Сучасна художня література. 7 клас. Івасюк
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Розділ 3. Література національних спільнот
БЛАНДІАНА Ана
«Роздуми з черешні»
БОЛАТ Юсуф
«Отара овець, що потрапила в бурю»
ВЕЛІЄВ Аблязіз
«Моєму народу», «Село моє Отуз», «В судацькі ліси...»
ЕСТЕРХАЗІ Петер
«Небесна гармонія»
НІЗЮРСЬКИЙ Едмунд
«Спосіб приборкання Алківіада»
Aна Бландіана
Її твори знають не лише в рідній Румунії, а й у понад 20 інших країнах. Поетка, що заховала свій протест у метафоричних віршах, письменниця, чиї тексти читають учні в усьому світі. Справжнє ім'я Ани — Отілія Коман, а свій псевдонім вона взяла від назви рідного села матері. Письменниця має чітку громадянську та політичну позиції: бореться за відновлення історичної справедливості та активно відстоює права людини не лише у своїй країні.
Ана Бландіана пройшла шлях від дисидентства і переслідувань до світового визнання, а головне — визнання дитячого.
Роздуми з черешні
Я часто запитувала себе: чому щороку пора черешень більш пам’ятна, більш сповнена чарами, ніж пора інших фруктів, більш смаковитих та більш яскравих. Чому з такими ностальгійними почуттями я згадую, як збирали черешні в дитинстві, й чому навіть зараз збирання слив чи персиків з дерев залишає мене майже байдужою, тоді як збирання червоних сережок прямо з гілок — це ритуал і в будь-якому випадку — символ.
Художник Сергій Лисюк
— Класно ми вихідними за місто з’їздили! Я цього літа вперше купався навіть!
— Так, Ярославе, не просто класно, ще й з користю. Два відра черешень! Тепер у нас черешневий компот, черешневий кисіль, черешневий морс, черешневі клафути, брауні, вареники з черешнями і черешневе життя! А ще замішую пиріг за рецептом із відео, яке ти мені надіслав.
— Бабусю, але я думаю, що наші поїздки в літній будиночок — не лише про пироги та компоти. Вони про час, проведений разом. Пропоную відтепер робити так щоліта!
— Чудесно! Назвемо це нашою черешневою традицією.
Відповідь здається мені простою, очевидною, а її безтурботна банальність, власне, жодним чином не зменшує емоційності. Черешні — перші, їхня краса — перша, а їхні пахощі — притаманні початку. Їхня поява — ретельно розрахована — відбувається в момент роздратування, що завершує довге очікування. Вони втілюються з квітки в той момент, коли ніхто не сподівається, що квіти здатні перетворитися на плоди. Їхні червоні кулі округляються і починають забарвлюватися, як відчутний доказ того, що нарешті рік входить у своє русло, а пора року не зможе відступати. Вони з’являються на світ в ту годину, коли він повністю захоплений бажанням, щоб вони з’явилися, коли всі органи чуття загострені та напружені, щоб їх вловлювати та насолоджуватися ними.
Ось чому їхній червоний колір виглядає нескінченно червонішим, ніж мудровані осінні відтінки червоного, їхня округлість — точнішою, ніж кулі справжнього літа, а їхній смак — прекраснішим, ніж смак чудес середини гарячої літньої пори.
Пора черешень цілком схожа на дитинство, тому що наділена однаковою точністю почуттів, однаковою свіжістю пам’яті, однаковою ніжною силою сприйняття крихітних чудес, з яких вона формується щогодини та щодня.
- А що в тебе асоціюється з дитинством?
Так як з дитинства пам’ятаєш, як світло падало на зошит з домашньою роботою, як рухалась брова діда, коли він співав «Білий березовий хрест», як голос сусідської дівчинки став нестерпно різким, перш ніж вона розплакалася, як нявкав котик, який не міг спуститися з даху. Пам’ятаєш запах липи на подвір’ї, форму нігтів учительки, смак молока в бабусиному відеречку, тепло пшениці на горищі, розколювання дров на снігу (стільки сліпучих образів та неймовірних деталей, нескінченно менш важливих, ніж пізніші, але вже забуті факти та почуття). Так і черешні кожного разу закарбовуються в серці нашої надії на те, щоб розпочати все спочатку в пам’ять про наше нестримне бажання штовхнути колесо пір року до сонця: до доброго, до солодкого, до теплого. Пізніше нам здається природною поява абрикосів, і персиків, і винограду, і слив, але черешні щоразу викликають емоції, які залишають слід у наших серцях і пов’язують нас із цими дітьми плодоносного всесвіту, із цими червоними, і солодкими, і круглими, і дрібненькими посланцями, які щоразу сповіщають нам про кращий світ, нехай навіть короткий, як пора року.
З румунської переклала Фелічія Вринчану
ЗАПИТАННЯ, РОЗДУМИ ТА ДИСКУСІЇ
- 1. Від імені кого письменниця веде розповідь?
- 2. Що, на твою думку, означає «рік входить у своє русло, а пора року не зможе відступати»?
- 3. Чому письменниця вважає, що «пора черешень цілком схожа на дитинство...»?
- 4. Склади список ботанічних садів, які ти знаєш. Чим вони різняться між собою?
- 5. ОБГОВОРЕННЯ У ГРУПАХ: чому спогади з раннього дитинства важливі? Які ваші емоції та спогади пов'язані з сімейними традиціями?
- 6. РОБОТА З ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ: з'ясуй, як віднайти сучасні цікаві художні твори для самостійного читання.
СЛОВНИК
Горище - приміщення між стелею і покрівлею будинку.
Дисидент - особа, погляди якої суперечать поглядам чинної влади.
Ностальгійний - тужливий, сумний.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України