського та Ф. Смуглевича.

Андріївська церква. Київ

Андріївську церкву в Києві збудовано на тому місці, де, згідно з літописами, у 40-х роках нашої ери проповідував християнство апостол Андрій. Церкву було закладено в 1744 р. Автором проекту став архітектор Бартоломео Франческо Растреллі (1700-1771). Керував будівництвом московський архітектор І. Мічурін. У 1752 р. почалося внутрішнє оздоблення церкви. Разом з петербурзьким художником О. Антроповим та його помічниками в Андріївській церкві працювали й місцеві майстри. За легендою серед них були Г. Левицький та його син Д. Левицький. Уже в XIX ст. інтер’єр Андріївської церкви прикрасила картина «Проповідь Андрія Первозваного на березі Дніпра», автором якої є П. Борисполець, співучень Т. Шевченка. Андріївська церква є шедевром стилю бароко з елементами рококо. Цe чи не найкращий храм Києва, один із символів нашої столиці.

Церква Марії Магдалини. Париж. Архітектор П’єр Віньйон.

Казанський собор. 1801-1811. Санкт-Петербург. Архітектор А. Вороніхін.

Класицистична архітектура була надзвичайно парадною та урочистою, але дещо суворою і холодною.