Образотворче мистецтво. 6 клас. Железняк
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 15. Історія вивчення пропорцій людини
Канон (мистецтво) - сукупність норм і правил у мистецтві.
Малювання людини - найцікавіше, хоча й найскладніше завдання. Ще з давніх часів, коли майстри почали зображувати людину, перед ними постало питання вивчення її пропорцій.
Найдавніші відомості про закони пропорцій людського тіла було знайдено в гробниці піраміди поблизу Мемфіса (приблизно 3000 р. до н. е.). Нам відомий єгипетський канон часів фараонів.
У Давньому Єгипті канон людських пропорцій виглядав як сітка квадратів у висоту в 18 одиниць. Вона стосувалася фігури, що стоїть, і давала змогу відтворювати пропорції в різних розмірах. Два квадрати враховували обличчя, від лінії росту волосся до основи шиї, десять квадратів - від шиї до колін і шість квадратів - від колін до підошов ніг. Був ще дев’ятнадцятий квадрат, який застосовували для волосся, але він не рахувався з іншими деталями тіла.
Греки, у яких не було книжкових знань з анатомії, залишили непересічні твори мистецтва, тому що вони мали уявлення про будову тіла людини. Давньогрецькі скульптори Поліклет і Лісіпп описали, якими мають бути пропорції тіла. Ці знання оберігалися традиціями, передавалися від учителя до учня. Згідно з естетичним каноном Поліклета, одиницею виміру тіла слугувала висота голови: довжина тіла має дорівнювати восьми відрізкам, які відповідають висоті голови. Таким самим способом вимірювання пропорцій тіла людини користуються і сучасні художники.
Пропорції - співвідношення частин цілого між собою.
Середньовічні схеми побудови тіла ліддини
Сторінка рукопису Леонардо да Вінчі
Анатомія - наука про будову людського тіла.
Пізніше почали глибше вивчати тіло людини, і на допомогу прийшли знання з анатомії. Леонардо да Вінчі та Мікеланджело в Італії, Рібейра в Іспанії, Рубенс у Фландрії - усі вони в різні часи, але однаково глибоко і всебічно, вивчали закони анатомії людини і залишили нам чудові взірці своїх робіт. Тому для тих, хто починає малювати людину, окрім безпосереднього малювання з натури є можливість і потреба вивчення класичної спадщини великих майстрів.
Система пропорцій, яку розробив Дюрер, також отримала визнання. За її основу митець взяв зріст людини (h), поділивши його на такі елементи:
l/2h - верхня половина тіла від тазостегнового суглоба до тім’я;
l/4h — довжина ноги від щиколотки до коліна і відстань від підборіддя до пупа;
Пропорції частин тіла людини, якщо за одиницю виміру взяли висоту голови
1/8h - розмір голови від маківки до підборіддя;
1/10h - розмір обличчя по висоті і по ширині (включаючи вуха), довжина кисті руки від зап’ястка;
1/12h - ширина обличчя (на рівні кінчика носа).
Якщо користуватись одиницею вимірювання постаті людини, яку запропонував Поліклет, тобто висотою голови людини, то з’ясується, що загальна висота фігури буде дорівнювати 7,5-8 таких одиниць (залежно від зросту), довжина рук - приблизно 3, ширина плечей - 2, довжина ніг - 3,5-4, довжина ноги від стопи до коліна - 2 одиниці. Висота тулуба разом з головою дорівнює довжині ніг. Довжина долоні з пальцями дорівнює довжині обличчя (не всієї голови). Лікті розміщені на тому самому рівні, що й талія людини. У чоловіків, на відміну від жінок, ширші плечі, більша довжина ніг, вони здебільшого вищі на зріст.
Пропорції дитячого тіла мають свої особливості. У немовляти голова дуже велика порівняно з тілом. Вона вміщується у довжині фігури лише 4 рази. Потім, коли дитина підросте, змінюються і її пропорції. У дітей 11-12 років висота голови 5,5-6 разів уміщується у висоті фігури.
Застосовуючи у своїх малюнках ці спостереження, ви зможете зобразити реальну людину.
- 1. Коли люди почали вивчати пропорції людини?
- 2. Які «секрети» пропорційного малювання людини ви можете назвати?
1. Спробуйте перемалювати схему побудови постаті людини з підручника. Порівняйте ці пропорції з пропорціями реальної людини. Оберіть твір мистецтва, на якому зображено постать людини і її можна добре роздивитися, та порівняйте її пропорції з отриманими знаннями. Чи дотримувався художник пропорцій тіла людини в своїй роботі? Яку мету переслідував митець, змінивши пропорції? Можливо, у ті часи, коли створювався твір мистецтва, ще не було повної інформації про пропорції. Тоді уявіть, що ви запропонували б змінити художнику, щоб поліпшити кінцевий результат.
2. Створіть власноруч ляльку, використовуючи знання пропорцій тіла людини. Висота голови ляльки має вміщуватися у довжині її тіла 8 разів.
Інструменти та матеріали: нитки, шматки тканини, вата, папір, ножиці.
План роботи:
- З дуже щільної тканини або паперу скрутіть стовпчик. Зв’яжіть його з двох боків. На одному боці з вати зробіть форму кулі для голови.
- Квадрат білої тканини накладіть на голову. Зв’яжіть його на шиї ниткою.
- Зробіть руки. Підгорніть куточки на 1-1,5 см. Підкладіть краї всередину. Зв’яжіть долоньку ниткою.
- Візьміть тканину для одягу. Один край підгорніть і прошийте його. Потім складіть навпіл і зшийте край. Призберіть простим швом. Це буде нижня частина костюма.
- Надягніть на стовпчик нижню частину одягу.
- 3 ниток (льону, ганчір’я) зробіть волосся. Пришийте його по центру голови. Розправте волосся і прив’яжіть до шиї ниткою. Зробіть зачіску: заплетіть косу або дві, рівненько підстрижіть.
- Можна зав’язати хустинку, надіти капелюх чи інший головний убір, наприклад корону. Як убрати? Фантазуйте самі.
Голову, зроблену з тканини, можна розмалювати фарбами, надаючи обличчю певних рис.
Можна також зробити голову із солоного тіста, як ми це робили в п’ятому класі, і також розфарбувати.
Веласкес Діего. Інфанта
Веласкес Лієго (1599-1660) - іспанський художник XVII ст. Працював у різних жанрах. Його уславлена картина «Здача Бреди» (її називають також «Списи») зображує одну з останніх значних перемог іспанської зброї в Голландії. Сюжетом картини «Прялі» є давньогрецька легенда про майстриню-ткалю Арахну, яка викликала на змагання саму богиню Афіну. Веласкес був придворним художником іспанського короля Філіппа IV і намалював багато портретів членів королівської родини. Художник портретував також оточення іспанського короля. Серед його моделей - найзнатніші аристократи країни і карлики-блазні, причому художник є однаково гуманним і до перших, і до других.
Тиціан Вечелліо. Ассунта
Тиціан Вечелліо (бл. 1480-1576), «король живописців і живописець королів», як називали його сучасники, - італійський художник доби Відродження. Тиціан жив і працював у Венеції. Спадщина цього художника є величезною. Тиціан створив численні картини на міфологічні сюжети («Даная», «Венера Урбінська»). Він був прекрасним портретистом («Портрет Папи Павла III з племінниками»). Однак урочисте, оптимістичне мистецтво Тиціана зазнало змін. Його останні роботи, як-от «Св. Себастьян», сповнені суворого трагізму.
Акіра Мурата. Балерина
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України